Волонтери назвали 10 причин, чому відмовляються допомагати ВМС

801-й загін боротьби з підводними диверсійними силами і засобами (801 зПДСЗ) — спецназ в спецназі: бійці, які протидіють спецпризначенцям, що вимагає від них подвійних навичок та вмінь.

Про це київський волонтер Ігор Федірко, котрий допомагає 3-му і 8-му полкам спецназу, 73-му і 140-му центра Сил спеціальних операцій пише на своїй сторінці у Facebook.

Завдання загону: охорона та оборона військово морських баз та стоянок кораблів, гідротехнічних споруд, берегової інфраструктури, протидія диверсійно-розвідувальних груп (у тому числі під водою), мінування та розмінування, захоплення та звільнення кораблів, боротьба з піратством та антитерористичні операції.

Склад: команда боротьби з бойовими плавцями, група спеціального призначення та підрозділи забезпечення.

На період виходу з Криму особового складу: 7 чоловік.

В ході постійної допомоги підрозділу, група COMBAT-UA охрестила їх — "ластоногі".

Кримський період

З Криму вийшло всього 7 чоловік з майже 80…

Передумови: в кабінеті командира підрозділу, разом з портретом тодішнього "президента", висів й портрет російського… Далі можна не розповідати.

Після окупації Криму, новим місцем базування стало м. Одеса. На той час 801-й та інші підрозділи ВМС самі шукали собі місце для проживання, іноді навіть самовільно "захоплювали" старі отримані з Криму кораблі, ремонтували за власний кошт, та намагалися якось прожити. За перші півтора роки жодним чином їх стан не поліпшився.

Коли я почув про стан унікального підрозділу від Романа Сініцина, нашими волонтерськими організаціями було прийнято рішення терміново допомогти "ластоногим", особливо в період їх перебування в АТО. Майже 8 місяців ми інтенсивно допомагали (мікроавтобуси, ПНБ, тепловізори, глушники, тюнінг на автомати та багато іншого) через рядових бійців, й постійно потрапляли під зливу недовіри та скепсису зі сторони командування підрозділу.

10 причин, чому ми призупинили допомогу:

1. Командування загону жодним чином не причетне до підрозділів спецпризначення. Зі зрадою та втратою майже всього керівного складу треба було дуже швидко знайти хоч когось, хто буде керувати. Цей "хтось" й досі керує підрозділом, не дивлячись на ряд злочинів, про які буде йтися нижче.

2. Жодних навчань та тренінгів. За 2 роки "командуванням" загону не було проведено й 10% навчань необхідної для боєздатності та безпосереднього виконання завдань по напрямку специфіки "ластоногих": протидеверсійна робота, водолазна підготовка, підводна ходьба, стрибки з швидкохідного катера в море, захоплення плаваючих засобів в різних умовах, знищення особового складу противника, специфіка поведінки зі зброєю в морських умовах. Та навіть звичайні стрільби проводилися рідше ніж у НГ України.

3. Нищівна кадрова політика. Все в кращих традиціях "совка": просто забити штат, бо сказали "зверху" показати позитивну динаміку кадрового поповнення, бралися навіть люди, які не вміли плавати, та не знали азів орієнтування на морі… Уявіть таке в SBS чи SEAL (британський та американський військово-морський спецназ, відповідно)? Чи, до прикладу: кум Гайдука-молодшого, що проходив службу в ППС, а потім оперуповноваженим в Севастополі стає протидиверсантом.

Бійцям з бойовим досвідом та з кола морських підрозділів постійно відмовляють, документи можуть пред'явити.

4. Втрати в АТО. Ці події змусили нас повністю переосмислити вектор допомоги загону. Що сталося: "ластоногі" втратили двох найтитулованіших та найдосвідченіших бійця. Як це сталося (зі слів бійців-очевидців, пряма мова): "Задача поступила по телефону, даже не по рации, никакого письменного приказа не было, отряду была дана команда не одевать каски и бронежилеты, т.к. задача быстрая "на 10 минут, глянуть и обратно"! Приказ отдавал Гайдук младший! Все последующие команды отдавались по телефону, точки эвакуации — не определены, ближайшая медицинская машина была в 15 км от боестолкновения, что стало известно потом. Рации — не розданы; доразведка — не проводилась; рекогносцировка — не проводилась. Отряд на полной скорости залетел в сепарское село, где и попал в засаду. Не вступая в бой, отряд сразу откатился, погибли два лучших бойца, которые единственные приняли бой и вели огонь".

Після інциденту всім було роздано чіткі команди "що й кому казати", але нічого не знадобилося, бо ні ВСП, ні СБУ, ні військова прокуратура по факту людських жертв не зробила жодного руху, навіть ніхто не приїжджав, жодних пояснень взято не було. Верхом цинізму стало нагородження медалями тих, хто винен у провалі операції. Дякувати, що хоча б родичам загиблих дали житло, й я їх зрозумію, якщо вони не забажають "знайти винних".

5. Відмова від реанімобілів. Після такої втрати, коли мені в трубку плакали мохрові АТОшніки, розповідаючи кого саме вони більше ніколи не побачать, команда COMBAT-UA та Народного Тилу вирішили негайно закрити хоча б частину кричущих недоліків в забезпеченні загону, а саме: реанімобіль, навчання такмеду до інструкторського рівня, броньований автомобіль. Що ми отримали:

— реанімобіль — недоцільно;

— броньований бус — недоцільно;

— курси — недоцільно, але ми вивезли бійців в 3 полк СпП на тактичну медицину за власний кошт та за рахунок власної відпустки й крадькома від командування. Де вони отримали найкрутіші знання, завдяки Patriot Defence / Захист Патріотів, та медичні рюкзаки з начинням під 5000 долл.. Все за рахунок волонтерів;

— наразі жодного транспортного засобу в загоні, окрім волонтерських, й досі не має.

6. Відмова від тренувань. Волонтерами та ініціативною групою кримських переселенців було домовлено про наступні курси за свій рахунок (всі офіційні листи було направлено на керівника бойової підготовки ВМС України, й, відповідно, телефонні відповіді від нього):

— рукопашний бій, тренер — чемпіон світу з тайського боксу — недоцільно;

— курси з веслування для підготовки за системою SBS (військовий каяк ми їм придбали) — недоцільно;

— курси по виживанню — недоцільно;

— горна підготовка — недоцільно, але проводиться крадькома від командування;

— курси снайпінгу по системі COMBAT_UA_Sniper_School — недоцільно;

— курси з підводної боротьби — недоцільно, було вже домовлено навіть про безкоштовний басейн з ГШ та МО…

— водолазна підготовка — недоцільно;

— та інші.

7. Відмова від курсів з радіозв'язку. Виокремив, бо без зв'язку нема управління і за нього в підрозділі відповідає син Гайдука. Й ось чому саме виокремив:

— в АТО ця людина мені в очі сказала, що Harris — гімно, бо "бере" максимум на 500 м; не надав жодної відповіді по застосуванню портативних рацій Harris та в яких зв'я́зках вони працюють й чому саме їх так налаштували, бо не знає…;

— я вирішив якомога швидше організувати курси, бо такий зв'язківець в підрозділі — то смерть, що він й довів. Ми тричі, тричі їх організовували з центральним офісом Harris в Україні, які погодилися надати розширений курс, оновити прошивку, допомогти з налаштуваннями — недоцільно…;

— Icom-івські ретранслятори від "Офісна сотня" допомоги Українській армії по 100 000 грн. так й лежать мертвим вантажем…

8. Перед відправкою в АТО, повністю морський підрозділ не був забезпечений геть нічим, щоб виконувати задачі на суходолі. Sputnik-Gear по собівартості (сплатили кримські активісти), а частину — задарма, оснастив весь загін екіпіровкою на суму 150 000 грн. Так їм не просто не подякувало керівництво, а навіть заборонило в'їзд на територію частини для розвантаження, й вони самотужки все вивантажували на КПП.

9. Декілька автівок, що були передані на підрозділ від кримського осередку — зникли. Де вони — не відомо й до сьогодні.

10. Син Гайдука, боєць загону, єдиний, хто пройшов на відмінно всі відбори, співбесіди та потрапив на навчання в Канаду з усього складу ВМС України. Та й інші факти відвертого кумовства в підрозділі.

Ну й на останок: інцидент із штурмом КПП бази ВМС п'яними бійцями загону зі стріляниною, що став апогеєм "проведеної роботи" в підрозділі.

Combat-UA провела ряд зустрічей з командиром 801-го, де нас постійно запевняли в повній співпраці та координації зусиль, але: маємо, що маємо… Навіть намагалися впливати через пресу, але знову ж… Виходячи з вищепереліченого ми та інші волонтери заморозили адресну допомогу підрозділу, бо це як лити воду у пісок, сподіваючись хоч на щось.

Я розумію, що 801-й загін "ластоногих" — це крихта в ВМС, а в ЗС так й того менше, але він є чітким прикладом стану справ у війську. Й це боляче, особливо розуміючи, що саме він має бути найкращим, найпрофесійнішим та найпідготовленішим підрозділом з усіх ВМС України.

Якщо він не потрібен командуванню ВМС, то тільки ми з вами, друзі, зможемо його врятувати. Заради тих бійців, патріотів своєї справи, що там залишилися не дивлячись ні на командування, ні на ганебне забезпечення, ні на загальні умови, й продовжують свою нелегку справу. Саме тому та саме заради них ми вимагаємо перевірки фактів від низки силових структур та реформ у Флоті!

Долучайтеся: https://petition.president.gov.ua/petition/20913, пише Ігор Федірко.

фото: wikipedia.org

Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред