Владимир Цибулько

Политолог
29 декабря 16:00

  

Читать ответы
  • За часів Януковича багато з експертів та політиків нарікав, що гуманітарної політикою в нашій державі взагалі ніхто не займається. Ну, добре, Майдан, змінилася влада, змінилося суспільство — а підходи, чи достатньо, з вашої точки зору, зараз приділяється уваги питанням гуманітарної політики?
    Навіть після Майдану бюрократичне середовище, на жаль, намагається зберегти позиції у гуманітарній сфері. Але гуманітарна сфера — це сфера "ініціативи знизу". У багатьох країнах світу — це сфера недержавних організацій. Нам треба продумати зрозумілі правила гри для недержавного сектора, адже гуманітарна сфера — це все-таки сфера духу, а вона не передбачає регламентування. Разом із тим, це сфера збереження національної ідентичності та гуманного начала держави. Сучасне управління цією сферою передбачає велике державно-приватне партнерство. Тож слід починати з написання правил для недержавних організацій, неприбуткових організацій. А потім думати, яким чином розподілити бюджет на утримання гуманітарної інфраструктури, тобто утримання майнового комплексу, а також про те, як стимулювати ініціативу. Якщо ми не будемо стимулювати ініціативу професіоналів-гуманітаріїв, ми ризикуємо просто не наздогнати цивілізований світ.
  • Володимире, напевно ж, ви чимало їздили різними регіонами України. Скажіть, наскільки відмінні, по-вашому, жителі Східної та Західної України, або півночі та півдня? Чи існує прірва, яку неможливо подолати, або питання, по яких люди різних регіонів ніколи не дійдуть згоди? Дякую за щиру відповідь.
    Таких відмінностей в Україні менше, ніж у Росії. Україна все-таки відносно моноетнічна держава, бо в ній близько 80% українців. Зрозуміло, що українці в залежності від регіону відрізняються світоглядом, звичаями тощо. Але це не настільки вражаюча різниця, ніж відмінності між росіянами різних регіонів у РФ. У нас більш доцентрова нація. Звісно, роки русифікації і комуністичне минуле позначилися на світогляді старших людей, а молодше покоління всі межі стирає зі швидкістю, притаманною цивілізованому світу.
  • Наш міністр культури Нищук не так давно сказав про ледь не генетичну відмінність мешканців Донбасу від решти українців. По-перше, чи вважаєте ви припустимим такі висловлювання з боку міністра? По-друге, чи погоджуєтеся ви з суттю сказаного? Дякую.
    По-перше, міністр просто обмовився і дещо інше мав на увазі. По-друге, йшлося не про генетичні відмінності — йшлося про присутність мігрантського начала. Радянський Союз замість загиблих у війні і померлих від голодоморів перемістив людей із російської глибинки та законсервував їх у своєму світогляді. Радянські адміністратори намагалися не дати змоги цим людям розчинитися в українському морі і намагалися допомогти їм зберегти свою окремішність. У сучасному світі правильно сформована політика привчає отримувати вигоди від окремішності та розмаїття. В принципі, Україна — єдина радянська держава, яка зуміла розпорядитися цим розмаїттям. У нас справді не було міжетнічних конфліктів, поки не було агресії проти України.
  • Доброго дня. Чому політики витягають на поверхню питання мови, історії, культури, релігії - найбільш болючі, дратівливі для нашого суспільства питання? Звідки пішла така «політтехнологічна мода»? Здається, до Помаранчевої революції ніхто й не помічав цих непереборних відмінностей, не ділив країну по Дніпру…
    «Розчісувати» дражливі гуманітарні питання дешево для політтехнологів. Це низьковитратні технології, які завжди здіймають багато галасу. У цьому сенсі акцент на гуманітарних питаннях (ідентичності, мови, релігії тощо) — спекуляції в той момент, коли треба прикрити значно суттєвіші порушення. В Україні ці дражливі теми існують як традиційні прикриття зловживань в економіці.
  • Якими ви бачите шляхи, аби повернути уми мешканців Донбасу до України? І взагалі, чи реально це зробити, чи завжди лишатиметься відсоток прихильників дружби з Росією?
    Навіть прихильників дружби з Росією завжди можна зробити активними економічними агентами України. Адже інколи від людини слід вимагати тільки виконання законодавства. Верховенство права в Європі — це одна з гіперцінностей. Тому нам потрібно починати з верховенства права, а правова культура зніме експлуатацію теми етнічного різноманіття та стереотипів минулого. Загалом, люди не дуже схильні до радикальних змін, вони живуть звичками, і треба лише навчитися грамотно експлуатувати цю інерцію. Якщо її правильно каналізувати, вона може бути конструктивною. Держава тут повинна бути більш витонченим і більш технологічним гравцем.
  • З вашої точки зору, чи повинна Україна скасувати "чорні списки" російських артистів на період "Євробачення-2017"?
    "Чорні списки" — це дзеркальна відповідь на дії Росії. Україна може скасувати ці списки за умови, якщо Росія скасує відповідні списки щодо українських артистів і почне проводити активні гастрольні тури наших виконавців. "Євробачення" — це насправді не культурна подія, а інформаційно-шоубізнесова, хоча пісенні змагання дуже нагадують культурне явище. В даному випадку це свого роду сплав культури і шоу-бізнесу. Джамала сама по собі є явищем культури, а не лише шоу-бізнесу. В цілому світі «Євробачення» розглядається як шоубізнесова подія, яка покликана досить недорого популяризувати країну, яка проводить конкурс. Нам треба зуміти використати ті можливості, які Джамала нам забезпечила своєю перемогою.
  • Як, по-вашому, Україна має наступного року прийняти учасника від Росії на "Євробаченні"?
    Як і всіх інших. Ми ж не будемо возити його в клітці. Хоча, очевидно, багато українців або взагалі не хотіли б бачити представника від Росії, або хотіли б бачити його в клітці, як якусь мавпу. Представник Росії повинен розуміти, що він є представником країни-агресора, країни, дії якої призвели до загибелі десятків тисяч українців. Йому не зайвим буде разів 300 подумати, чи брати свою участь у конкурсі, що проходитиме у Києві. Адже і його група підтримки, і журналістська група зіткнеться з несприйняттям та побутовою агресією.
  • Пане Володимире, що в практичному сенсі дасть Україні проведення наступного "Євробачення"? Політичний, економічний, символічний зиск з цього?
    Це більшою мірою захід для піару. Піару української культури, України як цікавої території для інвестицій, України як цікавого людського конгломерату. Україна — не багата країна, але відзначається високим рівнем освіти та інтелектуальною наповненістю. Цього року українці продемонстрували світові визначні шахові перемоги. Вони продемонстрували світові на паралімпіаді визначні здобутку. Україна має такі особливості і переваги, які для світу, особливо Європа, можуть виявитися несподіваними. Якщо ми правильно покажемо свої переваги та козирі, це може стати запорукою зростання інвестиційного буму в країні.
  • Як ви ставитеся до ініціативи щодо тотальної блокади Донбасу. Чого від неї більше – користі чи шкоди? Чи не відштовхне це остаточно мешканців окупованих територій від України?
    Донбас можна було б заблокувати, якби ним керували місцеві мешканці Донбасу. А оскільки рішення приймаються в Кремлі, то це просто змусить представників бандитських угруповань бути більш зговірливими. Але все одно рішення приймають не вони. А в Кремлі вважають, що така блокада тільки згуртує населення окупованих території довкола лідерів бандитських угруповань. Мені здається, що така блокада суттєво збурить населення, і Москві доведеться збільшувати витрати на Донбас. А збільшення витрат на окуповані території завдяки блокаді все-таки змусять Кремль бути більш зговірливим.
  • Пане Володимире, що ви думаєте про той флешмоб, що останніми місяцями прокотився залізничними вокзалами різних міст України, коли несподівано і масово починали співати пісні зі старих відомих радянських фільмів? Й була навіть відповідь з Москви, де на вокзалі заспівали українську пісню. На що спрямований цей флешмоб? Які корисні плоди він здатен принести? А які небезпеки приховує в собі? Дякую.
    Цей флешмоб можна розцінити як спробу гуманізації агресора. Це брутальная експлуатація стереотипів минулого, архетипічної пам'яті, і вона здатна лише мобілізувати вузький прошарок ностальгуючого населення. Насправді в Україні зовсім інші культурні тренди. Зараз починається Різдво, і російським політтехнологам варто було б вивчити кілька колядок українською мовою. Адже всі колядки, які є в Росії, перекладені з гарної українською поганою російською.