Два роки команда Зеленського терпіла Медведчука, а тут раптом «вистрілила». Причиною могли послужити чутки про те, що навесні вибухне «тарифний майдан», в результаті якого Володимира Олександровича «посунуть». Могло позначитися і стрімке зростання рейтингу ОПЗЖ і сповзання Слуги народу на третє-четверте місце. А могло – і щось серйозніше.
Очевидно, сміливість Зеленського, що проявилася в його діях щодо кума Путіна, пояснюється тим, що він отримав певні гарантії від Заходу. Інакше на подібний авантюрний крок він би не пішов. Для Заходу, а точніше для США, такий розвиток подій вигідний, адже це – частина тиску на Росію. Вашингтон побачив, що до санкцій Росія прекрасно адаптувалася, а в Європі задумалися про пом'якшення санкційного тиску на РФ, от і вирішив підбадьорити всіх, повернувши ситуацію до стану 2014-2015 років, коли на Заході існував консенсус щодо Росії.
Утім, багато в чому у нас недооцінюють і Володимира Олександровича, вбачаючи в ньому виключно "бубочку". Насправді, Зеленський – рішучий і авторитарний. Тому в історії з Медведчуком міг зіграти свою роль особистісний момент. Адже в ефірах телеканалів ZiK і 112 щодо Зеленського останнім часом відверто «перегинали палицю», що неодмінно повинно було завести Зеленського.
Читати такожСанкції проти кума Путіна ввели. Що далі?Так чи інакше, президент зробив те, чого від нього найменше очікували і застав Медведчука зненацька. Максимум, на що сподобився той у відповідь – це виступ Рабіновича з трибуни Верховної Ради. Стало очевидним, що, крім медійного закачування, за ОПЗЖ немає серйозного організаційного ресурсу і потенціалу. Маючи 40 з гаком багнетів у Раді, ОПЗЖ не сподобилася навіть на блокування парламентської трибуни. Безсилля Медведчука і ОПЗЖ, що проявилося, негативно відіб'ється на рейтингу цієї політичної сили, особливо – в регіонах.
Більше того, враховуючи, що навіть ті, хто ідеологічно близький до Медведчука за політичними поглядами, не стали його захищати, можна очікувати скорого дроблення ОПЗЖ і появи нового політичного проекту, який представлятиме інтереси південного сходу.
Немає особливих політичних перспектив і у дружини Медведчука – Оксани Марченко, хоч за нею не тягнеться негативний шлейф, який є у чоловіка. Плюс – нівельована роль Медведчука як ексклюзивного контактера з "русскім міром". На відміну від Порошенка, Зеленський зумів продемонструвати, що послуг Медведчука не потребує.
Санкції, які забороняють Медведчуку і його оточенню вести будь-яку економічну діяльність на території України – це удар по ресурсній базі, завдяки якій Медведчук міг собі дозволити таку дорогу олігархічну іграшку як утримання телеканалів і власного політичного проекту.
Ні для кого не секрет, що Мінські угоди мали непублічну частину, завдяки якій Медведчук отримав «зелене світло» в бізнесі, свого роду «охоронну грамоту». І Порошенко ставився до цього непублічного аспекту Мінських угод куди серйозніше, ніж до самого "Мінську", який він не збирався виконувати. Тепер таких ресурсних можливостей, як раніше, у Медведчука не буде.
Якщо будуть ще якісь дії української влади в напрямку деолігархізації, це може поліпшити рейтингові позиції Зеленського. Одним рішенням про санкції проти Медведчука президент може тільки на певний час стабілізувати свій рейтинг, адже зараз від нього чекають не слів, а результатів.
Читати такожДля чого Захід руками Зеленського принижує ПутінаУ будь-якому випадку, електорат Євросолідарності до Зеленського не побіжить. Однак по позиціях Порошенка ця історія може вдарити, адже Зеленський зробив те, чого Порошенко не зміг. Петро Олексійович був у договірних відносинах із Медведчуком, Путіним і ретельно дотримувався непублічної частини "Мінська", а у Зеленського цих гальм і зобов'язань немає, от він і пішов на розрив непублічних кондицій, прийнятих Порошенком в 2015 році.
Наслідки від цих санкцій – будуть. Перш за все, їх організує Кремль. Це відіб'ється і на цінниках на заправках (дизельне паливо стане дорожчим), і на ситуації на Донбасі (тепер імовірність ескалації значно зростає). Наслідки – неминучі, тому що Зеленський зламав баланс, який був сформований при Порошенку, коли на тлі заклинань про «армовір» ми все одно купували російські енергоносії, торгували з РФ – війна війною, а бізнес був за розкладом. Тепер цей порядок речей зруйнований.
Секретар РНБО Данилов анонсував нові санкції. Перш за все, зараз варто напружитися однопартійцям Медведчука, тобто людям з ОПЗЖ – новими санкціями можуть вдарити по них. Також не виключаю, що санкції зачеплять і тих, хто у свята любить красуватися у вишиванці, маючи при цьому контакти і бізнес у РФ. Логіка підказує, що влада буде бити не по одному флангу.
Андрій Золотарьов, політолог, директор аналітичного центру "Третій сектор", спеціально для Главреда