Ирина Пухняк

Психолог, социальный работник, руководитель проектов для детей и молодежи из кризисных семей "Каритас Украины"
1 июня 14:00

   

Читать ответы
  • Насколько мне известно Каритас получает финансирование преимущественно из Европы насколько украинский бизнес и госструктуры охотно поддерживают ваши проекты? в частности проекты для детей?
    Так, звичайно, наше фінансування переважно з Європи. Всі великі проекти фінансуються європейськими донорами. Наш український бізнес також підтримує соціальні проекти, особливо ті, що стосуються дітей. У даному випадку - "Кубок Карітасу". Наш чемпіонат підтримує Міністерство молоді і спорту, НСК "Олімпійський", київська міська адміністрація.
  • Ірино, вітаю! Чому саме Вас зацікавило робити саме футбольний турнір, є багато інших видів спорту які були б цікаві дітям? Чи приймають в турнірі діти з обмежиними можливостями? Які заходи Ви б хотіли впровадити ще на постійний основі і чому?
    Футбол зацікавив не мене, а дітей. Адже це той вид спорту, в який діти грають щодня в себе у дворах, а також на доступних для них майданчиках. Оскільки ми працюємо з дітьми, які більшість свого часу проводять на вулиці, то саме цей вид спорту у них є в пріоритеті. Оскільки це вуличний футбол, то і дівчата залюбки беруть участь, адже це можливість проявити себе. У турнірі не беруть участь діти з обмеженими можливостями, адже проект більше орієнтовний на тих, хто проводить більшість свого часу на вулиці, діти, які не мають належного догляду дома, позбавлені уваги батьків. Також планується запровадити такий захід як фото-майстерність дітей, адже у наших центрах чимало дітей займаються фотографією. Вони вивчають цей вид діяльності. Тож згодом можна було б проводити фотовиставки.
  • Доброго дня, слідкую за діяльністю Карітасу і складається враження, що ви по суті берете на себе функцію мінсоцу - ви допомоагаєте старим, переселенцям, от дітям тим таки. Чи співпрацюєте ви з державними органами? Чи сприяють вони вашій роботі чи можливо навпаки заважають?
    Державні органи не заважають нам працювати, але й не дуже допомагають. До нас звертаються люди, які опинилися в складних життєвих обставинах, а оскільки це переважно сім'ї, то відповідно й їхні діти потрапляють під нашу опіку. А оскільки "Карітас України" має дуже багато проектів по роботі з дітьми, то відповідно виникають різного роду проекти, пов'язані з дітьми та їхньою участю. Місія "Карітасу України" - допомагати всім людям, які опинилися в складних життєвих обставинах. Наші фахівці працюють з підопічними на виявлення їхніх ресурсів та допомагають людям комплексно вирішувати проблеми.
  • Ирина, добрый день. Простите за личный вопрос - а у вас есть дети? Ваша работа вам помогает в общении с детьми и наоборот - ваши дети помогают в профессии?
    Так, у мене є діти. У мене дві чудові донечки. Знаю точно, що вони мені не заважають у моїй роботі, адже завдяки їм я краще розумію інших дітей.
  • Ирина, кубок - прекрасная инициатива! хотели бы только уточнить в каких городах работает проект? Как к примеру взять участие в чемпионате? Наши дети тоже играют в футбол :)
    Осередки "Карітасу України" є більш ніж у 20 містах та в 17 областях. В даному чемпіонаті "Кубок Карітасу" беруть участь 12 команд із різних міст, в тому числі з Луганської та Донецької областей. Якщо ви хочете долучитися до турніру, ви можете писати нам напряму і контактувати безпосередньо зі мною. Якщо у вашому місті не проходить турнір, то ми скеруємо вас у найближче місто.
  • Насколько актуальна для нашей страны проблема использования труда детей, эксплуатации детей?
    В даному питанні я не компетентна. Більше про це можуть розказати люди, які працюють у проекти по протидії торгівлі людьми.
