На сайті "Главред" відбувся чат із президентом Центру ринкових реформ, екс-міністром економіки України Володимиром Лановим. Спілкуючись із читачами, він розповів, чому підвищення тарифів ЖКГ є незаконним, і чи зупиниться "тарифна вакханалія", у якій валюті українцям краще зберігати заощадження, що відбуватиметься з курсом гривні найближчим часом, чи дорожчатимуть певні види товарів, на що витрачаються мільйонні суми допомоги Заходу, які надаються Україні, чи вигідно Росії продовжувати війну на Донбасі, а також за рахунок кого може відбуватися відбудова Донбасу.
Подаємо стенограму чату з Володимиром Лановим.
Alsepo:Судя по последним событиям, Кремль бросил свои силы на дискредитацию власти в Украине через Верховную Раду. Для этого используют популистов-демагогов (Ляшко, Тимошенко и других), которыебудоражат народ тарифами.А почему молчит наука, в том числе и вы лично? Почему вы не скажете своего слова, что обижаться на тарифы—это все равно,что обижаться на то,что сегодня дождь идет. Цена на газ такая, как она есть. Нужно экономику поднимать—тогда и тарифы не будут казаться высокими. Что-то Ляшко с Тимошенко не напрягаются в борьбе с коррупцией, а их спичи расчитаны на безграмотного обывателя.С кажите своё слово!
Володимир Лановий: В питаннях тарифів порушуються фундаментальні принципи ціноутворення. В ринковій економіці ціни є результатом узгодження позиції покупця і продавця. В плановій економіці ціни призначає держава, і вона завжди захищає інтереси виробника, постачальника. Отже, метод ціноутворення, який використовується урядом України, повертає нас до витратної економіки, коли ціни і тарифи адміністративно перекривали собівартість. За сьогоднішніх умов цей метод дозволяє виробнику продукції, постачальнику газу чи тепла постійно збільшувати собівартість і цим аргументувати подальше підвищення тарифів на ЖК послуги. Тобто система підштовхує постачальників до збільшення витрат, а ми вже отримуємо інформацію, що, скажімо "Укргазвидобування", котре продавало газ по 1,5 тисячі гривень за тисячу кубометрів, звернулося до влади з пропозицією встановити ціну більш як 3 тисячі гривень. І ми одночасно помічаємо, що апарат компанії майже вдвічі підвищив зарплату керівному складу — з 300 до 500 тисяч гривень на місяць голові правління. Цю ситуацію можна визначити як незаконне сприяння уряду зловживанню постачальником монополістичним становищем. Інший бік питання — ціни не можна піднімати в рази — в 2, 5, 7 разів, як роблять лобісти в уряді. Тому що покупці не сприймають нової ціни, ця ціна не адаптована до попиту споживачів. Нам усім нав'язують цей попит і ці ціни. Результатом буде постійне збільшення обсягів субсидії населенню. Вже зараз відомо, що треба вдвічі збільшити видатки з бюджету на субсидії, а наступного року, можливо, знову вдвічі зростуть потреби у фінансуванні — так увесь бюджет витрачатиметься на субсидії. Це — абсурд, а не економіка!
Третій бік проблеми — це те, що за дії субсидійного механізму оплати послуг ніхто не зацікавлений в економії, зменшенні споживання газу, тепла, води тощо. Населення задоволене, нічого не платить, а постачальники не займаються ні зниженням собівартості, ні покращенням послуг, ні модернізацією систем, оскільки споживачі нічого не вимагають — за все розплачується держава. Отже, не буде зниження витрат і зменшення обсягів імпорту газу.
ostap_g.:Як ви вважаєте, чи матимуть якийсь ефект акції протесту проти підвищення тарифів ЖКГ, блокування трибуни та інші дії депутатів теж проти цього? Чи це рішення вже ніхто не переглядатиме?
Володимир Лановий: Впевнений, що активність суспільства, громадських сил, профспілок разом із депутатам зупинять процес тарифної вакханалії в секторі житлово-комунальних послуг. Хоча уряд думає інакше. Він зараз розповсюджує обіцянки щодо перегляду зарплат і почав демагогічно заявляти про зустрічне підвищення зарплати. Але, на відміну від тарифів, уряд не спроможний підняти зарплати. Це є результатом роботи підприємств та інших секторів економіки. Уряд може регулювати лише мінімальну зарплату, тому складається враження, що за цими обіцянками нічого не стоїть, а ми знову отримаємо порцію "локшини" на свої вуха. Інтереси громади ніхто в уряді не захистить. Там домінують інтереси наповнення власних кишень за рахунок суспільства. В кінцевому підсумку цю вакханалію ми зупинимо та доб'ємося зниження тарифів. Можливо, не зараз, а через півроку, можливо, не цей парламент, а інший. Але це відбудеться.
ostap_g.:Поясніть, будь ласка, на кого розраховані нові тарифи ЖКГ? Як пересічний пенсіонер в Україні має знаходити такі суми, не зрозуміло?
Володимир Лановий: У жодній країні світу тарифи монополістів житлово-комунальних послуг не встановлюються без урахування позиції споживачів. Споживачі (громади) мають висловлюватися щодо згоди на підвищення тарифів та зустрічних вимог до постачальника: покращення якості послуг, встановлення лічильників та іншої інфраструктури, ліквідація екологічно небезпечних об'єктів. У такому діалозі сторони доходять згоди про можливе підвищення тарифів і цін на кілька відсотків — 5-7%, не більше. Інакше люди не можуть оплатити нові тарифів. Інакше не може і бути. Чим керується уряд і його агенції, чи вони не знають такої світової практики? Чи вони не розуміють, що це призведе до несплати платежів, подальшого руйнування житлово-комунальної інфраструктури та іншого? Не думаю, що це невігластво. Це — зумисні корисливі свавільні і нечесні рішення.
Виникає висновок про цілеспрямоване свідоме руйнування соціальних інституцій і відносин нашого суспільства. Але думаю, що в цій нашій боротьбі з корупціонерами це є ще одним кроком до політичної зрілості наших громад.
Саблин Андрей:Владимир, как нам поставить точку в вопросе уплаты коммунальных услуг? Газ, электричество, тепло, горячая вода. Законны ли решения правительства о поднятии тарифов? С одной стороны, слушая доводы правительства, — законны. С другой — для многих людей в Украине это будет непосильной ношей. Многие и так на грани выживания. Еще — создается впечатление, что правительство, ничего не делая, хочет поправить свое финансовое положение за счет граждан.
Володимир Лановий: Вважаю рішення уряду про чергове зростання тарифів незаконним. Вони порушують закон України про ціноутворення, де говориться, що за ринкових умов ціни є договірними, уряд не має права на формування цін і тарифів у відносинах між ТЕЦ, обленерго та громадянами, він є власником таких послуг, але він не спонукає до договірного механізму встановлення тарифів. Наслідки двократного підвищення вимагають такого ж подвійного і вище зростання бюджетних видатків на субсидії. Бюджет і Пенсійний фонд збільшують свої дефіцити, руйнується пенсійна система, іноземні радники пропонують фізично скоротити чисельність пенсіонерів, що буде руйнувати моральні засади суспільства. Я вже казав, що бюджет не може працювати як насос лише НАК "Нафтогазу" та приватних фірмочок, які висмоктують із нього гроші, а саме це у нас і відбувається. І це є потоком насичення грошима корупціонерів в енергетичному секторі і в уряді. Якщо у нас є гідність, то ми маємо всі сказати своє слово, вигнати таке керівництво і поставити майбутніх керівників під громадський контроль.
Vasyl:"Газпром" повідомив, що готовий розпочати постачання газу в Україну за ціною 167,57 доларів. А чи готова Україна купувати газ за такою ціною та, взагалі, чи готова вона купувати газ у Росії? І ще питання... Наскільки доцільним і правильним, з економічної, політичної та моральної точок зору є купувати чи продавати щось окупованим територіям?
Володимир Лановий: Торгівля з "Газпромом" оцінюється не пропозицією щодо ціни на російський газ, а відповідальністю постачальника, аби гарантувати отримання Україною газу за будь-яких обставин, що є нормою етики і законом для енергетичних ринків Європи. Росія ж не приєдналася до енергетичного пакету, який регулює такі відносини в європейському співтоваристві, і ми випробували "гарантії" "Газпрому" на собі. Не варто повертатися до цього сумного досвіду.
Окрім того, купувати газ у Росії — це означає фінансувати збройні сили сусідньої держави, яка воює проти нас.
З окупованими територіями торгувати не можна, бо, таким чином, ми фінансуємо тих, хто вбиває наших солдатів і громадян.
Nina27:Після втрати російських ринків чи змогла Україна знайти альтернативу їм та компенсувати ці мінуси? Які суми Україна втратила після припинення тісної співпраці з РФ?
Володимир Лановий: Україна об'єктивно була дуже тісно пов'язана в торгівлі і виробничій кооперації з Росією. 30-40% українського експорту припадало на цю країну. Механічно замінити російські ринки іншими не вдасться, оскільки наша продукція є неконкурентоспроможною у світі, і вона задовольняла лише вимоги росіян. Це є чинником поглиблення сьогоднішньої кризи, з якої вийти без додаткових зусиль не вдасться. Модернізація економіки, яка нам потрібна для цього, передбачає також створення інноваційних продуктів і їхню пропозицію міжнародній спільноті. Тільки цей шлях дасть змогу замінити російський ринок. Зараз треба зробити цю роботу. Інновації є, потрібні економічні і фінансові механізми для розгортання відповідних виробництв і захоплення відповідних секторів світової економіки. Нам потрібні нові політики, нові люди, які розуміють таку постановку питання.
Nina27:Україна планує ввести дзеркальні торгові і транзитні санкції відносно Російської Федерації, після прийняття Путіним нового указу щодо обмеження переміщення українських товарів через територію РФ, повідомив Кубів. Хто — Росія чи Україна — більше страждає і тяжче переносить ці взаємні санкції? Для кого це болючіше?
Володимир Лановий: Від дзеркальних торговельних і транзитних санкцій більше страждає Україна, і це зрозуміло. Росія продовжує завдавати ударів нашій економіці. Без допомоги світової громади ми не можемо протистояти у торговельній війні. Дзеркальні санкції нічого не вирішують. Нам треба думати про транспортні мережі, а не про санкції.
Vasyl:Як ви оцінюєте дієвість санкцій як інструмент стримування агресії Росії? Чи є ще в запасі світової спільноти та України потужні дієві механізми, здатні остаточно припинити будь-які агресивні потуги Кремля?
Володимир Лановий: Запроваджені міжнародною спільнотою санкції проти Росії є досить поміркованими, бо вони дають можливість країні-агресору існувати. Очевидно, лідери світових держав побоюються анархії, яка може виникнути після справжнього економічного розвалу Росії, що супроводжуватиметься непередбачуваними наслідками поведінки наступних керівників, в тому числі в тому, що стосується застосування зброї масового враження.
У запасі світової спільноти є необхідні механізми, про які треба нагадувати Росії. Наприклад, її можна повністю відрізати від системи міжнародних розрахунків і платежів, а, значить, повністю зупинити надходження доларів до країни-агресора. А це — крах для грошової системи РФ.
Andrij_Chernihiv:Скажіть, чи вигідно, по-вашому, Росії, з економічної точки зору, продовжувати сьогодні війну проти України? Чи вигідно їй розпочинати активні бойові дії?
Володимир Лановий: Для будь-якої країни військові витрати є накладними, і вони забирають частину доходів громадян. Але потуга Росії ще досить велика. Вони можуть і далі продовжувати війну. Не забуваймо, що прибутки Російської Федерації складаються також внаслідок великих обсягів продажу зброї за кордон, а не тільки внаслідок продажу нафти і газу. Донбас у Росії розглядають, очевидно, в тому числі як полігон для нових видів зброї.
