Ольга Сумская

Актриса театра и кино, телеведущая
25 июня 11:00

    

Читать ответы
  • Ольго, нещодавно ви поділилися фотографією себе 20-річної. Роки проходять повз вас! Поділіться рецептом, що дозволяє вам зберігати свою красу, молодість та чарівність?
    Багато хто в коментарях до фото написав, що я не втратила привабливості, і комусь я подобаюся сьогодні навіть більше. Рецептів дуже багато. Моя книжка "Секрети краси" розійшлася великим тиражем, і шанувальники просять написати "другий том". Потрібні тільки час і натхнення. Найголовніше — за цим шаленим ритмом не забувати про себе. Якщо є час, обов’язково бігаю в парку, навіть беру з собою кросівки у валізу на гастролі. А зараз придбала новітній дуже популярний лайф-хак — резинки для фітнесу. Ось і тренуюся в перервах між зйомками так, щоб ніхто мене не бачив. І раджу всім це робити, дуже зручно. Не забуваю про щоденні масочки і візити до косметолога. Не зловживаю новітніми засобами сучасної косметології — у всьому має бути міра. Пам’ятаємо, що жіночність передусім. Адже на нас покладена величезна відповідальність у багатьох сферах, бо чоловіки іноді не справляються. І саме ми, жінки, єдині, хто сьогодні може врятувати ситуацію в родині і суспільстві.
  • В некоторых спектаклях вы играете вместе со своим мужем Виталием. Совместная работа мешает личной жизни или наоборот?
    Конечно, наоборот. Это стимулирует, и так мы открываем новые грани друг в друге. Драматургия порой представляет нам такие сюжеты, что я заново влюбляюсь в своего мужа. Театр нас вдохновляет. Он подарил нам любовь — мы вместе уже больше 25 лет и, поверьте, именно театр спасает порой в самых сложных обстоятельствах. Новые роли, другая жизнь подсказывают выходы из самых безвыходных ситуаций.
  • Чи існують у вас якісь акторські забобони або ритуали на те, щоб вистава пройшла вдало?
    Забобони є, і ми в них віримо, не можемо нічого з цим вдіяти. Якщо роль (роздруківка з текстом ролі, — Ред.) падає, неодмінно треба на неї сісти, а тільки потім підняти. Якщо тобі перейшли дорогу з пустим відром — неодмінно чекай невдачі. Але у мене є вихід навіть із такої ситуації: тільки-но бачу людину з пустим відром, випиваю ковток води. Ну, а якщо хтось іде з повними відрами — буде успіх. На прем"єрі також забиваємо цвях у сцену. А ще ніколи не лускаємо насіння в театрі чи на  знімальному майданчику, бо це — погана прикмета. Також бажано носити шпильку під час вистави від заздрісників застібкою вниз. Перед тим, як вийти на сцену, молюся, зосереджуюся на ролі. А чорних котів не боїмося, а навпаки, вони інколи навіть живуть у театрі і відлякують негатив.
  • Свого часу Фаїна Раневська дуже обурювалася через те, що вона зіграла купу ролей, а її весь час асоціювали з «Муля, не нервируй меня!». А у вас такого не бувало, коли ви відчували себе заручницею ролі Роксолани, наприклад?
    Я й досі відчуваю себе заручницею цієї легендарної ролі. Але передусім я вдячна долі за цей подарунок, адже не було б Роксолани, можливо, зовсім інакше склалася б моя акторська кар"єра. Завжди дякую режисеру-постановнику нашого серіалу Борису Небієрідзе за те, що повірив тоді в мене і обрав з-поміж більш ніж 150 претенденток на цю роль із різних країн. Та наразі в мене величезний доробок — більше 90-та ролей у кіно (хтось із добрих людей у Вікіпедії веде цей перелік — дякую їм за це). Сьогодні йде робота над новими серіалами й ролями в театрі, про які ви ще почуєте. Але коли до мене підходять діти і звертаються "Тьотя Роксолана", це як бальзам на душу. Адже, як не крути, а ми були першими 20 років тому.
  • Як працюється вашій донці – Антоніні у Москві зараз? Чи не виникає якихось непорозумінь, утисків через те, що вона з України, і через нинішній українсько-російський конфлікт? Як складаються її стосунки з колегами в Москві?
    Антоніна є випускницею однієї з найпотужніших акторських шкіл у світі і певний час працювала в Театрі Вахтангова. Сьогодні знімається у серіалах і виховує мою онучку, свою чарівну донечку. І це — найголовніше в її житті зараз. Утисків і непорозумінь у неї не виникає. Жодним чином ніхто не натякає їй на україно-російський конфлікт. Та й взагалі, всі колеги, з якими я працювала в Росії у мирні часи, щиро переживають з приводу ситуації, що склалася, у соцмережі під час спілкування часто запитають, коли все це скінчиться.
  • Почему множество украинских артистов, только прославившись в России, стали востребованы и тут, в Украине? Чем можно объяснить то, что мы замечаем своих талантливых людей только после того, как их примут и оценят в соседней стране?
    Это раньше так было, а сейчас все наоборот. Украинские артисты не снимаются в России, за редким исключением, но их плотный рабочий график говорит о том, что они нужны здесь, что они востребованы в Украине в кино и театре. Нужно зажигать свои звезды, открывать новые имена. Сегодня снимают много полнометражных фильмов и масштабных сериалов, в которых в основном и заняты наши украинские коллеги. Но, должна честно сказать, что российские актеры тоже приезжают работать к нам — занятость 50/50. Кроме того, сегодня кастинг-директора ездят по всей Украине в поиске харизматичных актеров, проводят множество проб. Поэтому меня лично ситуация вдохновляет. Украинскому кино — быть.
  • Не тесно ли вам в украинском кинематографе, есть ли амбиции покорять кинорынки и зрителя в других странах тоже?
    Я это и делаю — на днях вылетаю в Варшаву, где продолжатся съемки телесериала "Блондинка". Я снимаюсь уже в четвертом сезоне. Мою героиню выдали замуж за известного в Польше артиста, исполнителя главной роли Анджея Грабовски. Роль учу на польском. Как выяснилось, мне очень близка эта страна. Когда я впервые приехала в Варшаву, ощутила настоящий момент реинкарнации — я точно когда-то здесь была. Моя мама рассказывала мне о том, что моя прабабушка Барбара Лапковска жила в Варшаве. Так что корни дают о себе знать. Вообще, для того, чтобы покорять кинорынки других стран, необходимо знание языка. А с этим сложновато... Продюсеры сериала "Блондинка" вначале предложили мне говорить в кадре на украинском языке, но поляки очень амбициозны, обожают свою культуру, а русский помнят исключительно люди старших поколений, поэтому мне пришлось заговорить на польском. Тем более, как выяснилось, это тоже родной для меня язык по материнской линии.
  • Ольга, Вам довелось сыграть немало ролей в постановках по произведениям российских классиков. А как вы относитесь к тому, что эти самые произведения и эти самые российские классики оказываются под запретом или чем-то нежелательным в Украине? Правильно ли это, разумно ли? Целесообразно ли российских классиков изучать в школах в переводе на украинский язык?
    Сегодня для нас это больная тема. Но мы должны перестраиваться и, наверное, принять это. С близкими я общаюсь на украинском языке, хотя училась в русскоязычной школе, 20 лет работала в Театре русской драмы им. Леси Украинки, сыграла любимые роли в спектаклях "Бешенные деньги " Островского, "Маскарад" Лермонтова, "Уроки музыки" Петрушевской, "Ревизор" Гоголя и многие другие — и я не могу вычеркнуть всего этого из своей жизни. Сегодня понимаю, насколько все сложно. Мы часто возим русскоязычные спектакли и сталкиваемся с ситуацией, когда на Западной Украине нам выдвигают условие — играть исключительно на украинском языке. Что мы и делаем. Например, "Анну Каренину" играли на украинском — спектакли прошли с успехом. А спектакль "Боинг-Боинг" после перевода на украинский стал даже ярче и колоритнее. Мой папа мечтал о роли Гамлета. Я слышала в его исполнении монологи Гамлета Шекспира на украинском — поверьте, это было потрясающе! Безусловно, есть языковые нюансы. На языке оригинала, скажем, Булгаков — такой знакомый и родной, а какие-то фразеологические обороты на украинском звучат совсем иначе. Изящная словесность, а как же без нее? Перечеркнуть это невозможно, неправильно и нецелесообразно.
  • Ви любите імпровізувати на сцені або знімальному майданчику? Для вас важливо, щоб режисер дозволяв певну імпровізацію? Чи вам більше подобається чітко слідувати вказівкам режисера?
    Якщо режисер — це харизматична і сильна особистість, я всебічно йому довіряю. Мені навіть подобається певний диктат з його боку. А інколи, навпаки, актор пропонує малюнок ролі, імпровізує і виходять класні епізоди, які потім йдуть у монтаж. Наприклад, як не згадати славнозвісний епізод з телевізійного мюзиклу Семена Горова "Вечори на Хуторі біля Диканьки" — нашу сварку з Андрієм Данилком. Це якраз і була повна імпровізація. Тоді я запропонувала режисеру цей грим, костюмчик весь із секонд-хенду, а на хустку причепила троянду. Данилко тоді назвав мене "дура с розой", а потім на своїх концертах і сам чіпляв цю троянду собі на хустку — так йому це сподобалося. А вже після цього у нього з’явилася знаменита зірка. Іноді мені може наснитися мізансцена, кольори костюму, тембр голосу. Ніколи не забуду свій сон перед тим, як отримала роль злої сварливої свекрухи у серіалі "Гречанка": саме уві сні я відчула, що «вагітна» роллю в буквальному сенсі цього слова — живіт був квадратної форми. А на другий день мені зателефонував продюсер і запросив на проби. З імпровізацій якраз і «люди бувають». Все залежить від темпераменту актора і готовності режисера прийняти цю концепцію. Багато хто з моїх колег навіть переписує сценарій, переробляє текст, підлаштовує під себе. Люблю режисерів, які знають, чого вони хочуть на майданчику, коли є певне рішення.
  • Ольга, скажите, не было ли в Украине на вас нападок из-за того, что ваша старшая дочь живет и работает в Москве?
    Інколи трапляються такі випадки, але всі все розуміють. Я ж не збираюся нікому нічого доводити. Антоніна живе своїм життям. Найголовніше, щоб вона була щасливою і почувала себе комфортно в цій ситуації.
+
Соглашаюсь
Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности