На виборах президента Молдови, що відбулися в неділю, перше місце посіла прозахідна опозиціонерка Майя Санду, набравши при цьому 36,16% голосів виборців. У другому турі виборів президента Молдови, до якого потрапили Майя Санду і чинний президент Ігор Додон, зберігається інтрига. Вона обумовлена низкою причин.
По-перше, є питання явки, яка є обмеженою через пандемію коронавірусу. Перший тур показав, що явка не була достатньо високою, тим не менш, був високий показник голосування діаспори і низький показник представників Придністровської території республіки, оскільки підвіз виборців до дільниць також був обмежений через пандемію.
По-друге, виникає питання про те, кому перейдуть голоси від інших кандидатів. Третє місце за результатами першого туру дісталося Ренато Усатому, який, з одного боку, позиціонував себе опонентом Додона, а з іншого боку, цей політик має російський бекграунд, бо він заробив свій капітал на підрядах РЖД. Також його часто пов'язують із російськими злочинними угрупованнями і тому за кого його шанувальники голосуватимуть у другому турі невідомо, оскільки голоси його виборців можуть розпорошитися між прихильниками і Додона, і Санду.
Третій момент, який визначить результати виборів - це голоси Октавіана Цика і Дорін Кіртоаке, політиків-уніоністів, які підтримують приєднання Молдови до Румунії. Їх виборці навряд чи перейдуть до Додона і не факт, що вони проголосують і за Майю Санду, яка займає з цього питання помірковану позицію.
Читати такожВід Москви тікає остання пострадянська республікаДуже важливо, яким буде відрив. Зараз Санду перемогла в першому турі і якщо така ситуація збережеться і у другому турі, то вона буде мати всі шанси на перемогу. Якщо розрив між кандидатами буде незначним, то, незалежно від того, хто переможе, у Молдові можливі протести. І в такому випадку абсолютно всі країни Східного партнерства опиняться в кризі.
Що буде відбуватися далі? Практика показує, що часто в Молдові зовнішні сили можуть впливати на ситуацію. Так сталося у 2019 році, коли долю того, кому бути прем'єр-міністром, вирішували за допомогою угоди між ЄС, Росією і США. Тоді було розуміння, що об'єднання Санду і Додона в одну коаліцію могло б допомогти в пошуку компромісу, але зараз кожна зі сторін буде втручатися у вибори на користь того кандидата, якого вони підтримують. Коаліція Додона і Санду після парламентської кризи в якійсь мірі спровокувала чергову кризу і після її розпаду Додон, на відміну від Санду, лише зміцнив свої позиції. Насамперед тому, що спікером парламенту стала Зинаїда Гречаний, представниця партії, контрольованої Додоном.
Тому зараз Санду вже навряд чи знову піде на такий союз. А оскільки Молдова є парламентською республікою, новообраний президент повинен мати і підконтрольний йому парламент. І оскільки отримати такий поки не під силу жодному з кандидатів, можна також прогнозувати і дострокові парламентські вибори.
Сергій Герасимчук, заступник голови правління, керівник програми дослідження Південно-Східної Європи Ради зовнішньої політики "Українська призма", спеціально для Главреду