Заступник керівника адміністрації президента Російської Федерації Дмитро Козак повідомив, що 13 травня у відомстві Федерального канцлера Німеччини відбулися консультації щодо врегулювання війни на Донбасі. Говорили про Україну без України. І, за словами Козака, переговори пройшли були дуже конструктивні, й були досягнуті про подальші дії.
Але все не зовсім так, як говорить пан Козак. Насправді він лише недавно призначений на посаду, яку обіймає, і нещодавно приєднався до переговорного процесу. Відтак, наші партнери, які ведуть переговори щодо врегулювання ситуації на Донбасі, хочуть познайомитися з новими виконавцями, які призначені для ведення переговорів.
Візит Козака до Берліну був запланований доволі давно, але не відбувався з певних причин. Аж до 13 травня.
Це був виключно ознайомчий візит заступника керівника адміністрації Путіна до Берліна та ознайомча розмова з тими людьми, які беруть участь у переговорному процесі з боку Німеччини.
Наскільки мені відомо з власних джерел, жодних речей, про які пан Козак так бравурно повідомив, насправді під час цієї зустрічі не сталося. Позиції сторін, тобто Німеччини і Росії, щодо врегулювання ситуації в Україні були і залишаються принципово різними. І, хоча пан Козак постійно наголошував, що відбувся "конструктивний обмін думками", але це – брехня.
Та оскільки брехня – це константа російської зовнішньої політики, дивуватися нема чому.
Сторони справді обговорили наявні проблеми. Кожна з них свою позицію. Німецькі колеги чітко і ясно дали зрозуміти, що спочатку – безпека, а вже потім усе інше.
А на потребу Козака подати себе як дуже успішного переговірника, який прямо з першої зустрічі змінив позицію інших, треба дивитися з певною іронією та скептицизмом. Адже ми чудово знаємо, про що йдеться, коли ми говоримо з представниками Росії.
Отже, це повідомлення Козака про зустріч у Берліні не означає, що Німеччина на подальших переговорах буде підспівувати Росії, і зраду тут шукати не варто. Це – лише спосіб, обраний Козаком, подати себе, як нову людину, що здатна одразу ж "узяти бика за роги" та поставити всіх на місце. Але насправді такого, слава богу, не відбулося, і, наскільки мені відомо, зради з боку Німеччини не було.
Україна має бути в постійному контакті зі своїми американськими, німецькими, французькими та іншими партнерами, обмінюватися інформацією та вести й далі свою лінію. Чи потрібно Україні вимагати якийсь коментар з боку Німеччини з приводу цієї зустрічі? Оскільки інформація про цю зустріч дипломатичними каналами Німеччиною Україні вже надана, такі вимоги навряд чи є доцільними. Тобто ми вже і так знаємо, про ще йдеться.
Росія постійно бреше, і це давно відомо. Щоразу реагувати на кожну її брехню – собі дорожче. Лавров традиційно бреше, Путін робить те саме вже багато років… Відтак, щоразу реагувати і вказувати на нову брехню Росії просто немає сенсу.
Володимир Огризко, керівник Центру дослідження Росії, екс-міністр закордонних справ України, спеціально для Главреду
Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред