Ярослав Жаліло: Україна знаходить альтернативу російському ринку, проте його структура гірша

"Якщо в Україні знову не виникнуть політичні катаклізми й не зростуть військові ризики, справдяться оптимістичні курсові прогнози", — вважає Жаліло.

Ярослав Жалило
Ярослав Жаліло Главред
На сайті "Главред" відбувся чат із керівником економічних програм Інституту суспільно-економічних досліджень, доктором економічних наук Ярославом Жалілом. Спілкуючись із читачами, він розповів, наскільки критичною є проблема державного боргу України, що становить 80% ВВП, чому МВФ гальмує співпрацю з нашою країною, чи потрібен державі ринок сільгоспземель, що відбуватиметься з курсом гривні, а також чи варто очікувати українцям подорожчання продуктів харчування.

Подаємо стенограму чату з Ярославом Жалілом.

Hunter: Інколи можна почути, що "проблему Донбасу може вирішити тільки стіна між ним та Україною", що "Донбас слід відпустити у вільне плавання", що "Україна має далі рухатися без ОРДЛО" тощо. А як з економічної точки зору, чи доцільні такі ідеї? Якою буде Україна без Донбасу, а якою з ним — таким, у нинішньому нестабільному і зруйнованому вигляді?

Ярослав Жаліло: Україна без Донбасу буде неповною і незавершеною як держава. Але Донбас має бути стабільним, ефективним і конкурентоспроможним регіоном, який діє в міжнародному та, звісно, українському, правовому полі. Тому найперша задача — сформувати сучасний концепт Донбасу у межах підконтрольної території. А в перспективі — реінтеграція в рамках цього концепту всього цього регіону України.

Vasyl: Наскільки успішно Україні вдалося знайти альтернативу російському ринку збуту товарів, від якого вона відмовилася? Скільки ми втратили від припинення співпраці з РФ?

Ярослав Жаліло: Розрахунки втрат різняться, тому що за останні роки відбулося скорочення експорту за всіма напрямами. Активне зростання експорту до країн ЄС свідчить про те, що Україна знаходить альтернативу російському ринку. Проте структура цього експорту поки що гірше. І на низці напрямів втрати російського ринку не компенсовано (зокрема, харчова промисловість та машинобудування).

Vasyl: З вашої точки зору, чи не стала для певних людей у нашій країні війна бізнесом? Хто і наскільки добре заробляє на війні?

Ярослав Жаліло: Безперечно, стала. Щодо персоналій — звертайтеся до правоохоронних органів.

Vasyl: Чому російське керівництво наполегливо продовжує підтримувати бойовиків на Донбасі, не зважаючи на те, як це б'є і по її економіці, і по іміджу? Чому для неї це настільки принципово, що вона заради цього готова все терпіти?

Ярослав Жаліло: Росія часто керується не економічними, а політичними пріоритетами та міркуваннями, оскільки там вибудувано жорстку владну вертикаль, яка дозволяє верхівці отримувати прибуток від геополітичних чинників.

danylo_kruk: Чому МВФ наполягає на запровадженні обігу земель в Україні? В чому його інтерес? Чи це для того, щоб хоч якось наповнювати бюджет країни, аби вона могла повертати борги?

Ярослав Жаліло: Ринок сільгоспземель в Україні — необхідна складова цілісної ринкової економіки. Тому ми включаємо відповідне зобов'язання до Меморандуму з МВФ. Завершеність реформ — обов'язкова умова для стійкого динамічного зростання, яке забезпечить і наповнення бюджету, і спроможність повертати борги.

danylo_kruk: Скільки може коштувати відбудова Донбасу? І хто це робитиме, по-вашому? Якщо робитиме, бо нескладно припустити, що Донбас може назавжди лишитися вщент зруйнованою і майже нежилою територією, чи не так?

Ярослав Жаліло: Ми мусимо говорити не про відбудову, а про модернізацію і економіки, і соціальної інфраструктури регіону. Це може бути привабливим проектом для міжнародних інвесторів та глобальних організацій. Проте головний тягар у будь-якому разі нести Україна. А для цього потрібно побудувати модель економіки Донбасу, яка буде здатна генерувати належний фінансовий ресурс на основі багатого й перспективного регіонального потенціалу. На першому етапі — активне включення економіки регіону в реалізацію загальнонаціональних економічних цілей. На другому — реінтеграція її до глобальної економіки.

Ярослав Жалило
Ярослав Жаліло Главред

danylo_kruk: Західні країни виділяють Україні мільйони фінансової допомоги. З останнього — Угорщина збирається надати Україні близько 100 мільйонів фінансової допомоги Україні... Питання — а на що йдуть ці кошти, куди діваються? Невже все з'їдає війна?

Ярослав Жаліло: Як правило, подібні проекти мають цільове призначення і можуть йти на інфраструктурні та соціальні цілі, модернізацію управління. Насправді потреба України у фінансуванні цих актуальних проблем є такою, що кошти, які надходять, є лише краплею у морі.

Joker: Стоит ли возлагать большие надежды на так называемый "план Маршалла" для Украины? Какие проблемы он способен помочь решить? Ведь любая помощь — это временный эффект, и что-то нужно делать самим...

Ярослав Жаліло: "План Маршалла" для послевоенной Европы предусматривал не только помощь, но и восстановление конкурентоспособной эффективной экономики. Пока в отношении Украины конкретных предложения о том, как финансовая помощь способна "запустить" экономический рост, не наблюдается. К сожалению, и Украина не готова предложить донорам и инвесторам свое видение адекватных проектов. Думаю, будет преувеличением считать, что 5 миллиардов евро инвестиций в год, о которых говорит Андерс Ослунд, способны дать заметное ускорение экономике, но все зависит от корректных приоритетов и контроля над эффективностью использования помощи. В этом наше домашнее задание.

Fedor: К какому курсу гривны готовиться украинцам в ближайшие годы? В бюджетной резолюции нам сообщают о падении гривны до 30 за доллар. Не слишком ли оптимистичный прогноз?

Ярослав Жаліло: Позитивные тренды глобальной экономики сегодня способствовали укреплению гривны. Обязательства Украины в отношении жесткой монетарной и бюджетной политики практически исключают внутренние факторы девальвации. Бюджетная резолюция, учитывая прогнозируемую инфляцию, предполагает даже некоторое укрепление реального обменного курса. Думаю, если в Украине вновь не возникнет политических катаклизмов и не вырастут военные риски, сбудутся оптимистичные курсовые прогнозы.

Ярослав Жалило
Ярослав Жаліло Главред

Nina27: Пенсійна реформа Гройсмана — благо чи знущання з українських пенсіонерів?

Ярослав Жаліло: Пенсійна реформа в Україні необхідна, щоб припинити знущання з українських пенсіонерів. Вона триває вже принаймні п'ять років. За цей час запроваджено персоналізований облік внесків, поступово формується добровільне пенсійне страхування. Деякі кроки, які пропонує уряд, можуть бути болючими, але необхідними для оздоровлення та досягнення довгострокової стійкості пенсійної системи в Україні. Наразі уряд в основному здійснює "кількісні" кроки, змінюючи пенсійний стаж, осучаснюючи пенсії тощо. Тому крапку в концепції пенсійної реформи буде поставлено ще не скоро.

Nina27: Ярославе, чому МВФ не поспішає надати Україні черговий транш? І наскільки він критичний зараз для неї, враховуючи жахливі показники держборгу?

Ярослав Жаліло: МВФ традиційно контролює виконання зобов'язань, записаних у Меморандумі. Зараз основні "відставання" — в ухваленні кроків пенсійної та земельної реформ. Думаю, вестимуться переговори для врахування політичної та соціальної чутливості цих питань. Необхідний діалог із МВФ із залученням вітчизняного політичного, експертного та громадського середовища для вироблення ефективних моделей їхнього вирішення. У короткостроковому періоді потреба в транші не є критичною, проте Україні важливо продовжувати співпрацю з МВФ, враховуючи значні обсяги виплат у 2018-му та подальших роках.

Nina27: Буквально днями уряд РФ продовжив санкції проти України та Заходу до кінця 2018-го. Наскільки це боляче для нас?

Ярослав Жаліло: Порівняно з 2012 роком експорт аграрної продукції з України до РФ зменшився в 300 разів, майже до нуля, а харчової продукції — у 30-40 разів. На багатьох напрямах Україна знайшла альтернативні ринки, насамперед збільшивши експорт продукції рослинництва до Європи та інших партнерів. Втрати в експорті тваринницької продукції поки що не компенсовані (в першу чергу, це стосується молочної продукції). Щодо харчової продукції, то найбільших втрат зазнав експорт м'ясних виробів, плодоовочевої продукції та напоїв.

Brumgilda: Запитання щодо Бюджетної резолюції, яку недавно прийняли. Основні показники — наскільки реалістичними вони закладені? Які прогнози уряду на трирічну перспективу особисто у вас викликають скепсис чи занепокоєння?

Ярослав Жаліло: Гадаю, що резолюція базується на песимістичному сценарії. Якщо уряд розраховує здійснювати політику реформ, варто було б очікувати їхнього потужнішого впливу на прискорення економічного зростання. Можливо, повільне зростання — це плата за дотримання низьких інфляційних орієнтирів, які містяться у зобов'язаннях перед МВФ. Тому побудова трирічного бюджету на такому прогнозі є найбільш безпечною з точки зору виконуваності цього бюджету. Але потрібно визначити механізми розподілу додаткових ресурсів, які виникнуть у разі перевищення прогнозних темпів зростання.

Ярослав Жалило
Ярослав Жаліло Главред

Wrangler: Разъясните "за" и "против" инициативы по разрешению продажи земли. К чему склоняется чаша весов, субъективно ваша, это нужно делать или нет?

Ярослав Жаліло: Рынок сельхозземель необходим для формирования конкурентоспособного агропродовольственного сектора в Украине. Он позволит упростить привлечение финансовых ресурсов, сделает агробизнес еще более инвестиционно привлекательным, будет способствовать ускорению экономического роста за счет повышения капитализации агропредприятий. Но риски обязательно должны учитываться. Для этого необходимы инструменты защиты мелких земельных собственников, контроль над эффективностью использования сельхозземель, политика поддержки конкуренции в агросекторе, госпрограммы поддержки модернизации сельхозпроизводства в Украине.

Valentyna: Поясніть, будь ласка, ризики, які з'являються після скасування державного регулювання цін на продукти харчування. Чи не вийде так, що виробники і продавці задиратимуть ціни вгору настільки, наскільки їм заманеться?

Ярослав Жаліло: В порядку експерименту держрегулювання цін, а також торговельних націнок скасовано ще восени минулого року. Приймаючи рішення про скасування відповідного нормативного акту, уряд, очевидно, констатував відсутність помітного впливу цього експерименту на рівень цін. Нині ринок харчової продукції є висококонкурентним, тому адміністративне регулювання цін не потрібне і не відігравало практичної ролі. Головний обмежувач "цінових апетитів" продавців — платоспроможний попит населення. Підвищення мінімальної заробітної плати вдвічі сприяло деякій активізації зростання цін, особливо на сезонну продукцію. Тому зараз уряду варто переорієнтуватися на політику захисту конкуренції та протидії проявам монопольної поведінки на роздрібному ринку, зокрема, з боку великих торговельних мереж. Адміністративне регулювання цін у нинішніх умовах є практично недієвим, адміністративно обтяжливим.

Valentyna: За вашим прогнозом, до подорожчання яких продуктів харчування слід готуватися пересічним українцям найближчим часом?

Ярослав Жаліло: Гадаю, найближчим часом українцям слід готуватися до традиційного сезонного подешевшання плодоовочевої продукції. Починаючи з вересня, агровиробники формуватимуть свої ціни, враховуючи очікувані витрати на врожай 2018 року. Це може призвести до деякого збільшення цін на продукцію тривалого зберігання, а також (через вартість кормів) м'ясо-молочної продукції. Проте у разі справдження оптимістичних прогнозів на врожай і з огляду на значну конкурентність ринку продовольчої продукції в Україні прискорення продовольчої інфляції може бути досить незначним.

Ярослав Жалило
Ярослав Жаліло Главред

Valentyna: Пане Ярославе, чи вважаєте ви обґрунтованим рішення про підвищення вартості проїзду в громадському транспорті з 15 липня? І чого варте підвищення середньої зарплати по Україні, якщо дорожчає майже все, і це незначне підвищення просто нівелюється?

Ярослав Жаліло: Підвищення удвічі мінімальної заробітної плати фактично відновило статус-кво 2013 року, компенсувавши її інфляційне знецінення за цей період. Подальше коригування цього показника має відбуватися відповідно до поточного рівня інфляції, який на 2017 рік запланований на рівні до 9%. Оцінюючи купівельну спроможність заробітної плати, треба враховувати динаміку цін на всі складові споживчого кошику. Як правило, найвідчутнішою інфляція є для найменш забезпечених категорій населення, якщо випереджаючими темпами зростають ціни на продовольство. Таку ситуацію ми маємо цього року, і це — прямий наслідок збільшення мінімалки. Ми не зможемо уникнути "підтягування" інших цін, оскільки вони базуються на витратах виробництва, серед яких у багатьох галузях значну частку займає оплата праці. Конкретна оцінка обґрунтованості вартості проїзду, як і інших тарифів на транспортні, комунальні та інші послуги, потребує фахового економічного аналізу. Вважаю, що забезпечення такого аналізу — пряма функція органів місцевого самоврядування.

danylo_kruk: Яким чином і якою ціною для власного населення Україна повертатиме нинішній колосальний державний борг? І що буде, якщо вона не зможе цього зробити?

Ярослав Жаліло: Бюджетною резолюцією на 2018-2020 роки передбачено реструктуризацію частини держборгу на нові строки та на кращих умовах. Це буде можливим, якщо вдасться досягти фінансової стабільності країни та динаміки економічного зростання. І така реструктуризація — нормальна практика для більшості країн світу. Сьогодні важливо орієнтуватися на те, аби уникати збільшення державного боргу, або йти на нові запозичення, враховуючи їхній вплив на прискорення економічного зростання та створення спроможності країни повертати борги.

danylo_kruk: Гройсман повідомив, що розмір зовнішнього державного боргу України дорівнює 80% ВВП країни. Що це означає? Україна вже країна-банкрут?

Ярослав Жаліло: Банкрут — це країна, яка не спроможна обслуговувати і повертати свої борги. Україна може це робити. Названа цифра зовнішнього боргу включає в себе прямий і гарантований борг. Як вже було сказано вище, головний шлях не допустити банкрутства країни — вийти на траєкторію стійкого економічного зростання. 80% ВВП — не така критична цифра на тлі багатьох навіть розвинених країн світу, де вона може сягати понад 100%. Проте зараз для України важливо поліпшити строковість цього боргу і забезпечити собі можливість його реструктуризації за нижчою ціною. Шлях до цього — поліпшення міжнародних рейтингів України, інвестиційного клімату країни, платіжного балансу.

Ярослав Жалило
Ярослав Жаліло Главред

Valentina Zhygailo: Коли ж почнеться реальна декомунізація, а не на табличках? Тобто хоча б взяти пільги на транспорт: в райцентрах і селах —  один день на місяць пільговий для пенсіонерів, в обласних центрах — щодня. На електроенергію потрібна монетизація, і без залежності від доходу пенсіонера зараз. Тобто він може отримувати і 7 тисяч на місяць, і щодня безкоштовно їздити, якщо він живе в обласному центрі чи столиці. А інший отримує мінімальну пенсію і платить. Хто отримує більше 1700 гривень не повинен мати пільгу. Так ніяких мільярдів МВФ на багатих українців не хватить. Аналогічно — капремонт дахів приватних квартир дотують з бюджету у великих містах і незалежно від іномарки під вікном. А в селах капремонт приватних хат — ні. Що за сортування радянське?

Ярослав Жаліло: Згоден із тим, що для ефективнішого надання соціальної підтримки малозабезпеченим категоріям населення потрібен жорсткий контроль над цільовим використанням цієї допомоги. Тут і монетизація частини пільг, і контроль над доходами домогосподарств. Проте така реформа є соціально непривабливою і, напевно, зустріне негативне ставлення з боку електорату. Тому жодна з політичних сил поки не наважилася на її проведення.

Rugaru: Учора послухав виступи урядових реформаторів. Одночасно говорилося про необхідність слабкої гривні та зниження відсоткових ставок, запровадження накопичувальної пенсійної системи і збільшення податків. Подібна публічна нескоординованість — це хитрий елемент піару чи щось інше?

Ярослав Жаліло: На жаль, значним чинником нескоординованості дій влади є низький рівень її професіоналізму. Це створює сприятливе середовище для вузькогрупового лобізму, політичних спекуляцій, реалізації корупційних схем. В Україні є низка стратегічних документів, які визначають більш-менш цілісні орієнтири розвитку. Насамперед це Середньострокова програма діяльності уряду, Угода про асоціацію України та ЄС, основні напрямки бюджетної політики на 2018-2020 роки. Хоча під питанням лишається спроможність реалізувати хороші наміри за професійної слабкості влади.

Lidia: Насколько, по вашим оценкам, обоснованы опасения Германия насчет того, что США могут начать "торговую войну" с Европой? И если так случится, то как это отразится на мировой экономике, как это зацепит Украину?

Ярослав Жаліло: Современная политика США ориентирована на защиту национальных экономических интересов, в том числе путем усиления защиты внутреннего рынка. Поэтому различного рода ограничения вполне возможны, тем более, что мы помним так называемые торговые конфликты США и ЕС десятилетие назад. Но в современной экономике торговый протекционизм крайне малоэффективен и опасен с точки зрения финансовой стабильности. Поэтому я не думаю, что торговые ограничения будут иметь масштабный и продолжительный характер, что позволило бы назвать их "торговой войной". Мировая экономика сегодня мультиполярна, поэтому кризис в отдельных центрах роста будет уже менее чувствителен для мировой экономики в целом, чем десять лет назад.

Безусловно, падение темпов роста в ЕС отрицательно скажется на экономике Украины, но нужно учитывать, что наша внешняя торговля сегодня географически диверсифицирована, что позволит смягчить отрицательный эффект.

Sidor: Гройсман сказал, что Украине сейчас реформа образования не по карману. А есть ли "светлое завтра" у той страны, которая не заботится об образовании тех, кто будет жить в этом завтра, уже сегодня? Какими могут быть последствия пренебрежения сферой образования для нашей страны?

Ярослав Жаліло: Эффективное образование — ключевая составляющая формирования человеческого капитала как основы будущего и главного фактора конкурентоспособности страны. Опыт многих стран мира показывает, что они ставили вложения в образование во главу угла, даже имея важные нерешенные проблемы на других направлениях. Думаю, Украине необходимо учитывать этот опыт.

Сегодня слабость нашей системы образования отчасти компенсируется возможностью получить его за рубежом, где для украинцев даже существуют специальные программы. Уверен, что значительная часть тех, кто получит такое образование, может составить основу для формирования новой Украины.

В то же время реформа образования внутри страны, в особенности среднего образования, неоднозначно воспринимается обществом. Учитывая ограниченность ресурсов, достичь качественного школьного образования можно, например, путем формирования опорных школ и уменьшения количества школ с малым количеством учащихся, но часто это воспринимается людьми как разрушение системы образования. Необходимо разъяснение приоритетов образовательной реформы в условиях ограниченного финансирования. Необходимо также участие местного самоуправления и общин, которые в первую очередь заинтересованы в том, чтобы их члены получили качественное образование и имели возможность применить его на локальном уровне.

Ярослав Жалило
Ярослав Жаліло Главред

Sidor: Министр иностранных дел Великобритании Борис Джонсон заявил, что за последние три года Украина достигла удивительного прогресса в реформах. А вы видите этот самый "удивительный прогресс"?

Ярослав Жаліло: Сам по себе факт, что страна не только выстояла, но и смогла показать позитивную динамику в условиях жесточайшего политического кризиса и внешней агрессии, уже удивителен. К сожалению, основная масса реформ не имеет прямого отношения к экономике. В основном она касается административных процедур, децентрализации, реформирования системы управления. Признание эффективности этих изменений — это Соглашение об ассоциации и предоставление Украине безвизового режима. В сфере экономики Украина постепенно продвигается по пути дерегуляции, повышения прозрачности бюджетного процесса, реформ финансирования социальной сферы.

Однако для достижения "удивительного прогресса" и в этой сфере сделать нужно еще очень много. К сожалению, окно возможностей сужается, поскольку неумолимо приближается период президентских и парламентских выборов.

Фото В'ячеслава Ратинського

ПО МАТЕРИАЛАМ:
Загрузка...