Yurko Yurchenko

Вмію. Бутерброд із червоною ікрою. :) А якщо серйозно, я готую дуже добре і вмію майже все. Багаторічне студентське й гастрольне життя навчило мене цьому.

Це не від нас залежить. Буде хліб — буде і пісня. :)

Мені здається, що мене там також не було. :) Це була остання крапка в існуванні проекту секс-символу 90-х. Після концерту Палац культури "Україна" в ультимативній формі представив мені рахунок на відшкодування збитків. Бо мої галасливі дівчаточки-фанаточки рознесли той зал вщент, а помадою поцарапали 140-й «кабан Мерс» моїх друзів бандюків. Вони сказали, що краще будуть робити концерти Шифутинського і Кричевського.

Завдяки соціальним павутинкам я на постійному зв’язку з усіма колегами: з тими, кого добре знаю, і тими, кого менше. Вважаю, що ми живемо у найкращі часи, які тільки можна собі уявити. Тому насолоджуйтеся і підписуйтеся на мою сторіночку, бо ваші предки-фанатки не могли достукатися до мене за жодних обставин.

Це, напевно, найвідвертіше моє інтерв’ю за все моє життя. З одного боку, артист так не має поводитися, з іншого — я був абсолютно стовідсотково відвертий. Це навіть не інтерв’ю, а сповідь. Я дійсно був однією ногою на канадській землі. Тільки безмежна любов до українського чорнозему і вареників із вишнями мене зупинила. Слава Україні!

Восени.

Найбільший фан — моя доця Джулія. Вона вважає мене «фірмачом». Середущому сину Джорджу — "до лампочки". Меншому Джастіну — "до двух лампочок". :) Я для них — друг. На жаль чи на щастя, вся самодіяльність у школі вистроєна на моїх дітях. Бог не обділив їх музичним талантом.

Пісні будуть і ліричні, і драйвові. Гурт "Юркеш" існує, підкреслюю, саме існує. Тому що, на жаль, в українському просторі рок-н-рол пасе задніх. Записаний третій і четвертий альбоми гурту. Це музика для стадіонів — нагла, відверта і дуже смішна. Юрко Юрченко — це особисте, я б навіть сказав, інтимне. Тому всі ліричні пісні я вирішив випускати під цією маркою.

Не треба нас розкручувати — всі білети вже продані. :)

Якби у 1997 році мені поставили питання про те, що я «в душі радикальний панк», я б віддав цій людині всі свої 27 доларів і розцілував. :) Значить, я не дурно топчу своїм 44-им цю грішну землю. Хеві метал не ржавіє!

Я не знаю, що тобі сказать. Таке виросло…

Дуже просто. Процентне співвідношення «Ланосів» і нормальних машин — ви знаєте, на чию користь перемога. На жаль, я це все відчув на власній шкірі з досвідом роботи з гуртом "Юркеш". Деякі кола вважають наш гурт культовим, але в рамках всієї країни 57,5% навіть не чули, хто це. У тій самій Канаді чи США така музика займає лідируючі позиції. Не хочу виглядати занудою, тому скажу, що бачу тенденцію до росту музичних смаків серед сучасної молоді. Це мене дуже тішить. Тому я вірю, що рано чи пізно Україна стане музичною Меккою світу, як у свій час Об’єднане Королівство зі своєю британською естрадою. Якщо не вмішається Юрій Лоза. :)

Достатньо щирого бажання влади. А вона, на жаль, у цьому не зацікавлена. На мою думку, це її брудний бізнес. Я неодноразово бував у зоні АТО, і будь-який вояк може зі стовідсотковою впевненістю сказати, що якби був відданий наказ, ми б звільнили всі ці території за декілька діб, як і обіцяв нам великий обіцяльник. На жаль, час втрачено, і зараз ситуація дуже непроста та важка.

Степан Гіга.

У нас є пісня "10 секунд тиші" з першого альбому "Ой", в другому альбомі є пісня "11 секунд тиші". Вгадайте, скільки «секунд тиші» буде в третьому альбому "Юркеш"? :) Найдивніше і найсмішніше, що дуже багато людей закачали собі рінгтони цих композицій, з чим я їх і вітаю. :)

Хотів би. Я дуже люблю цей гурт, можна сказати, виріс на ньому. Десь глибоко у душі я був засмучений, що мене не запросили на вечір пам’яті Кузьми. Планую і мрію про різноманітні дуети, несподівані і незвичні.

Не на 100%. Пчелы против меда… Російські артисти співають дуже багато моїх пісень. А все інше можна заборонити. :)

Я все життя не розкошую. Для мене це звичний стан. Артист повинен бути голодним і худим, як я. :)

По порядку. Я — человек мира, но преданный украинец и в душе не эмигрант. Единственное, чего мне не хватает, — это финансов. Тогда я смогу жить и в Африке, и в Канаде, и в Улан-Уде.
В Канаду я уезжал и возвращался. Мой дом — здесь.
Я не только не выступал в России, но за время «сумнозвісних подій» я не выступил ни с одним коммерческим концертом и в Украине. То есть с 2013 года я отказывался от всех коммерческих выступлений, не продал ни одной песни в Россию, хотя было очень много предложений.

А я, як дельфін, то злітаю до неба, то пірнаю до глибин. Можливо, завтра я і джаз заграю. Це підкаже моя пришелепкувата муза.

Можу вважати себе другом Кузьми, але не близьким. До сьогоднішнього дня я не сприймаю Кузьму в іншому статусі, окрім як живим. Ми дуже близькі по духу з Кузьмою, по світосприйняттю.
За теперішнім «Скрябіним» не слідкую, хоча вважаю, що пісні Кузьми мають жити. Сам із великим задоволенням із дозволу його мами хотів би виконувати деякі його пісні.

Вважаю Джамалу претендентом номер один на перемогу, і не тільки з цією піснею. Був упевнений, що якби вона поїхала з піснею «Smile», вона б виграла конкурс.
«Євробачення» — взагалі, конкурс, який не лежить у площині моїх уподобань. Я більше мрію про Wembley. У 2004 році гурт "Юркеш" брав участь у відбірковому турі «Євробачення» з піснею "Патріот". За офіційною версією, ми посіли третє місце, за неофіційною — здобули перше. Тоді ні я, ні Ані Лорак не поїхали — поїхали славнозвісні «Гринджоли». Ющенко, так!

Я не думаю, не бачив, не переглядав і не цікавився. Хоча моя стрічка в Фейсбуці потонула у цих подіях. Я до всього ставлюся з гумором, тому написав гумористичну оду про Славка Вакарчука, дуже добру оду, сприйміть її правильно, і висловив свою думку з приводу цькування Потапа. Підписуйтеся на мою сторінку і почитайте.

Міністерство культури існує паралельно з моєю діяльністю. Єдине, що мене пов’язує з цією інституцією, — це те, що я пив коньячок в останній день роботи міністра культури Василя Вовкуна, коли він вручав мені звання Заслуженого артиста.

Остання пісня, яка перетнула кордон з "братським народом", — пісня "Сиртакі", яку зараз виконує Філіп Кіркоров. Це було у 2013 році. З тих пір жодна моя композиція не перетнула кордон. У "ватнікі" мене записати не вийде за жодних обставин, бо я бішений патріот.

Привет Кривому Рогу, райончику Юбилейный, где я жил года 22 назад... Только сейчас начал наводить порядок в своих авторских правах. Оказалось, что в УААСПе (Украинское агентство по авторским и смежным права, — Ред.) зарегистрировано более ста песен, в "моем столе" — около двухсот, на кассетах и просто на бумагах — боюсь подсчитать сколько. Я пишу постоянно, потому что я пишу постоянно. :)

"100 секунд весни" — доросла філософсько-любовна лірика. Вона символічна для мене особисто. Історія дуже проста.
Планується альбом з такою назвою і осінній концертний тур "Ю.Ю.-20" до 20-річчя моєї творчої діяльності і бездіяльності. Відеокліп уже відзнятий, монтується. Наприкінці квітня, сподіваємося, буде презентація у всіх куточках телеефірів.

Постійно соромно. Я дуже запальна людина, але і миттєво вистигаю й одразу прошу вибачення. Досі мені соромно, наприклад, перед водієм, який віз мене, п’яне бидло, з мого сольного концерту в Палаці культури "Україна" у 1997 році. Прошу вибачення у нього! Сподіваюся, що він зараз у чаті "Главреда".

Я мало афішую свою волонтерську та благодійну діяльність, дотримуючись простої біблійної істини, що права рука не повинна знати, що робить ліва. Я досить часто бував у зоні АТО, навіть потрапляв під "Гради", скажу вам, це дуже страшно. Приїздив у госпіталі, в батальйони, щоб підтримати наших пацанів, возив свою самогоночку.

Не було ніяких курйозних моментів. Все дуже правильно, чітко і по графіку.

Нельзя считать, что я таким образом пытаюсь что-то доказать своим коллегам, ибо я никому ничего не доказываю. Я — отдельная самодостаточная планета, со своим личным мнением обо всем происходящем. Объяснять юмор и сатиру не вижу смысла. Чувство юмора или есть, или его нет. Точно так же и чувство меры во всем. Все молодцы, всех люблю.

Так, дуже дорого. :)
Я для себе постійно є. У мене немає контракту з народом України чи Зімбабве про те, що я маю випустити якісь кілограми та кілометри пісень. Мені добре там, де я є, дякую Богові за те, що я є.

Я не останавливаюсь. Направление и название придумают неграмотные критики, пытающиеся «впихнуть невпихуемое» в рамки «попа» или рока. Я — универсальный уникал и уникальный универсал. Мою творческую деятельность и бездеятельность сложно с чьей-то сравнивать. Да, и у меня "звездная болезнь". :)

Плани на майбутнє — не більше, ніж на 20 хвилин наперед. Не існує ні майбутнього, ні минулого — є тільки тут і зараз. І зараз я тут.

А я змішую все, чому навчився за все своє життя. При тому не спеціально, а так, як карта ляже. Я просто люблю творчість у будь-яких її проявах.

А якщо одна людина і плаче, і сміється, то яка вона — весела чи сумна?
Коли втратив цнотливість? У 14 років. У місті Бар Вінницької області, гуртожиток Барського педучилища. Дівчину звали Таня, вона з Бердичіва. Я був на першому курсі, вона — на третьому. Моральна травма на все життя. :)

Я ще й в дитячий садок ходив. :) У людини є властивість змінюватися. Все тече, все міняється. Діалектика... Мені комфортно у будь-якому образі, коли я не йду проти власного відчуття. А я не йду.
Юрченко — це псевдонім. Справжнє прізвище — Нечистяк.

Так, обов’язково. Заради цього я і виліз із підпілля. :) Зараз найкращі діджеї і джедаї крутять ручки, щоб довести до досконалості і без того геніальний витвір мистецтва. А якщо серйозно, то вперше за 17 років я хочу віддати свій борг перед вдячними і терплячими слухачами, що чекали на виконання цих пісень так багато років. У концертному турі "Ю.Ю.-20" буде окремий блок — "діскатєка 90-х", де я виконаю у новому звучанні майже всі шедеври тих часів. Велкам. :)

Не то и не другое. Эти песни создаю не я. Они уже загружены на небесный сервер, а я — проводник и с помощью хорошо приученной музы получаю ключи доступа к уже написанным произведениям. Специально ни для кого не пишу — не получается. Иначе муза меняет пароль.

Артист должен периодически брать паузу и не водить людей сусанинскими тропами, когда сам не знает, куда идет. Я живу намного медленнее, чем идет предложенное мне время. Мне 20 лет — вы просто поверьте, а поймете потом. :) Прошу пробачення, на автоматі відповів російськов мовов.

Так треба. :)

Це питання до вас. Я пропоную товар, ви — покупці. Буде попит — будуть концерти. Не буде — заставимо. :)

Так.