Призначення голови НБУ фактично відбулося "в темну", тому що жоден із кандидатів не пред’явив, хоча б у загальних тезах, тих принципів, за якими мав би діяти Національний банк під його керівництвом.
Нацбанк, як і будь-який центробанк будь-якої країни, повинен виконувати три головні завдання:
- Забезпечення стабільності курсу національної грошової одиниці;
- Забезпечення доступності кредитного ресурсу у банківській системі країни;
- Надійність самої банківської системи ( аби не було повторення "банкопаду").
Якщо хоча б одне із завдань не виконується, тоді оцінка роботи такого керівництва НБУ негативне. На жаль, після звільнення попереднього голови напередодні призначення прозвучала, очевидно, нашіптана йому кимось фраза про те, що Україні непотрібна міцна гривня і немає нічого поганого у її девальвації.
І це – дуже поганий посил про те, що на нас знову чекає девальвація. Тому, імовірно, якщо ця фраза прозвучала від президента, то таке ж завдання він поставив і претендентам на керівника Нацбанку.
Очевидно, новий голова Кирило Шевченко також погодився виконувати це завдання президента. Саме тому ринок і зреагував незначним падінням гривні, тому що він вже очікує девальвації.
Наскільки девальвуватиме гривня можна зрозуміти з курсу, зазначеному у державному бюджеті. Первинно вказувався курс у 29,5 гривні за долар, після змін до бюджету була цифра у 28,5. Але, якщо з вуст президента прозвучала цифра "30", то приблизно, на цей орієнтир і треба орієнтуватися. Та за логікою президента, яку йому так само могли підказати "шептуни", зацікавлені у девальвації, а це тільки представники великого експортного бізнесу, і великих фінансово-промислових груп. Вона їм корисна, бо нічого не роблячи і продаючи той самий об’єм продукції, можна отримати більшу кількість грошей. Тому для них не буде нічого страшного, якщо долар буде по 35, 40 чи 50, і взагалі прекрасно, якщо по 100.
Читайте такжеДоллар по 200 гривен: что натворила "черная крыса" СмолияАле ця логіка - початок ланцюгової реакції негативних подій. По-перше, це девальвація доходів усіх українців, девальвація доходів українських підприємств-неекспортерів (як правило, це весь малий і середній бізнес). Зниження доходів громадян і підприємств – це зниження ринку внутрішнього попиту, що тягне за собою зниження виробництва, торгівельного і фінансового оборотів, тобто, у підсумку призводить до падіння ВВП.
Саме тому, через постійну девальвацію гривні, за даними Євростату, українці отримують найнижчі доходи (зарплати і пенсії) серед усіх європейських країн. Нижчі навіть, ніж у сусідній Молдові.
Андрей Новак, глава Комитета экономистов Украины, специально для Главреда
Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред