Ярослав Жалило

На жаль, конкретних результатів поки що не спостерігаю. За численними повідомленнями, корупціонери швидко адаптувалися до "постреволюційної" ситуації в Україні, скориставшись, зокрема, зниженням рівня централізованого контролю. Наразі корупція перетворюється на найбільшу небезпеку для України. Погоджуюся з тими, хто говорить про те, що сьогодні корупція і корупціонери – це той ворог, який здатен знищити нашу країну набагато ефективніше за Путіна.

У проект бюджету-2015 закладено 12% інфляції. Думаю, насправді інфляція буде вищою. Чіткіше спрогнозувати це неможливо через непередбачуваність курсу гривні та позаекономічних військових та політичних ризиків. Курсовий чинник впливатиме перш за все на товари з високим рівнем імпорту: нафтопродукти, побутову техніку, ліки іноземного виробництва тощо. А непрямим чином ефект девальвації розходитиметься і на інші сектори економіки. В перші місяці року інфляція "відпрацьовуватиме" ефект девальвації осені 2014 року. Гальмом для зростання цін буде низька платоспроможність переважної більшості споживачів.

Курсові прогнози зараз залежать перш за все від вирішення воєнної ситуації на сході України та подолання внутрішньополітичної і соціальної кризи. Якщо ці чинники буде нівельовано, ми маємо всі перспективи до зміцнення курсу гривні. Проте, на жаль, поки що прогнози щодо цього досить песимістичні, тому що мало передбачувані. На данному етапі через труднощі в купівлі іноземної валюти по адекватній ціні і розквіт спекуляції навряд чи доцільно гнатися за тим, щоб перетворити гривневі заощадження на долар по 25 гривень. Експерти радять балансувати "корзину заощаджень", тримаючи ті з них, які розраховані на більш тривалу перспективу, можливо, і у валютній формі, а ті, які мають бути "під рукою" – у гривні, але в надійному банку.

Причины две. Во-первых, потому что мы видим, что это реальный результат тех санкций против России за войну против Украины. Во-вторых, и это главное, что трудности в российской экономике должны уменьшить ее желание вести и финансировать войну против Украины. Вместе с тем, конечно, резкое ухудшение в российской экономике бумерангом может ударить и по украинской экономике. Потому надо не радоваться, а учитывать, что это фактор, который может влиять на региональную геополитику.

Це – серйозна втрата, яка перш за все пов’язана з втратою експортоорієнтованих секторів економіки. Тому це значний чинник девальвації гривні. А також ми бачимо значний негативний вплив на енергетичну безпеку, бо це вугільний регіон. А наша енергетична стратегія базувалася на збільшенні частки вугілля в енергетичному балансі. Проте якщо подивитися на участь у формуванні бюджетних доходів і видатків, треба пам’ятати, що Донбас був значним споживачем бюджетних субсидій і дотацій. Тому водночас зараз виникає певна "економія" для бюдежту, хоча радіти цьому навряд чи варто.

Це залежить від того, про яку війну йдеться.

Головне досягнення – те, що, незважаючи на жорстку політичну кризу і відкриті воєнні дії проти держави, нам вдалося уникнути економічного колапсу і навіть відносно збалансувати бюджет. Водночас головним провалом є те, що в Україні не розпочато конче необхідних економічних реформ, а також не зроблено рішучих кроків щодо подолання корупції, яка "пристосувалася" до нових кризовіх умов набагато краще за державу.

Взагалі, знецінення рубля триває майже безперервно, і прес-конференції можуть суттєво його прискорювати. Теоретично можна припустити, що суб’єкти ринку таємно сподіваються, що на якійсь із прес-конференцій Путін виявить ознаки повернення до здорового глузду. Як виявляється – дарма.

Дефолт – это неспособность государства платить по своим внешним долгам. Поэтому банки не задействованы непосредственно в процессе дефолта. Они страдают, прежде всего, косвенным образом из-за прекращения возможностей привлекать кредитование и дальнейшего падения курса национальной валюты.

В 2014 году темп падения ВВП составит порядка 7%. Наполнение бюджета в рамках уже сокращенных весной плановых показателей достигается за счет более высокого показателя инфляции. По сравнению с 2013 годом, доходы в бюджет ниже примерно на 5%. В этом значительная роль и уменьшения поступлений из-за потери предприятий, расположенных в оккупированных регионах. Баланс поступлений и дотаций в отношении Крыма и Донбасса в разные годы оценивался по-разному, поэтому считать, что мы получили значительную экономию, потеряв и доходы, и расходы, вряд ли целесообразно.
Что касается второй части вопроса, нужно вспомнить, что в первой половине года были внесены изменения в госбюджет, согласно которым существенно увеличены расходы на нужды обороны. Это деньги, которые перераспределены, в том числе, из других частей бюджета.
Говоря о финансировании АТО, нужно учесть, что по данным премьер-министра, один день ведения боевых действий стоит Украине 95 миллионов гривен. Эта цифры несовместимы с объемами волонтерской помощи, и их львиная доля финансируется из госбюджета. Потому что в любой современной войне самое дорогое (после жизней) – это вооружение. При этом честь и хвала волонтерам, которые оказывают всяческую поддержку военным в обеспечении их бытовых потребностей, средств личной защиты. То, что государство не в состоянии обеспечить и эту долю расходов, говорит о недостаточной эффективности в финансировании АТО. Вместе с тем, всенародная поддержка воинов является фактором, объединяющим Украину, и это важно.
То, что на военных расходах и военной неразберихе наживаются нечистые на руку, а эти факты общеизвестны, является преступлением, за которое должно последовать самое жесткое наказание.

За даними міністра фінансів, загроза дефолту для України не є надто суттєвою. Хоча для того, щоб його уникнути, потрібно реструктуризувати заборогованості і провести перекредитування економіки. Очевидно, наявні домовленості дозволяють оптимістично дивитися на ці перспективи.

Експорт України до РФ скорочується з 2012 року. За цей час частка РФ в експорті з України зменшлася з приблизно 25% до 18%. Зрозуміло, що це негативно впливає на українську економіку.

Мое убеждение состоит в том, что государство обязано предпринять все меры для того, чтобы обеспечить свои социальные обязательства перед гражданами Украины вне зависимости от места их проживания. На данном этапе речь идет не о лишении пенсий и прочих выплат, а о прекращении обслуживания лицевых счетов тех, кто не перерегистрировался на подконтрольной Украине территории. Вместе с тем, нужно понять, что полное перемещение получателей госпомощи из оккупированных регионов попросту невозможно, даже технически. Поэтому необходимо найти инструменты, которые позволили бы обеспечить людей, проживающих в оккупированных частях Донбасса средствами существования, по крайней мере, в натуральной форме. Считаю, что правительством был запущен ряд деструктивных месседжей в отношении жителей оккупированных территорий, которые не способствовали приближению возвращению Донбасса под контроль Украины.

Россия имеет значительные резервы, позволяющие ей переживать сложные времена, но ухудшение экономической ситуации уже налицо. Думаю, главное, что сегодня может способствовать изменению существующего положения – это осознание прогрессивной частью российского бизнеса и общества в целом гибельности политики конфронтации, проводимой администрацией Кремля. И эти силы должны были бы предпринять меры по изменению политической линии, не дожидаясь экономического краха страны.

Підрахунки дуже різні і неостаточні, оскільки війна триває. Думаю, відбудова після відновлення миру займе роки. Але це і непоганий шанс для того, аби надати цьому регіону нову якість розвитку, залучивши зарубіжних інвесторів та міжнародну допомогу, та подолати депресивну тенденцію, притаманну старопромисловому регіону, яка, власне, і стала одним із базових чинників нинішньої політичної кризи.

Бюджет 2015 года будет очень сложным, в том числе и из-за необходимости ограничения расходной части. Рационализация коснется и социальных расходов. Не имея окончательного проекта бюджета, пока трудно оценить главные точки риска. Вместе с тем, в программе правительства предполагается ряд шагов, которые будут способствовать смещению тяжести и на более доходные категории населения, среди них – меры по предотвращению тенизации и утечки капитала из страны, повышение прогрессивных ставок налога на доходы людей с более высокими доходами, повышение ставок налога на недвижимость.

Показатели пока предварительные. Думаю, что ожидаемая инфляция в 12% – показатель заниженный. Некоторые эксперты критикуют прогнозируемый курс 17 гривен за доллар. Показатели не дают возможности оценить качество жизни, которое будет зависеть от способности преодоления военного и политического кризиса, эффективности политики государства и настойчивости простых украинцев в реализации своего трудового потенциала.

Оцениваю отрицательно, но не потому, что не верю в способность работать в интересах Украины, а потому, что не верю в их способность понять, как на самом деле реформировать ту сложнейшую система, которой является государственное управление в Украине.

Падіння ціни на нафту дуже болюче для російської економіки, тому що вдаряє як по доходах нафтових компаній, так і по доходах держбюджету. Наслідки у вигляді падіння курсу рубля ми бачимо. Прямий наслідок для України – позитивний, оскільки Україна імпортує понад 80% необхідних їй нафти і нафтопродуктів. Економічні негаразди в Росії також можуть сприяти послабленню агресії Росії проти України. Падіння динаміки російської економіки негативно впливає на економіку України, але вище названі позитивні чинники переважатимуть.

Після розпаду Радянського Союзу колишні республіки перебували в складному пошуку самостійних шляхів розвитку. На жаль, Україна була дуже непослідовною у визначенні цього шляху. Причиною є значна залежність в економічній кооперації, торгівлі, а також в культурно-гуманітарній сфері. Через непослідовність ми зруйнували конструктивні відносини, які могли б бути між Україною та РФ, але не збудували власнної незалежної політики. Думаю, що й ми маємо нести частку вини за те, що не виконали завдання європейського рівня – "євромодернізація" Росії. Якби наша політика щодо відстоювання власних інтересів була більш послідовною, і стосунки з РФ були б більш прагматичні і конструктивні.

Думаю, что в период активной приватизации в энергосфере наверняка был допущен ряд ошибок, которые сегодня сказываются на энергетической безопасности страны. Учитывая важность энергетики, здесь необходимо формирование прозрачных рынков, контролируемых с целью выявления проявлений монопольного поведения, экономической обоснованности в тарифообразовании и гарантировании выполнения новыми собственниками предприватизационных обязательств.

Оффшорные зоны существуют вне экономической стратегии Украины, как мировое явление. Более того, использование их для минимизации налогообложения – практика, принятая во всех странах мира. Однако необходим контроль над недопущением использования операций с оффшорами для вывоза капитала из страны, в том числе через схемы минимизации налогообложения. Вместе с тем, возврат капитала из оффшорных зон возможен лишь в случае восстановления доверия его собственников к государству и проводимой им политики. Пока, к сожалению, такое доверие не растет.

Экономика должна работать на страну и ее народ. Это тот ориентир, которому должны подчиняться все, кто приходит к власти. Экономическая стратегия Украины сегодня состоит в формировании европейской модели экономики и в значительной степени определена Соглашением об ассоциации с ЕС. К сожалению, фактически последовательная реализация стратегических задач наталкивается на отсутствие стратегического мышления у ключевых представителей украинского бизнеса (тех же олигархов), отсутствие взаимного доверия власти и бизнеса приводит к скатыванию и тех, и других к "пожарному решению" собственных тактических задач в ущерб общей стратегии.

Если заключение данного соглашения будет способствовать преодолению экономической депрессии в развитых странах мира, это благоприятный фактор для Украины, которая на протяжении последних лет страдала от мировой экономической депрессии, как экономика с большой зависимостью от экспорту товаров и импорта капитала.

Остання із оприлюднених версій податкової реформи поки що теж мала сприйматися як пропозиція до обговорення. Низка нововведень видаються позитивними, зокрема, щодо підвищення прогресивної ставки на доходи фізосіб, спрощення системи оподаткування і адміністрування податків, переміщення частини податкових надходжень безпосередньо до місцевих бюджетів. В той же час вважаю, що податкова реформа могла б мати більш виражений соціальний характер (податкові пом’якшення для малозабезпечених категорій), а також приділити більшу увагу стимулюючій функції оподаткування для розвитку бізнесу. Є і дрібніші нововведення, які уже прийняті законодавчо, але які містять значні ризики. Як приклад, намір впровадити з 1 січня електронні ПДВ рахунки. На думку представників бізнесу, в данному форматі такі зміни можуть призвести до непомірного фіскального навантеження на бізнес, тому зараз Рада намагається скасувати це нововведення.

Нормативно НБУ в Україні є повністю незалежним. Це одна з моделей дільності центрального банку, які практикуються в розвинених країнах світу. На жаль, насправді незалежність нашого НБУ викликає певні сумніви. Непослідовність політики НБУ, зокрема, в валютній сфері, сьогодні призвела до втрати довіри до гривні. Тому хотілося б бачити підвищення незалежності НБУ, проте він має працювати у жорсткій координації роботи, перш за все, із Міністерством фінансів. Наразі перерахування доходів від НБУ є однією із важливих статей надходжень до державного бюджету України.

В жовтні цього року я завершив роботу в інституті, пішовши у відставку з посади заступника директора. Проте можу сказати, що за останні роки Національний інститут стратегічних досліджень став потужною науковою та аналітичною установою, яка впливала на формування громадської думки і державної політики. Зокрема, одним із провідних напрямів було обстоювання та практичне забезпечення реалізації євроінтеграційного курсу України. Можливо, без такої ролі інституту суспільство і не піднялося б у 2013 році на Євромайдан. Не зважаючи на те, що інститут працює при президентові України, в жодному разі не варто пов’язувати його роботу із деструктивними проявами діяльності президента Януковича. Головним споживачем продукту інституту були і залишаються експертна спільнота, суспільна думка, наукові кола. Вважаю, що ми створили значні заділи для розвитку стратегування в Україні. Як приклад, нинішня коаліційна угода значною мірою спирається на розробки інституту, здійснені за останні роки.

Україна може і повинна бути процвітаючою європейською країною, бо має для цього необхідний ресурсний потенціал. Цей потенціал обов’язково буде ефективно використаний. Якщо цього не зможемо зробити ми самі, це зроблять за нас. Але такий варіант розвитку побачити не хотілося б.

Крим був предметом значної уваги, принаймні з 2010 року, коли за дорученням президента було розроблено комплексну стратегію економічного і соціального розвитку регіону, яка спиралася на тісну співпрацю із міжнародними організаціями та реалізацією потенціалу геостратегічного положення Криму. Стратегія запрацювала з 2011 року і принесла помітні результати, поки її продовженню не завадила криза. Щодо Донбасу, ситуація складніша, тому що практично говорити про подолання проблем цього старопромислового регіону стали лише у 2012-2013 роках. Доти його активно експлуатували, не зважаючи на втрату конкурентоспроможності і погіршення соціальної ситуації в регіоні. Величезною помилкою була відсутність адекватної гуманітарної стратегії, яка би забезпечувала єдність гуманітарного простору країни з урахуванням регіональної специфіки, в тому числі Донбасу і Криму. Невирішені проблеми і вибухнули на початку 2014 року.