Александр Черненко

Соціологи зараз фіксують позитивну динаміку рейтингу політичної сили Наталії Королевської, але до 5% вона ще не дотягує. Цей електорат сьогодні дуже нестійкий. Наталії Королевській протрібно запропонувати виборцям щось більш змістовне, ніж просто зовнішню рекламу. В її політичній силі є кілька потужних політиків, здатних виграти мажоритарку. Однак невідомо, чи вони підуть в округи.    Чий це проект – мені не відомо, оскільки я не володію достатньою інформацією.    Всім дякую за участь в сьогоднішній розмові. Було цікаво і, сподіваюся, інформативно. Бажаю хороших вихідних і чесних виборів!

1) І влада, і опозиція часто використовують наші оцінки тоді, коли їм вигідно, і, навпаки, звинувачують нас у заангажованості, коли самі стають об’єктами нашої критики. Ми до цього звикли і просто робимо свою справу.    2) Ми не очікуємо на цих виборах жодних кардинально нових технологій. Проте можливе певне удосконалення старих, в основному пов’язаних із підкупом виборців.

Бесперечно, можна говорити про кризу. Багато в чому вона зумовлена виборчою системою закритих партійних списків та наявністю політичної корупції. Вона проявляється в тому, що, на жаль, у нас парламент перетворився на місце «не для дискусій». Ці наслідки можуть бути доволі далекими. На жаль, немає підстав вважати, що наступний парламент буде діяти інакше. Хоча наявність у ньому відносно незалежних мажоритарників може принести до стін Верховної Ради «свіжу кров».

Українські політичні реалії самі по собі анекдотичні. Розкажу анекдот, який характеризує змагання українських політиків за депутатські ***ти.    Збирає мама доньку на новорічне свято в дитячий садок. Біле платтячко, банти, зачіска... Забирає вона її з дитячого садка: плаття й банти подерті, обличчя й руки в подряпинах. Мама запитує:    – Доцю, що ви робили?    Та відповідадає:    – Водили хоровод довкола ялинки.    – А чому ти так виглядаєш?    – Ялинка велика, а група маленька.    Тож бажаючих стати депутатом у нас багато, а кількість місць – обмежена.

Це абсолютно безглуздий законопроект, який ні на що не впливає. Притягнути до відповідальності народних депутатів неможливо. Хоча він може стати методом впливу на інших політиків, які не захищені депутатською недоторканністю. Хоча той, хто захоче застосувати цей закон проти своїх опонентів, матиме набагато більше проблем для свого іміджу.

Ми не маємо фіксованого членства. На постійній основі в Києві та всіх регіонах працює кілька десятків активістів. Під певні проекти або діяльність ми можемо мобілізувати тисячі волонтерів. На майбутніх парламентських виборах на дільницях спостерігатиме не менше двох тисяч наших спостерігачів, хоча, сподіваюся, ця цифра буде вищою.    Наша діяльність здійснюється за рахунок коштів міжнародних донорів та благодійної допомоги від українських громадян.

Офіційно виборча кампанія ще не почалася, тому говорити про дію закону про вибори ще рано. Якщо ж говорити про вибіркове застосування законодавства в українській політиці, то, на жаль, це є реальністю. На жаль, під час виборчої кампанії це також матиме місце. В Україні можлива правова держава лише тоді, коли зміниться якість українських політиків.

В умовах змішаної виборчої системи важко робити узагальнення по областях. Можна говорити про окремі округи, на яких рівень порушень, зловживань або фальсифікацій буде зашкалювати. Але це залежить не від регіону, а від ситуації у конкретному окрузі. В межах однієї області може бути округ з відносно спокійною і чесною кампанією і сусідній округ, де буде «бєспрєдєл».

Я досить скептично ставлюся до можливих політичних протестів за підсумками парламентських виборів. У деяких округах можливі локальні протестні акції. Одразу після парламентських виборів почнеться неофіційна президентська кампанія, тому якщо і будуть якісь протести, то вже за підсумками президентських виборів. Хоча я не виключаю низку соціальних протестів, але не політичних.

До 28 жовтня 2012 року в мене є час подумати.

Соціологічні опитування показують, що теми мови та історії є далеко не пріоритетними для українських громадян. На жаль, на цих темах відбуваються штучні спекуляції, оскільки більшість політиків в Україні не може запропонувати якісних і змістовних дискусій. Ці спекуляції припиняться тоді, коли теперішні політики та їх технологи підуть на пенсію.

По-різному. В різних регіонах різна ціна голосу. А в парламенті є різні розцінки на «тушок». Я думаю, в середньому це співмірні прайси. Все залежить від ситуації і політичного моменту. Це від 0,5 до 3 мільйонів доларів.

До нарізки округів є питання. Не зовсім логічна нарізка округів була обумовлена недосконалістю законодавства, чим скористалися певні політики. Найбільш проблемні області – Луганська, Донецька, Черкаська. Але особливість цих областей полягає в тому, що проблеми створювали потенційним кандидатам, які після виборів увійшли б до більшості. Просто одні майбутні мажоритарщики знайшли «аргументи» для окремих членів ЦВК, які створили для них зручні округи і створили проблеми своїм конкурентам.

