Александр Стоян

Я вже на це питання відповів. Якщо Вам цікаво почитати сам проект Трудового кодексу, а не слухати байки окремих лідерів Незалежних профспілок, які в цьому законі бачать для себе якусь загрозу, зайдіть на сайт Верховної Ради і уважно його почитайте. Не може сьогодні діяти Трудовий кодекс 70-х років, оскільки зовсім змінилася форма власності, з’явилися роботодавці, приватний сектор. Тому нам просто негоже жити минулим, коли в багатьох країнах світу прийняте нове трудове законодавство.

Понятно, что та сфера, которая отвечает за здоровье, обучение, развитие культуры, содержится за счет бюджета. А бюджет наполняется с разных источников – производство, налоги, другие отчисления. Отсутствие мощного бюджета в государстве не позволяет в полной мере обеспечить наших соотечественников, работающих в данных сферах. Безусловно, забота о здоровье и духовности должна быть на первом месте, а это возможно при более полном финансовом обеспечении. Уверен, что никто сознательно не унижает эту социальную категорию соотечественников, тем более, нынешний президент и правительство.

С одной стороны мне очень нравятся Ваши рассуждения. Но с другой стороны это очень тревожные рассуждения и прогноз. К сожалению, за все годы независимости у нас не было четкой системы социальной политики государства. Откровенно скажу, что и сегодня ее практически нет. Поэтому если не будут решены главные вопросы, связанные с повышением уровня жизни людей, то у государства могут быть проблемы, а тем более у тех политических сил, которые находятся при власти или стремятся к ней.

Погодинна оплата праці введена. Але, відверто кажучи, існує певна загроза, якщо діятиме тільки вона. Чому? Ми можемо уявити таку ситуацію: людина прийшла на робоче місце, а роботи немає. Роботодавець підрахує, що людина пробула на робочому місці не менше семи годин, а відпрацювала тільки одну, і він заплатить тільки за цю годину. Коли ми розглядали в Комітеті погодинну оплату праці, ми вирішили, що навіть при її введенні в кінцевому результаті вона має бути не менше мінімальної заробітної плати.    Щодо монетизації пільг – важливе і цікаве питання. Я дотримуюся тієї прозиції, що нам треба зробити «ревізію» тих категорій громадян, які отримують соціальні пільги, і по можливості їх максимально скасувати, а замість пільг зробити надбавки до заробітної плати. Наприклад, сьогодні наш пенсіонер має право на безкоштовний проїзд. В державних транспортних засобах він цим може скористатися, з приватних – його виштовхують. Моя пропозиція така – додати до пенсії, так звані, транспортні гроші, тоді пенсіонер зможе поїхати куди йому треба і заплатити за проїзд. Це дало б можливість нормально працювати транспортним підприємствам і не принижувати наших пенсіонерів. Обов’язково треба скасувати пільги для тих категорій людей, які отримують високі заробітні плати або пенсії. На жаль, до цього часу ніхто серйозно цим питанням в державі не займався.

Я не вірю ворожкам, а вірю в мудрость наших людей, в тому числі вчителів. А полікуватися ніколи не гріх.    Щодо зарплати вчителів, то Ви, мабуть, знаєте, що цього року заробітна плата вчителів вже кілька разів переглядалася в бік збільшення. Думаю, що в 2012 році буде введений третій етап єдиної тарифної сітки, який значно підвищить рівень оплати праці вчителів.

Я є одним із авторів Трудового кодексу. Ми з колегами по Комітету соціальної політики намагалися максимально врахувати пропозиції як профспілок, так і роботодавців. Але це важко зробити, бо кожна сторона вважає, що Трудовий кодекс надає більше переваг іншій стороні. Якщо казати про позитиви, то їх дуже багато: підсилення відповідальності роботодавця за вчасно сплачену заробітну плату, створення належних умов для роботи, обмеження робочого дня і тижня (хоча нам всі дорікають, що ми вводимо 12-годинний робочий день). В проекті Трудового кодексу прописано чимало положень, які підсилюють права профспілок по захисту трудових інтересів наших співвітчизників.

Це – принципове питання. Воно стосується тисяч людей, які відпрацювали і не отримали заробітної плати. В чому причина? По-перше, не виконують своїх зобов’язань в цьому напрямку роботодавці всіх форм власності. По-друге, на державних підприємствах є великй борг. По-третє, не зважаючи на те, що створена повна законодавча база, і я мав до неї певну причетність в парламенті, яка дає можливість притягнути до кримінальної відповідальності роботодавців, суди неохоче беруться за цю справу. На жаль, і профспілки стоять в стороні, бо першочергова виплата зарпалт передбачана колективними договорами між профспілками і роботодавцями. На мою думку, треба особливо суворо карати тих роботодавців, які вчасно не платять заробітну плату робітнику, бо це є для них конституційним обов’язком. Великі боргі по платежам в комунальній сфері також не поповнюють бюджет, з якого також можна було б платити ЗП цій категорії трудівників.

Коли була Велика вітчизняна війна, найбільш кривава і жорстока в ХХ столітті, то для її перемоги наші співвітчизники використовували певні символи. Одним із таких символів був червоний прапор. І сьогодні, віддаючи дань тим людям, які ще залишилися живими, немає нічого ганебного в День перемоги поряд із державним прапором вивісити червоний прапор перемоги, віддаючи дань пам’яті загиблим.    Хочу нагадати, що ще декілька років тому, при «помаранчевій» владі, в підручниках з історії України було лише пара сторінок, присвячених цій доленосній події для нашої країни та світової громадськості. Проте чимало хвалебних сторінок було присвячені помаранчевій революції. Як доктор історичних наук, хочу сказати, що історію треба сприймати такою, як вона є, без купюр. І не треба із неї виривати окремі фрагменти чи події.

Дякую, що Ви відмітили щось позитивне в моїй діяльності, а саме те, що я вніс закон, який передбачав значне збільшення мінімальних пенсій. Думаю, що через два роки ми вийдемо на цей показник, і мінімальна пенсія буде не менше 1200-1500 гривень. Але для цього треба перш за все підняти з колін виробництво, на які його поставила «помаранчева» влада.    Стосовно офшорів – це питання не до мене. У мене там нічого немає.

Стосовно медицини, безумовно, необхідно значно збільшити в державному бюджеті відрахування на її розвиток і утримання. Хоча за Конституцією у нас медичне обслуговування безкоштовне, але ми знаємо, що це не так. Тому в нашому Комітеті вже багато років лежить законопроект, який ми, на жаль, не можемо провести через парламент – законопроект про державне медичне соціальне страхування. З його прийняттям ми могли б вирішити чимало проблем щодо медичного забезпечення наших громадян.

Я хочу привернути Вашу увагу до закону, внесеного мною ще в 1998 році, де я пропонував встановити рівні умови при призначенні пенсій і держслужбовцям, і іншим трудящим. Цю пропозицію я відстоюю і зараз, критикуючи проект нового пенсійного закону. Вважаю, що не може бути такої ситуації, коли чиновник, в тому числі депутат, а ми до них належимо, отримує 80-90% від середньої заробітної плати, а всі інші – максимум 45-50%. Я неоднаразово публічно пропонував, щоб коефіцієнт заміщення ЗП при призначенні пенсії був приблизно для всіх однаковий.

1. Дякую за запитання. Воно дуже принципове і хвилює багатьох пенсіонерів. Коли наш Комітет соціальної політики отримав проект закону про пенсійну реформу, я був одним із активних депутатів, які виступали за те, щоб цей проект відправили на доопрацювання. Тому що там були дуже і дуже суттєві пропозиції, які погіршували захист наших пенсіонерів. Зокрема, я думаю, що Вас хвилює такий момент. У новому проекті була пропозиція: якщо пенсіонер працює, то при перерахуванні його пенсії беруться три останні роки його роботи, але враховуючи те, що з кожним роком заробітна плата збільшується, то це могло би зменшити йому пенсію. Тому моя пропозиція, яку я направив Президенту, полягала в тому, щоб при перерахуванні пенсії працюючому пенсіонеру брати заробітну плату за останній рік. Для прикладу: якщо пенсіонер хоче в цьому році перерахувати свою пенсію, то він повинен брати свою зарплату за 2010 рік. До речі, я є автором саме цієї норми, і цей закон вже діє. І сьогодні кожен пенсіонер має змогу ним користуватися. Є і багато інших зауважень до цього проекту, зокрема, недавно Азаров озвучив ту пропозицію, яку ми направили Президенту: вибір віку виходу на пенсію повинен бути добровільним.    2. Навпаки. Я про це сказав. Він не знизив, а дав можливість враховувати ЗП попереднього року при перерахунку пенсії.    3. Це питання ще раз підкреслює, що внесений мною закон – на Вашу користь. Чому його виконання треба вимагати через суд? Це говорить про безвідповідальність тих бюрократів, які сидять в пенсійних фондах і не сумлінно реагують на всі закони.    4. Шановний пенсіонер, Ви, мабуть, рідко дивитися телепередачі. Я говорив про це у Шустера, на 5 каналі та інших. Зайдіть на сайт Партії регіонів, там Ви знайдете текст звернення мого, Хари та Сухого до Президента з критикою нового проекту.    Думаю, значно більше, ніж у Вас набігає. Але депутатів пенсіонерів в парламенті десь всього 150 чоловік, а по Україні – понад 600 чоловік. До речі, я теж не цікавлюся Вашими статками. Кожен отримує те, що він заробив за життя.