  • як, на вашу думку, варто вчиняти з такими батьками, як от не так давно була історія, коли мати залишила маленьких дітей самих більш ніж на тиждень і пішла розважатися? і такі історії повторювалися... адже, з одного боку, довірити дитину такій легковажній матері складно, а з іншого - позбавити дитину батьків теж не є розумним? як тут обрати менше із зол, коли йдеться про маленьку людину...
    На превеликий жаль, такі історії у нас в Україні трапляються. Якщо дорослі можуть подбати про себе, не залежно від того, в яких вони є обставинах, то діти повністю залежать від дорослих. Але в жодному разі не можна дітей позбавляти батьків, бо які б не були батьки, вони все одно потрібні дітям. Проте ми також маємо пам'ятати про свою соціальну відповідальність і знати, хто живе поряд із нами - які сім'ї, які діти, і не соромитися підійти і запитати, чим я можу допомогти. Підопічні "Карітасу України" - це переважно одинокі матері, багатодітні сім'ї, кризові родини. Трапляється і таке, що у батьків низький батьківський потенціал, тоді вони не знають, що робити з їхніми дітками, і до кого можна звернутися по допомогу. Наші психологи, наші соціальні працівники та педагоги працюють не тільки з дітьми, але й з батьками - намагаємося підвищити їхній батьківський потенціал таким чином, щоб подібних історій було менше. Але, звичайно, безвідповідальне батьківство карається законом - і в нас, і по всьому світі. Кожен із нас має про це пам'ятати, ми народжуємо дітей не державі, не сусідам, а собі і для себе.
  • Насколько целесообразной вы считаете идею отправить на Донбасс уже сейчас в открытые города и села социальную миссию, состоящую из священников, психологов и психотерапевтов, врачей и волонтеров? И что будет, если этого не сделать? Спасибо за ответ!
    Дуже важливо дати людям зрозуміти, що вони не лишилися самі, що є люди, які можуть розділити їхнє горе. Соціальна місія "Карітасу України" - це соціальна та психологічна підтримка людей. І наші фахівці вже їздять та допомагають людям із прифронтових територій, а також відвідують школи у "буферній зоні" і працюють із дітьми на зниження тривожності та агресії. Якщо ми туди не будемо їздити, то через деякий час ми отримаємо велику кількість скалічених душ, зневірених дітей, які потім виростуть і весь комплекс своїх теперішніх проблем перенесуть у свої сім'ї. У нас народиться велика кількість дітей у таких сім'ях, які не будуть довіряти один одному, які не зможуть вірити в себе, у свої власні сили.
  • Добридень. Поділіться, будь ласка, вашою думкою та оцінкою: наскільки повноцінну особистість виховує нинішня школа? Які б підходи ви б змінили у школі (і в тому, що стосується навчального процесу, і в тому, що стосується стосунків із однолітками та дорослими/вчителями)?
    Не можна судити про всі школи одразу. Напевно, в деяких існують випадки, де вчителі не завжди рахуються з думкою дітей і не завжди її поважають. але в основному, спілкуючись і з вчителями, і з дітьми, я спостерігаю позитивне ставлення вчителів до дітей. В окремих випадках вчителі є наставниками дітей. Хочеться вірити в людей, які працюють з дітьми щиро і віддано та сприяють особистісному росту дитини.
  • Пані Ірино, чи не могли б ви пояснити, звідки беруться соціопати? Чи є це наслідком якихось дитячих психологічних травм або чогось іншого? І як взагалі у житті з такою людиною можна вибудовувати стосунки? Заздалегідь дякую
    Кожна дитина, яка виростає, отримує певне уявлення про сім'ю в суспільстві. Якщо дитина росте в сім'ї, де коїться насилля, то вона буде або протидіяти насиллю і шукати у всьому справедливості, або буде закриватися в собі і не довіряти нікому. Глибокі психологічні травми в майбутніх соціопатів походять з дитинства. Неможливо точно передбачити, чи буде дитина соціопатом. Але якщо вже це трапилося, і ви спостерігаєте в дітях подібні прояви соціопатії, треба негайно звертатися до фахівця, який зможе допомогти дитині адаптуватися і сприймати людей навколо себе такими, якими вони є, довіряти та бути відкритими.
12