"Привет, 90-е!": что показала стрельба в Броварах

Розбірки зі стріляниною у Броварах звернули увагу на цілу низку глибинних проблем в українській державі, які, власне, і роблять можливим подібний шлях вирішення суперечок.

По-перше, інцидент у Броварах вкотре довів, що держава втратила монополію на насильство. Це дає підстави проводити паралелі з 90-ми роками: коли розвалився Радянський Союз, і інститути нових держав, що здобули незалежність, були слабкими, відбулося зрощення криміналітету з правоохоронними структурами. Так само і в сучасна українська держава втрачає монополію на застосування насильства, і це є головною причиною розбірок у Броварах.

По-друге, в Україні на руках у людей багато зброї. Не в останню чергу таке "наводнення" країни зброєю сталося через конфлікт на Донбасі. І ця проблема ніяк не вирішується. В результаті тепер майже будь-хто може вирішувати суперечки із застосуванням зброї.

По-третє, слабкі державні інститути також відіграють свою негативну роль. Розвал і корумпованість структур МВС та СБУ показують: у цій державі питання на свою користь вирішує той, хто має гроші.

По-четверте, відсутність чітких правил ведення бізнесу та непрозорість розподілу тендерів місцевими владами також сприяють подібним розбіркам.

До того ж, в Україні наразі не існує невідворотності покарання. А це дуже надихає тих, хто має намір здійснити злочин: вони розуміють, що їм за це нічого не буде.

Як бачимо, стрілянина в Броварах оголила великий комплекс проблем, які потрібно вирішити, аби повернути Україну в законне русло. Та передусім потрібно більш жорстко діяти по відношенню до криміналітету.

Маршрутні перевезення – це сфера, де крутяться страшенні гроші. Не просто ж якийсь умовний дядько Микола, що їздить на автобусі, взяв до рук мисливську зброю і пішов стріляти конкурентів. Міські перевезення обов’язково контролюються місцевою владою, але не тільки нею – ще й криміналітетом або "людьми в погонах", які, побачивши конкурента і зажадавши витіснити його з ринку, спробували налякати його, аби він зник.

Отже, хоча розбірки й стрілянина в Броварах збурили суспільство, подібний стиль вирішення проблем вже давно став звичним явищем та буденністю в Україні. У нас не вперше стріляють на вулиці, у нас не вперше ґвалтують у поліції… Просто не кожна історія стає відомою та резонансною. Це вже наші гіркі реалії, в яких ми змушені жити. Або – вирішувати вище перелічені проблеми, які призводять до подібних явищ.

Анатолій Октисюк, експерт аналітичного центру DemocracyHouse, спеціально для Главреду

Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред