Сергей Максименко

Вельмишановні друзі, читачі. Перед тим, як приступити до відповідей на запитання, я хотів би тезово висвітлити проблему психології особистості та діяльності, не зважаючи ні на які вікові категорії читачів. Особистість, як правило, визначають як свідомого індивіда, який займає певне місце в суспільстві і виконує ту чи іншу соціальну роль чи функцію. Є теза, що індивідуальністю народжуються, а особистістю стають. Культур багато, а культурних людей, на жаль, мало. Тож у мене є своє визначення особистості. Особистість - це форма існування психіки як цілісності, здатної до саморозвитку, свідомої предметної діяльності, самовизначення і саморегуляції та має свій унікальний і неповторний світ. Це, власне, наші переживання, страхи, думки, біль, смуток і радість. З таких позицій можна говорити про всі запитання, які сьогодні в нас є. Існує і другий вектор, де реалізовується особистість - діяльність. Діяльність як суспільно-історична форма буття людини, яка полягає в зміні навколишнього світу та самого себе. Всі види діяльності, які існують у природі та суспільстві, мають на 80% психологічну складову. Якщо говорити відверто, то і структура особистості, і структура діяльності настільки взаємопов"язані, то діяльність виступає як певний водороділ, на якому здійснюється особистість. Можна виділити провідні типи діяльності, починаючи від народження. Від року до восьми - це сенсорно-перцептивна діяльність, потім - предметно-маніпулятивна, потім - гра, потім - сюжетно-рольова гра, потім - учбова діяльність, потім - спілкування як форма взаємодії, потім - учбово-професійна діяльність, наукова діяльність, продуктивна діяльність різних напрямків, творча діяльність. Це, власне, це ті види діяльності, на яких реалізовується особистість, яка реалізує себе в цій діяльності. Особистість і діяльність проявляються в усіх сферах буття. Це і освіта, і армія, і охорона здоров"я, і медична галузь, і правоохоронні органи. Тому, виходячи з об"єктивних реалій, я хотів би перейти до відповіді на запитання.

Зараз, як і завжди, сім"ї розпадаються і через війну, і через політичні погляди, і через неспівпадіння індивідуально-типологічних особливостей ("не зійшлися характерами", а в характері висвітлюється весь внутрішній світ особистості). Це властивість, яка полягає у ставленні людини до інших у процесі діяльності і поведінки. А особливо - в сімейному житті. Тому є люди, які відчувають себе погано, коли іншому добре, а є люди від природи черстві і грубі, і злі. Доброта, духовність, виваженість завжди зустрічаються з протилежністю, з нерозумінням, небажанням розуміти. У цьому суть проблеми. А взагалі, у сімейному житті хто кому перший вискочить на спину, хто може першим подавити іншого своєю авторитарністю, нерозумною зайвою дратівливістю. Дві-три поступки з боку одного в сімейній парі є початком внутрішньо особистісного конфлікту, який зрештою, зважаючи на ті чи інші обставини та індивідуально-типологічні особливості, призводить до розриву стосунків.

Що стосується відмінності українців Сходу і Заходу - зрозуміла одна річ, що оточення та соціальна ситуація розвитку Сходу і Заходу - різні. Різні за своїм етносом, і за своїми природними географічними ознаками, за своїм укладом життя. Тому можна говорити про різницю і в поглядах, в спрямованості, наскільки потребносно-мотиваційна сфера дає можливість, рух, інтенцію людині до самореалізації. Схід природно був заселений пізніше, і в нього є специфіка існування, яка продуктивна, хороша, але вона інша. Наявність великих фабрик, заводів, шахт створювала і створює враження і дійсність, що це елітний робітничий клас. Тому така різниця. А самі особистості мають більше спільного, ніж відмінного. Це і особливості інтелекту, і особливості характеру, а також вибір і побудова стосунків. Що стосується мовленневої діяльності, розмовної мови, то тут є деякі розбіжності. Але вони, мені здається, нагнітаються в політичних колах.

Як правило, можна звернутися до індивідуальних і типологічних особливостей дитинства та тих усвідомлених та неусвідомлених інстинктів, які породжують дратівливість, втрату інтересу до ігрової діяльності, якщо це молодший шкільний вік. І перехід до підліткового віку породжує парадоксальні зміни чисто особистісного гатунку. Звідки береться соціопатія? У підлітковому віці спілкування домінує у діяльності підлітків, а поява суто фізиологічного аспекту почуття дорослості обумовлює "підліткову пустелю". Цей вік називають "кризовим", важким, перехідним. Це криза інтересів, потреб і мотивів. Почуття дорослості полягає в тому, що підліток здатен відтворювати собі подібних, а залишається учнем у школі і дитиною в сім"ї, і це створює специфічну роздвоєність особистості, коли "разум виступає господином чувств". ЦІ зміни в підлітковому віці і їх криза полягають і в тому, що зникають сформовані інтереси, і виникає гостра суперечливість між своїм теперішнім станом, і криза оголює таємні і зазвичай глибоко приховані процеси, що засвідчують потребносно-мотиваційну сферу підлітка. На наше глибоке переконання, джерелом і рушійною силою розвитку особистості виступає нужда, на якій проростають предметні потреби. Нужда - це інформаційно-енергетична властивість людини, джерело і рушійна сила розвитку особистості. Таке роздвоєння особистості полягає в усвідомленні інстинктів, що гармонійним її розвитком, і неусвідомлювані інстинкти, які створюють дисгармонію і призводять до різних дивіацій і ризних соціопатій.

Ясна річ, що ми опинилися на 138 місці у списку країн. Цей індекс вираховується на базі соціально-економічних умов життя. А якщо судити з психологічної точки зори, то в усяких моментах буття є і своя красота. Що таке щастя? Щоб бути щасливим потрібно мати злагоду з самим собою, злагоду з близькими, фізичне здоров"я та розум. Як правило, треба виходити з такого розуміння красоти життя. Дорікання, скарги і т.д. не дуже притаманні українцям. Українці - вольові, у них веселий характер. Взагалі, українці - доброзичливі люди. Тому психологічно можна вважати, що наявність цих чотирьох складових і буде сприяти тому, що наша країна перейде з сотих місць у 50-ті.

Думаю, що немає разючих відмінностей у ментальності жителів Донбасу. Але є, як я говорив, спрямованість особистості, яка засвідчує їх певну перевагу перед Заходом через участь продуктивних силах суспільства та наявність відповідного економічного статусу. Оце і всі відмінності.

Я працюю в інституті давно на посаді заступника директора, а з 1997 року - на посаді директора. За цей час ми відкрили оригінальні лабораторії, оригінальні спеціальності (організаційна і економічна психологія, медична психологія, яка зараз найбільш затребувана). В інституті функціонують дві докторські спецради, наявні шість спеціальностей. Важливим є відкриття кризового центру медико-психологічної допомоги населенню. Ми працюємо як волонтери з учасниками АТО, їх сім"ями і дітьми. Наявність інституту в Національній академії педагогічних наук України зобов"язує нас виконувати основні завдання, моніторинг психологічного стану дітей у прифронтовій зоні. У нас створене відділення реабілітації спільно з Інститутом проблем медицини Академії медичних наук України. Спільно працюють медики, психології, використовується сучасна апаратура, застосовуються сучасні методи діагностики і узалежненої поведінки учасників АТО. Досягнень у нас багато, вони значимі. Але я ххотів би звернути увагу тільки на те, що ми забезпечуємо координацію зусиль психологічної служби ООС та науково-методичний супровід і підготовку керівного складу. Ми вийшли з пропозицією організувати міжвідомчу координаційну раду державних психологічних служб України. Інститутом психології підготовлений проект закону про психологічний захист і психологічну допомогу населенню. Це великий здобуток, оскільки немає в законах саме про психологічну діяльність та захист, та особливо - психологічну реабілітацію учасників АТО.

