Сергей Костецкий

Це надто широке питання, тому що немає таких зірок, з якими б я не товаришував. З усіма зустрічалися, співпрацювали, тому якщо конкретно скажете, хто вас цікавить, відповім.

Танцювальний дует – відбувся. З Камалією ми домовилися зустрітися і працювати, але ніяк не знайдемо часу на цю подію. Побачимося з нею на премії YUNA.

Ви попали в точку цим питанням. Звісно, це не про алкоголь, бо це не про мене. А от фастфуд – так, у випадках, коли вже терпець вривається. Солодощі люблю, але намагаюся їх вживати до 12 години дня.

Я – проти таких дій. Я спілкуюся українською мовою, люблю свою країну. Але вважаю, що, перекреслюючи своє минуле, ми перекреслюємо своє коріння і розуміння поколінь, з якими ми спілкуємося – батьків, дідів і прадідів. Якщо ми втратимо цей зв’язок, ми втратимо розуміння тих поколінь.

Пробитися в шоу-бізнес можна двома шляхами – швидким і тернистим. Я йду тернистим шляхом, як ви розумієте. Дуже часто ми бачимо зірок, які раптово спалахують і так само стрімко згасають. Не факт, що це саме харасмент. Але просто раптом з’являються якісь тимчасові спонсори у яскравих персон, які хочуть себе продемонструвати – це довго не триває.
Я став артистом через те, що мені подобається, як реагують на мене люди, і я заряджаюся від того, що їм подобається.

Чи не планую я себе спробувати в політиці? Зараз про це не йде мова, тому що постійно бачу, куди рухатись. Коли артист бачить перспективу і владу у своїй творчості, він має вплив на людей. Політика використовує любов людей до артиста. Артист, як я розумію, спрямовує любов людей до себе через призму своїх дій, крокуючи однією стежкою з політиками. Звичайно, з багатьма артистами це зіграло злий жарт. Багато хто навіть був змушений залишити країну через те, що до них почали ставитися як до зрадників.
Все залежить від влади: яка влада – такі й політичні настрої. У кожного артиста має бути своя позиція і своя думка. І якщо вони збігаються з баченням політичних сил, тоді існує співпраця.

Я дуже люблю джаз, але мало хто розуміє цю музику - нас можна занести до Червоної книги.
Сучасна молодь не хоче проникати настільки глибоко в музику і грузити себе якимись переживаннями авторів. Їй хочеться легкості, позитиву і веселощів. Наші сірі будні змушують шукати порятунок у творчості, щоб знайти баланс у житті.

Можна. Але для цього потрібна дуже велика команда професіоналів. Ми всі прагнемо оточувати себе професіоналами. Коли є гарний менеджмент, то відсоток таланту артиста – мінімальний.
А якщо людина талановита, і в неї немає ресурсів для просування та донесення своєї творчості, вона розвивається, але дуже повільно. І часто трапляється, що такі таланти в собі зневірюються і опускають руки.
Тому дуже багато залежить від слухача. Не бійтеся висловлювати свої думки щодо творчості артистів! Шукайте їх у соцмережах, пишіть коментарі під кліпами в YouTube, в «діректи» в Instagram – артисти все це читають, беруть до уваги, це дає сили творити.

Я думаю, що у Марув були гарні шанси на Євробаченні, зважаючи на ті канони, за якими виграють на таких змаганнях. Я кажу зараз не про Україну, а про світ. Відтак, чим більше шоку, чим більше емоцій, чим яскравіший мотив, тим більше ймовірність, що це відкладеться у пам’яті глядачів. Саме таким чином обирається переможець.
Ми, українці, є народом консервативним. Кожне наше покоління дає наступному багато любові, виховання, розповідає, як жити в цьому світі, правила життя. Тому у більшості випадків ми хочемо бачити ідеальну картинку. Але коли ми дивимося на творіння мистецтва, то кожен розуміє його по-своєму. І немає байдужих. Тут – або хейт, або лайк.

В Україні артистів взагалі ні в що не ставлять. А ми – теж люди, які мають власну позицію. Я вважаю, що в умовах, коли такий сильний тиск на артиста, безумовно, можна було очікувати таку справедливу реакцію. Мені дуже шкода всіх глядачів, які голосували і хотіли бачити переможця Нацвідбору на подальших турах Євробачення.
Все це стало великим уроком. Я вважаю, що тепер нас, артистів, будуть поважати більше.

Дійсно, після проекту "Голос" мені хочеться спробувати себе ще. Чому б не на Євробаченні?
Мені це питання ставлять досить давно. Але все залежить від внутрішньої готовності. Я зараз відчуваю, що мені потрібно ще пройти трішки свого шляху, щоб наважитися на цей крок. На даному етапі це буде дуже самохвально.

Ще ніколи конкретно над цим не замислювався. Завжди ухилявся від відповіді. Але якщо розмірковувати логічно, то вік танцівника на сцені набагато менший, ніж виконавця. Звідси – логічний висновок. Якщо я зараз – співаючий хореограф, я таким і залишуся.

Ніхто з початкових виконавців не йде на цей проект. Це мають бути зрілі артисти, які доводять свій професіоналізм і впевненість у собі на майданчику перед багатомільйонною аудиторією. Це наче міні-Євробачення. І те, мені здається, що цей проект дивиться більше людей, ніж Нацвідбір…
У шоу ми постійно провокуємо глядача на емоції, певні дії. І це – добре, що є контакт. Тому якщо ви отримуєте відгук емоцій від якоїсь певної ситуації, значить, шоу вдалося. Інколи ми заграємося і перегинаємо палицю…
Це сталося на проекті з Потапом. Я не беруся судити нікого з тренерів. Мало хто в країні досягнув таких результатів. І нам є за що пишатися кожним із суддів. Але людський фактор ніхто не скасовував... Кожен має свою позицію, харизму і самооцінку. На жаль, в деякі моменти дипломатія зникає і домінують вище перелічені характеристики.
Виконавці мають чути правду. Коли я суджу фестивалі, я не боюся говорити правду відкрито. За це мене й поважають.

Поживемо – побачимо. Ми з Віталіком – гарні друзі. Обіцяю хліб у нього не забирати. :) Буду ділитися.
Для мене Віталік – це більше лірика. Я ж планую рухатися у напрямку танцювальної музики.
Можливо, зараз ви подумаєте, що тоді я забиратиму хліб у Монатіка… Але і тут не вгадали – ми будемо відрізнятися. Тому що у своєму виконанні я не пропагую певні ідеї, не мотивую так, як він. У нього є драйв, енергія. Під таку музику хочеться танцювати.
В моїх нових піснях акцентується увага на відносинах, і я не боюся показати близькість, чоловічу енергію сексуального характеру. Тому, можливо, це буде інтимніше.
Можливо, я не повністю охарактеризував своє бачення, але ви можете доповнити його, послухавши мою музику. Я говорю про новий етап – це моя пісня "Іскра".

Я вдячний за цей життєвий урок телеканалу, продюсерам, тренеру... Я отримав чудовий досвід.
Найголовніше – це те, що зараз всі мене знають не лише як хореографа, але й як виконавця. Це – найцінніший подарунок, який я міг отримати.
Я отримав дуже багато позитивних відгуків з усіх країн СНД та з-за кордону. Люди почали цікавитися.
Я не вважаю, що я заспівав гірше Хейтаму. Моя головна ціль – зробити якісний продукт, який ми з ним візуалізували. Глядачу прийшовся до вподоби наш дует. Досить скоро ми досягнемо відмітки в один мільйон переглядів. А це вже говорить про неабиякі результати.

"Х-фактор" я одразу викреслюю. Цілодобова робота в студії – так. Продюсера я не шукаю, але якщо будуть умови, які мене задовільнять, то я не проти співпрацювати.
Зараз уже готова моя наступна пісня, присвячена сучасній молоді. Хочеться її відірвати від гаджетів і сказати, що вона в житті краща, ніж намагається подати себе у соцмережах. Пісня називається Follow Me. Можете слідкувати за моїми новинами у соцмережі – обов’язково почуєте прем’єру: @sergdance в Instagram.

Якби на проекті був ще один арабський виконавець із зовнішністю, подібною до зовнішності Хейтама, то я б обов’язково пройшов далі. Проект має задовольняти абсолютно всі смаки глядача.
Дуже багато чого вирізали з того, що коментував Дан після нашого виступу, саме щодо моєї роботи. Я впевнений, що йому було нелегко робити вибір, він мені сам сказав. Дан дуже хотів, щоб у мене все вийшло. Продовжуємо з ним спілкуватися у соцмережі, він залишається моїм другом.

Тому що мені в дитинстві дуже подобалося, як співали люди. Для мене це була магія. Захотілося оволодіти нею ще змалечку. А коли випала така можливість, то я, не роздумуючи, почав займатися вокалом.
Буває таке, що душа до чогось лежить, а до чогось – не лежить. У мене до співу душа палає. Тому я не можу не співати. Це – частина мене. Я так живу.

Часто. Особливо коли о 8 ранку потрібно кудись на канал, на прямий ефір. Кидаю машину і лечу на метро. :)))

Як я раніше казав, має бути краплина таланту і море роботи над собою. У моєму випадку саме ця формула і спрацьовує. Потрібно відчувати людей, які дають тобі інформацію. Якщо ти відчуваєш не тільки суху інформацію, а й мотивацію, то це шалена хімічна сполука. Таким чином, у мене танцюють усі.

Так. Ігор Кузьменко – мій друг, товариш, колега. Ми з ним – рідні душі.
Макс Леонов – гарний надійний товариш, теж професіонал своєї справи.
Макс Єжов – цікавий хлопець, дуже позитивний.
Андрій Дикий – колега по цеху, знайомі з часів допроектних.
Дікусар Дмитро – давно з ним не бачилися, скоро зустрінемося, розпитаю, як Грузія.
Молода мама Олена Шоптенко, дуже радий за неї.
Катя Трішина – зараз поїхала працювати в круїз на величезному лайнері. Це і весело, і цікаво.
Ілона Гвоздьова – мені подобається, що вона завжди залишається сама собою.
І це тільки частина.

Дуже хочеться відповісти раз і назавжди. Я – хмельничанин і завжди ним залишаюся. Мені дуже шкода, що тоді через хвилювання я зробив цю помилку. Через те, що я виховую досить багато танцівників, і ми виступаємо на змаганнях, мене часто оголошують у складі журі так: «Сергій Костецький, місто Київ». Тому, мабуть, це спрацювало на автоматі. В принципі, це пояснює ситуацію, сподіваюся.
Я знаю, що ще не раз мені будуть ставити це питання, тому буду вдячний, якщо ця інформація пошириться.
Я люблю своє рідне місто Хмельницький. У Києві я вже більше 12 років. Це для мене вулик, в якому я працюю. І у мене тут багато друзів-бджілок і джмелів.

Скажу чесно, погоджуюсь з усім сказаним. Ці всі роки без «Танців з зірками» я подорожував Англією, Італією, займався, брав уроки, отримав найвищі титули, яким може кожен позаздрити. Тому, коли дивлюсь на свій танець у «Танцях з зірками», інколи стає смішно. Зараз це виглядало б зовсім інакше.
Планую потрапити.

У моїй школі танців є дві групи для дорослих. Це - не професійні групи, а групи-хобі. Я вчу дорослих сучасним танцям і також бальним. Людям дуже подобається не тільки покращувати свої навички, а й спілкуватися та проводити гарно час у компанії.

Дуже приємно, що ви чули пісню "Іскра". Вона досить довго лунала на просторах українських радіо-хвиль, а також на музичних телевізійних каналах. Зараз готую нову пісню до запуску, вона повністю вже готова. Дуже скоро ви будете наспівувати нові мотиви. Впевнений, що вам вона сподобається не менше. Пісня називається Follow Me. Зараз готується liryc-video.

Я дуже люблю поважаю тварин. Мені теж шкода ведмедів у цирку. Мені подобається, коли тварини допомагають людям: шукають наркотики, переводять через дорогу сліпих, дарують свою любов і близькість. Я вважаю їх членами родини. Вони не мусять працювати на нас. Люди, які ображають тварин, слабкі, безпорадні, і їх ніхто не любить.

Домовилися з Хейтамом зустрітися сім’ями і посидіти десь гарно в ресторані, поспілкуватися про співпрацю. Коли вперше зустрілися, ми були приємно вражені вокальними даними один одного. Зрозуміли, що у поєднанні це буде щось дуже цікаве. У нього є своя студія звукозапису, і він мене запросив у гості після проекту.

Це не я обирав пісню. Спочатку мені дали пісню, яка б гарно лягала на мій голос – одна з пісень Ероса Рамазотті. Я думав, що буду співати її з дівчиною. Пісня дійсно пасувала, і її обрав для мене сам Дан Балан.
Але дещо перегралося, і пісню змінили. Я цю пісню знав, слухав і одразу її запропонував зробити її у двох варіантах. Моє бачення було прийняте і затверджене. Я думаю, було без шансів не погоджуватися з баченням сценаристів і продюсерів.

Я дуже хотів співати з Артемом Ліскою. У нас з ним подібні тембри і вподобання. Коли ми показали один одному свої виконавські плейлисти, вони виявилися дуже подібними. Але рішення було не за нами. Він співав з Пресіндо, а я – з Хейтамом. Для українського глядача, мабуть, так було цікавіше дивитися, ніж коли одесит проти хмельничанина, а паралельно Ангола проти Оману.

Так, бажаю. І, як показує практика, часу у мене на все вистачить – і на співи, і на танці, і на викладання, і на відвідування заходів.

Так, мистецтво – це ключ до взаєморозуміння. Люди усіх країн можуть зрозуміти один одного через мистецтво і спорт. Коли меседж доноситься через мистецтво, це не може не закохувати у дане творіння. Таке знаходить відгук і симпатію у серці кожного. Так само ми порозумілися з Хейтамом у проекті Голос і з моєю партнеркою з Польщі, з якою я танцював три роки. Професіоналізм у мистецтві – це дуже потужний інструмент.

Є пісня, яку я написав сам. Але здебільшого я їх замовляю. І якщо вони мені подобаються, вони стають моїми. Я не пускаю на самоплив роботу і завжди знаходжуся в центрі створення продукту. Не раз було таке, що мені в корінь усе не подобалося, і я змушував переробляти абсолютно все. Такий вже я є.

Мені подобається ця пісня за той тембр, який я можу проявити в ній. Звичайно, хочеться його застосовувати і надалі. Коли я придумував бридж до пісні Follow Me, хлопці, з якими я створював цю пісню - "BarBeQ Production", були приємно здивовані вокальною імпровізацією, моїм баченням даного уривку і сказали, що це дещо схоже на Елвіса. І мені таке порівняння до вподоби.

Моя молода команда професіоналів. Усі пропозиції щодо співпраці я дуже радо приймаю і завжди спрямовую своїй команді VA Creative Production. У них – мій календар і всі заплановані заходи. Скоро буде два роки, як ми співпрацюємо. Я дуже задоволений нашою співпрацею.

VA Creative Production. В наш час людина не може охопити всі обсяги інформації, тому що голова вибухне. Тому я думаю про мистецтво, а моя команда – про мене.

Давно, з восьми років.
Фінансово батьки підтримували мене до 20 років. Інколи і зараз допомагають. Але вже не в танцях, а у вокалі. Тепер танці допомагають мені.

Кавер-виконавці мають великий досвід роботи. Але потрібно мати свій почерк, тому на успіх приречені ті артисти, які мають самоідентифікацію – чи то сіре око, чи зябра на шиї, а ще краще – володіють певними вокальними прийомами, винайденими власними зусиллями і напрацюваннями, чи то природа подарувала їм гарний тембр, а їм вдалося його розвинути.
Я бажаю вам знайти свій репертуар і розвивати себе у цьому напрямку паралельно з виконанням каверів, Найголовніше – практика і досвід.