Владимир Яворивский

Братове! На наших очах після Євромайдану і навіть після кримських подій у крові, у сльозах, у великих муках і стражданнях народжується абсолютно нова Україна, якої ще кілька місяців тому ніхто не міг передбачити. Це була сонна країна, сіра і невиразна, яка не була суб’єктом, а лише об’єктом світової політики. У ній правила донецька орда безбатченків, для яких це була не країна, а територія, з якої можна було витискати останні соки. І раптом Євромайдан, раптом нечуваний героїзм майданівців з усієї без винятку України, перемога Майдану, ганебна втеча Януковича і його челяді. Патріотизм наших вояків, які отримують мізерну заробітну плату, які досі не мають української військової форми, які не мають сучасного озброєння, яких обкрадають пацюки-генерали, раптом проявляють такий високий патріотизм і вірність Україні.
Так, нас називають "бандерівцями", "націоналістами", а дехто й навіть "фашистами" – це все від безсилля, від ненависті до нас. Я вже не кажу про елементарне незнання нашої історії. Переконаний, що найближчим часом за нормального функціонування нової української влади, за, нехай і повільного, але вирішення економічних, соціальних і політичних проблем нам буде байдуже, як нас називають наші вороги. Ми знатимемо єдине: ми – українці. Всі ми українці в політичному, а не тільки в етнічному сенсі цього слова. Так, ми українці, це наша земля, це наша правдива історія (а не та, яку силкувався написати Табачник), це наш народ, ми тут господарі. І, звичайно, ми – європейці.

1. Здається, я почасти відповів на це запитання. Я вірю в здоровий глузд Путіна і в конструктивну позицію наших західних партнерів.
2. Заборонити вживати це слово ніхто не має права. То більше, що захоплюються цілі військові частини, трощиться військове обладнання, російські морпіхи з автоматами напереваги гуляють у містах Криму, перекривають під’їзди до військових частин, де фактично тримаються в оточенні вояки, котрі не зраджують Батьківщину. Є ознаки війни, безперечно, є. Одначе в суті своїй, це не війна, тому що з нашого боку не пролунало жодного пострілу. З російського – лише в повітря. Через те це, швидше, військова авантюра Путіна, спроба залякати Україну, вважаючи її безсилою. Але виявилося, що це не так. І слава Богу!

Майдан має змінити свій масштаб, структуру, але ні в якому випадку – ідеологію. Майдан повинен постійно нависати над владою, іноді зупиняти її від непродуманих кроків, а іноді й підганяти. Але розходитися – в жодному разі. Він повинен залишатися, як представницький орган українського народу, рівний Верховній Раді. Крім, звичайно, законодавчої функції.

Нагадаю, що це уряд на чотири-п’ять місяців, називайте його як хочете – тимчасовим, технічним або ще інакше. Але він мав бути таким, який би задовольнив, бодай почасти, і Майдан, і українське суспільство. Шкода, що в ньому мало представників сходу і півдня країни. Те що, скажімо, Андрій Парубій, комендант Майдану, став секретарем РНБО, здається, ніхто не заперечує. Управлінський досвід за наявності розуму і патріотизму нажити дуже легко. Можливо, навіть добре, що сюди прийшли люди без "досвіду" команди Януковича. Я маю претензії до ряду персоналій в уряді. Щось буде виправлятися "на марші", але сьогодні розводити дискусії навколо цього питання – не продуктивно.

Підтримую Вас цілковито. То більше, що саме в ці дні народжується справжня нова, по-справжньому українська патріотична армія. Це довели наші вояки у ці дні в Криму. Я горжуся ними. І це при тому, що команда Януковича відкрито працювала на знищення української армії, і я про це говорив з трибуни Верховної Ради не один раз. Янукович обіцяв «почути кожного», але він виявився глухонімим, і це його й згубило і зробило з нього вигнанця. Я за те, щоб хлопці з кримських підрозділів (та й не лише кримських) за мужність і стійкість мали б відзнаки, перші бойові відзнаки української армії. Крім нагород, можна придумати і спеціальну форму при демобілізації. Народ мусить знати своїх перших справжніх героїв, а не липових "героїв" Януковича.

1) Я був вражений одностайною, а головне – рішучою підтримкою України фактично всім світом. І це подіяло: Путін уже думає, як йому вилізти з цієї халепи, яка завдала Росії великих політичних, геополітичних та економічних поразок. Думаю, що варто продовжувати політичний тиск на Москву (вже фактично зірвано сочинський саміт), Росія відчуває економічну ізоляцію з боку багатьох країн. Зрештою, такого рішучого випаду проти Путіна з боку Обами багато хто просто не чекав. Отож, при нагоді дякую усім нашим прихильникам і оборонцям.
Головний вихід наш – у швидкому підписанні Угоди з Євросоюзом, а також вступ до НАТО. Я переконаний, що авантюра Путіна, можливо, мала б більший успіх, якби перед цим не було Євромайдану. Багато хто в світі вперше довідався про Україну, як про вільнолюбний, мирний і патріотичний народ. Через те і підтримка під час спроби окупації Криму була такою одностайною.
2) Переконаний, що в західному товаристві такі "обійми" неможливі. Через те маєте рацію: нам треба нормально тримати голову, навіть у європейському співтоваристві.
3) Якщо референдум відбудеться під пильним наглядом спостерігачів із центру, заходу України та спостерігачів з Європи, якщо ми залагодимо неможливість фальсифікацій, я переконаний, що кримчаки проголосують за єдність з Україною.
Сам референдум надуманий, він не має під собою жодної законодавчої підпори. Окрема територія України не має права на політичні референдуми. Та й проголосила його нелегітимна влада.

Моє глибоке переконання, що Україну починають краяти, принаймні намагаються це робити, бездарні політики, котрі не мають жодної нової сильної конструктивної ідеї, і тому витягують проблему федералізації або "мовного питання". Україна не є сьогодні розколотою у своїй кореневій системі. Це чинять або політичні туристи, проплачені Росією, або професійні провокатори, або просто продажні душі. Кримчаки зараз готуються до курортного сезону, їм потрібно за чотири-п’ять місяців заробити собі на весь рік на прожиття себе і родини. Ділитися чи воювати в основі своїй ніхто не хоче. Але, звичайно, потрібно зробити певні кроки для того, щоб голоси провокаторів потонули.

Я почасти вже відповів на це запитання. Люди ще не мають результату функціонування нового Кабінету міністрів, та й навряд чи вони можливі за тиждень. Найголовніше, що люди це розуміють, що влада діє відкрито, що її намагання стабілізувати ситуацію в економіці, політичному житті, міжнародних стосунках є відкритими і зрозумілими. Наявність Євромайдану посилює цю відповідальність. Я хочу вірити, що фатальної помилки 2004 року вже не буде. Головне, що це розуміють представники нової влади. Так, шин в Україні вистачає...

Уже зрозуміло, що його чекає неслава і ганьба. Це найганебніший і найгірший президент, на щастя, вже колишній, України. Його чекає забуття. Зараз у нього роль втікача, а далі – військовополоненого, якого Путін, можливо, ще раз використає і викине геть. Як сьогодні стверджують наближені до Януковича, його переслідувала манія бути вбитим. Може бути й таке... І вб’ють його або свої, емігранти, або російська розвідка, коли це буде їм потрібно. Тобто його "мрія" може збутися і в такий спосіб.

Вперше бачив Путіна знервованим (а це ж майор КГБ), навіть розгубленим і часто алогічним. З одного боку він каже, що в Януковича немає політичного майбутнього, і це правда, а з іншого - просторікує, що Янукович є легітимним президентом України. На логіку радянського розвідника не схоже, а то більше на президента великої країни. Його сьогоднішня проблема - як вийти із кримської операції, щоб зберегти бодай частину обличчя перед світовою громадськістю. Він буде повільно, неохоче (крок вперед і два назад) виводити російські війська з Криму, щоразу випробовуючи наше терпіння і відволікаючи нашу увагу на події в Криму. Однак наше завдання - якомога швидше підписати Угоду з ЄС, а собливо вступ до НАТО. У Верховній Раді зареєстровано мій проект постанови про денонсацію Харківських угод. Я не наполягаю приймати її саме зараз, щоб не зруйнувати ту хистку рівновагу, яка проявляється зараз. А взагалі, треба виходити не на "братські", а на нормальні міждержавні рівноправні стосунки з Росією. Зауважу, що Путін сьогодні найбільше боїться, щоб ті революційні всеоновлюючі процеси, які відбулися в Україні, не перекинулися на Росію.

Я переконаний, що до цього не дійде. Оскільки Путін розуміє, що соціальної бази для цього не існує ні в Донецьку, ні в Луганську, ні в Одесі, ні в Харкові, і навіть в Криму.

Багато хто в Україні думав, що Путін проламає собі дорогу на другий президентський термін. Хоча на Майдані часто лунала фраза: замість другого терміну – третя "ходка". І він, і його оточення не думали про завтрашній день. Вони були пов’язані спільними величезними крадіжками, а іноді й пролитою кров’ю на Донеччині на початку 90-х років. Найближче його оточення сьогодні стверджує, що в нього була "в’ялотекуча шизофренія" (Тарас Чорновіл), що "не можна доручати правління країною людині, яка двічі сиділа в тюрмі" (Ганна Герман). Взагалі, кажуть, що він був переляканою людиною і лише імітував "жесть". Через те втік, зрозумівши, що буде ось-ось заарештований, і що кара буде неминучою після стількох смертей, які він благословив.
Я не можу зрозуміти, як наші силовики (маю на увазі Авакова, Наливайченка та інших) не спромоглися заарештувати його в Криму, коли він, як загнаний звір, метався по кримській території. Хіба не зрозуміло було, що він драпатиме через Чорноморський флот Росії?

Сьогодні Медведчук мені ніяк. А ще вчора був страшним: така посада – кум Путіна і його "антиукраїнський вибір". Сьогодні він десь зник, принаймні з політичної арени. Я двічі на чолі Майдану їздив під його лігво в районі Шевченківської площі Києва. І після цього він оголосив війну Автомайдану. Як бачите, з тріском програв її.

Моя версія, що вона "ублажає" Віктора Федоровича десь у Підмосков’ї, лікує його душевні рани і психічний стан.

Заспокойтеся, якщо вона і появиться на телеекранах, то вже буде без хамства, без зухвальства і без ролі політичної Касандри. Я проти того, щоб судити людину за політичні погляди, але переконаний, що на неї знайдуться матеріали для того, щоб побачити її на екранах телевізорів, але в "арифметику".

Можливо, не 20. Але в Росії на Януковича є пакет компромату: і про те, що він був стукачем у тюрмі (чи можете собі уявити, що двічі засуджений бандит через два роки виїздить за кордон на автомобільні змагання. В ті часи це можливо? Ніколи!), і його судові справи, і документи про фіктивне зняття з нього судимостей і т.д. Його на цьому гачку тримав Путін. Янукович був антиукраїнською людиною, людиною напівосвіченою. Я кілька разів повторював з трибуни ВР, що він має вищу освіту, але не має середньої. Зрештою, згадайте його примітивні ляпи. Отож, зрозуміло, що багатьох ключових, а особливо силових міністрів він призначав з голосу Путіна. Через те – розвалена армія, СБУ, скомпрометована судова система, а про кума Пшонку і говорити нічого. Справді, через Януковича Путін збирався упокорити Україну і фатально помилився. Я переконаний, що у травні-червні ми матимемо патріотичного справедливого мудрого президента. Хто ним стане – залежить від вас.

Вдячний Вам за запитання. Сьогодні пишу заяву на ім’я Яценюка про те, щоб відновити на посаді генерального директора Національного радіо України Віктора Набруска, який відновить мою передачу на Першому каналі у той самий час і під тією ж самою назвою.

Це не була забаганка Яценюка і Турчинова. У зв’язку з подіями на Донеччині, у Дніпропетровську це була необхідність поставити впливових у бізнесі Коломойського і Таруту. Нагадаю, що вони призначені фактично на чотири-п’ять місяців. І, як бачимо сьогодні, вже нормалізується ситуація в Донецьку, Дніпропетровську, а також у Харкові, Одесі, Луганську. Я переконаний, що вони самі не захочуть керувати областями після президентських виборів. Прийдуть нові люди, патріотичні, проукраїнські, професійні і дипломатичні. А олігархи нехай виконають свій обов’язок перед Україною у цей період.

Я наголошую, що ця влада тимчасова, і не треба зважати, кого більше, кого менше. Головне – витягувати Україну з цього жахливого болота, в якому вона опинилася.

Переконаний, що залишиться у складі України. Тривалий час, а фактично майже всі 23 роки незалежності, Крим був покинутий напризволяще. Треба використати кримськотатарський чинник (600 тисяч татар), український чинник (мільйон українців) і російський (1 мільйон 200 росіян). Крим має стати міжнародним курортом, модерним, дешевим, зручним. Не лише для східних європейців. І тоді всі політичні пристрасті погаснуть.

Дійсно, це було гарячковите рішення, то більше, що закон Колесніченка-Ківалова мертвонароджений. Турчинов не підписав відміну, а комісія, до якої входжу і я, працює над новим мовним законом без будь-якої політичної кон’юнкутри. Народжується нова Україна, і з нею має народитися новий мовний закон.

Ваша підозра має під собою ґрунт. Так робилося впродовж всіх років незалежності. Хоч опозиція, до якої належав і я, не раз ставила це питання. 20 мільярдів кубометрів власного газу добуває Україна. Його майже цілком вистачає для населення, бюджетних організацій (лікарень, шкіл і т.д.). Олігархи, крупні підприємці повинні купувати газ на ринку, бажано за світовими цінами, адже вони продають метал, добрива тощо за світовими цінами. Переконаний, що в уряду просто не дотягнулися руки до розв’язання цієї проблеми. Якщо, не приведи Боже, у когось в уряді засверблять руки на "відкат", Майдан дасть по цих руках бейсбольною битою.

1. Цілковито підтримую цю думку. Ви знаєте про те, що Тетяна Чорновол призначена головою антикорупційної служби. Ця служба буде нарощувати свою силу. В який саме спосіб? Чекаємо відповіді від Тетяни. Суспільство їй довіряє.
2. Моя відповідь дуже проста, не залежно від того, сподобається вона Вам чи ні. В Україні повинна бути одна-єдина державна мова на всій території. Дивіться 10 статтю Конституції. Я вже багато років домагаюся: наведіть мені яскравий приклад приниження російської мови в Україні. Будь ласка, якщо у Вас є такий приклад, наведіть мені його. У меня дружина росіянка, але є українською актрисою, і дітей навчила прекрасної української мови. Зараз вчить онуків. Через те в новому законі, над яким ми зараз працюємо, буде передбачено конституційну норму державності української мови, але ВІЛЬНОГО розвитку інших мов в Україні. Нагадаю, що Європейська мовна хартія (у її оригіналі) вимагає збереження тих мов, яким загрожує зникнення. Російська мова процвітає на велетенському просторі РФ, на пострадянському просторі. Отож, ніхто в Україні російську мову принижувати не збирається. Просто нагадаю Вам, що саме поведінка Росії, окупація Криму, заява Путіна про те, що війну з фашизмом Росія могла виграти без України, торгові війни та багато чого іншого одвертають людей від російської мови. Але ми розуміємо, що йдеться не про російський народ. Ідеальний варіант – коли кожен українець знатиме кілька мов, в тому числі й російську.
3. Ні, ні в якому разі. За це повинен вибачитися Ющенко. Майте ж совість, публічно заявляти такі дурниці про якісь там "хороводи". Так, я був свідком цього епізоду, навіть його учасником. Ми категорично на засіданні фракції виступили проти цього зближення. Юлія просто винесла цю тему на обговорення, і ми прийняли негативну ухвалу. Про це довідався Янукович і того ж дня зробив заяву на території Печерської лаври, нібито він не хоче цього зближення. То за що вибачатися і каятися Юлії? Не лукавте, Ви знаєте, за що вона сиділа. За те, що вона єдиний реальний опонент Януковича в Україні.

Цілковито підтримую Ваше гостре зауваження. Десятки разів, виступаючи на засіданнях фракції "Батьківщина", я говорив: ми повинні групами виїздити в ту чи іншу область, побувати в кожному районному центрі, великому селі. Всі погоджувалися з цим. Одначе весь час наступали якісь важливі події, і ці заходи зривалися. Даремно і помилково.
Щодо мене особисто, то я за останні кілька місяців двічі побував у Вінниці, у Хмельницькому, у Луганську, тричі в Кіровограді. Якщо не буде сесії до кінця тижня, виїду до Криму. Ваша думка слушна і я Вам за неї вдячний.