Дмитрий Снегирёв

Сопредседатель общественной инициативы "Права справа" Дмитрий Снегирев
22 февраля 14:00

   

Читать ответы
  • Пане Дмитре, як ви ставитеся до ідеї, яку періодчно закидають в обговорення в нашому суспільстві щодо того, аби відмежуватися від Донбасу, відгородитися стіною та відпустити, аби жив власним життям? Чи вирішиться таким чином проблема російської агресії та імперських амбіцій, чи вона буде намагатися просунутися далі?
    Я позитивно ставлюся до ідеї розвитку подій по так званому "хорватському сценарію". Визнання територій тимчасово окупованими, введення жорсткої політичної, військової та економічної блокади, припинення торговельних стосунків із тимчасово окупованими територіями і, відповідно, розбудови війська, проведення глибинних економічних та політичних реформ в країні заради створення умов для повернення цих територій військово-політичним шляхом. На цьому етапі ми повинні визнати території окупованими, припинити економічні стосунки, в першу чергу, торговельні, ввести жорсткий пропускний фільтраційний режим, аби унеможливити проникнення ворожого елементу на територію України з метою дестабілізації ситуації всередині самої країни. Після проведення необхідних реформ, у першу чергу, переоснащення армії і створення відповідних соціально-політичних умов всередині самих окупованих територій можна говорити про їх повернення. Але повернення не політичним, а військово-політичним шляхом, де головною складовою буде саме військовий аспект. Реалізація описаного комплексу заходів дозволить унеможливити розповсюдження так званих ідей федералізації України та відповідно планів Російської імперії щодо подальшої анексії українських земель.   
  • Куди більше зараз прагнуть мешканці Луганська та Донецька - в Росію, в Україну або байдуже куди, аби тільки не стріляли?
    Населення окупованих територій можна умовно поділити на три категорії. Певна частина - це 20-25%, які прагнуть повернення в Україну. Друга частина - приблизно 30-35%, прагнуть в Росію. А інша частина - "болото", якому байдуже, аби тільки не стріляли. На жаль, відсутність чіткої інформаційної політики з боку відповідних міністерств України не дозволяє говорити про збільшення відсотка населення, яке б прагнуло повернутися в Україну. Фактично ми залишили на поталу російським агресорам населення тимчасово окупованих територій, якому за три роки окупації "промили мізки",
  • Доброго дня, пане Дмитре! За даними вашої організації чи досягли піку протестні настрої на!елення окупованих територій щоб вони могли перерости в організований партизанський рух?
    Ні, на жаль, не досягли. В першу чергу, саме завдяки незрозумілій політиці центрального уряду щодо фактично безкоштовного постачання електроенергії, газу, світла, води та відповідно соціального забезпечення у вигляді виплат українських пенсій. Замість того, щоб припинити фінансування тих територій та створити умови для виникнення протестних настроїв у зв'язку з важким економічним становищем, а саме невиплатою пенсій, соціальних нарахувань і зарплат, український уряд навпаки робить усе можливе, щоб уникнути виникнення цих настроїв, продовжуючи фінансування тих територій. Як приклад, за останній рік на 50% виросло вугледобування на окупованих територіях, що дозволило окупаційній владі вирішити низку соціальних проблем - створення нових робочих місць та виплата заробітних плат.
  • Наблюдая за тем, что делает РФ в последнее время, у вас не складывается впечатления, что она готовится к "большой войне"? Если да, то что именно об этом говорит?
    Ні, навпаки. Наміри РФ - створити постійну зону соціальної та військової напруги всередині самої України шляхом повернення цих територій на умовах федералізації України або надання особливого статусу, який дозволить блокувати будь-які рішення центрального уряду щодо європейського вектору розвитку України та його інтеграцію в лоно європейських країн. Росія йде за сценаріями, які були відпрацьовані в Абхазії, Південній Осетії та Придністров'ї. Це - захоплення певної території, створення проросійської адміністрації і "замороження" конфлікту з метою підтримання постійної напруги всередині цих країн.
  • Зачем Путин назначает губернаторами немалого количества регионов силовиков, выходцев из структур госбезопасности?
    Таким чином створюється вертикаль підпорядкування з представників саме ФСБ як структури, яка, на думку Путіна, є повністю контрольованою у моменті реалізації політичних рішень і контролю над фінансовими потоками. Останній момент є ключовим з урахуванням наявності високого рівня корупції у всіх щаблях російської влади. Таким чином, створюється жорстка вертикаль, яка унеможливлює появу незалежних як у фінансовому, так і у політичному плані регіональних лідерів, які в умовах багатонаціональної Росії можуть нести загрозу як територіальній, так і політичній цілісності країни.
  • Как должно действовать украинское командование, военачальники, чтобы как можно скорее завершить войну на Донбассе? И демонстрирует ли оно, по-вашему, реальное стремление закончить войну поскорее?
    З урахуванням того, що прийняття рішень українським військовим проводом залежить від політичної складової, а саме - рішень президента України, казати про самостійний характер неможливо. Військові фактично стали заручниками так званого "мінського процесу", який диктує пошук шляхів урегулювання саме дипломатичним шляхом і виключає військову складову. На сьогодні з урахуванням цього ЗСУ використовує найбільш вдалу тактику "жаб'ячих стрибків" - поступове поетапне звільнення окупованих територій, що вже принесла свої позитивні результати. Ця тактика дає можливість уникнути масових жертв, водночас створює і всі необхідні умови для звільнення захоплених територій. наразі у нас є тактичні успіхи в районі Світлодарська, Дебальцево, Авдіївської промзони, Докучаєвська та Горлівки. Використання цієї тактики говорить про те, що ЗСУ докорінно змінили саму тактику ведення військових дій, використовуючи досвід армій провідних країн-членів НАТО та США. Ця тактика дозволяє уникнути звинувачень у порушення Мінських угод.
  • Доброго здоровья, Дмитрий. Кем вы были до войны, до того, как стали медийной персоной? Кто вы по образованию? Кем правильно вас считать - политологом, военным экспертом и т.д.? ОИ "Права справа" - в каком году создана, основные направления деятельности? Спасибо.
    Я й до війни був медійною персоною. За фахом я інженер-механік та правник. Я не є політологом, військовим експертом чи громадським діячем - я є співголовою громадської ініціативи "Права справа". Організації, яка була створена у 2008 році. На момент створення ГІ "Права справа" перші завдання, які стояли перед нею, були виключно специфічного характеру: протидія можливій військовій агресії з боку РФ та діяльність в умовах окупації. Саме цим пояснюється проведення ще у довоєнні часи низки військових вишколів та підготовки членства до участі у військовому протистоянні. Наразі це основний напрямок діяльності ГІ "права справа". З урахуванням специфіки додався ще один напрямок діяльності - протидія корупційним проявам представників місцевих та центральних органів влади. В цьому плані є позитивні результати. за останній рік вдалося заблокувати корупційне рішення щодо відновлення Сєверодонецького аеропорту, яке мало б обійтися бюджету в чотири мільярди гривень. за матеріалами "Правої справи" були припинені виплати пенсій та соціальних нарахувань "липовим" вимушеним переселенцям у Харківській області на суму 1,2 мільярди гривень.
  • Может ли так получиться, что Донбасс навсегда останется "выжженной землей", куда уже не вернется прежняя довоенная жизнь? Вы рассчитываете вернуться в Луганск?
    Можливий і такий варіант розвитку подій. За даними Міністерства по окупованих територіях, з 1,7 мільйона вимушених переселенців, які офіційно зареєстровані у відповідних органах, мають намір повернутися лише 25%. А це свідчить про те, що інша частина - а це приблизно 1,3 мільйона - не має бажання повертатися у місця постійного проживання, навіть за умови припинення військового протистояння. Це свідчить про те, що ці люди вважають своє перебування на тих теренах небажаним через загрозу фізичного знищення як представників і носіїв українського етносу. Йдеться про те, що на тих територіях відбувається етноцид українського населення, його фізичне, моральне та духовне знищення. Тому говорити про реінтеграцію тих територій, населення яких на сьогоднішній момент являє собою російськомовний моноліт, виключно мирним шляхом, як мінімум, неправильно. Я розраховую повернутися в Луганськ, але за умови його звільнення військовим шляхом. Як показала практика, під час наступу українських військ апологети "русского мира" змушені масово виїжджати з тих території до Російської Федерації. Саме військовий шлях створить умови для повернення на ті терени українського населення за духом і кров'ю, і навпаки - створить умови для виїзду з нашої території ворожого елементу.
  • Вероятна ли сейчас эскалация боев (уровня Авдеевки на прошлой неделе) на каких-либо других направлениях? На каких? И вообще, какова вероятность широкомасштабного наступления российских войск, надо ли это сейчас России?
    Як показала практика, ескалація військового протистояння відбувається напередодні зустрічей у "мінському" чи "нормандському форматі" на момент прийняття політичних рішень щодо подальшого сценарію розвитку подій. РФ використовує ескалацію військового протистояння як елемент тиску на український політичний провід з метою змусити грати за російськими правилами. А це - загальна амністія, проведення виборів та особливий статус цих територій. Для широкомасштабного наступу у армії так званих республік немає людського резерву, ресурсу і потенціалу, який би дозволив говорити про широкомасштабні військові операції і створення "котлів". ЗСУ зразка 2017 року кардинально відрізняється від ЗСУ 2014 року. Це розуміють і в Луганську, і в Донецьку, і в Москві. Росія ніколи не піде на акт прямої військової агресії проти України, а буде намагатися використовувати окуповані території як дестабілізуючий фактор всередині самої країни. Перед Росією стоїть питання повернення цих територій у політичне життя України,але на російських умовах.
  • Який сенс оголошувати на Донбасі "режими тиші", якщо вони жодного разу так і не виконувалися?
    Оголошення "режиму тиші" носить виключно політичний характер, а не військовий. Кожна зі сторін конфлікту намагається продемонструвати свою прихильність до виконання Мінських угод та звинуватити іншу сторону у їх порушеннях. Україні риторика щодо порушення "режиму тиші" та відведення важкого озброєння бойовиками та ЗС РФ потрібна як аргумент для наших західних партнерів щодо продовження режиму економічних санкцій проти РФ. Відповідно РФ намагається звинуватити Україну в тому, що Мінські угоди не працюють, ба більше того - Україна порушує взяті на себе зобов'язання з метою виходу з формату мінських перемовин і скасування самого режиму санкцій. Можемо говорити про те, що станом на сьогодні не працюють не тільки "режими тиші", але й фактично заблоковано анонсований процес відведення техніки і живої сили в рамках тристоронньої угоди. Йдеться про те, що саме бойовиками і Російською Федерацією котрий місяць поспіль зривається процес відведення техніки і живої сили в районі Станиці Луганської.