Зрив перемир'я на Донбасі, яке із незначними порушеннями зберігалося з кінця липня, став результатом суто політичного рішення Російської Федерації. Її не влаштовує мир, тому що він руйнує і призводить до деградації квазіреспублік "ЛНР" і "ДНР". Це – військові організації, які без війни існувати просто не можуть. Тому було абсолютно передбачувано, що перемир'я не збережеться довше, ніж до початку політичного сезону, і що восени Росія зробить все, щоб його зірвати.
Росії потрібен і вигідний конфлікт низької інтенсивності, оскільки він дає можливість чинити тиск на українську владу. По суті, це єдиний важіль, за допомогою якого Москва може впливати на Зеленського, який обіцяв домогтися миру на Донбасі. А зриви перемир'я вказуватимуть на його нездатність виконати свою обіцянку і битимуть по його рейтингу. Тож миру на сході України поки що апріорі бути не може.
Для чого тоді був потрібен місяць тиші? У серпні просто немає сенсу стріляти: всі політики – що в Україні, що в Росії – на канікулах. А люди, відпочиваючи на курортах і дачах, радіо не слухають й телевізор дивляться мало. Це правило спрацьовувало щоліта, в результаті чого ми отримували невеликий перепочинок, а з початком нового політичного сезону все поверталося на круги своя.
Читати такожУкраїнська армія як беззубий лев: що не так з перемир'ям на Донбасі Іншого важеля тиску на Україну у Москви немає. Газ до нас поставляють європейські компанії. Гроші ми беремо у МВФ. Наша економіка вже відірвана від російської. Ми навіть літак уже склепали разом із компанією Боїнг. Отже, єдиний важіль, за допомогою якого Росія могла б на нас натиснути – обстріли на Донбасі.
А ось Україна цілком може в один момент перекрити транзит російських вантажів через свою територію. Адже у нас проходять цілі ешелони! Подивіться на товарні станції на зразок Київ-Волинського та інші, розташовані навколо столиці по околицях – вагони російської залізниці стоять ешелонами, причому там усе – і ВТБ, і Уралкалий, і Сибнефть. Чого тільки не везуть через Україну! Це – основний транзитний маршрут.
Отже, у нас важелів набагато більше, щоб впливати на Росію, але ми чомусь ними не користуємося.
Як далі може складатися ситуація на Донбасі? Однозначно Росія не буде нагнітати ескалацію, тому що зрозуміло, як це буде сприйнято Заходом.
Поки що Росія разом із нами грає в гру «іхтамнєт», а, якщо буде ескалація, то продовжувати цю гру не вдасться, і в результаті це, звісно, вплине на відносини між Європою та Росією. Тому ескалація виключається.
Позиційні бої також невигідні Росії, тому що вони теж можуть бути розцінені Заходом як ескалація. А ось обстріли з нізвідки в нікуди, які завдаватимуть нам постійних втрат – будуть. І в Україні «п'ята колона» з кожним убитим чи пораненим солдатам буде тикати Зеленському: «Ти що, не можеш мир принести? Так ти ж обіцяв війну закінчити!». І все це напередодні виборів в Україні...
Росію абсолютно влаштовує стан перманентної війни. Така ситуація буде тривати нескінченно довго, поки Україна чітко не дасть політичну оцінку того, що відбувається на сході. Тільки коли ми скажемо, що у нас – збройний конфлікт, а Росія – друга сторона в ньому, все встане на свої місця.
Читати такожНове перемир'я на Донбасі Росія зірве, як зривала всі попередніДо речі, це яскравий приклад зовнішнього управління Україною. Швидше за все, наші «господарі» (англосакси) не дають нам можливості назвати війну «війною» – мабуть, ще не настав той «зоряний час», щоб назвати речі своїми іменами і нарешті закінчити війну. Великі ігрища США та Великобританії вигідні тільки їм.
Згадайте, як вони проводили розвідку над Кримом, оглядаючи всі системи ППО Криму, наявність там військ. Це була повітряна розвідувальна операція, коли два важких бомбардувальника баражували уздовж узбережжя Криму. Росія підняла всю свою ППО, але літак-розвідник все одно намалював повну схему оборони повітряного простору Кримського півострова. Той, хто більше за всіх грає з Росією, той і керує ситуацією в Україні.
Заходу вигідно, щоб зберігався конфлікт на Донбасі, тому що він, таким чином, смикає за ниточки Росію. Фактично Захід притискає Росію нашими руками. Вони хотіли б дотиснути Путіна, щоб він змінив політику РФ. Ринок газу у Росії вже відібрали і переділили. Ринок нафти – теж переділили через цінову політику. Росія не може натиснути на Європу або США, тому що їй кажуть: «Ви не в змозі розібратися з Україною, а збираєтеся погрожувати чимось нам». Тобто Україна – лише інструмент у чужих руках. Поки що війна потрібна Заходу для стримування Російської Федерації в усіх напрямках: фінансовому, економічному, військовому і т.д ... Наприклад, зараз Захід намагається втягнути Росію в гонку озброєнь: після того, як українських моряків росіяни взяли в полон, США організували постійну присутність кораблів НАТО в Чорному морі, і вони постійно заходять в Одесу або Батумі.
По суті, Захід використовує війну на Донбасі для тиску на Росію не тільки на Європейському континенті, а й по всьому світу, де Росія втручається.
Путін перебуває в підвішеному стані. Ви тільки уявіть, що з ним буде, якщо Україна раптом оголосить, що Росія є стороною конфлікту... Для Росії це буде колапс. Захід намагається підвести Путіна під статус військового злочинця. Не Росію як державу, а саме Путіна: Захід дуже боїться розвалу Росії і того, що її суб'єкти розбіжаться в різні боки кожен зі своєю атомною бомбою. Такий варіант Заходу не потрібен, а ось «підвісити» Путіна він намагається.
Подивіться, зокрема, на суд по збитому малайзійському Боїнгу, прочитайте промову адвоката, який минулого тижня виступив у суді, представляючи інтереси членів сімей загиблих. Він чітко і ясно в своїй доповіді сказав: тільки верховний командувач збройних сил Росії міг віддати наказ про підготовку і проведення такої операції. По суті, він довів суду, що літак був збитий навмисне, і мета була збити саме комерційне повітряне судно. Тому вина – на російському верховному головнокомандувачі.
Крім того, Україна раптом на сьомому році війни згадала про Іловайськ і вирішила передати цю справу в Гаазький трибунал, а генеральна прокуратура надала висновок: єдиною причиною іловайської трагедії стало вторгнення збройних сил Російської Федерації. Хто міг дати команду про вторгнення військ в іншу країну? Тільки верховний головнокомандувач збройних сил РФ.
Тож Захід підводить справу до того, що або Путіна оголосять військовим злочинцем, або Росія стане більш зговірливою і почне вирішувати питання із західними країнами якось по-іншому. Путіна Захід просто змушує піти, а Росію нашими руками заганяють в жорсткі рамки, які необхідні не нам, а західним країнам.
Олег Жданов, полковник запасу, військовий експерт, спеціально для Главреда