Меморандум с Венгрией: шаг к сепаратизму или шанс на примирение с соседями

Излишние уступки со стороны Украины могут подтолкнуть Венгрию и других соседей к усилению своего влияния на Западной Украине

Орбан может потребовать гораздо больше, чем об этом говорит

​Президент України Володимир Зеленський заявив про намір підписати меморандум з угорським прем’єр-міністром Віктором Орбаном для вирішення конфлікту з Угорщиною, який виник через закон про освіту.

Насправді потреба нормалізації відносин з Угорщиною назріла вже давно. Для прикладу, із Польщею найбільш гострі кути у стосунках фактично або перевернуті або по ним початий діалог, зокрема, Польщі не подобається культурна чи мовна політика в окремих питаннях, певна героїзація, дії української влади в оцінці певних історичних подій, але у неї є поле для маневру.

З Угорщиною ситуація дещо інша, бо крім історичних подій, левова частка протиріч лежить саме у питанні мовної, освітньо-культурної політики, а також питань функціонування угорської громади на Закарпатті. І ця проблематика, в першу чергу, стикається з тим, що Угорщина веде проактивну політику по захисту своїх національних меншин в Україні, яка межує з поняттям сепаратизму.

Для України це – лакмусовий папірець і Київ мав би більш гостро реагувати на будь-які спроби толерувати сепаратизм на території України.

Тому кажучи про меморандум, по-перше, хотілося б побачити певні червоні лінії, які Зеленський не мав би переступати. Якщо ми вже пішли на консультації стосовно мовного закону, який дозволяє функціонування угорських шкіл на території України, то це зачіпає питання квотного представництва або квотної участі представників угорської національної громади в органах місцевого самоврядування, а в нас ніде нема таких правил для національних меншин.

Раніше була спроба зробити подібне з румунською меншиною, але ні до чого хорошого це не призвело.

Читайте такжеВенгрия готовится к развалу УкраиныПо-друге, треба розуміти, хто ще, крім Угорщини, також захоче преференцій у мовному законі і чи не буде це приводом для того, щоб підняти питання російської мови в Україні - забрати квоти, припинити так звану українізацію освіти тощо. Адже ризики є - про них говорять обізнані експерти, які розуміють, що в угорській політиці фактично існує не ліберальна демократія з угорським обличчям, а тоталітарний режим. Тому підігравати політичним амбіціям Угорщини в Україні було б не надто політично доцільним.

Імовірніше за все, Орбан почне виказувати додаткові умови для Києва, зокрема, про визнання автономії, розширення культурних прав угорської меншини, оскільки це ті теми, які Київ ніяк обійти не може і те, про що часто говорять Орбан і його міністри. І саме цих претензій може виявитися більше, ніж це публічно декларують. Та для того, щоб зняти угорське питання, влада може піти на певні непопулярні кроки і кулуарні домовленості з Орбаном, які матимуть негативні наслідки для ситуації на Закарпатті. Не відкрию великого секрету, але губернатор на Закарпатті призначається серед силовиків, бо це дуже нестабільний і небезпечний регіон, як з точки зору контрабанди, так і з точки зору етнонаціональної ситуації у ньому. Бо за наявності, наприклад, угорської квоти у владі, фактично управління процесами у цьому регіоні може бути порушене.

Але якщо таких ризиків не буде і вдасться зупинитися на прийнятних для обох сторін компромісах, то у цьому немає нічого поганого. У такому випадку це стане позитивним сигналом для Польщі та Румунії, які, на відміну від Угорщини, менше уваги акцентують на своїх амбіціях в Україні. Однак, з іншого боку, це також може спровокувати і цілий пакет зустрічних пропозицій від інших західних країн-сусідів, які до того мали певні протиріччя з Україною. Наприклад, Румунія перестала паспортизувати етнічних румунів на Буковині і в Одеській області, а Польща зменшила активність своєї польської громади і просування своїх історичних наративів. Але якщо вони побачать, що Україна може поступатися, то можуть знову підняти питання про частку свого пирога в Україні. Це звісно, не питання сепаратизму у їх випадку, але також питання національної безпеки України.

Виталий Кулик, директор Центра исследований проблем гражданского общества, специально для Главреда

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Новости партнеров

Последние новости

Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять