Валерий Боровик

Маю. Ні - корупції. Прозорість всіх процедур. Національна свідомість керівництва. Самовідданість державі перших осіб країни.

Ціною на енергоресурси, яка буде відповідати реаліям ринкової ситуації. І тоді кожен зрозуміє, наскільки дороге видобуванн, транспортування енергоносіїв, підтримання в належному стані енергетичного комплексу.

Потрібно чекати дуже жорских і економічних, і політичних, і військових дій з боку Росії. Росія може зупинити лише сила - чи то сила права через міжнародні суди з наступною імплементацією рішень і впливу цих рішень на власність російської держави та компаній за кордоном, або ж сила військова з боку України та її партнерів по загальних деморкатичних поглядах на розвиток європейского континенту. Тільки успішна Україна з успішним керівництвом, з некорупційними засадами діяльності влади, з підвищенням доходів населення, зі справедливим розподілм багатств країни може протистоятиагресивній Росії, яка є агресивною не тільки по відношенню до звонішній ворогів (яких вона сама собі створила), але й до свого населення, яке одурманюється, в якого крадуться державні доходи, і яке фактично не має перспектив розвитку в такій державі, яка не робить інноваційну політику, а тільки викачує енергоносії, а доходи використовує для задоволення своїх власних економічних потреб, або ж власних амбітних цілей. Маю надію, що найближчим часом ця ситуація зміниться, і Україна врешті отримає гарного прозорого демократичного сусіда з новою владою Слава Україні!

По-перше президент росії займається перекручуванням інформації, тому що з 2009 року уже більше 15 компаній переглянули свої контрактні умови з газпромом. Фактично тільки Україна, яка має одну з найвищих цін в Європі, зважаючи на плече доставки, яке є найкоротшим у Європі, має неринкову ціну на блакитне паливо. Що може статися? Росія програє в арбітражі українській сторі, і україхнська сторона доб"ється знижки по ціні. Яка це буде ціна - побачимо в процесі арбітражного провадження і по резултитатх розгляду. З 2009 року суттєво змінилася ринкова ситуація у сфері постачання енергоносіїв на європейському ринку. при зміні таких умов сторона може добиватися перегляду ціни, що і робить Україна - все в рамках законодавчого поля.

Коротко відповім - не вірю. Зважаючи на декілька обставин. Південний потік не є стратегічним об"єктом енергетичної інфраструктури європейської спільноти. Він майже ніде не фігурує як диверсифікаційний об"єкт по транспортуванню і постачанню природного газу на європейський континент. Декілька країн європейської спільноти проте намагаються грати з Росією в побудову цього потоку, але європейська комісія досить жорстко реагує на такі потуги. І вони лише говорять про те, що деякі країни не діють в рамках однієї енергетичної політики, а відстоюють свої вузькі національні інтереси, при цьому не розуміючи або вдаючи, що не розуміють, що південний потік є комерційно невигідним, політично заангажованим і економічно необгрунтованим. гадаю, що він залишииться великим блефом, який якщо й буде реалізований, то принесе лише збитки державі Росії і Газпрому зокрема. Сьогодні немає чітко визначеної ставки транзиту по транспортуванню природного газу по цьому потоку, а якщо і звучали заяви з якимись цифрами, от вони були як мінімум вдвічі більші, ніж транспортування української ГТС. Потсійна вартість потоку збільшується, не всі країни дали дозвіл на побудову цього потоку. Він принесе доходи, якщо буде побудований, лише олігархам та владі Росії і тим компаніям, які братимуть участь у побудові потоку.

Незважаючи на фактичну військову агресію Росії, ми вимушені все одно вибудовувати відносини з РФ. Питання в тому, якими вони мають бути. Вони мають бути однозначно прагматичними, з жорстким відстоюванням національних інтересів і базуватися тільки на ринкових засадах. Ніяких підковерних утаємничений чи навіть корупційних домовленостей не може бути. Всі наші плюси, які ми можемо викласти на стіл у перемовинах з Росією, ми маємо використовувати. Це і збільшення транзитної ставки по транспортуванню природного газу територією України. Це і своє майже монопольне становище по транспортуванню енергоносіїв територією України до Європи та інше. Ми чітко повинні усвідомлювати, що російська сторона окупувала частину України, і всі збитки від цієї окупації, які будуть підтверджені міжнародними судами, мають теж лягти в основу переговорів з будь-яких питань із Росією.

Може Україна стати в перспективі енергетично незалежною. І це може статися в розрізі до 10 років. Це непростий процес напруженої роботи всіх гілок влади та самого населення. Що для цього потрібно? 1. Енергозбереження. Від слів потрібно перейти до справ і потенціал енергозбереження біля 20-30% у загальному обсязі споджживання енергоносіїв у державі. Для цього потрібно безвідсоткове кредитиування населення та малих підприємств по встановленню джерел чи то які екномлять енергію, чи то які переходять на альтернативні види енергії. 2. Розвиток проектів видобування сланцевого газу та газів щільних піщаників. 3. Інтенсифікація видобування традиційних енергоносіїв. 4. Розвиток проекту LNG терміналу. 5. Подальший розвиток проектів по диверсифікації поставок природного газу з інших джерел, як то реверс чи азійський газ. 6. Підтримка та розвиток проектів альтернативної енергетики (біогаз, біомаса, вітрова енергетика, гідроенергетика, теплові насоси та інше).

Сейчас никто ни на кого не валит проблемы и не перекладывает ответственность. на удивление, правительсьство и президент достаточно прагматично решают вопросы энергетичсесокй безопасности. А то, что Россия действительно деструктивно влияет через свое военное вмешательство, поддержку террнористов, неуступчивость в энергетической сфере - это факт. Восстановление энергетической инфратсруткуры в городах юго-востока будет неразрывно связано с общим восстановлением экономики этих регионов. Не Украина, не украинское правительство создало проблемы на юго-востоке. А придется решать как раз им. Поэтому это будет непростой и достаточно сложный этап. И от поддержки и понимания населения будет очень многое зависеть.

Начну с последнего вопроса. К сожалению, думаю, что Украина не получит ту цену, на которую рассчитывает. но она может получить цену достаточно адекватную и гораздо ниже той цены, на которой настаивает Россия. По моему мнению, цена на российский газ должна быть в пределах 250-300 долларов, учитывая плечо доставки, объемы закупок Украины, все предыдущие договоренности, а также практически монопольное положение Украины в транспортировке российского газа в Европу. ПРедполагаю, что цена после всех возможных арбитражей или же передарбитражных переговоров будет в разрезе около 350 долларов. Скромным успехом я бы назвал цену в разрезе 300-350 долларов. Но в конечном итоге будем видеть по результатам.

Фактично зараз Україна не споживає російський газ і закачує у підземні сховища газ власного видобування та користується можливістю реверсних поставок з європейського спотового ринку. У цьому аспекті хочеться відзначити дві досить невірні тенденції в діяльності енергетичного блоку уряду, який фактично через НАК "Нафтогаз України" монополізував постачання газу з європейських бірж через НАК "Нафтогаз України". Надходять сигнали, що ДК "Укртрансгаз" просто не пропускає і не ставить в баланс об"єми, які можуть бути протранспортовані і поставлені на підприємства України іншими компаніямию. крім НАК "Нафтогаз України". Це є категорично неприйнятним. Це не відповідає жодним європейським засадам прозорості в нафтогазовому секторі, а також рівному доступу всіх суб"єктів газового ринку до транспортних можливостей країни. Якщо такі дії будуть підтверджуватися, то це викличе великий спротив з боку тих компаній, тих енергетичних експертів, всього енергетичного середовища, які підтримували прихід нової команди до управління Мінпаливенерго. Також це негативно впливає на зниження ціни на внутрішньому ринку, тому що НАК як монополіст дає свої ціни, які можуть бути знижені шляхом допуску до постачання на підприємства України інших компаній з європейського напрямку. Також є інші сигнали про те, що НАК "Нафтогаз України" в особі ДК "Укртрансгаз" не пропускає об"єми видобутого газу приватними компаніями в Україні до продажу на підприємства української промисловості. ПРи цьому заставляє їх закачувати цей газу у підземні сховища, не даючи акту прийому-передачі цього газу, і ставлячи його в баланс, як газ незрозумілого походження. Згідно ще постанови уряду Тимошенко, цей газ потім держава може використовувати для постачання його на підприємства теплокомуненерго. Це є неринкові механізми, зовсім непрозорі, і вони однозначно призведуть до втрати довіри інвесторів у видобувну галузь України, а також компанії-постачальників енергоносіїв з європейського континенту. які хотіли б працювати на українському ринку. Ці загрозливі тенденції монополізації, які ми прослідковували в останні роки незалежності, мають бути зупинені. Ця практика має бути забута назавжди. Інакше чим ця влада відрізняється від попередньої? Гадаю, що президент поки що не в курсі цієї ситуації, а перед прем"єром ці дії виправдовуються як частина екстраординарної політики в енергетичному секторі, зважаючи на екстремальну ситуацію в країні, що зовсім не відповідає дійсності, а говорить лише про відстоювання вузькокорпоратиних інтересів чи то паливного міністерства, чи то НАК "Нафтогазу". Маю велику надію, що найближчим часом ця тенденція буде зупинена і врешті паливно-енергетичний сектор діятиме у прозорих рамаках та достойно підготується до опалювального сезону.

Відповім коротк. При цьому керівництві - ніколи. Тільки коли зміниться влада в Росії, коли піде цей маленький президент Великої країни з непомірними амбіціями не тільки в енергетичному секторі, а й у геополітичному, тільки коли прийдуть нові люди з відкритими поглядами, тільки тоді щось можна чекати у зміни не тільки енергетичної політики, але й політики загалом російської держави. Маю надію, що це станеться в найближчий рік-два.

Не готові. Тільки декілька країн готові до жорсткого протистояння російському тиску - Польща, Прибалтійські країни, Швеція, США та, мабуть, і все. Інші країні в більшій чи меншій мірі готові йти на компроміси, і досить великі компроміси з агресивною державою - Росією. Україна має в першу чергу відстоювати свої національні інтереси, дослуховуючись до позиції чи порад європейських країн, але роблячи висновки чи дії, виходячи з інтересів національної безпеки української держави. Звісно, кожна країна теж так робить, і тут є велике поле для взаємодії, співпраці і відстоюванню загальних цінностей і інтересів на європейському континенті перед економічним та військовим агресором. Ми не маємо піддаватися тиску і маємо діяти в рамках своєї стратегії та національної політики.

Гадаю, що більше 80% ми маємо шанс на виграш у Стокгольмському арбітражі. Питання стоїть тільки в тому, ьяку кінцеву ціну оголосить арбітраж, і чи дасть він право на компенсацію попередніх невиправданих оплат по завищеним тарифам за російських газ. Але те, що у підсумку Україна матиме нижчу ціну, я не сумніваюся.

Что необходимо сделать? Просто начать работу. Я действительно имел несколько встреч с мэром города Нежин. Мы его поддерживали на выборах, это достойная кандидатура для такого хорошего и приятного города, как НЕжин. Мы дали некоторые рекомендации от Альянса "Новая энергия Украины", который я имею честь возглавлять. У нас была встреча вместе с исполнительным директором Альянса Павлом Степановичем Качуром, у которого есть большой опыт работы во Львовской мэрии на должнсоти министра жилищно-коммунального хозяйства, строительства и архитектуры, а также на должности губернатора Сумской области. Мы согласовали те точки соприкосновения, где возможно соторудничество, чем можем, тем поможем. Я думаю, что мы будем в постоянном контакте с городской администрацией г. Нежин и в виде консультаций, и в виде возможной реализации конкретных проектов.

Да, действительнно, различные финансовые организации и европейские правительства выделяют некоторые средства для развития альтернативных видов энергии и энергосбережения. основной поток средств идет при активном участии Министерства ЖКХ и личном участии вице-премьера Гройсмана. Как они расходуются, какие проекты будут реализованы, какая форма отбра проектов, какая форма отчетности - лучше спросить в министерстве. Также есть направлоения от других финансовых организаций, куда могут обратиться частные компании или муниципалитеты для реализации проектов энергосбережения или перехода на другие виды энергии.

Якщо Ви говорите про газотранспортні можливості України і труби, по яких транспортується природний газ, то вони в не такому вже й занедбаному стані. Як мінімум, їхній стан не гірший за стан ГТС Російської Федерації. Але для дійсно підтримання в належному стані та реконструкції ГТС України потрібні інвестиції, і ці інвестиції прораховані в розрізі від 2,5 до 4,5, а то й 6 мільярдів доларів. Нічого нового прокладати, гадаю, не потрібно. Дай Боже, нам використати хоча б ті артерії газоносної системи, які є на українській території. Дійсно, можливо, якісь інтерконектори потрібні, але не в масштабі всієї держави. Тому зараз потрібно зосереджуватися не нових проектах і нових газотранспортних потоках, а на утриманні в належному стані існуючих та реконструкції і модернізації. Якщо ж Ви мали на увазі труби, по яких транспортується гарача вода і тепло для населення чи підприємств - це інша проблематика, це внутрішні проблеми України. І тут ми можемо розраховувати лише на власні ресурси або ж на залучення кредитів та інвестицій від іноземних фінансових установ чи урядів.

Ці питання піднімалися неодноразово, але попередня влада за рахунок населення та держави вирішувала комерційні проблеми підприємств, наближених до Сім"ї чи провладних олігархів. зараз уже вибудовується система, коли підприємства самі мають турбуватися про те, щоб заупити обсяги природного газу у НАК "Нафтогаз Укараїни" чи то інших компаній, які прийдуть на ринок постачання природного газу в Україні. Але є проблема, про яку я говорив у попередніх відповідях, коли прослідковується тенденція, що НАК "Нафтогаз України" монополізує і не пускає компанії, які хочуть постачати газ зі спотового ринку Європи. Ця тенденція не дає можливості знизити на природний газ, тому що є один монополічт, і це негативно впливає на веьс баланс постачання енергоносіїв у державі. Тому в цьому секторі, гадаю, кардинальні рішення ще попереду, але їх потрібно прийняти в найближчий час не просто до початку опалювального сезону, а за декілька місяців. Тому що компанії, які готові приходити на український ринок, вони мають встигнути зарезервувати об"єми природного газу та транспортні можливості по постачанню газу до кордону з Україною.

Дуже гарне питання. У мене те ж саме питання є до уряду. Протягом не менше семи років я, як голова правління Альянсу "Нова енергія України" ставлю подібні питання прем"єр-міністрам, міністрам палива і енергетики, представникам ВР. Ми пропонували створити фонд енергозбереження і альтернативних джерел енергії, де б дернжава могла компенсувати відсоткові ставки по закупівлі обладнання, що економить енергію чи переходить на альтернативні види енергії, та зменшує залежність України від постачання природного газу з Росії. Але, як кажуть, віз і нині там. Будемо бачити, як діятиме у цьому напрямку нова влада. Маю надію, що врешті відбудеться перелам свідомості представників влади.

В структуре Альянса, который я возглавляю, есть лаборатория новых видов энергии. Как пример - мы уже больше пять лет работаем над устройством, которое будет снимать энергию вращения Земли и вырабатывать электроэнергию. Также мы работаем над волновой станцией, которая будет снимать энергию волн и вырабатывать электроэнергию. Сейчас мы активно ищем партнеров в этом направлении, сами продолжаем финансировать эти разработки и, надеюсь, в ближайшее время получим результаты. Это совершенно новые подходы в получении энергии. Думаю, таких направлений много, и мир увидит прорыв в этой отрасли.

Думаю, что все эти планы есть на бумаге, но тдля их реализации нужны политическкая воля и ффинансы. В связи с ситуацией в Украине финансы для Украины на открытиых финансовых рынках достаточно дорогие. потому можно расчитывать на грантовую помощь со стороны США и европейского сообщества, а также на специальные программы специализированных фондов и финансовых организаций.

Я думаю, в этом направлении мы достаточно много проговорили в предыдущих вопросах. На анализе потребления энергоресурсов. правильном проведении энергоаудитов, на теме энергетического менеджмента можно остановиться отдельно, на за недостатком времени, думаю, это может стать отдельной темой следующей конференции.

1. Опыт развитых стран, в том числе США, Великобритании, Польши, говорит о том, что безопасное бурение возможно даже вблизи населенных пунктов. думаю, мы это все увидим на украинской территории, надеюсь, в ближайшее время. 2. Думаю, в ближайшее время никто не собирается полностью менять газ на уголь. Что бы мы не говорили, но газ - это гораздо экологически безопаснее топливо, чем уголь. Существуют экологически обоснованные проекты переработки угля, но все равно эта технология будет отставать в технолгическом аспекте от альтернативной энергетики или потребления природного газ. Я бы не хотел рассматривать возможность замены угля с сегодняшних горячих точек юго-востока, надеюсь, в ближайшее время этот вопрос будет снят с повестки дня, и экономика государства будет работать в привычном режиме.

Подробно на этот вопрос я ответил раньше.