Владимир Фесенко

Глава правления Центра прикладных политических исследований "Пента"
29 декабря 10:30

    

Читать ответы
  • Ви кажете, що "якісне покращення ситуації в Україні не поверне нам Крим і Донбас", яке ж тоді майбутнє очікує ці регіони поза Україною? Окупаційна влада заселяє Крим лояльними жителями Мордви, Сибіру, Уралу, витісняє кримських татар, змінює національну карту півострова, робить його більш "російским", але ж із Донбасом такий фокус не пройде. Молоді проросійські люди - пішли в "ополчення" і загинули; молоді, активні, проукраїнські - виїхали на "велику" Україну, і навряд чи вони захочуть повертатися в розорений 2-річною війною регіон. Таке враження, що на Донбасі скоро залишаться тільки старики і вдови. Хто замінить молодь і чоловіків? Що чекає Донбас?
    Напередодні Нового року якось не хочеться говорити про погані сценарії. Я щиро бажаю жителям Донбасу миру і повернення нормального життя. Але, на жаль, в середньостроковій перспективі існує ризик перетворення окупованих територій Донбасу на таку собі "сіру зону" деградації і занепаду, яку Росія буде використовувати для випробувань новітніх видів зброї і атак на Україну. Хоча все ж таки зберігається і можливість повернення цих територій до складу України за сприятливих умов.
  • Скільки ще років конфлікт на Донбасі може тривати у нинішньому вигляді, коли він просто тліє з періодичними загостреннями? І що, які події, яка зміна обставин зможе переломити ситуацію? На чию користь - то вже інше питання. Дякую.
    За найгіршим сценарієм, він триватиме ще багато років. Змінити ситуацію можуть кардинальні зміни в Росії або велика війна.
  • Как бы вы оценили этот год Порошенко у власти? Имеет ли он шансы пройти на второй срок? И хочет ли этого?
    Для Порошенко этот год был очень неоднозначным и, скорее, тяжелым. Он столкнулся с чередой больших скандалов и обвинений в свой адрес, но катастрофой для него они стали. Он не только удержал власть, но даже в чем-то ее и усилил. Во второй половине года стабилизировались и его рейтинги. Шансы на второй срок он имеет. Хотя и вызовов стало гораздо больше. Скорее всего, он будет бороться за второй срок президентства.
  • Як може бути так, що Україна, армія якої є гола й боса, яка постійно випрошує допомогу зброєю, є в десятці (!!!) найкрупніших експортерів зброї у світі?
    Слава Богу, армія України вже не така гола і боса. Із амуніцією, зброєю ситуація стала набагато кращою, ніж у 2014 році. Ми не випрошуємо допомогу зброєю взагалі - ми потребуємо високотехнологічної зброї. Звичайної зброї у нас вистачає і своєї. Оскільки є радянські запаси, плюс багато оборонних підприємств, є й можливість щось експортувати. Хоча, на відміну від ситуації до 2013 року, зараз треба дивитися, щоб це не суперечило інтересам обороноздатності.
  • Вже вкотре оголошувалося про початок режиму тиші, востаннє - з 24 грудня. Проте... знову не склалося. 1) Чому? Яка вигода бойовикам обстрілювати українські позиції одразу після домовленостей? 2) Чи є сенс регулярно оголошувати режими тиші, якщо вони жодного разу не виконуються?
    І оголошення, і порушення "режиму тиші" - це вже традиційна ситуація. Перемир"я зазвичай оголошують напередодні різноманітних свят або початку навчального року. Іноді частково режиму тиші дотримуються. Інтенсивність обстрілів може знижуватися. Тому певний сенс у таких діях є. Чому порушують? Є психологічні причини - відбуваються викиди агресії або прояви помсти за загиблих і поранених. Іноді є і тактичні міркування, як у боях на Світлодарській дузі.
  • Володимире Вячеславовичу, наскільки дії київської влади, за вашими оцінками, сприяють тому, аби мешканці окупованих територій і Криму, і Донбасу прагнули бути в складі України? Чи, навпаки, дедалі більше відштовхують їх?
    Це є популярний міф, що дії київської влади, якісне покращення ситуації в Україні поверне нам Крим і Донбас. На жаль, це спрощення. В Грузії ситуація була кращою, ніж в Абхазії або Північній Осетії, але ніхто нікуди не повернувся. Поки проти повернення буде Росія, ситуація не буде змінюватися. Жителі Донбасу й Криму нічого самі не вирішують. Хоча, треба визнати, в обох регіонах є багато проросійських настроїв. Так чи інакше нам треба покращувати ситуацію в Україні, навіть не заради Донбасу й Криму, а заради власної країни і наших власних інтересів.
  • Е-декларування і те, що воно виявило, просто шокувало – у нас уже майже, як в Індії, немає середнього класу, а є дуже багаті і дуже бідні. Як так, що на фоні тотального зубожіння населення статки можновладців тільки ростуть, і вони декларують не тільки палаци, автомобілі, годинники та яхти, але й церкви?! Це – знущання?
    Це не знущання - це українські реалії. Середній клас у нас є, але він не дуже великий і сконцентрований, як правило, у великих містах. Як це не парадоксально, бідність і показушне багатство дуже пасують одне одному. Дуже бідні дуже просто і дуже щиро голосують за дуже багатих. Я неодноразово чув таку думку від пересічних бідних виборців України: я знаю, що він краде, але він же допомагає, тому й голосую за нього. Таке пояснення цього парадоксу. Тому й не приховують своїх статків, а навіть хизуються ними.
  • Объясните, что полезного сейчас дает Украине "минский формат" и постоянно звучащая мантра о необходимости выполнения Минских соглашений? Действительно ли это сейчас единственный имеющийся путь решения проблемы?
    Переговоры и в "минском", и в "нормандском" формате уменьшают риски большой войны. Война есть, но "малой интенсивности", без изменения линии фронта и с меньшими жертвами. Собственно, это и есть эффект переговоров. "Минск" не принес нам мира, но уменьшил масштабы войны. Что касается путей решения проблемы - они разные, но не все нам подходят. Например, военный путь. Он чреват для нас огромными рисками. В нынешнем виде Минские соглашения вряд ли можно реализовать, особенно их политическую часть. Но если противоположная сторона пойдет на конструктивные компромиссы, то постепенно можно выйти на реальное прекращение огня. Но, к сожалению, это зависит от воли и действий России.
  • В России суд признал события в Украине 2013-14 годов государственным переворотом. Что может последовать за этим решением? Как и в каких целях оно может использоваться?
    Это судебно решение носит сугубо пропагандистский характер. Российская юрисдикция не распространяется на территорию Украины, как и других стран мира. Ссылки на конвенции СНГ не имеют никакого значения. Эти конвенции выполняются только тогда, когда их хотят выполнять.
  • В этом году соцопросы среди украинцев показывали, что они хотели бы референдума по статусу Донбасса, и что большинство бы его отпустило в самостоятельную жизнь. А как относитесь к идее референдума вы, чем она опасна?
    Нет ни одного социологического опроса, который бы говорил о том, что большинство украинцев хотят отпустить Донбасс в самостоятельную жизнь. Напротив, большиснтво украинцев за сохранение Донбасса в составе Украины, но не любой ценой. Я критично отношусь к идее референдума, как по статусу Донбасса, так и по Минским соглашениям. Его результат будет зависеть от формулировки вопроса, может расколоть население почти пополам по этому вопросу и не даст никакого практического результата. Как показал опыт европейских референдумов, результат может быть неожиданным и негативным.