Олег Медведев

Моя Вам порада - вчіть українську. І Вам стане легше.

Сподіваюся, що в 2015 році ми отримаємо сучасного європейського президента, а не тирана.

"Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни"... Коли бачите демонів, завжди треба хреститися.

Так воно вже збіглося по датах, що важко заперечувати наявність зв"язку. Влада, очевидно, відчуває, що в неї не вистачить духу встояти перед колосальним російським тиском щодо вступу України до Митного Союзу. І ключовим аргументом публічного захисту для себе бачить винятково тему ціни на газ. Крім того, всередині країни потрібно якось виправдовуватися за постійне підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги та цін на газ для населення, більшість якого не знає, що для задоволення його потреб у блакитному паливі Україна видобуває більше, ніж достатньо власного газу, значно дешевшого за російський.

Поважаю Росію, але в кордонах 1991 року. Коли вона порушує ці кордони, маємо захищати свій простір.

Соціологія демонструє вражаюче високу готовність українців до акцій протесту. Народ хоче "рвать и метать". Але, здається, поки що це лише декларативна готовність. Очевидно, інтерв"юери виступають психотерапевтами до респондентів, які виплескують їм все, що накипіло, і на тому готовність до активних дій дещо згасає. Спровокувати майдан можуть не Сорос з Березовським, а швидше Єфремов з Януковичем. Останні мали б бути зацікавленими в чесних виборах-2012, оскільки в демократичному суспільстві вибори - це система клапанів, яка випускає пар. Ті, хто таку систему перекривають, кінчають як Чаушеску або Мубарак.

Все значно складніше, ніж Ви собі уявляєте. Очевидно, що кадрові помилки були, і вони проявилися не лише на бізнесменах, але і на доволі ідеологічних депутатах. За ці помилки Тимошенко неодноразово публічно вибачалася, в тому числі і в таких великих аудиторіях, як глядачі телеканалу "Інтер". Можна зробити висновки з кадрових помилок, але жоден політичний лідер, навіть найгеніальніший, не зможе скасувати гріховність людської природи, яка повною мірою проявилася після президентських виборів. Крім того, проблема "тушок" - це не лише проблема БЮТ. Вона віддзеркалює політичну культуру Партії регіонів. Як свідчать плівки Мельниченка, ще в кінці 90-х перша фракція регіоналів формувалася шляхом скуповування депутатів. В 2007 році така практика виявилася в позачергові парламентські вибори. Тоді ПР дали по руках, але, на жаль, не повідбивали, і минулого року з ними відбувся рецидив. Будучи в опозиції, Партія регіонів мала в своєму складі значно більше бізнесменів, але попередня влада поводилася так, що жодного з них ані батогом, ані пряником не примусили перефарбуватися в помаранчевих чи біло-червоних. Правда, в 2004 році Микола Янович на всякий випадок пострибав по Майдану у помаранчевому шалику, Линдик випустив помаранчеві холодильники, але влада не практикувала системного примусу до зміни політичної орієнтації. Нікому з регіоналів, на щастя чи на жаль, не загрожувала конфіскація бізнесу з міркувань політичної доцільності.

Думаю, про це Вам краще спитати у Гриценка. Не хочу в даному питанні бути йому суддею, тим більше, що знаю його багато років і ставлюся до нього з глибокою повагою. Людина, врешті решт, має право на власну думку, якщо вона навіть помилкова.

Думаю, що вона добилася максимум того, на що можна було спромогтися в тих умовах. Чи могла б бути ціна кращою? Мабуть, що так. Якби не глибока криза в стосунках президентів двох держав. Якби РосУкрЕнерго не вело за спиною у офіційної делегації залаштункових переговорів, про які згодом розповідали і керівництво Гозпрому, і очільник Нафтогазу. Якби 31 грудня Ющенко не відкликав Дубину із Москви. Якби три вищеназваних чинники не призвели до відключення Росією газу і паралічу постачання до України та Європи. Якби Росія не була монополістом, і Україна мала би доступ до алжирського чи норвезького газу. Якби, врешті решт, Тимошенко припускала можливість політичних поступок, як то здача Севастополя чи вступ до Митного Союзу, чи відмова від вступу до НАТО, тощо. А так вийшла ринкова ціна. І це абсолютно правильний підхід, справедливість якого доведена часом. Бо і зараз бачимо, що Росія готова знижувати ціну на газ тільки в обмін на політичні поступки. На таких неприйнятних умовах поторгуватися і дурень зможе.

Я - не баба Ванга, майбутнього не бачу. Я оптиміст з одного боку, але з іншого - ще й добре поінформований.

Не було підстав знімати свою кандидатуру. Це я можу стверджувати на підставі власного соціологічного аналізу. Тепер же правильність такого підходу доведено ще й результатами діяльності самого Тігіпка.

Тепер вже знаю. Дякую.

Кожному - своє. Якби я хотів стати політиком, то давно би свою мрію реалізував. Значно комфортніше почуваюся в ролі політтехнолога та консультанта. Можливо, тому що ані розум, ані серце не воліють брати на себе ту міру відповідальності, яка лягає на політиків.

Спитайте у "русских", як їм тепер живеться під омофором професійного "защитника русскоязычных". Тимошенко, як і Ваш покірний слуга, народилася на Східній Україні, але збагатилася цінностями України західної і Центральної. Власне кажучи, і Ющенко походить зі Сходу, а точніше північного Сходу, України. Мені пощастило добре знати їх обох. І Тимошенко відрізняється від Ющенка тим, що вона не ділила і не ділить українців на "правильних", які поділяють її цінності, і "неправильних", які залишилися на цінностях, сформованих за часів СРСР. Українці не діляться на дві нації - "правильну" і "неправильну".Це - єдина нація, члени якої мають достатню кількість спільного, щоб бути єдиною нацією, але і мають певні відмінності, які не є настільки драматичними, щоб сепарувавтися один від одного. Але оскільки люди не однакові і мають різні думки, то не можна сподобатися всім одночасно, особливо тоді, коли наявні у тебе комунікаційні можливості не дозволяють повною мірою донести свою позицію і спрацювати проти контрпропаганди противників. Он регіонали вигадали, що Тимошенко "обнесе колючим дротом" Донбас, а тепер при владі регіоналів там закриваються школи, лікарні, не виплачується зарплата шахтарям. У вас лякали, що Тимошенко "закатает в асфальт" сьомий кілометр. Думаю, тепер Ви в Одесі добре знаєте, в чию кишеню течуть гроші з сьогомого кілометра. Асфальтом Вас засипали не з того боку, як Ви боялися.

А я вже й забув про цей факт. Дуже промовистий, нема що й додати.

На жаль, ефіри інколи навмисне плануються так, що неможливо донести свою думку.

Колись покіний вже нині Черномирдін вирік крилату фразу: "Яку партію будувати не почнемо - виходить КПРС". Я дуже боюся, що за теперішніх умов із суспільного телебачення вийде Перший національний. Ідея суспільного телебачення фетишизована. Краще витрачати зусилля на боротьбу за те, аби комерційні приватні телеканали у своїх новинах, принаймні, дотримувалися загальноприйнятих європейських стандартів щодо об"єктивності і неупередженості.

Чесно кажучи, Вашого питання я не зрозумів.

Любіть Україну. Це - не Сосюра, це Вам Янукович радить.

У Вас таке чудове ім"я - Віра. От Вам і підказка.

Чесно? Хорошого - нічого. Вибачте, що правда.

Бродський доволі часто говорить українською. Так було ще в часи "Яблука", коли у нас начальником штабу був Сергій Одарич. Так було в часи Майдану. І навіть зараз інколи бачу в ефірах, він намагається говорити українською попри те, що в його теперішній команді це так немодно. Людину не можна примусити говорити якоюсь мовою. От навіть з україномовних багато хто українською говорить лише вдома, а Ви - про Фельдмана та Баграєва. Українізацію слід починати з себе, і власним прикладом демонструвати затребуваність української мови.