©2002-2025, Главред - GLAVRED.INFO. ВСЕ ПРАВА ЗАЩИЩЕНЫ. 04080, г. Киев, ул. Кириловская, дом 23. Телефон — (044) 490-01-01. Адрес электронной почты — info@glavred.info. Идентификатор онлайн-медиа в Реестре cубъектов в сфере медиа — R40-01822. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агенство ГЛАВРЕД, в каком-либо виде запрещено. Использование материалов «Главред» разрешается при условии ссылки на «Главред». Для интернет-изданий обязательна прямая, открытая для поисковых систем, гиперссылка в первом абзаце на конкретный материал. Материалы с плашками «Реклама», «Новости компаний», «Актуально», «Точка зрения», «Официально» публикуются на коммерческих или партнерских началах. Точки зрения, выраженные в материалах в рубрике "Мнения", не всегда совпадают с мнением редакции.
root
Проте діти є діти. В усі епохи вони мають багато однакових рис і проблем в різні періоди свого дорослішання – і в дитячій дружбі, і у відносинах із батьками, вчителями, і тоді, коли до підлітка приходить перша любов. І тут є багато спільного між почуттями, переживаннями, стражданням і радощами сучасних дітей і дітей минулого. Тому, читаючи класичну літературу, вони можуть знайти серед героїв багато цікавих для себе дітей і підлітків, і навіть багато що взяти з їх досвіду.
root
root
Ще в 1964 році на студії О.Довженка кінорежисер Віктор Іванов, відомий своїм фільмом «За двома зайцями», збирався знімати фільм за повістю «Пригоди Робінзона Кукурудзо», першу частину трилогії «Тореадори з Васюківки». Вже вибиралася натура. Але на обговоренні кіносценарію на Колегії Міністерства культури УРСР було визнано, що таке кіно радянським дітям не потрібно, воно ідеологічно шкідливе. І картину закрили.
А у 1965 році на Харківській телестудії був знятий телефільм «Тореадори з Васюківки» за моїм однойменним оповіданням. Цей телефільм одержав у 1968 році Гран-прі на Мюнхенському міжнародному фестивалі телефільмів для дітей та юнацтва. Тоді багато країн закупили права на показ «Тореадорів». А в 1969 році цей же телефільм здобув головну премію на такому ж фестивалі у місті Олександрія в Австралії. Проте нагороди не допомогли телефільму. На українському телебаченні йому не пощастило. Чиновники в оцінках його були одностайні – це не радянська дійсність: у ньому замість піонерів тільки якісь погано одягнені хлопці на пасовиську.
Ще одна спроба екранізації моїх творів – у 1984 році за повістю «Одиниця з обманом» був знятий на кіностудії О.Довженка фільм, який одержав на 17-му Всесоюзному кінофестивалі другий приз у номінації «Фільми для дітей та юнацтва», а в 1985 році – спеціальний приз на Міжнародному кінофестивалі в Болгарії в Габрово.
Щодо наших днів, то пропозиції екранізувати «Тореадорів з Васюківки» або зняти мультфільми за повістями «Дивовижні пригоди в Лісовій школі» надходили, але… Далі пропозицій справа не йшла. Спонсорів і грошей режисери не знайшли. Не везе в цьому плані і казковій повісті «В Країні Сонячних зайчиків», хоча, мені здається, вона має бути цікавою для мультиплікаторів і режисерів.
root
У перших класах до моїх рук потрапило прекрасне видання «Лісової пісні» Лесі Українки. Його подарували у школі моїй сестрі. Досі згадую, як я потай розкривав її, перегортав сторінки з ілюстраціями художника Їжакевича і поринав у чарівний світ поезії і казки Лесі Українки. Ця книжка і досі зберігається у мене. Чи міг я тоді знати, що колись почну писати для дітей і все життя буду вчитися у Лесі Українки мужності, стійкості і оптимізму, та навіть колись одержу премію імені Лесі Українки?
Тоді ж я вперше прочитав «Кобзар» Шевченка. Він був у нас вдома. Прочитав від першої до останньої сторінки. Звичайно, зрозумів далеко не все. А от перше враження залишилося на все життя. Особливо чомусь запали в душу «Гайдамаки» своїм кипінням пристрастей, буянням гніву, ненависті, жагучим бажанням свободи.
В наступних класах я перечитав майже всю основну класику дитячої та юнацької літератури: Сетон Томпсона, Майн Ріда, Джека Лондона, Жуля Верна та інших. І, звичайно, Марка Твена його «Пригоди Тома Сойера». На мій погляд, із цієї книжки починається вся світова дитяча література. Це було прекрасне захоплююче читання.
А з російських класиків на мене ще тоді справив Гоголь. Я познайомився з його творами ще до того, як «проходив» їх по шкільній програмі. «Вечори на хуторі поблизу Диканьки», «Миргород», і навіть «Ревізор» та «Мертві душі»… Ніколи не забуду мого враження від чуда мистецтва Гоголя, моєї читацької насолоди, мого звичайного, ще дитячого проникнення в світ фантазії Гоголя. Гоголь запав мені в душу на все життя. Сучасні критики навіть неодноразово відзначали його вплив на мене як письменника.
Я багато читав творів українських радянських письменників: Копиленка, Донченка, тощо.
root
Я вважаю, що всі розмови про приниження російської мови не мають під собою ніякого підґрунтя. Я це добре бачу по листах до мене сучасних учителів, бібліотекарів, школярів, особливо зі Сходу. Діти вивчають три мови в школі і прекрасно з цим справляються. Це і є наше майбутнє – європейська освічена молодь, інтелектуальний потенціал незалежної України.
root
root
root