У неділю, 31 cічня, ЗМІ активно розтиражували інформацію про нібито заборону Держкомтелерадіо України ввезення з Російської Федерації книги письменника Михайла Булгакова "Майстер і Маргарита", а також детективних романів відомого сучасного письменника Бориса Акуніна, що викликало хвилю обурення у соцмережах.
Причиною появи новин про заборону стало інтерв'ю начальника управління дозвільної процедури та контролю за розповсюдженням видавничої продукції Держкомтелерадіо Сергія Олійника, в якому він, відповідаючи на запитання журналіста про заборону Держкомтелерадіо на ввезення в Україну видань антиукраїнського змісту, як приклад навів роман Михайла Булгакова одного з російських видавництв.
"Книги, на заяви про ввезення яких надано відмову, як правило, цілком нейтральні. Пропаганда ховається в деталях, які здатні виявити тільки досвідчені фахівці... У передмові до книги Михайла Булгакова "Майстер і Маргарита» згадуються представники російського кіно, які за публічну підтримку військової інтервенції в Україні внесені до Переліку осіб, що створюють загрозу національній безпеці", - сказав він.
Також у списку прикладів книг, заборонених до ввезення, опинилося видання британського історика Джона Хейвуда "Люди Півночі. Історія вікінгів 793-1241», яка, за словами Олійника, «постраждала» за те, що на кількох сторінках, присвячених історії Київської Русі, автор трактує її з позиції політично заангажованої сучасної російської історіографії. Зокрема, Київську Русь називає Росією, а київських князів - російськими.
Читати такожЧому заборона ввезення російських книг не врятує українських видавцівЩо стосується заборони на книги Бориса Акуніна (справжнє ім'я - Григорій Шалвович Чхартішвілі), який неодноразово висловлювався проти військової агресії Росії в Україні, то тут причиною для паніки у ЗМІ стала серія детективів про Ераста Фандоріна, яку Олійник також згадав у одній зі своїх відповідей в інтерв'ю.
"Причина в тому, що ці книги транслюють чисто імперський погляд на історію і рясніють різноманітними історичними міфами. І взагалі у творчості Григорія Шалвовича був період, коли він дивився на історію «тюрми народів» через рожеві окуляри. Як приклад можу привести написану ним серію детективів про Ераста Фандоріна, в якій російський силовик з'явився в образі не кривавого опричника, а істинного аристократа XIX століття. І всі описані події відбувалися приблизно в той же час, коли Московія вирізала черкеський народ", - пояснював Олійник.
Тема заборони миттєво стала предметом суперечок у соціальних мережах.
Наприклад, журналіст Світлана Крюкова обурилася тим, що за три місяці до 120-річчя Булгакова, "пильний Держкомітет телебачення і радіомовлення України, в кращих традиціях Головліту при Наркомосвіти СРСР, відловлює ворожу літературу і рішуче охороняє від неї уми наших читачів".
Депутат "Слуги народу" Олександр Дубинський також обурився рішенням Держкомтелерадіо і назвав його відволіканням від теми тарифів.
"Заборона Булгакова - це дуже своєчасний і мудрий крок нашого керівництва! Тепер вам є про що поговорити, щоб не відволікатися на тарифи і результати успішних півтора років «господарювання». Шановні керівники, завтра потрібно обов'язково щось інше заборонити. Не зменшуйте обертів", - заявив нардеп.
У той же час, керівник українського видавництва "Фоліо" Олександр Красовицький назвав "печерними" обурення українців забороною і назвав публікації в ЗМІ елементом інформаційної війни.
Читати такожЧому нашу культуру не вийде зробити популярною тільки заборонами"Як діє пропаганда? Знадобився зашквар у Фейсбуці. Мабуть, операція прикриття. Полили бруд відрами, задіяли всю приховану агентуру або просто корисних ммм, довірливих популярних блогерів, яким небайдужа Російська мова. І далі вже не важливо, хто заборонив, що заборонив, на підставі якого закону... Вам мало десяток різних видань майстра? У тому числі, завезених з Росії. Вам дуже потрібно саме те, де Передмова суперечить українським законам? Навіщо при цьому було на печерному рівні обговорювати зовнішність співробітника Держтелерадіо, який готує документи для комісії? Та просто треба зрозуміти, що в інформаційних війнах в нашій країні немає переможців і досі немає покараних за брехню", - написав Красовицький у Фейсбуці.
"Боротися з російською пропагандою треба на рівні блокування діяльності проросійських партій та їхніх каналів пропаганди. Медведчук разом зі своїм кремлівським кумом хоче втопити ще одного президента, не здатного протистояти військово-інформаційній агресії ні на фронті ні в Києві. Забороною книг тут не відбитися, це виглядає вкрай не системно і непропорційно головній загрозі", - висловився на своїй сторінці в соцмережі журналіст Юрій Бутусов.
Варто зазначити, що заборона на деякі книги і Михайла Булгакова, і Бориса Акуніна в Україні дійсно існує, але стосується вона тільки певних видавництв, та й діє вже не перший рік.
Зокрема, заборона на ввезення видання "Майстра і Маргарити", згаданого Олійником, діє ще з березня 2019 року і стосується видання "Азбука-Аттікус", оскільки у передмові до цієї книги мова йде про згадку кінорежисера Юрія Кара, який зняв одну з екранізацій роману і акторів, які зіграли в ній, Миколи Бурляєва і нині покійного Валентина Гафта, які раніше публічно підтримували анексію Криму і війну на Донбасі.
Також Держкомтелерадіо заборонило лише дві книги Бориса Акуніна 2016 року випуску. Згідно з переліком видавничої продукції, на ввезення якої надано відмову у видачі дозволу, розміщеному на сайті держоргану, мова йде про книги "Історія російської держави. Від витоків до монгольської навали. Частина Європи " і "Історія російської держави. Ординський період. Частина Азії " російського видавництва АСТ.
Відповідно, інші книги обох авторів та інших видавництв можна придбати без обмежень як в електронній версії, так і в друкованому вигляді. Крім того, заборона не поширюється на книги, які ввозяться в Україну для особистого користування, якщо їх кількість не перевищує 10 штук.