Звинувачення на мою адресу є несправедливими. Вони виникли через упередженість окремих людей, які своєю заздрістю роблять наклеп, який не вписується у жодні рамки. По-перше, у мене немає дачі - є тільки квартира. Я живу тільки на зарплату і ті винагороди, які отримую як академік та фахівець, який задіяний у науково-педагогічній діяльності. Корінь зла, скоріше за все, полягає в тому, що Інститут психології знаходиться в центрі міста, має хорошу територію і історичну будівлю, на яку поклали око деякі представники, які займаються нерухомістю. Крім того, наш інститут не здає ні в оренду, ні обмінює свої приміщення, а це викликає певну роздратованість та невдоволення певних людей. А також дратує та викликає заздрість посада. Ще слід зазначити, що посада декана медико-психологічного факультету та завідувача кафедрою загальної медичної психології в Національному медичному університеті теж викликає суперечливе неоднозначне ставлення до мене як до особистості та успішного фахівця.

Це питання настільки складне, що мені важко відповісти однозначно. Я поцінований і маю нагороди - я кавалер Ордену "За заслуги", грамоти ВРУ та Кабінету міністрів. Я академік трьох зарубіжних академій, проте в тяжкі хвилини я не зовсім відчував повну підтримку з боку держави. Хоча громадськість і міжнародне співтовариство мене дуже підтримали в питанні про так звані хабарі. У відповідні інстанції були надіслані листи підтримки, в тому числі від президента Світового союзу вчених за мир пана Хегеліна на адресу президента нашої держави.

Наша молодь є хорошою і нормальною зміною, яка буде достойно втілювати в життя ідеї соціальної справедливості, мудрості і чесності. Так, є речі, які не зовсім імпонують, і у фільмах, і у мультфільмах, та й на телебаченні часто-густо трапляються відверті речі, які не сприяють формуванню основних світоглядних уявлень молоді про світ.

Так.

Це питання дуже делікатне. І я не хотів би коментувати особистісний стиль поведінки й діяльності керівника великої держави, та ще й стосовно його станів. Ясна річ, є певна повторюваність поведінкових реакцій і діяльності, що може трактуватися по-різному.

Так. Діти, як і особистість, нагадують мені крилату ракету, яка імітує поверхню землі. Так і формується психіка дитини та її діяльність. Це проявляється у спеціфіці та психології ігор, як стосуються тільки військових дій, а це, ясна річ, і психологічні травми, і стійкі переживання, які можуть призводити і до невротичних розладів, і до певних соматичних захворювань .

Не вдаючись глибоко в суть медичної реформи, її порівнювати з геноцидом українців. Проте вона потребує радикальних змін у розумінні труднощів, які постають перед простою українською людиною.

З психологічної точки зору, відбувається те, що на російський народ йде величезний вплив від ЗМІ, від керівних місцевих і центральних органів влади - відбувається маніпуляція народом, розмивається культурне ядро нації, що призводить до породження кумирів - царів та інших "собіратєлєй зємєль".

Школа прагне виховати особистість такою, як вона має бути - повноцінну, продуктивну, цілісну. Проте не скрізь і не одразу вдаються ті реформи, які проводяться зараз. У мене є велика надія, що і закон про вищу освіту, і закон про початкову освіту вносять суттєві і правильні рішення, які стосуються навчального процесу. Я вважаю це психологічно виправданим. Проте є різні недоліки, які ситуативно з"являються, і вони своєчасно можуть бути усунені.

Таке явище є, і його масштаби, на жаль, збільшуються. Якщо раніше за тиждень було 2-3 самогубства, то тепер доходить до чотирьох. Що штовхає українських військових на це? Комбатанти, які повертаються з зони АТО, приходять у середовище, з якого вийшли, але їм здається, що воно для них чуже. Це загострене почуття справедливості, це підвищена потреба в співчутті, толерантності по відношенню до цих людей, бо вони ризикували своїм життями, ясна річ, вони перетнули якусь межу, бо вони захищали свою землю і стріляли у ворога. Це викликає надзвичайно потужний стрес. А в результаті його придушення в інших умовах він оживає, цей стрес не дає спокійно спати бійцю - він просинається, махає руками, йому сняться різні жахи. Сім"я, оточення не зовсім знаходимо шляхи до розуму і серця бійця. Та він і не хоче звертатися за допомогою. Він вважає, що і так все зрозуміло і ясно, а це не так. Я надіюся, що кількість самогубств не буде зростати, але те, що вони будуть - це факт. Як свідчить зарубіжний досвід, вони існували, існують і, на жаль, будуть існувати.

З етичних міркувань, я б сказав так, що поведінка і реакції народних обранців часто викликають подив, смуток, незадоволення. І така картина точно викликає доброзичливості людей. Хоча така поведінка є ситуативною.

Кажучи простими словами, в українців не вистачає терпіння для вирішення конфліктних ситуацій у сімейному побуті. І це призводить до розлучень, які породжені і соціально-економічними проблемами, некомфортними умовами життями, здорожчанням комунальних послуг.

Зростання ролі психологічних чинників у сучасних війнах та локальних конфліктах, службово-бойовій діяльності правоохоронних підрозділів засвідчує необхідність психологічного супроводу людей, які задіяні в цих сферах. Існують різні підходи до вирішення цієї проблеми в процесуальному аспекті. Це психологічний відбір учасників АТО, супровід та психологічне відновлення особового складу та психологічної підтримки членів їх сімей. Особливість бойової обстановки для кожного бійця без винятку полягає в появі негативних психічних станів, які виникають внаслідок впливу бойових умов на психіку. Вони характеризують домінуванням гострих або хронічних негативних емоційних переживань (тривоги, шоку, страху, депресії, дратівливості, агресії, дискомфорту). У відповідь на бойовий стрес у бійця виникає стан тривоги і сум"яття, що є автоматичною підготовкою організму людини до наступної активної дії - атакуючої або захисної. Реакція на бойовий стрес є стійкою, і вона зберігається у людини й після того, як вона повернулася в мирне життя. Можна виділити три типи станів у бійців, які повернулися з АТО: психологічний посттравматичний стрес, реакція; невротичні стані, гострі затяжні невротичні розлади; реактивні психози різних видів. Слід відзначити, що, якщо боєць не пройшов психологічну реабілітацію впродовж трьох-шести тижнів (через відмову чи з інших причин), то це призводить до глибоких стійких депресій та самогубства. Тому своєчасне звернення за допомогою рідних і близьких може сприяти поліпшенню стану здоров"я бійця.
При наявності розгалуженої системи психологічної реабілітації, як вона планується, можна сподіватися, що цей процес буде найменш болісним. Проте випадки, пов"язані з самогубством, будуть повторюватися постійно, оскільки психіка трохи надломлена у тих людей, вони потребують доброзичливого твердого і позитивного ставлення.

Стосовно психотипу я не можу приписувати нації - чи українській, чи російській - екстравертованість чи інтровертованість. Це лежить в основи архетипу - стійкого генетично успадкованого особистістю. Якщо говорити про типологію, то навіть темпераменти характеризуються екстравертованістю чи інтравертованість. Повільні флегматичні - це інтроверти. Холерики - це, як правило, екстраверти. Але вони всі по своєму розумовому, інтелектуальному рівню - різні. Але ці особливості не впливають на якість розуму.

Ми радимо пройти обстеження, діагностику. Є методики, які дають можливість визначити схильність до самогубства, або які визначають рівень самооцінки, шкалу депресії, специфіку посттравматичного стресового розладу. Ці методики дають можливість намітити процедуру психотерапевтичного впливу на стан людини.

Реабілітація воїнів АТО проходить і за старими, і за новітніми методиками. Ці методики ґрунтуються на давніх традиціях слов"янських народів, тибетської медицині, а також в них використана українська етнічна долаюча поведінка, тілесно-орієнтовані методи, методи керованої психологічної саморегуляції і т.д.

В Україні створюється Асоціація психологів державних психологічних служб, яка має на меті впровадити американську схему існування психологічної допомоги і реабілітації населення.

Найбільша складність роботи психолога - це умови проведення психологічної реабілітації, які зведені до санаторно-курортних закладів. На сьогодні лише 128 бійців АТО пройшли повну реабілітацію.

До психологів звертається і багаті, і середній клас. Сказати, хто звертається частіше, жінки або чоловіки - важко, 50/50.

Я вважаю, що українське суспільство має пройти психологічний лікбез, психологічну просвіту, щоб стати здоровшим