Флагману українського флоту потрібні "очі"

Давайте я розкажу вам про Влада. За освітою він історик, до війни працював у фінансовій аналітиці, жив на Кіпрі. Коли багато хто з українців тікав з країни, Влад без сумнівів рушив зворотнім шляхом — назад до Києва та до військкомату. Від інших його відрізняло ще й те, що він точно знав куди саме хоче потрапити.

Про це активістка найбільшого волонтерського фонду "Повернись живим"Ілона Демченко пише на сторінці руху у Facebook.

"Флотом з дитинства цікавився, — пояснює він, — Багато читав на цю тему. Через те, що відбувалося у Криму, був впевнений — люди там потрібні". Втім, коли це шлях до мрії був простим? У військкоматі за місцем прописки Владу чесно сказали, що про те, як потрапити на український флот, не мають жодної інформації та порадили шукати контакти самому. "Сказали, що треба їхати до Одеси і я поїхав. Там теж оббивав пороги, поки нарешті мені не дали номер мобільного. Подзвонив, пояснив хто я і що я, мені сказали, щоб я приходив та здавав тести. У тій телефонній розмові вперше почув про можливість потрапити на "Сагайдачний". До того про це і не мріяв, був впевнений, що новачка туди не візьмуть. Але така вже доля, там і опинився". Тепер Влад живе прямо на борту флагмана нашого флоту, служить вже більше року і на брак роботи не жаліється. "Виходимо в море постійно, — і патрулювання територіальних вод, і навчання. Ми ще й психологічну функцію виконуємо — одесити часто кажуть, що з нами в місті спокійніше", — усміхається Влад.

На жаль, функції у "Сагайдачного" до психології не зводяться. Події у Криму підірвали наш флот, а отже навантаження на флагман дуже велике. Ворог забути про свою присутність також не дає. "Російські кораблі бачимо дуже часто. Нерідко вони заходять в наші води, користуючись тим, що й кораблів у нас мало, і технічних засобів, щоб їх побачити вчасно, недостатньо".

Ось тут у загалом дуже позитивній розмові з Владом ми плавно підходимо до суті — флагман нашого флоту, фрегат "Гетьман Сагайдачний" і досі використовує… морально застарілий радар для риболовецьких суден, який нам передали американці багато років тому. Поки я перетравлюю цю новину, Влад пояснює, що досвідчена команда фрегата виконує задачі на відмінно, незважаючи на недосконалість техніки. Але це дається непросто. "Під час складних маневрів, наприклад, тих самих міжнародних навчань, іноді до десяти членів екіпажу має прораховувати необхідні дані вручну. Але у більш новітньої техніки є можливість отримувати та працювати з таким обсягом даних, що будь-яка кількість людей з цим не впорається".

Команді "Сагайдачного" потрібна НРЛС FURUNO FAR-2117/27. Ця модель має в два рази більшу дистанцію роботи, а отже дасть команді можливість "бачити" у два рази більше. Вона може автоматично супроводжувати та прораховувати параметри руху всіх цілей у радіусі роботи (поточна техніка на фрегаті цього не вміє), а також має синхронізацію з супутниковою системою автоматичної ідентифікації цілей, яка дозволить швидко відрізнити цивільні кораблі від потенційної загрози. Ця техніка не лише розв'яже руки для виконання інших задач щонайменше десяти фахівцям, але й виведе їх роботу на якісно новий рівень.

Влад, як і його колеги, не звикли сидіти, склавши руки. "Ми шукали можливість придбати новий радар, змогли знайти постачальника, що згодний продати його нам за ціною у 11 тисяч доларів (аналогічні моделі коштують близько 20 тисяч доларів). Але, звичайно, у Міноборони таких грошей нема". Тоді хлопці вирішили звернутися до волонтерів. "Гроші скрізь потрібні, але думка про те, що наш флагман ходить по риболовній навігації змушує вірити, що люди зрозуміють, що це справді важливо. Крім того, ми свою техніку передамо на "Балту", отже це допоможе одразу двом суднам", — резюмує Влад.

І мені нема чого додати до його слів. Ми вже допомогли "прозріти" армії. Тепер очі потрібні і флоту.

Хочете допомогти? Звертайтесь до волонтерів "Повернись живим".

Фото: Facebook "Повернись живим"

Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред