Михаил Гончар

Эксперт по энергетическим вопросам, президент Центра глобалистики "Стратегия ХХІ"
23 марта 11:00

   

Читать ответы
  • Наскільки відовідають дійсності слова головного комерційного директора "Нафтогазу" Юрія Вітренка, який сказав, що, чкщо "Нафтогаз" програє "Газпрому" в Стокгольмському суді, то компанія зазнає банкрутства? І якими будуть наслідки банкрутства "Нафтогазу", що тоді робити Україні?
    "Нафтогаз" має аналізувати всі можливі варіанти. Однак екстремальні варіанти — тотальний програш чи повний джекпот — малоймовірні. Швидше, Стокгольмський арбітраж прийме якесь "соломонове рішення", де кожна зі сторін в чомусь виграє і в чомусь програє. І навряд чи все зведеться до простого балансу. Але якщо гіпотетично допустити екстремальний варіант, то варто буде скористатися правовими процедурами, що не допускають виконання рішень судових інстанцій на користь держави-агресора в умовах здійснення нею агресію проти України.
  • З'явилася інформація, що на територію Росії було вивезено понад 230 тисяч тонн антрациту (понад 10 тис т/добу), що в перерахунку на офіційну внутрішньодержавну ціну (1730 грн/т) еквівалентно 400 млн гривень. Скажіть, а навіщо Росії вугілля з Донбасу? Об'єктивно - чи потрібно воно їй, кому вона зможе його продавати?
    Росії в цілому воно не потрібно. Окремим ділкам з російського боку дармове вугілля може виявитися в нагоді — просто бізнес, грабіжницький бізнес.
  • на ваш взгляд, все ли сделала власть для обеспечения энергетической безопасности страны в период войны? какие вопиющие ошибки она тут допустила, и какие из них еще могут вылезти нам боком?
    Логіка війни диктує необхідність уникнення залежностей ворогуючих сторін одна від одної. З одного боку, на позитивному балансі є успіх — обнуління імпорту газу з Росії, зменшення імпорту ядерного палива, але з іншого боку — в негативі — те, що була сформована і розвинена антрацитова залежність від постачань із контрольованих Росією як агресором територій, і це є неприпустимим.
  • не кажется ли вам, что блокада весьма выгодна власти? ведь теперь все беды та может списывать на блокаду: денег нет в бюджете - не украли, а блокада виновата, мвф денег не дает - не потому что не хочет дел иметь с этой властью, а потому что блокада виновата и т.д...
    Як всяка влада, вона використовує поточний момент, навіть коли він негативний для неї, собі на користь. Звісно, з метою — перекласти відповідальність на інших суб’єктів і зняти її з себе.
  • Питання щодо "націоналізації" українських підприємств бойовиками... Як ви гадаєте, якщо буде знята блокада, чи реально буде відіграти ситуацію назад та повернути ці підприємства знову на Україну?
    Це ілюзія, що ці підприємства були повністю підконтрольні Україні. Гадаю, що існував режим своєрідного спільного управління, де окупаційна влада формально була не представлена, але керувалася принципом недоторканності олігархічного бізнесу, допускаючи бюджетні і податкові трансфери, але не на волонтерських засадах. Очевидно, що було створено інший механізм розрахунку за недоторканість. Беручи до уваги, як широко олігархічними структурами використовуються офшорні схеми, можна припустити, що плата за недоторканість здійснювалася саме в такий спосіб. Ситуація назад може бути відіграна тільки у випадку капітуляції Києва, коли українська влада прийме російське бачення виконання так званих Мінських домовленостей. Тоді як своєрідна винагорода може бути відновлений статус кво "спільного управління", який існував до цього.
  • Якщо аналізувати останні дії Росії щодо ЛДНР, в тому числі визання їхніх "паспортів", які ви особисто робите висновки щодо намірів РФ відносно цих територій та конфлікту в Україні, що вона хоче робити з цим всім далі?
    У війні гібридного типу тактика, а не тільки стратегія має фундаментальне значення. Спочатку Росія намагалася створити "Новоросію" — не вийшло, тоді намагалися окупувати весь Донбас, якщо розуміти його в рамках Донецької та Луганської областей, — не вийшло. Завдяки опору наших Збройних Сил та добровольчих батальйонів. "Новоросійський бліц-криг" Путіна зазнав краху. Усе, що вийшло, — це огризки Донбасу у вигляді так званих "ЛНР" і "ДНР". Ці "огризки" не потрібні Росії. Вони їй не замінять проект "Новоросія", тому по ходу війни відбулася зміна цільового призначення "ДНР" і "ЛНР" — запхати їх назад в Україну і зробити плацдармом для внутрішньо-української експансії, зсередини України. Саме це вона намагалися зробити за допомогою "мінського процесу". Не вийшло. Можна як завгодно сварити наш парламент, але все-таки він став бар’єром для реалізації цього сценарію. І вже за це йому варто сказати спасибі. Тому тепер Росія міркує над тим, як із статусу де-факто контрольованих нею частини територій Донбасу перевести його в статус де-юре. Тому звідси і ця "паспортна ідея" — як початок етапу поступової легалізації "Л/ДНР" в російському правовому полі.
  • скажіть, чи не відштовхуємо ви блокадою донбас остаточно і назавжди від себе, відсікаючи останні ниточки, що нас пов*язували?
    ОРДЛО — це не весь Донбас. Окуповані території — це реалії війни. Логіка війни полягає в тому, щоб змусити агресора платити вищу ціну за його агресію. Тим більше, що згідно з міжнародним правом і Женевськими конвенціями, агресор несе відповідальність за окуповані території. Тому потрібно керуватися саме таким підходом, а не тим, який нам нав’язують під виглядом турботи про Донбас.
  • пане михайле, як так могло статися, що за роки війни, якщо вірити форбс, ахметов подвоїв свої статки і став найбагатшим українцем? а як же тоді розмови про те, що зупинилися всі його підприємства, заводи тощо...
    Він і був найбагатшим. Українцем він є хіба що за географічною ознакою походження його капіталу. Я не бачу в його діях — ні зараз, ні раніше, що Україна є в його серці. Для нього це територія «роблення» бізнесу, причому бізнесу паразитарного, який не розвиває ні територію, ні країну в цілому. Паразитарна олігархія використовує корумпований держапарат задля збагачення. Поки існує корупція, існує й паразитарна олігархія — вони взаємно підтримують один одного. Це і є "секрет успіху" олігархічного бізнесу в Україні. Навряд чи ви десь в інтернеті знайдете інформацію, скільки коштів перерахував олігарх Ахметов на потреби оборони України під час війни. Між тим, не тільки він один такий...
  • Наскільки, за вашими оцінками, по державному бюджету насправді б'є "націоналізація" підприємств, проведена бойовиками? Чи вона відображається лише на кишенях окремих персоналій?
    Гадаю, що цифри, які називаються з боку влади, є сильно перебільшеними. Окрім того, вони не перебувають в балансі з втратами і збитками, які несе держава через окупацію частини території. Покладайтеся на оцінки незаангажованих знавців колишнього міністра економіки Володимира Ланового, колишнього члена Ради директорів ЄБРР Олександра Савченка, оцінки яких серйозно різняться з тим, що говорять з владного "олімпу".
  • На сьогоднішній день чи повністю Україна зіскочила з російської "газової голки"? Чи ми якийсь відсоток газу ще купуємо в РФ?
    З 25 листопада 2015 року "Нафтогаз" не здійснює закупівлі газу в "Газпрому". Себто 16 місяців і дві зими Україна пройшла без російського газу. По імпорту, але виключно з країн ЄС, закуплено понад 11 мільярдів кубічних метрів. Завдання уряду і парламенту створити умови, щоб протягом найближчих п’яти років вийти на збільшення видобутку газу до рівня, який дозволить нам відмовитися від імпорту як такого, не залежно від того, чи то це газ із Росії, чи то з європейського напрямку.