Ярослав Жалило

На жаль, значним фактором нескоординованості дій влади наразі є низький рівень її професіоналізму. Це створює сприятливе середовище для вузькогрупового лобізму, політичних спекуляцій, реалізації корупційних схем. В Україні є низка стратегічних документів, які визначають більш-менш цілісні орієнтири розвитку. Насамперед це Середньострокова програма діяльності уряду, Угода про асоціацію України та ЄС, основні напрямки бюджетної політики на 2018-2020 роки. Хоча під питанням лишається спроможність реалізувати хороші наміри за професійної слабкості влади.

Современная политика США ориентирована на защиту национальных экономических интересов, в том числе путем усиления защиты внутреннего рынка. Поэтому различного рода ограничения вполне возможны, тем более, что мы помним так называемые торговые конфликты США и ЕС десятилетие назад. Но в современной экономике торговый протекционизм крайне малоэффективен и опасен с точки зрения финансовой стабильности. Поэтому я не думаю, что торговые ограничения будут иметь масштабный и продолжительный характер, что позволило бы назвать их торговой войной. Мировая экономика сегодня мультиполярна, поэтому кризис в отдельных центрах роста будет уже менее чувствителен для мировой экономики в целом, чем десять лет назад.
Безусловно, падение темпов роста в ЕС отрицательно скажется на экономике Украины, но нужно учитывать, что наша внешняя торговля сегодня географически диверсифицирована, что позволит смягчить отрицательный эффект.

Эффективное образование — ключевая составляющая формирования человеческого капитала как основы будущего и главного фактора конкурентоспособности страны. Опыт многих стран мира показывает, что они ставили вложения в образование во главу угла, даже имея важные нерешенные проблемы на других направлениях. Думаю, Украине необходимо учитывать этот опыт.
Сегодня слабость нашей системы образования отчасти компенсируется возможностью получить его за рубежом, где для украинцев даже существуют специальные программы. Уверен, что значительная часть тех, кто получит такое образование, может составить основу для формирования новой Украины.
В то же время реформа образования внутри страны, в особенности среднего образования, неоднозначно воспринимается обществом. Учитывая ограниченность ресурсов, достичь качественного школьного образования можно, например, путем формирования опорных школ и уменьшения количества школ с малым количеством учащихся, но часто это воспринимается людьми как разрушение системы образования. Необходимо разъяснение приоритетов образовательной реформы в условиях ограниченного финансирования. Необходимо также участие местного самоуправления и общин, которые в первую очередь заинтересованы в том, чтобы их члены получили качественное образование и имели возможность применить его на локальном уровне.

Сам по себе факт, что страна не только выстояла, но и смогла показать позитивную динамику в условиях жесточайшего политического кризиса и внешней агрессии, уже удивителен. К сожалению, основная масса реформ не имеет прямого отношения к экономике. В основном она касается административных процедур, децентрализации, реформирования системы управления. Признание эффективности этих изменений — это Соглашение об ассоциации и предоставление Украине безвизового режима. В сфере экономики Украина постепенно продвигается по пути дерегуляции, повышения прозрачности бюджетного процесса, реформ финансирования социальной сферы.
Однако для достижения "удивительного прогресса" и в этой сфере сделать нужно еще очень много. К сожалению, окно возможностей сужается, поскольку неумолимо приближается период президентских и парламентских выборов.

Україна без Донбасу буде неповною і незавершеною як держава. Але Донбас має бути стабільним, ефективним і конкурентоспроможним регіоном, який діє в міжнародному та, звісно, українському, правовому полі. Тому найперша задача — сформувати сучасний концепт Донбасу у межах підконтрольної території. А в перспективі — реінтеграція в рамках цього концепту всього цього регіону України.

На жаль, я не є фахівцем щодо російської економіки, тому коментувати не беруся.

Розрахунки втрат різняться, тому що за останні роки відбулося скорочення експорту за всіма напрямами. Активне зростання експорту до країн ЄС свідчить про те, що Україна знаходить альтернативу російському ринку. Проте структура цього експорту поки що гірше. І на низці напрямів втрати російського ринку не компенсовано (зокрема, харчова промисловість та машинобудування).

Безперечно, стала. Щодо персоналій - звертайтеся до правоохоронних органів.

Росія часто керується не економічними, а політичними пріоритетами та міркуваннями, оскільки там вибудувано жорстку владну вертикаль, яка дозволяє верхівці отримувати прибуток від геополітичних чинників.

Ринок сільгоспземель в Україні — необхідна складова цілісної ринкової економіки. Тому ми включаємо відповідне зобов’язання до Меморандуму з МВФ. Завершеність реформ — обов’язкова умова для стійкого динамічного зростання, яке забезпечить і наповнення бюджету, і спроможність повертати борги.

Ми мусимо говорити не про відбудову, а про модернізацію і економіки, і соціальної інфраструктури регіону. Це може бути привабливим проектом для міжнародних інвесторів та глобальних організацій. Проте головний тягар у будь-якому разі буде нести Україна. А для цього потрібно побудувати модель економіки Донбасу, яка буде здатна генерувати належний фінансовий ресурс на основі багатого й перспективного регіонального потенціалу. На першому етапі — активне включення економіки регіону в реалізацію загальнонаціональних економічних цілей. На другому — реінтеграція її до глобальної економіки.

Як правило, подібні проекти мають цільове призначення і можуть йти на інфраструктурні цілі, модернізацію управління, соціальні цілі. Насправді потреба України у фінансуванні цих актуальних проблем є такою, що кошти, які надходять, є лише краплею у морі.

"План Маршалла" для послевоенной Европы предусматривал не только помощь, но и восстановление конкурентоспособной эффективной экономики. Пока в отношении Украины конкретных предложения о том, как финансовая помощь способна "запустить" экономический рост, не наблюдается. К сожалению, и Украина не готова предложить донорам и инвесторам свое видение адекватных проектов. Думаю, будет преувеличением считать, что пять миллиардов евро инвестиций в год, о которых говорит Андерс Ослунд, способны дать заметное ускорение экономике, но все зависит от корректных приоритетов и контроля над эффективностью использования помощи. В этом наше домашнее задание.

Позитивные тренды глобальной экономики сегодня способствовали укреплению гривны. Обязательства Украины в отношении жесткой монетарной и бюджетной политики практически исключают внутренние факторы девальвации. Бюджетная резолюция, учитывая прогнозируемую инфляцию, предполагает даже некоторое укрепление реального обменного курса. Думаю, если в Украине вновь не возникнет политических катаклизмов и не вырастут военные риски, сбудутся оптимистичные курсовые прогнозы.

Пенсійна реформа в Україні необхідна, щоб припинити знущання над українськими пенсіонерами. Вона триває вже принаймні п’ять років. За цей час запроваджено персоналізований облік внесків, поступово формується добровільне пенсійне страхування. Деякі кроки, які пропонує уряд, можуть бути болючими, але необхідними для оздоровлення та досягнення довгострокової стійкості пенсійної системи в Україні. Наразі уряд в основному здійснює "кількісні" кроки, змінюючи пенсійний стаж, осучаснюючи пенсії тощо. Тому крапку в концепції пенсійної реформи буде поставлено ще не скоро.

МВФ традиційно контролює виконання зобов’язань, записаних у Меморандумі. Наразі основні "відставання" — в ухваленні кроків пенсійної та земельної реформ. Думаю, вестимуться переговори для врахування політичної та соціальної чутливості цих питань. Необхідний діалог із МВФ із залученням вітчизняного політичного, експертного та громадського середовища для вироблення ефективних моделей їх вирішення. У короткостроковому періоді потреба в транші не є критичною, проте Україні важливо продовжувати співпрацю з МВФ, враховуючи значні обсяги виплат у 2018-му та подальших роках.

Порівняно з 2012 роком експорт аграрної продукції з України до РФ зменшився в 300 разів, майже до нуля, а харчової продукції — у 30-40 разів. На багатьох напрямках Україна знайшла альтернативні ринки, насамперед збільшивши експорт продукції рослинництва до Європи та інших партнерів. Втрати в експорті тваринницької продукції поки що не компенсовані (в першу чергу, це стосується молочної продукції). Щодо харчової продукції, то найбільших втрат зазнав експорт м’ясних виробів, плодоовочевої продукції та напоїв.

Думаю, що резолюція базується на песимістичному сценарії. Насправді, якщо уряд розраховує здійснювати політику реформ, варто було б очікувати їхнього потужнішого впливу на прискорення економічного зростання. Можливо, повільне зростання — це плата за дотримання низьких інфляційних орієнтирів, що містяться у зобов’язаннях перед МВФ. Тому побудова трирічного бюджету на такому прогнозі є найбільш безпечною з точки зору виконуваності цього бюджету. Але потрібно визначити механізми розподілу додаткових ресурсів, які виникнуть у разі перевищення прогнозних темпів зростання.

Рынок сельхозземель необходим для формирования конкурентоспособного агропродовольственного сектора в Украине. Он позволит упростить привлечение финансовых ресурсов, сделает агробизнес еще более инвестиционно привлекательным, будет способствовать ускорению экономического роста за счет повышения капитализации агропредприятий. Но риски обязательно должны учитываться. Для этого необходимы инструменты защиты мелких земельных собственников, контроль над эффективностью использования сельхозземель, политика поддержки конкуренции в агросекторе, госпрограммы поддержки модернизации сельхозпроизводства в Украине.

В порядку експерименту держрегулювання цін, а також торговельних націнок скасовано ще восени минулого року. Приймаючи рішення про скасування відповідного нормативного акту, уряд, очевидно, констатував відсутність помітного впливу цього експерименту на рівень цін. Наразі ринок харчової продукції є висококонкурентним, тому адміністративне регулювання цін не потрібне і не відігравало практичної ролі. Головний обмежувач "цінових апетитів" продавців — платоспроможний попит населення. Підвищення мінімальної заробітної плати вдвічі сприяло деякій активізації зростання цін, особливо на сезонну продукцію. Тому зараз уряду варто переорієнтуватися на політику захисту конкуренції та протидії проявам монопольної поведінки на роздрібному ринку, зокрема, з боку великих торговельних мереж. Адміністративне регулювання цін в нинішніх умовах є практично недієвим, адміністративно обтяжливим.

Думаю, найближчим часом українцям слід готуватися до традиційного сезонного подешевшання плодоовочевої продукції. Починаючи з вересня, агровиробники формуватимуть свої ціни, враховуючи очікувані витрати на врожай 2018 року. Це може призвести до деякого збільшення цін на продукцію тривалого зберігання, а також (через вартість кормів) м’ясо-молочної продукції. Проте в разі справдження оптимістичних прогнозів на врожай та з огляду на значну конкурентність ринку продовольчої продукції в Україні прискорення продовольчої інфляції може бути досить незначним.

Підвищення удвічі мінімальної заробітної плати фактично відновило статус-кво 2013 року, компенсувавши її інфляційне знецінення за цей період. Подальше коригування цього показника має відбуватися відповідно до поточного рівня інфляції, який на 2017 рік запланований на рівні до 9%. Оцінюючи купівельну спроможність заробітної плати, треба враховувати динаміку цін на всі складові споживчого кошику. Як правило, найвідчутнішою інфляція є для найменш забезпечених категорій населення, якщо випереджаючими темпами зростають ціни на продовольство. Таку ситуацію ми маємо в поточному році, і це — прямий наслідок збільшення мінімалки. Ми не зможемо уникнути "підтягування" інших цін, оскільки вони базуються на витратах виробництва, серед яких в багатьох галузях значну частку займає оплата праці. Конкретна оцінка обґрунтованості вартості проїзду, як і інших тарифів на транспортні, комунальні та інші послуги, потребує фахового економічного аналізу. Вважаю, що забезпечення такого аналізу — пряма функція органів місцевого самоврядування.

Бюджетною резолюцією на 2018-2020 роки передбачено реструктуризацію частини держборгу на нові терміни та на кращих умовах. Це буде можливим, якщо вдасться досягти фінансової стабільності країни та динаміки економічного зростання. І така реструктуризація — нормальна практика для більшості країн світу. Сьогодні важливо орієнтуватися на те, аби уникати збільшення державного боргу, або йти на нові запозичення, враховуючи їхній вплив на прискорення економічного зростання та створення спроможності країни повертати борги.

Банкрут — це країна, яка не спроможна обслуговувати і повертати свої борги. Україна може це робити. Названа цифра зовнішнього боргу включає в себе прямий і гарантований борг. Як вже було сказано вище, головний шлях не допустити банкрутства країни — вийти на траєкторію стійкого економічного зростання. 80% ВВП — не така критична цифра на тлі багатьох навіть розвинутих країн світу, де вона може сягати понад 100%. Проте зараз для України важливо поліпшити строковість цього боргу і забезпечити собі можливість його реструктуризації за нижчою ціною. Шлях до цього — поліпшення міжнародних рейтингів України, інвестиційного клімату країни, платіжного балансу.

Згоден із тим, що для ефективнішого надання соціальної підтримки малозабезпеченим категоріям населення потрібний жорсткий контроль над цільовим використанням цієї допомоги. Тут і монетизація частини пільг, і контроль над доходами домогосподарств. Проте така реформа є соціально непривабливою і, напевно, зустріне негативне ставлення з боку електорату. Тому жодна з політичних сил поки що не зважилася на її проведення.