Відповім дуже коротко. Що зроблено нинішньою владою? Це питання адресуйте Кабінету міністрів. Я не є членом уряду. Я – представник законодавчого органу влади. Гідні закони щодо соціального захисту, які подає уряд, я підтримую в парламенті, якщо закони погіршують стан речей, то я голосую проти них.    Стосовно профспілок. Я більше семи років не очолюю Федерацію профспілок, то які до мене питання щодо них? А щодо контрольного пакету. На жаль, не маю. Коли їду відпочивати – купую путівку, сплачую як і всі.    До Вашого відома, контрольний пакет Трускавця продали мої наступники, коли я пішов з посади голови Федерації профспілок України.

Прикро, що Ви ставите таке нетолерантне запитання. Це говорить про Ваш рівень культури і Ваші знання про мене. Тому дуже коротко.    Я виріс в повоєнні роки без батька. Довелося мені збирати колоски в голодні 50-і роки і їсти сиру пшеницю. Я працював на будівництві в шахті. Три роки я служив в армії, не ховався від неї, як це роблять зараз. Закнічив Донецький державний університет, захистив кандидатську і докторську дисертації. Був двічі обраний депутатом по мажоритарному округу. Більше 13 років викладав історію в Донецькому та Київському університетах. На посаду голови Федерації профспілок був обраний із восьми кандидатур таємним голосуванням, потім ще двічі обирався на цю посаду. Своє життя я прожив без підтримки «мохнатої руки» або «доброго дяді». І мені за мої більш ніж 60 років не соромно перед суспільством, дітьми і онуками.    Прикро, коли людина ображає, не знаючи біографії. Але нехай це буде на Вашій совісті.

Я досить аргументовано вже відповів на питання про те, чому наші шляхи з Ющенком розійшлися. Я розумію, що на цій зустрічі Ви були як профспілковий діяч. Чи Вас задовільнила робота Ющенка як Президента? Більше того, коли я вийшов від нього, то проти мене ополчилася більшість профспілковців, тодішній президент Кучма і влада. Вони робили все, щоб мене зняти з посади голови Федерації профспілок. Тож співпраця із Ющенком не принесла мені ніякої вигоди, як і не приносить співпраця з нинішньою владою. Я є самостійна людина і самостійний депутат.

Про яку «родную деревню» Ви кажете? Якщо Ви мій земляк з села Маньтівка Тульчинського району Вінницької області, то дуже приємно, що Ви мене згадали. Фактично села як такого вже немає, лишилося кілька хат. Я нещодавно був там, і прикро, що і за радянських часів, і за часи незалежності так занедбали села, що більшість із них вже ніколи не виживуть. А у мене найпрекрасніші спогади про село, де я провів своє дитинство: річка Буг, ліс, рідна школа, і те, що в дитинстві, як і всі хлопчаки, доводилися лазити по городах, красти огірки, помідори, рвати черешні, стріляти з рогатки по горобцях. Але повернутися в дитинство неможливо.

За своє життя я був тільки у двох партіях. Ще під час служби в армії я вступив у комуністичну партію і пробув в ній понад 20 років. З 2005 року я – член Партії регіонів. Я не відкидаю того позитивного, що було зроблено попередниками, але я не можу дати їх діям і високу оцінку.    Що стосується «покращення життя вже сьогодні», то я хочу сказати, що коли наша політична сила прийшла до влади, я маю на увазі обраного президента від Партії регіонів, уряд, сформований на базі нашої політичної сили, з’ясувалося, що ми не можемо повністю виконати нашу обіцянку «покращити життя людей вже сьогодні», тому що наші попередники розікрали Україну вже вчора. І навіть у держрезерві, де були велики запаси, з голоду повиздихали помаранчеві миши. Щоб покращити життя наших співвітчизників, а це головна частина програми нашої політичної сили, треба, щоб перш за все нормально запрацювало виробництва, необхідна допомога селу, і щоб молодь мала робочі місця. Тільки тоді ми зможемо більш ефективно вирішувати соціальні питання, бо розподілити можна те, що зароблено.    Я хотів би, що Ви повірили, що через рік-два ми вийдемо на ті соціальні показники, які обіцяла Партія регіонів під час президентських виборів.

Я дванадцять років очолював Федерацію профспілок України. Це був період становлення нашої держави і період становлення самих профспілок. Обраний був у 1992 році. Профспілки до того часу не були самостійними, вони залежали від комуністичної партії, ними керували з Москви з ВЦРПС. За дванадцять років мені довелося докласти чимало зусиль, щоб профспілки стали тим, ким вони і повинні бути – захисниками інтересів трудящих. У зв’язку з цим я виступив з ініціативою про те, щоб профспілки мали своїх представників у парламенті. І в 1994 році, як голова Федерації профспілок, я вперше був обраний депутатом по мажоритарному Шаргородському виборчому округу №18. Маючи право законодавчої ініціативи, як депутат Верховної Ради України, я вніс десятки законів і пропозицій щодо покращення соціального захисту наших співвітчизників і створив належну законодавчу базу для діяльності профспілок. У 2002 році, і для мене це була принципова позиція, сповідуючи принципи демократії в нашій державі, я був другим номером у списку «Нашої України», яку очолював Віктор Ющенко. Нагадаю, він тоді ще не був президентом, а був рядовим депутатом. Не пройшло і року після того, як Ющенко очолив найбільш потужну фракцію в парламенті «Наша Україна», я побачив, що, на жаль, він не та людина, за яку себе видавав. Довго можна розповідати, чому це так, але скажу коротко: жоден соціальний закон, який я подавав від імені профспілок, не підтримувався цією фракцією. І коли в 2003 році прем’єр-міністром України став Віктор Янукович, я для себе принципово вирішив, що буду співпрацювати саме з ним. Я вийшов з фракції «Наша Україна» і перейшов до фракції Партії регіонів. Це мені не пробачили мої колишні колеги по «Нашій Україні», в тому числі і Віктор Ющенко. У 2004 році, коли розпочався помаранчевий переворот, вони захватили приміщення Федерації профспілок України і фактично заблокували роботу цієї громадської організації. Зазначу, що таке можливо тільки в країнах, де є фашистські режими, а не демократичні. В знак протесту проти тієї влади в січні 2005 року я залишив посаду голови Федерації профспілок України.    Тепер Ви знаєте, шановний дописувач, що я був правий, хоча це мені далося нелегко, і мене звинуватили у зраді. Але вже у 2007-2008 роках Ющенка почали масово покидати його соратники. А на останніх виборах президента народ дав належну оцінку цьому «політичному діячу». В той же час я не залишив можливості захищати інтереси трудящих. Я вже багато років очолюю парламентський підкомітет по соціальним стандартам і соціальному захисту трудящих і намагаюся зробити максимум, щоб на законодавчому рівні піднімати мінімальну заробітну плату, пенсію, допомогу сім’ям з дітьми, тощо. Не зважаючи на те, що сьогодні Президент від моєї політичної сили, і уряд від Партії регіонів, по ряду соціальних питань я з ними не погоджуюся і публічно висловлюю свою думку. Зокрема, я одним із перших виступив проти пенсійної реформи, запропонованої Сергієм Тігіпко. Я – один із авторів записки на ім’я президента, в якій я і мої колеги по комітету негативно оцінили можливі наслідки пенсійної реформи. По результатам цієї записки відбулася нарада в Адміністрації президента, на основі якої Президент публічно висловив думку про те, що в такому варіанті пенсійну реформу не можна приймати.    Сподіваюся, що я максимально відповів на Ваше питання.