Игорь Курилив

Зеновій Корінець: Вже цього року почали завоювати серця глядачів у Західній і Східній Європі. Зокрема, проходять концерти в Польщі, у планах — Угорщина, Словаччина, Словенія, Чехія. Цього року на початку грудня частина колективу була в Німеччині, де пройшли концерти на підтримку львівського дитячого реабілітаційного центру "Джерело" (який займається підтримкою дітей, хворими на ДЦП). Також ведуться перемовини про повномасштабні гастролі в Америці, Канаді та Китаї.
В Україні ми проводимо близько 60 концертів щороку.

Зеновій Корінець: Час змінюється, і він змінює нас і традиції. Що спільного? Хор Верьовки створений у 1943 році, ви розумієте, що це за дата. Хор створювався як ідеологічний колектив, тобто це була ідеологічна зброя Радянського Союзу. У цей період якраз визволили Харків. Загалом, колектив створювався з метою підтримки бойового духу Радянської армії. Сьогодні ми опинилися в умовах, коли в Україні йде війна. І, думаю, що Хор Верьовки виконує ту ж місію, але в сучасних українських умовах. І це, я вважаю, правильно.
Щодо відмінностей, вони є, адже традиції змінилися. Навіть обряд весілля відмінний від того, який був за часів наших дідів та прадідів, а, тим більше, з тих часів, коли створювався колектив — це було повністю в ідеології радянської системи. А зараз ми повноцінно відтворюємо ідеологію української державності. Ось чим ми відрізняємося.
І для глядача програми колектив почав виконувати в своєму репертуарі не тільки автентику (бо Григорій Гурійович більше приділяв уваги автентиці, і, звичайно, виконувалися пісні, які прославляли партію і ту ідеологічну верхівку, яка правила на той час в державі), а й сучасну українську класику.

Зеновій Корінець: Звичайно, це дуже відповідально. Очолити такий колектив — нелегко. Дуже важка місія.
Ігор Курилів: Говорити про те, що «погодився чи не погодився», не зовсім правильно. Адже відбувався дуже серйозний конкурс. Щоб очолити такий колектив, керівнику потрібно було бути озброєним в усіх професійних напрямках, тому що відбиралися дійсно найбільш достойні і професійні люди. Отже, якщо колектив очолив Зеновій Корінець, то він повністю відповідав усім запитам сьогоднішнього мистецького процесу.

Зеновій Корінець: Національний колектив — це професійний колектив, де артист приходить щодня на роботу і отримує за це зарплату, тобто це його хліб. Згідно з законом, аби потрапити до професійного колективу, потрібно мати, в першу чергу, природні дані — чи то ти співак, чи то артист оркестру, який грає на якомусь інструменті, чи то танцюрист. Вимога друга — вища профільна професійна освіта. Третя — пройти та вибороти своє право через конкурс.
Ігор Курилів: Щодо другої частини запитання — при Хорі Верьовки існує студія з підготовки молодих кадрів. Рівень підготовки дуже серйозний, бо в будь-яку хвилину ці молоді виконавці можуть стати артистами хору. І вже сьогодні практикуються їхні виступи з відомим українськими виконавцями. Нещодавно відбулися концерти пам’яті видатного українського композитора та співака Миколи Мозгового в Палаці "Україна", в яких студія Хору Верьовки приймала участь. Також відзнятий кліп на одну з пісень відомого українського виконавця Дмитра Ципердюка в проекті "Луйку".
Зеновій Корінець: Також при хорі існує дитячий фольклорний ансамбль "Цвітень" — це дітки від шести і до 16 років. 

Зеновій Корінець: Перерахувати всі країни неможливо, бо їх дуже багато — більше ста за всю історію, всі континенти, окрім двох полюсів. :) Де приймають найтепліше, сказати важко. Але іноземна публіка практично всюди дуже добре сприймає і українську пісню, і українську музику, і українські танці. Особливо приймають до серця люди, які виїхали давно з України, або ті, які народилися закордоном, але мають українське коріння.
Ігор Курилів: Щодо того, що у нас в Україні своє і рідне недооцінене. Це не зовсім так. І справа не в тому, як люди сприймають. А справа в тому, що своє і рідне часто не доходить до людей через ситуацію, що склалася сьогодні на загал з українською культурою. Хотілося б, щоб держава повернулася обличчям до української культури взагалі. Адже у всьому світі держави оцінюють за їхнім духовними надбаннями, а далі вже йдуть питання економіки та інших сфер життя. Погано те, що у нас сьогодні немає системи, яка би налагодили гастрольно-концертний процес. Колись в Україні існували такі організації, як Укрконцерт, Держконцерт, які планували гастролі колективів на рік, а то й більше. На сьогодні така форма роботи абсолютно відсутня. І тому наші колективи навіть не мають змоги гастролювати не те що за кордоном, а й у себе, в Україні. Тому і до глядача не доходить мистецтво.

Ігор Курилів: Так, хор виступав у зоні АТО, і не один раз. У грудні 2015 року хор працював із концертами у Слов’янську, Костянтинівці, Маріуполі та Краматорську. У 2016 році артисти Хору Верьовки дали концерти у Маріуполі, Краматорську, Красноармійську (Донецька область) та Сєверодонецьку Луганської області.
Зеновій Корінець: Восени 2016 року у Маріуполі та Краматорську був презентований проект під назвою "Пісні та танці народів світу". Ці концерти були для громадськості. Також ми працюємо у військових частинах у зоні АТО. Зали завжди заповнені. Це говорить про те, що народ на Донбасі «зголоднів» за українським. Організатори концертів уже знову просять на наступний рік приїхати з новими концертними програмами в ці міста.

Зеновій Корінець: Влітку. В липні-місяці.

Зеновій Корінець: Ні. В кожній країні, де ми побували чи плануємо побувати, обов’язково виконуємо одну традиційну пісню конкретного народу. А це широка географія... Співаємо мовами латиноамериканських країн, європейських, азійських, навіть доводилося вивчати японські та китайські пісні. Це потрібно робити з етичної точки зору, коли ти приїхав у гості. Це свого роду реверанс.

Ігор Курилів: Важко сказати достеменно, як Україна може вийти з кризи. Але нації вмирають не від інфаркту — нації вмирають, коли у них забирають мову. Мова є культурою народу. Отже, ми знову повертаємося до проблеми культури. Якщо ми будемо плекати добро і прив’язувати з дитинства розуміння того, що те, що тебе оточує, це і є той світ, який формує в подальшому дитячий світогляд, що відображений у колискових, казках, приповідках, які діти чують у своїй сім’ї.

Ігор Курилів: Різдвяні концерти побачать Київ (10-11 січня у Жовтневому палаці), Львів (16 січня Театр опери та балети ім. Соломії Крушельницької), Чернівці (17 січня Театр ім. Ольги Кобилянської) і географічний центр Європи — Рахів (19 січня Будинок культури). Ми дуже вдячні, що за організацію цих концертів взялася молода команда людей, що по-справжньому цінують українське — "Перша концертна агенція".

Ігор Курилів: Звичайно, дружня команда. Бо творчість вимагає колективної роботи.

Зеновій Корінець: Нормально. Критика зустрічається. Ми повинні бачити себе зі сторони.
Ігор Курилів: Але дуже добре, коли ця критика конструктивна. Особливо, коли вона звучить з уст професіоналів. Тоді ти розумієш, що це дійсно фахова критика, і відповідно реагуєш, удосконалюючи все те, про що йдеться в зауваженнях.
Зеновій Корінець: Бувають невдоволені глядачі. Невдоволені тим, що не виконали їхню улюблену пісню. А в концертній програмі, яка триває близько двох годин, втілити побажання всіх глядачів неможливо.

Зеновій Корінець: Починаючи від класики, закінчуючи джазом, поп, роком — я нормальна сучасна людина. Інколи сідаю увечері за рояль і награю популярні сучасні теми. На концерти ходжу нечасто у зв’язку з тим, що протягом року постійно перебуваю в дорозі, на гастролях. Але обов’язково приділяю час для того, щоб подивитися на інших і чомусь навчитися.
Ігор Курилів: Слухаю тільки добротну музику: Стінг, Елтон Джон, Барбара Стрейзанд. І, до речі, бував на концертах у Києві і Стінга, і Елтона Джона. Нещодавно і не вперше слухав Лару Фабіан.

Зеновій Корінець: Нормально. І сам, до речі, їх дивлюся, тому що там присутня талановита молодь, яка вже давно обігнала наших зірок.
Ігор Курилів: Я приєднуюся до відповіді мого друга. Тільки хочу додати, що негативним є той факт, що талановита молодь зникає так само швидко, як і з’явилася. А принцип простий: це — фінансовий аспект. Хоча талановитим треба допомагати, бо бездарність завжди чомусь пробивається і сама.

Ігор Курилів: Перш за все, треба сказати, що не потрібно до чогось змушувати, нав’язувати силоміць українські традиції. Молода людина повинна сама відчути і проникнутися тим, що так бережливо плекалося в її родині.

Зеновій Корінець: Заради естетичного — співам потрібно вчитися. Але для того, щоб це естетичне було високо художнім, без таланту неможливо.

Зеновій Корінець: Наша танцювальна група танцює з 50-х років. У нас у колективі кожна група займається своїм профільним напрямком. Тобто вокаліст співає, танцюрик — танцює, музикант — грає на конкретному інструменті. Над постановками працюють різні хореографи. Але найбільше постановок у колективі створено видатним танцюристом і хореографом Олексієм Гомоном.

Зеновій Корінець: Раніше з Росії ми не виїжджали по півроку. А на сьогодні це неможливо зі зрозумілих причин.

Зеновій Корінець: Зараз це Польща. З точки зору ментальності, нам там комфортно відтворювати наше мистецтво. Тому що є відчуття спорідненості культур, майже не існує мовного бар’єру.

Зеновій Корінець: Просто — мати талант, мати освіту і вибороти своє право на конкурсі.

Зеновій Корінець: Народився я на Львівщині, початкову освіту здобув у Дрогобичі. Вищу освіту здобув у консерваторії, якої, на жаль, уже не існує — у Донецьку — імені Сергія Прокоф’єва. Більшість творчого життя пройшло на Закарпатті, зокрема, я був керівником і головним диригентом Державного заслуженого академічного закарпатського народного хору. А потім було 15 років роботи на різних посадах в Національному хорі ім. Г. Верьовки (хормейстр, головний режисер, директор-розпорядник і генеральний директор).

Зеновій Корінець: Основне завдання колективу — це просування українського національного мистецтва як в Україні, так і в цілому світі. Крім того, ми намагаємося нести позитивний меседж від нашої держави.

Зеновій Корінець: Наступного року ми здійснимо велике турне по Західній Україні, зокрема, по Закарпатській області.

Ігор Курилів: Хор співає і сучасні пісні, які створені видатними майстрами пісенного жанру: Ігорем Шамо, Володимиром Верменичем, Олександром Білашем, Платоном та Георгієм Майбородами, Євгеном Станковичем, Мирославом Скориком та багатьма іншими.

Ігор Курилів: Концерти відбудуться 10 та 11 січня 2017 року в Жовтневому палаці. В програмі прозвучать колядки та щедрівки, що відповідатиме самій назві концерту — "Різдво іде по світу". Вперше будуть використані світлові ефекти та комп’ютерна графіка.
Зеновій Корінець: Фабула концертного виступу полягає в тому, що в українську хату завітали громади різних національностей, які проживають в Україні і прийшли привітати зі святом: поляки, словаки, угорці, румуни, молдавани, євреї, кримські татари.