До електронного голосування потрібно прагнути, але впроваджувати його паралельно з традиційним. Фальсифікувати при належному захисті електронне голосування буде складно. Але ж у нас можуть сфальсифікувати і голосування бюлетенями, чий захист також надійний. Запровадження електронного голосування має одну проблему – недовіру в суспільстві і політикумі до чесності виборів. Хоч вона і обґрунтована. Навіть при електронному голосування після виборів ті, хто їх програв, будуть заявляти про втручання і фальсифікації. Однак до електронного голосування треба прагнути і впроваджувати це найближчим часом.

Я думаю, відкритої підтримки якихось політичних сил не буде. Російська влада знайде вплив на будь-кого з п’ятірки найбільш рейтингових сьогодні політиків (Янукович, Тимошенко, Яценюк, Кличко, Симоненко).

Гречка, як і будь-який продуктовий підкуп, має ефект лише у випадку системного і довготривалого застосування. Перед виборами роздаватимуть усі. Тому продуктові пайки вже не працюватимуть. Напередодні виборів більш ефективним і небезпечним буде грошовий підкуп виборців.

Всі соціологічні опитування сьогодні фіксують лідерство Віталія Кличка, хоч дають і різний відрив від Олександра Попова. Однак електорат Кличка нестійкий і мало мобілізований, тому основна задача для його штабу – привести своїх виборців на дільниці. В той же час в категорії вииборців «40 років +» ми бачимо підтримку Попова. А саме ці люди активно ходять на вибори.

Вибори необхідно проводити у конституційний термін – в червні 2012 року деюре закінчилися повноваження Леоніда Черновецького (дефакто він їх вже давно не виконує). Отже, вибори мають відбутися найближчим часом. Однак їх призначити повинна Верховна Рада за 60 днів до дня голосування. Оскільки на цьому пленарному тижні вибори призначені не були, то раніше середини серпня їх годі очікувати. Зараз важко сказати, коли відбудуться вибори мера Києва, оскільки у владній команді немає чіткого розуміння і єдиної позиції. Для нас принципово, щоб вибори відбулися в 2012 році. Проводити їх одночасно з парламентськими теж недоречно: будуть проблеми в організації виборчого процесу, неузгодженість законодавства про місцеві і парламентські вибори, розпорошення уваги між двома кампаніями.

Черговий сплеск популярності КПУ, який ми зараз спостергіаємо, зумовлений розчаруванням у Партії регіонів та Януковичі. Для проросійськи орієнтованого і соціально незахищеного виборця очевидним є невиконання Партією регіонів своїх обіцянок. Тому вони не бачать для себе іншої альтернативи, крім комуністів. Тому «червоний» популізм знову в тренді.

Не візьму на себе сміливість прогнозувати кількісний розклад, але вважаю, що навіть у випадку формування провладної більшості, вона не буде монолітною і стійкою. Окремі ініціативи влади будуть тихо саботуватися, а у випадку послаблення позицій влади мажоритарщики будуть пов’язувати свої перспективи з іншими політичними силами. Стабільності після цих виборів не буде, навіть можливе проведення дострокових парламентських виборів.

1) Голосування «в кращих радянських традиціях» не буде. Попри все в Україні зберігається політична конкуренція, змагальність, хоча сили, звичайно, нерівні.    2) Парламент обирати потрібно, бо якщо його не обирати, краще не стане точно. Я вважаю, що певним рухом назад від демократії були останні місцеві вибори. Починаючи з третього туру 2004 року, вибори в Україні були проблемними, але, загалом, демократичними. У мене немає однозначного бачення того, якими будуть наступні парламентські вибори. Однак те, що вони будуть проблемними, сумнівів не викликає.

Попри наші численні зауваження до діючого закону, він унеможливлює прямі брутальні і цинічні фальсифікації. Хоча він і не забезпечує рівні умови для всіх кандидатів, що засвідчила нарізка округів. Найбільшою проблемою є підкуп виборців, зловживання під час формування дільничних виборчих комісій та можливе псування виборчих бюлетенів під час підрахунку голосів (коли бюлетені, віддані за певного кандидата, шляхом проставляння додаткових галочок роблять недійсними).

Попри 15 років роботи в Комітеті виборців України завжди залишаю для себе простір для оптимізму. Повторюся, вибори будуть проблемними. Однак сподіваюся, по загальнопартійних списках та в переважній більшості мажоритарних округів офіційний результат відображатиме волевиявлення виборців.

Громадянська позиція у мене є. Я її висловлюю у всіх своїх виступах та діях, в тому числі і під час сьогоднішнього з вами спілкування. Щодо принципу «і вашим, і нашим», то для мене «ваших» і «наших» не існує. Є принцип верховенства права.