Я вас розумію.
Ви хочете мати ідеального президента. Президента, який би мав PhD з економіки від Чиказького університету. Президента, у якого в декларації була б лише одна квартира, один автомобіль економ-класу, два велосипеди, якісь максимум $10,000 заощаджень в українському банку і жодної юридичної особи, в якій він би фігурував.
Цей президент мав би на зубок знати баланс Нафтогазу, асортимент продукції Укроборонпрому, особливості тендерних закупівель на ProZorro, регламент Верховної Ради в деталях, текст угоди про асоціацію з Євросоюзом, квоти на український експорт до ЄС в межах зони вільної торгівлі, імена та ринкову стратегію утримувачів українського держборгу, досьє надто регулярних гостей по ту сторону пунктів перетину в Донецькій та Луганській областях, кінцевих власників українських медіа, нюанси законопроектів про дерегуляцію та реформу ДФС.
Бажано, щоб цей президент він регулярну переписку у ВотсАппі з Ангелою Меркель, Еммануелем Макроном, Дональдом Трампом, Жан-Клодом Юнкером, Сі Цзіньпіном і вищим офіцерським складом, що знаходиться в зоні ООС. Щоб він щороку збирав велику аудиторію в Давосі, на зборах МВФ та Світового банку у Вашингтоні, на Мюнхенській безпековій конференції, на TedX Talk у Нью-Йорку та й узагалі фігурував у списку номінантів на Нобелівську премію миру.
Читайте такжеПолитическая война Порошенко и Зеленского затянется на годыЩоб щодня пробігав 10 км, готував собі та усій сім'ї на сніданок тости з омлетом, лососем та гуакамоле, а також запашну каву з мигдалевим молоком. Щоб відвідував барбершоп на вулиці Гончара у Києві, мав татуювання на плечі в стилі старої британської школи, мав футболку з десятим номером та автографом Віктора Леоненка на стіні в робочому кабінеті. Щоб публічно скаржився в фейсбуці на неможливість коректно передати дані лічильників на сайті ДТЕК Київські електромережі. Щоб дотошно відмінусовував з рахунку за електроенергію вартість переплати в межах схеми Роттердам+ і цю різницю перераховував на рахунок волонтерської організації Повернись живим. Щоб не лінувався робити зауваження водіям, які хтознаяк паркуються і займають лінію для громадського траспорту.
Щоб він був присутній на всіх ключових засіданнях Антикорупційного суду, щоб збивав проолігархічні правки в бюджетну ніч у Раді, щоб писав колонки у Financial Times і викликав більшу дискусію, ніж колонки тамошнього легендарного колумніста Мартіна Вольфа. Щоб володів англійською, французькою та китайською мовами на рівні достатньому, щоб вести розмову про кібербезпеку, венчурне інвестування та тенденції в юридичних практиках розвинутих країн.
Щоб давав інтерв'ю українським журналістам після одного-єдиного запиту, а то й просто коментарі для статей - телефоном, без узгодження цитат. Щоб приходав на офф-зе-рек сніданки Центру протидії корупції і без пафосу, за чашкою кави обмінювався думками про те, як йдуть справи проти корупціонерів. Щоб дивився всі матеріали журналістів-розслідувачів і активно на них реагував. Щоб проходив будь-який фактчекінг висловлювань зі стовідсотковим результатом. Щоб підтримував збільшення кількості жінок у політиці та корпоративному менеджменті, права велосипедистів, сексуальних та національних меншин, собаководів та водночас тих, хто на цих самих собак скаржиться. Щоб вів креативний телеграм-канал про новинки дизайну інтер'єрів.
І при цьому був простою, приємною та відкритою людиною.
Знаєте, мені теж цього хочеться.
Ну, а маємо той вибір, який маємо.