Верховна Рада має намір прийняти закон про особливості місцевого самоврядування на Донбасі з урахуванням побажань окремих районів Донецької та Луганської областей за низки умов, заявив глава української делегації в Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук.
Як підкреслив він в інтерв'ю ТАРС, Україна не буде закріплювати особливий статус Донбасу в Конституції.
"Ми говоримо про особливі умови місцевого самоврядування на цих територіях, які повинні бути закріплені законом. Рада такий закон повинна прийняти і прийме. У ньому будуть враховані особливості виконавчої влади, представницької, питання, пов'язані з правовими аспектами і багатьма іншими доданками суспільного життя", - сказав він.
Україна ,за словами Кравчука, "готова передбачити й інші гуманітарні, мовні особливості життя на цих територіях".
У той же час він зазначив, що про закріплення особливого статусу в Конституції, як передбачено Мінськими угодами, мова не йде.
"Україна - монодержава. У Конституції не може бути прописано місцеве самоврядування для певної території з незаконними формуваннями. Тоді це вже федеративна держава з небаченою раніше в світі формою існування", - сказав він.
Він упевнений, що в разі закріплення особливого статусу для Донбасу, інші регіони України можуть виявити таке бажання: "А закріплювати статус Донецької, Луганської областей? Ще кого? Тоді це вже не держава".
Разом з тим він підкреслив, що Україна розуміє, що Донбас сильно відрізняється від іншої частини країни, у зв'язку з чим парламент і готовий передбачити особливі умови самоврядування.
"Через шість років війни уявити, що в Донбасі такі ж умови, як у Львівській області, - це просто фантазія, ми це розуміємо", - вважає Кравчук.
Він додав, що спочатку з Донбасу повинні бути виведені всі незаконні збройні формування і відновлений контроль над територією: "Виходить, що це територія України, але сама Україна до неї відношення не має. Вона тільки повинна підготувати закон Про вибори, але ми не хлопчики для биття".
Читати такожКравчук розповів, коли амністують учасників збройного конфлікту на Донбасі
Нагадаємо, раніше Леонід Кравчук запропонував повністю припинити конфлікт і демілітаризувати тимчасово окуповані території Донецької та Луганської області на початку 2021 року. Це необхідно для проведення там місцевих виборів 31 березня.
За його словами, про це йдеться в підготовленому українською стороною плані спільних кроків для Тристоронньої контактної групи.
Мінськими угодами називають три документи для врегулювання ситуації на Донбасі, їх підписали сторони-учасники Тристоронньої контактної групи (Україна, РФ, ОБСЄ). Під одним документом також стоїть підпис країн-членів нормандського формату (Україна, РФ, Німеччина, Франція), пише Вікіпедія.
У Мінську 5 вересня 2014 року представники України, Росії, ОБСЄ і ватажки самопроголошених "ДНР" і "ЛНР" підписали Мінський протокол (перші Мінські угоди), який передбачав введення перемир'я на Донбасі.
Пізніше після консультації ТКГ був підписаний меморандум про виконання положень Протоколу. Також в документі були прописані домовленості про припинення вогню, відведення важкого озброєння, зупинці військ на поточній лінії зіткнення і встановленні 30-кілометрової зони безпеки.
У 2015 році лідери країн-членів нормандського формату під час саміту 11-12 лютого погодили комплекс заходів з виконання Мінського протоколу, документ також підписали члени ТКГ і лідери бойовиків, його назвали другими Мінськими угодами.
Росія стверджує, що не є стороною конфлікту на Донбасі. Україна і низка західних країн стверджують, що на Донбасі є російські війська, і РФ контролює бойовиків.
РФ наполягала на прямих переговорах Києва з бойовиками і на проведенні виборів на Донбасі. Київ не хоче вести прямі переговори з бойовиками і стверджує, що вибори на Донбасі можуть бути проведені тільки після того, як територію покинуть війська Росії.