Головний санітарний лікар України й заступник голови МОЗ Віктор Ляшко заявив про те, що ще раз жорсткий коронавірусний локдаун в Україні Кабмін запровадить, коли існуватиме загроза системі охорони здоров'я. Про це чиновник розповів під час ефіру на каналі "Україна 24".
Поки загрози системі охорони здоров'я немає, за словами Ляшка, і саме тому в країні діє адаптивний карантин.
"Якщо буде загроза колапсу системи охорони здоров'я, я, як головний санітарний лікар, буду звертатися до уряду про введення жорсткого карантину на території всієї України. Сьогодні для того, щоб цього не сталося, ми ввели адаптивний карантин", ‒ підкреслив головний санітарний лікар.
Ляшко також ще раз пояснив, як в Україні працює карантинне зонування.
"Говоримо про помаранчевий рівень небезпеки - це сигнал, що область найближчим часом може перейти в червоний рівень і може бути загроза функціонуванню бізнесу, економіки, системи охорони здоров'я. Кожен повинен подумати: що він може зробити на даному конкретному місці для того, щоб перешкоджати зростанню кількості випадків коронавірусної хвороби", - зазначив він.
Читати такожЛяшко назвав головну небезпеку британського штаму COVID-19 в Україні
Наприкінці лютого стало відомо, що замість раніше обіцяних МОЗ вакцин Pfizer і Moderna, а пізніше китайської Sinovac, Україна закупить індійський препарат під назвою CoviShield. Для укладення контракту глава МОЗ Максим Степанов особисто побував в Індії.
CoviShield - це вакцина від коронавірусу, що виготовляється за ліцензією британсько-шведської компанії AstraZenecа, виробляється на потужностях Serum Institute of India - найбільшому виробництві вакцин у світі.
Препарат виготовляють з ослабленої версії аденовірусу (вірусу застуди) шимпанзе, який модифікували під коронавірус. За допомогою вакцини імунна система виробляє антитіла і готує їх для атаки справжнього коронавірусу, коли той потрапить в організм.
CoviShield рекомендована ВООЗ до екстреного використання. Препарат вводиться внутрішньом'язово (дві дози з інтервалом у 28 днів).
Фактично британську вакцину AstraZenecа і її індійського "брата" об'єднує тільки технологія і загальний принцип дії. Іншими словами, ця вакцина не ідентична шведсько-британської.
23 лютого препарат був зареєстрований в Україні, того ж дня в країну прибула і перша партія.
Майже відразу в Україні вона отримала прізвисько "вакцина для бідних" - Україна стала одним з перших покупців препарату, який до того Індія безкоштовно, в рамках гуманітарної допомоги відправляла в Бутан, Бангладеш, Афганістан, М'янму, Непал та інші країни, які не могли дозволити собі закупівлю.
Щоб підстьобнути старт вакцинації, міністр Степанов першим з публічних осіб прищепився на камери, а слідом отримав свою дозу і президент Володимир Зеленський, пояснивши, що таким чином хотів подати особистий приклад українцям. Проте 9 березня глава українського МОЗ був змушений визнати, що вакцинація від COVID-19 йде не за планом: виявилося, що з початку кампанії з вакцинації, яка стартувала 24 лютого, в Україні прищепили всього 19 тисяч осіб.
Найбільш поширеними побічними діями вакцини AstraZeneca (а, отже, і CoviShield) вважаються:
До "побочки" відносять блювоту і діарею, а також зрідка - зниження апетиту, запаморочення, пітливість, болі в животі й висип.
Крім того, до ефективності вакцини виникли питання. Зокрема, в момент надходження в Україну, вона не мала завершеної третьої фази клінічних випробувань, а її реєстрація в самій Індії пройшла за процедурою "Emergency Use" (екстреної реєстрації). Це дослідження необхідно для отримання додаткових клінічних даних про ефективність, безпеку і того, з яким проміжком ефективніше проводити вакцину. У заяві групи з захисту прав пацієнтів All India Drug Action Network зверталася увага на те, що схвалення вакцини могло бути поспішним.