У Європарламенті заявили, що Україна ризикує втратити безвіз з ЄС через тривалу процедура відбору керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Але варто визнати, що уся архітектура антикорупційної політики, яка була вибудована останнім часом за підтримки Європейського союзу, дала збій. Не треба бути великим фахівцем у законодавстві, щоб зрозуміти, що боротьба за повноваження і перетягування канату між представниками НАБУ, САП, НАЗК, Генпрокуратури і СБУ показали, що усі ці органи виявилися неспроможними боротися з корупцією. Кількість посадок, які може продемонструвати НАБУ, тобто доведених до кінця рішень суду з безпосередніми строками для високопосадовців-корупціонерів, м’яко кажучи, не надихає і, відповідно, не вселяє оптимізму і така робота антикорупційних відомств. Тому, як на мене, Європейському Союзу варто краще сконцентруватися на рішенні внутрішніх питань, а Україна має сама навести лад у своїй антикорупційній політиці, щоб усі ці інституції дійсно працювали, а не просто гарно виглядали на папері.
Читайте такожЗалишимося без траншу і безвізу: Києву загрожують великі проблеми через відсутність глави САПОскільки ті зміни до антикорупційного законодавства, що намагаються зараз протягнути через Верховну Раду, справді виглядають як намагання певної політичної сили встановити контроль над антикорупційними інституціями, то звісно, на погрозу ЄС з приводу скасування безвізу Україні треба реагувати – можливо, не все робити за порадами західних партнерів, але і ігнорувати її повністю не можна.
Не думаю, що ЄС справді дійде до скасування безвізу в силу різних причин. У першу чергу, через те, що з цього приводу немає чіткої позиції кожної з країн ЄС – є лише заяви окремих політиків про незадоволення рішеннями, які в нас ухвалюються.
Безумовно, треба вести діалог із Заходом і враховувати його бачення, але при цьому треба зберігати свою політичну волю. Європі зараз не до України і, тим паче, не до таких дрібниць, як зміна процедури призначення того чи іншого чиновника – їй вистачає своїх внутрішніх проблем. Крім того, немає механізму, який би гарантовано призвів би до скасування безвізу – усі апеляції деяких українських політиків до ЄС з вимогою про скасування через невиконання їх побажань, не закінчуються нічим, окрім підриву авторитету і довіри до українського політикуму в цілому.
Віталій Кулик, Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства, спеціально для Главреду