Anatoliy:Ряд экспертов говорит, что Россия вот-вот рухнет, что у нее нет денег, что ее запасов и резервов хватит на очень короткий срок, что ее экономика уже едва ли не в предсмертных судорогах. И так эти эксперты говорят уже второй год. Дайте свою оценку состоянию российской экономики сегодня, оно и вправду настолько плачевно, или запас прочности еще есть?
Володимир Лановий: У Росії запас міцності ще не вичерпаний. Країна володіє ресурсами для подальшого росту. Проте проблема Росії — не в цьому. У РФ люди, навіть ті, що перебувають на державних посадах, не вірять у її майбутнє і активно виводять свої гроші за кордон — приблизно в 10 разів більше, аніж українські корупціонери. Навіть загальнонаціональний фонд майбутніх поколінь зберігається на рахунках банків США. Тому можна сказати, що нація не об'єднана навколо необхідних конструктивних ідей, а розграбування країни веде до моральної і матеріальної деградації. Тому я схиляюся до думки тих, хто складає негативні прогнози щодо майбутнього РФ.
Anatoliy:Кто, какая страна, какие организации, по вашему мнению, должны будут отстраивать Донбасс? Вы думаете, смогут какие-либо международные институты заставить Россию компенсировать Украине материальный ущерб, нанесенный ее агрессией?
Володимир Лановий: Відбудова Донбасу буде багатоплановим процесом. Треба буде мобілізувати кошти українських олігархів і звернутися за міжнародною допомогою адресного типу під конкретні виробничі потреби. Ніяких кредитів уряду! Міжнародні інвестиційні банки почали резервування коштів для українських потреб за умови розробки нашою стороною перспективних будівельно-модернізаційних проектів. Частина грошей вже лежить і чекає. Але наш уряд думає лише про позички на свої рахунки, оскільки подальша доля цих кредитів є таємницею за сімома печатками. Можлива також матеріальна компенсація з боку Росії, якщо відповідне рішення винесе міжнародний трибунал, який, безумовно, відбудеться.
Odissey:Кого боится Порошенко больше — Путина или народ Украины? Имеет ли президент юридическое право заключать международные договора, в которых он обязывается изменить Конституцию Украины в части особого статуса отдельных территорий? Не является ли это превышением полномочий, влекущее тяжелые последствия? Ведь он от лица государства взял серьезные обязательства, и теперь от Украины требуют (!) менять Конституцию. Могли ли на такое пойти Обама, Меркель, например? И, напоследок: разоренный Донбасс — возможна ли его реинтеграция — экономическая и политическая?
Володимир Лановий: Президент здійснює міжнародні відносини, має право підписувати міжнародні договори, більшість яких потребує ратифікації в парламенті, в тому числі і конституційні зміни. Так що він може обіцяти іноземцям усе, що завгодно, але це не означає, що це буде реалізовано.
Реінтеграція Донбасу можлива тільки за бажання самих жителів цих територій.
Константин Романчук:За роки незалежності влада під виглядом впровадження реформ виштовхнула з країни мільйони українців, зробивши їх заробітчанами. Є дані, що таких понад 7 мільйонів чоловік. Як можна виправити таке становище, і хто повинен понести за це персональну відповідальність?
Володимир Лановий: Економіка в стані розвалу. Зруйнована фінансова система, яка стільки вистраждала в 90-ті роки. Наслідком є відсутність інвестицій, модернізації економіки, всевладдя олігархів у традиційних галузях. Наслідком є декапіталізація, тобто зниження вартості активів і зменшення фінансових капіталів всередині країні, а також відтік іноземних капіталовкладень. Як відомо, корупціонери вивозять за рік з України десь близько 10 мільярдів доларів. Капітал тікає з України, тому не створюються нові робочі місця, а ми маємо міграцію найактивнішої частини робочої сили. Це — шлях розвалу економіки.
Головне — ніхто не хоче бачити такого ходу подій. Тимчасові урядовці займаються не державними справами, парламентарі задоволені тим, що сидять у теплих кріслах і впливають на якісь процеси. Виправлення становища передбачає кілька напрямів модернізації країни, включаючи перехід до конкурентної ринкової системи, модернізацію макроекономічного та правового регулювання, інноваційного оновлення і структурних змін виробництва. Ці реформи зроблять професіонали і небайдужі до долі народу люди.
zin45:Скажите объективно, Украина в состоянии прожить без денег МВФ?
Володимир Лановий: Ми не отримуємо позичок від МВФ вже 11 місяців — нічого з гривнею не трапилося. Якби кредити надходили, то так чи інакше вони б витрачалися на збільшення імпортних закупівель, а, отже, ці позички стимулювали б дефіцит торговельного балансу. І "пісня" про девальвацію гривні почалася б знову. Іноземці це розуміють, тому змушують Україну самостійно збалансувати свої фінанси, що є єдиним шляхом до оздоровлення.
Philipp:Владимир Тимофеевич, поделитесь вашим видением последствий такого события как Brexit — последствий и для ЕС, и для Британии? Есть ли риск, что примеру Британии последуют какие-либо еще страны? И что делать в этой ситуации Украине? Когда придет время нам вступать в ЕС, будет ли еще куда вступать?
Володимир Лановий: Від виходу Великобританії з ЄС постраждають усі: і країни Європи, і сама Британія, і навіть окремі країни Британської Співдружності — Шотландія, Північна Ірландія, Уельс. Це не тільки економічні втрати, але й конституційна криза у Британії. У мене є надія, що конституційні механізми цієї країни (королева та її співпраця з парламентом) зупинять процес виходу Великобританії з ЄС.
З іншого боку, економіка має такі властивості, що не можна процеси повернути назад: тобто внести шафу в кімнату, а потім її винести. Зв'язки, кооперація, співпраця, відносини Британії і ЄС вже отримали таку ступінь інтеграції, яку можна назвати єдиним ринком, спільною економікою. Тобто процеси, які дають доходи сторонам, не зупинити. Але, на мій погляд, позиція громадян Англії та Уельсу є сигналом про серйозну конституційну кризу в ЄС, зокрема, надмірну бюрократизацію процесу загального управління, відірваність Брюсселю від потреб народів країн Європи, надлишкове витягування грошей з бюджетів національних держав і часто їх неконструктивне використання. Зокрема, серйозно стоїть питання про ПДВ, яке, на мій погляд, є гальмом для розвитку економіки ЄС.
Отже, проблему треба вирішувати дуже зважено і виходити на позитивні рішення щодо майбутнього всього ЄС. А в тому, що у ЄС є майбутнє, я не маю жодних сумнівів. Ми, Україна, маємо вийти на рівень ЄС. Нас ніхто не підніме до цього рівня, якщо ми самі цього не зробимо.
Mykola:1. Що, за вашим прогнозом, відбуватиметься найближчим часом із гривнею, її курсом? Чи є підстави для подальшого її падіння? 2. ЯкBrexit вплине на курс євро?
Володимир Лановий: В Україні вартість гривні формується в ручному режимі, а не відповідно до ринкових тенденцій та сил. Тому ми перебуваємо в якомусь "Королівстві кривих дзеркал", де не можемо побачити реального відображення, оскільки нас усіх ошелешив процес цілеспрямованої девальвації гривні в три рази, наслідки якого будемо відчувати ще тривалий час. Стабільність гривні буде наслідком насичення України капіталом. Поки цього процесу нема, підстави для штучного чи об'єктивного падіння курсу гривні зберігаються.
Послабиться фунт стерлінгів відносно євро і долара, оскільки ринки передбачають певне зниження продажу продукції Британії за кордоном. Проте не забуваймо, що фінансовий центр світу сьогодні знаходиться в Лондоні. Не сумніваюся, що англійці відновлять ставку курсу і стабільність фунту стерлінга. Стабільність євро також знаходиться під загрозою через кризу європейської економіки. Поки що євро програє долару. Впевнений, що потрібні реформи економіки і управління ЄС.
Liam:Володимире Тимофійовичу, поясніть, будь ласка, от зараз Україна отримує мільйонами допомогу від Заходу. Скажіть, на що, куди йдуть ці кошти? Невже всі ці мільйони "з'їдає" війна як чорна діра?
Володимир Лановий: Дійсно, війна забирає частину коштів, що отримує Україна від країн Заходу. Це об'єктивно. Додаткові військові витрати мають фінансуватися за рахунок міжнародних коштів. Це краще, аніж друкувати гривню і перетворювати її на папірці. Але в нашій країні нема громадського контролю за витратами на армію та інші структури нацбезпеки та оборони. Ці дані засекречені. На відміну від західних країн, до них не допускають навіть спеціальний комітет парламенту, — це є неприпустимим.
Прапор Едуард:Скажіть, будь ласка, коли держава нарешті почне вирішувати проблему масового безробіття в Україні?
Володимир Лановий: Сьогоднішнє керівництво байдуже до цієї проблеми. Самозбагачення є метою сьогоднішнього політикуму. Під загрозою існування нашої нації та самої держави. Вище я вже казав, що втеча капіталу та еміграція активної частини населення позбавляє нас майбутньої динаміки і збереження самої країни.
spu02:Для розрахунку пенсій пенсіонерам, які вийшли на пенсію в 2008 році або раніше, застосовувалась базова зарплата 2007 року. У всі подальші роки і зараз береться сучасна базова зарплата згідно з чинним законодавством. Питання: чому, якщо у держави не вистачає грошей на осучаснення пенсій, не прийняти єдину для всіх базову зарплату, таку, на яку вистачить коштів (наприклад, 2010 року). Це дозволило б збільшити пенсії старшим пенсіонерам, зменшити сучасним і, таким чином, встановити соціальну справедливість у відповідності до коефіцієнту стажу та коефіцієнту зарплати. Хай би була пенсія не така велика, але ж справедлива для всіх, із точки зору — хто скільки працював і скільки заробляв, а не як зараз — головне, в якому році пішов на пенсію.
Володимир Лановий: На мій погляд, в Україні відбуваються серйозні утиски прав пенсіонерів. Пенсії зрізані, встановлені податки. З людей вимагають сплату за новими тарифами, багатьом відмовляють у їх наданні субсидій. З'явилася петиція до президента про позбавлення пенсіонерів права голосу на загальнонаціональних і місцевих виборах. Усе це ганьба для сучасного політикуму і тих, хто це підтримує. Ті політики, які думають, що ніколи не будуть пенсіонерами, серйозно помиляються. Ніхто з них не шукає шляхів для підвищення доходів пенсіонерів і покращення рівня їхнього життя. Ніхто не думає про подовження середньої тривалості життя в Україні, про екологію, харчування і медичне обслуговування старих людей. Ніхто в світі нас не буде поважати, бо ми на це не заслуговуємо. Потрібні нові постійні джерела наповнення Пенсійного фонду, перехід до накопичувальної системи, зниження оподаткування зарплат тих, хто мало заробляє, і надання їм можливості значного накопичення коштів на пенсійних рахунках. Все це досить елементарно, і так працює вся Європа. Але наші чиновники і політики — не європейці. Їх цікавить сьогохвилинний дохід, а не довгострокова лінія розбудови країни.
Vopros:Владимир Тимофеевич, чем лично вы объясняете неповоротливость украинских властей при проведении необходимых реформ в стране, когда, казалось бы, в сложившейся ситуации вопрос выживания и становления на ногах страны у первых лиц должен быть уж точно приоритетным. Ведь и Запад не будет ждать вечно, наблюдая за лицемерием верхушки.
Володимир Лановий: Реформи здійснюються в скрутні часи. Зараз ситуація, яка вимагає трансформацій. Проте це загальна думка. В окремих головах сьогоднішніх представників влади домінують інші мотиви, і моральні категорії для них ефемерні, доля 45 мільйонів людей — абстракція, власні кишені — це реальність. Такі керівники нам не потрібні.
Andrij_Chernihiv:Чи можливо сьогодні розв'язати проблему держборгу України без зовнішніх запозичень? І чи розв'язується ця проблема із такими запозиченнями, адже виглядає це все як замкнене коло?
Володимир Лановий: Україна опинилася в глухому куті. Обслуговувати і повертати державний борг нема чим: нема прибутків, нема коштів бюджету для цього. А уряд пов'язує наші перспективи лише зі збільшенням державного боргу. Такий шлях не має перспективи. Ми повинні перейти до профіцитного торговельного балансу, зупинити відтік українського капіталу за кордон, накопичувати власний капітал у країні без будь-яких зовнішніх запозичень урядом. Тоді кредити зможуть отримувати підприємства, а їхні прибутки дадуть нам ресурси для обслуговування держборгу. Інакше країна потрапить у сильну політичну залежність і фактично буде втрачати суверенітет.
dim-dim:У мене до вас практичне питання, прохання про пораду… 1) В якій валюті ви б радили українцям сьогодні зберігати свої скромні заощадження? Чи краще взагалі купувати щось серйозне, вкладати ці кошти? 2) Як ви бачите подальшу ситуацію: у нас цьогоріч зростатимуть ціни на якісь групи товарів, на продукти харчування? Запаси робити треба? Заздалегідь дякую.
Володимир Лановий: Гривня поки не виглядає стабільною валютою, тому заощадження потрібно зберігати лише в доларах США. Купувати зараз — за таких податків, тарифів, обрізань зарплат і пенсій — треба найнеобхідніше, щоб вижити. Ціни будуть зростати на енергетичні товари і послуги, а з ними — на транспорт, продукти харчування та інші споживчі товари, потрібні людям. Тому щодо запасів харчів кожен вирішує сам для себе, але вони не будуть зайвими.
innia_yur:У нас довго казали, що Донбас був дотаційним, що Крим був дотаційним. Ні ту, ні іншу територію наразі дотувати не доводиться, мінус ще й пенсії літнім людям з цих регіонів. Питання: куди діваються "зекономлені" таким чином кошти?
Володимир Лановий: Дійсно, Україна заощаджує бюджетні кошти, з точки зору зменшення видатків (субсидій та дотацій) Донбасу і Криму, а також повернення ПДВ експортерам Донбасу. На жаль, уряд за останні два роки скоротив публічну статистичну звітність щодо витрат бюджету — боїться, що люди дізнаються, куди і як витрачаються зекономлені кошти. Нам розказують лише про збільшення видатків на армію і таке інше, не розкриваючи всієї картини. До того ж, ніхто не контролює видатки в самій армії.
Prokop:В своем майском докладе МВФ пророчил Украине в 2016 году рост экономики на 1,5%. Согласны ли вы с таким прогнозом, откуда возьмется этот рост? Как этот рост в 1,5% будет ощутим для простого украинца (если будет)? Спасибо за ответ.
Володимир Лановий: Як відомо, зростання ВВП в першому кварталі цього року склало лише 0,1%, що фактично відповідає стану стагнації. А цей відсоток є, можливо, результатом помилки в розрахунках дефлятора ВВП (загального індексу зростання цін на всі товари і послуги, що виробляються в Україні). Можна припустити, що потенціал і конкурентоспроможність традиційної економіки України вичерпані, підприємства не мають інновацій для виходу на світові ринки, внутрішня соціальна криза скоротила український ринок, а тому у економіки немає потуги для відновлення зростання. Потрібні модернізація та інституційні реформи.
Фото Інни Соколовської
Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред
Читать Главред в Telegram
Читать Главред в Facebook
