На сайті "Главред" відбувся чат із керівником програм із запобігання торгівлі людьми Міжнародного благодійного фонду "Карітас України" Наталією Голинською. Спілкуючись із читачами, вона розповіла, скільки українців щороку стають жертвами торгівлі людьми, для яких цілей і робіт найчастіше продають наших співвітчизників, чи багато серед жертв таких злочинів дітей, чи побільшало випадків торгівлі людьми від початку бойових дій на Донбасі, які категорії населення та як потерпають на сході України від цієї проблеми, а також як не стати жертвою торгівлі людьми, вирушаючи на роботу за кордон.
Подаємо стенограму чату з Наталією Голинською.
Q310:А що насправді є проявом торгівлі людьми? Бо якщо я правильно розумію це не лише проституція. Це ж і жебрацтво, і трудова експлуатація, котрі є карним злочином, правильно? Як на сьогодні в Україні з цим ситуація на законодавчому рівні?
Наталія Голинська: Є різні форми торгівлі людьми. Українці, як правило, стереотипно мислять, що це лишень сексуальна експлуатація. А це — і трудова експлуатація, і жебрацтво, і втягнення в злочинну діяльність, і використання у збройних конфліктах (що стає актуальним для України), і вилучення органів та інші форми.
На законодавчому рівні в Україні ситуація дуже добра. Тому що є Закон "Про протидію торгівлі людьми", є державна цільова соціальна програма, розроблено стандарти щодо ідентифікації потерпілих і наданню їм допомоги. Але не завжди ці всі закони добре діють і добре імплементовані. Але те, що Україна зробила на законодавчому рівні за останні роки, — це великий крок. Те, що людина може отримати офіційний статус особи, що постраждала від торгівлі людьми, не звертаючись до правоохоронних органів, — це також один із плюсів. Тобто людина має повне право звернутися до державних органів, щоб отримати статус особи, що постраждала, не подаючи заяви до поліції на своїх кривдників. І це є відмінність українського законодавства від європейського, але це позитивна відмінність.
Wrangler:Скажіть, будь ласка, чи веде Ваша організація якісь свої підрахунки, статистику — скільки українців щороку стають жертвами тих, хто заробляє торгівлею людьми? І куди, тобто для яких цілей, робіт, найчастіше продають українців?
Наталія Голинська: Достовірної статистики по кількості осіб, що постраждали від торгівлі людьми, нема. Найбільш достовірну статистику має Міжнародна організація з міграції, яка збирає дані від партнерських організацій у регіонах. Але ця статистика також не відображає реальної картини. Хоча, за інформацією МОМ, вже цього року виявлено та ідентифіковано 777 осіб, що постраждали від торгівлі людьми в Україні. Статистика "Карітасу" — це понад 30 осіб, які не включені в статистику МОМ. Тобто можна казати, що понад 800 людей (можливо, більше) щороку потерпають від торгівлі людьми в Україні.
Продають і використовують українців найчастіше для праці на будівництві, в сільському господарстві, домашньому господарстві, сфері послуг. Продають українців в таких країнах як Росія, Польща, інші країни-члени ЄС, Туреччина, а також існує внутрішня торгівля людьми, тобто експлуатація праці, жебрацтво та інші форми в Україні.
Wrangler:З Вашої точки зору, чи достатньо уваги приділяє українська держава боротьбі з проблемою торгівлі людьми та запобіганню таких випадків? Які найбільші пробіли в державній політиці, відповідних законах, діяльності саме в цій сфері?
Наталія Голинська: Українська держава приділяє досить багато часу боротьбі з торгівлею людьми. Національним координатором в Україні є Міністерство соцполітики і, відповідно, по вертикалі всі органи — управління соцзахисту при облдержадміністраціях, відділи соціального захисту при райдержадміністраціях — повинні займатися цією проблемою. В реальності не всі ці структури працюють досконало. Дуже часто в державних структурах міняються працівники, іноді їм бракує компетенції, але "Карітас", як і інші недержавні організації, співпрацює з державними органами для виявлення, перенаправлення жертв торгівлі людьми та надання їм допомоги. Тобто особу, що постраждала від торгівлі людьми, може виявити і медик, і соціальний працівник, і працівник недержавної організації, і представник правоохоронних органів. Головне — потім цю особу скерувати до органу, який надасть їй допомогу, щоб не залишити людину у своїй біді.
Katt:Чому в Україні так мало людей отримують офіційний статус потерпілого від торгівлі людьми — до сотні, хоча насправді ж таких людей набагато більше? Міжнародні організації повідомляють, що реально таких людей близько 800 постраждалих в Україні. Чому цей статус проблематично отримати, і що він дає людині?
Наталія Голинська: В Україні можна отримати офіційний статус особи, що постраждала від торгівлі людьми. За останньою статистикою Міністерства соціальної політики, в Україні 227 осіб отримали такий статус з 2012 по 2016 рік. Це насправді мало, але отримати цей статус можливо, і він дає певний соціальний захист. Людина може отримати фінансову допомогу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, може отримати психологічну допомогу, безкоштовне медичне обстеження і лікування, перекваліфікацію, допомогу у відновленні документів тощо. Але для того треба звернутися до відділів соціального захисту при райдержадміністраціях або до управлінь соціального захисту при облдержадміністраціях. Не завжди люди хочуть звертатися до державних органів, але ми мотивуємо їх і надаємо їм цю інформацію. Навіть якщо людина зіткнулася з проблемою торгівлі людьми кілька років тому, вона має право на отримання статусу. Думаю, що постраждалим людям не буде зайвим отримати додаткову допомогу від держави. З часом, думаю, буде більше офіційних статусів. Це також залежатиме від компетенції працівників цих структур та їх відкритості до співпраці з недержавними організаціями, як, наприклад, "Карітас".
Галина Гром:Якою,на вашу думку,має бути співпраця з державними та не державними організаціями для того, щоб ефективніше виявляти та допомагати потерпілим від торгівлі людьми?
Наталія Голинська: Думаю, що ця співпраця має починатися на місцевому рівні — на рівні районів. Якщо відділ соціального захисту при райдержадміністрації співпрацюватиме з такими організаціями, як "Карітас", чи іншими профільними організаціями, то недержавні організації виявлятимуть постраждалих і скеровуватимуть їх до державних органів.
Також співпраця може полягати у взаємному обміні інформацією з метою якнайбільше допомогти людині. Тобто співпраця має бути взаємна, не однобока. Якщо "Карітас" ідентифікував жертву торгівлі людьми, ми скеровуємо цю людину до відділів соціального захисту, рекомендуємо їй звертатися до поліції. А якщо державні органи ідентифікували особу, вони можуть рекомендувати їй звернутися до "Карітасу", щоб отримати додаткову благодійну допомогу. Це і є співпраця, на мою думку.
Sveti:Кажуть, що війна на сході спричинила погіршення ситуації з торгівлею людьми — чи дійсно це так? Як ви оцінюєте ситуацію з торгівлею людьми в Україні в цілому? Та як ви оцінюєте ефективність своєї роботи?
Наталія Голинська: Я вважаю, що військові дії на сході загострили ситуацію з торгівлею людьми, тому що вже є задокументовані випадки, які підтверджують, що у зоні збройного конфлікту людей піддавали трудовій і сексуальній експлуатації, втягували в збройний конфлікт. Люди, які вибралися з територій, не підконтрольних Україні, звернулися до "Карітасу", були ідентифіковані як жертви торгівлі людьми і отримали допомогу.
Але також є багато усних свідчень про використання дітей сепаратистами, про змушування їх до копання окопів, до будування фортифікаційних споруд, до бойових дій, тобто змушують дітей брати до рук зброю. Є свідчення, що людей, яких беруть у полон, просто використовують як робочу силу. І це є також однією з форм торгівлі людьми.
"Карітас" за останні півроку допоміг уже понад 30 особам, що постраждали від торгівлі людьми. І серед цих людей майже 40% — це внутрішньо переміщені особи, це, наприклад, жінки, яких експлуатували сексуально, експлуатували їхню працю. Я вважаю, що якщо ми змогли допомогти цим кільком десяткам людей реінтегруватися, почати своє життя з чистої сторінки, почати нове життя, то це є наша ефективність, це є те, задля чого працює "Карітас" — допомогти своєму ближньому.
oleg45:Держдеп США нещодавно звітував і говорив, що бойовики російсько-терористичних формувань вербують у свої лави неповнолітніх жителів окупованих територій та використовують їх як інформаторів і як "живий щит". Наскільки часті такі випадки? Вам відомі конкретні історії про таких дітей та підлітків?
Наталія Голинська: За усною інформацією тих, хто був на окупованих територіях, є випадки використання дітей та підлітків і як інформаторів, і як робочої сили, і як військових. Наскільки вони масові — не відомо. Конкретних історій про таких дітей та підлітків ми не маємо, тому що ми не володіємо повною інформацією про ситуацію на непідконтрольних територіях.
oleg45:Трохи раніше в цьому місяці Слідчий комітет РФ звинуватив українських силовиків у "викраденні росіян з метою обміну". Що ви думаєте про ці звинувачення, чи справді вони безпідставні?
Наталія Голинська: Такі питання не є в компетенції "Карітасу", тому підтверджувати або спростовувати заяви СК РФ ми не можемо.
Katt:Наталіє, торік ходили чутки, що у псевдореспубліках Донбасу процвітає работоргівля — осетини та жителі східних регіонів Росії торгували українськими жінками, які не залишили окуповані території. Чи маєте ви підтвердження цьому, вам відомі конкретні відповідні випадки? І, якщо так було торік, то чи змінилося щось відтоді на краще чи навпаки? Та, взагалі, як жінка з окупованої території може убезпечити себе, адже навіть якщо раптом щось таке трапиться, то як дізнаються про той випадок, адже на непідконтрольних територіях не діють закони, і що там відбувається насправді — то лише Богу відомо? Дякую за відповіді!
Наталія Голинська: На не підконтрольній Україні території на сході країни, справді, є випадки експлуатації і українських жінок, і чоловіків, і дітей. І нашими "Карітасами" вже ідентифіковані кілька випадків трудової і сексуальної експлуатації жінок. Зокрема, одна жінка, яка була експлуатована сепаратистами, втекла з рабства, вже будучи вагітною від своїх кривдників. Вона вже отримала допомогу від "Карітасу", але продовжує отримувати психологічну, психотерапевтичну та медичну допомогу. І, що цікаво, в такій самій ситуації з нею було ще шестеро жінок. Це свідчить про те, що у зоні збройного конфлікту, на жаль, відбуваються страшні випадки торгівлі людьми. Але насправді весь обсяг злочинів ми навіть не можемо собі уявити.
Щодо порад… Важко себе убезпечити. Але якщо вже жінка потрапила в таку ситуацію, коли її експлуатують, треба намагатися будь-якими способами втекти, вибратися з цієї ситуації, а потім звертатися до правоохоронних органів, державних і недержавних структур, церковних організацій по допомогу. Я погоджуюся з тим, що на непідконтрольних територіях не діють наші закони, і ми насправді не знаємо всієї картини, що там відбувається.
Wrangler:Як часто "товаром" у світі та Україні стають саме діти?
Наталія Голинська: На жаль, діти є дуже вразливою категорією населення і часто стають жертвами торгівлі людьми. За даними організації ЮНІСЕФ, щорічно у світі жертвами торгівлі людьми стають 1,2 мільйонів дітей. В Україні найчастіше дітей використовують для жебрацтва та експлуатації їхньої праці. За статистикою Мінсоцполітики за 2015 рік, серед всіх осіб, що отримали офіційний статус жертв торгівлі людьми, 17% — це діти, тобто люди віком до 18 років. Дуже прикро, коли в ситуацію торгівлі людьми потрапляє дитина — нелегко її виявити, ідентифікувати, особливо, коли ця дитина перебуває в інтернатних закладах, сиротинці або на територіях, не підконтрольних Україні. Але ми розуміємо, що допомагати таким дітям потрібно. А ще більшу увагу ми зосереджуємо на попередженні, інформуванні дітей, просвітницьких кампаніях — щоб діти та підлітки знали свої права і не потерпали від таких ганебних явищ.
Rudyj:Нескладно здогадатися, що торгівля людьми — то є прибутковий бізнес для когось. Але — наскільки прибутковий? Адже де є великі гроші, там, зазвичай, є і потужний "дах", і впливові покровителі. Чи бачите ви якісь глобальні та принципові заходи, яких можна вжити і враз викорінити проблему торгівлі людьми, і відбити бажання в охочих поживитися займатися цим бізнесом?
Наталія Голинська: Так, торгівля людьми є тіньовим і прибутковим бізнесом. По рейтингу — один із найприбутковіших у світі після торгівлі зброєю і наркотиками. Річний дохід торгівців людьми складає, за різними даними, від 5-9 мільярдів доларів до 12 мільярдів. Звичайно, тому це явище важко подолати. бо хтось має від цього прибуток. В глобальному плані світова спільнота намагається викорінити цей нелегальний бізнес і проблему торгівлі людьми, і правоохоронні органи в деяких країнах дуже активно працюють у цьому напрямі. Але оскільки це злочин транснаціональний, глобальний, то дуже тяжко відстежити всіх тих осіб, які причетні до цього, важко відстежувати весь ланцюжок.
OlesyaO:Пані Наталю, а яку саме допомогу надає "Карітас"? І куди можна звернутись, якщо потрібно отримати допомогу?
Наталія Голинська: Благодійний фонд "Карітас України" допомагає людям у потребі. А особи, які потерпіли від торгівлі людьми, мають дуже великі потреби. Тому ми вже кілька років працюємо задля допомоги жертвами торгівлі людьми та для запобігання торгівлі людьми.
"Карітас" надає консультації з безпечного виїзду за кордон та легального працевлаштування, надає інформацію про потрібні організації. І щодо осіб, які вже постраждали від торгівлі людьми, організація надає цілий комплекс послуг задля реінтеграції жертв торгівлі людьми: матеріальна допомога, психологічна допомога, скерування на медичне обстеження чи лікування, юридична допомога при потребі, перенаправлення жертв торгівлі людьми до державних інституцій, які також можуть допомогти. Центри з допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми, діють у п'яти областях України, вже завоювали авторитет і довіру, тож можна звертатися до нас. Це — Київська область, Одеська, Харківська, Івано-Франківська та Львівська. Якщо ви були в ситуації, коли вас експлуатували, обмежували ваші права і свободу пересування, переміщали, щоб отримати вигоду, якщо щодо вас застосовували насильство, в тому числі сексуальне, можливо, ви постраждали від злочину, пов'язаного з торгівлею людьми, ви можете звернутися до центрів "Карітас".
Dasha:Наталия, расскажите, пожалуйста, как при трудоустройстве за границей не попасть в руки людей, который пытаются заработать на чужой беде? Часто выезд за границу это единственный способ прокормить семью, но одновременно это очень опасная лотерея.
Наталія Голинська: Багато українців хочуть виїхати за кордон для працевлаштування. Але, виїжджаючи на нелегальні заробітки, вони можуть стати жертвами торгівлі людьми. Розумію, що багато українців хочуть потрапити за кордон і знайти собі гідну і добре оплачувану роботу, але треба зважати на те, що також багато наших співвітчизників потерпають від трудової експлуатації, яка є однією із форм торгівлі людьми.
Як не потрапити до рук торгівців людьми, як не постраждати від цього явища? Я би радила, перш за все, знайти легальну роботу і працевлаштовуватися офіційно. Так людина почуватиметься безпечно. Однак наші реалії такі, що більшість українців виїжджають нелегально, не маючи робочої візи і піддаючись на спокуси доброго заробітку за кордоном. І це має насторожувати — престижна робота за кордоном, із високою заробітною платнею, без знання іноземної мови — це не може бути реальністю. Тому, якщо хтось пропонує посередництво та допомогу знайти таку роботу, це має вас насторожити. Треба подбати про власну безпеку самому, в першу чергу. Не варто довіряти всім, хто пропонує роботу. Слід перевіряти інформацію, яку вам пропонують. Іноді такі фірмі-одноденки пропонують роботу в компаніях і містах, яких взагалі не існує. Іноді пропонують виїхати, наприклад, до Німеччини за польською національною візою. Перевіривши такі факти, ви можете не погодитися на таку пропозицію. А щоб себе убезпечити від ризику потрапляння в явище торгівлі людьми, зробіть копії всіх документів, з якими ви їдете за кордон, залиште їх удома. Візьміть контакти консульських установ України за кордоном, куди ви їдете. Запишіть собі контакти різноманітних організацій за кордоном і не віддавайте свій паспорт працедавцю. Старайтеся не потрапити в боргову кабалу, бо така кабала, позбавлення документів, паспорту — це те, що може бути інструментами маніпуляції, і ви станете залежним від особи, яка зможе вас експлуатувати.
Едуард Прапор:Не є секретом, що традиційний іслам і традиційний іудаїзм вважають рабство цілком прийнятним (що б там не брехали їхні сучасні апологети). Нагадаю також, що ці релігії виникли у рабовласницьких суспільствах Близького Сходу. Тож чи не слід у боротьбі з цим ганебним явищем враховувати і цей фактор? Тим більше, що багато хто з українських жертв сучасної работоргівлі потрапляють саме у близькосхідні країни.
Наталія Голинська: Ми надаємо консультації людям, що виїжджають за кордон із метою, наприклад, шлюбу. Якщо людина виїжджає у країни Близького Сходу або мусульманські країни, то, звісно, ми попереджаємо людину про специфіку релігії та відмінність законодавства цих країн від нашого, зокрема, в плані шлюбу. Але хочу зазначити, що серед українських жертв торгівлі людьми не так багато тих, хто потерпає від сексуальної експлуатації. За статистикою МОМ, це всього 5% від усіх ідентифікованих випадків. Тобто у боротьбі з сучасною работоргівлею ми враховуємо і цей фактор, і специфіку мусульманський країн.
Maria_Muhina:Що робити, коли ти вже став жертвою торгівлі людьми і перебуваєш в рабстві?
Наталія Голинська: Звісно, всілякими способами треба намагатися вибратися з цієї ситуації. Втекти, дати про себе знати рідним, знайомим, зателефонувати до правоохоронних органів. В будь-який спосіб треба вибиратися з цієї ситуації, навіть якщо у вас нема документів. А якщо ви за кордоном, то слід звертатися до консульських установ України за кордоном, правоохоронних органів, до недержавних організацій, типу "Карітас", до церковних організацій. Там ви зможете отримати необхідну допомогу та задоволення своїх першочергових потреб.
232323:Скажіть, будь ласка, де може отримати консультацію про безпечний виїзд за кордон, якщо я хочу працевлаштуватись в Польщі? Багато чув історій про те, як людям не виплачували зарплатню... Чи можна себе якось застрахувати від такого ризику?
Наталія Голинська: Польща є одним із лідерів країн, куди українці виїжджають на заробітки. І це не дивно, бо Польща межує з Україною, а ментально є близькість українців і поляків. Але, будучи популярною країною для трудових мігрантів, там теж стаються випадки торгівлі людьми, тобто трудової експлуатації, і бувають випадки, коли людям не виплачують заробітної платні та змушують працювати багато годин на добу — це є одна з форм торгівлі людьми.
А як себе убезпечити — це такі ж поради, як у попередньому запитанні. Якщо ви бачите, що вам не платять і обіцяють виплати наступного місяця чи через три, то це вже вас повинно насторожити. Якщо можете, то краще залиште цю роботу або звертайтеся до відповідних правоохоронних органів навіть у Польщі.
Ivan_Syrnyk:Наталия, скажите, "Каритас" проводит какие-то публичные акции по информированию населения об этой проблеме? Если да, то какие именно? Ведь тут важно проводить именно информационную деятельность, чтобы не пришлось потом бороться с последствиями. Спасибо за ответ.
Наталія Голинська: "Карітас" проводить інформаційні кампанії в регіонах, адже кожен регіон має свою специфіку, і в кожному інформаційно-просвітницька кампанія скерована на ту чи іншу категорію людей. Наприклад, зараз, у жовтні, до Європейського дня боротьби з торгівлею людьми, у Львівській області проводиться кампанія "Легальне працевлаштування — можливе", яка націлена на попередження нелегальної трудової міграції і торгівлі людьми. В Одеській області проходить кампанія "Вместе с Европой — против торговли людьми", яка скерована на інформування безробітних людей та людей, що виїжджають за межі України, не обов'язково на роботу. Ця кампанія говорить про важливість інформування як одного із способів захисту. Наприклад, в Івано-Франківській області проходить кампанія "Івано-Франківськ — європейське місто без торгівлі людьми", і націлена вона на сільське населення, молодь, держслужбовців.
Тобто кожна кампанія в регіонах має свою цільову аудиторію, назву, але основним завданням є проінформувати громадян України про загрози торгівлі людьми та її різноманітні форми. Тому що українці, будучи в ситуації трудової експлуатації, не завжди розуміють, що це є однією з форм торгівлі людьми.
Joker:Наталия, в нашем информационном пространстве — в радио и телевизионном эфире, на страницах сайтов и газет — практически не освещается тема торговли людьми. Почему так? В Украине не так остро стоит проблема, как в других странах? Или она сознательно замалчивается? Или тут беда в журналистике, которая более тяготеет к "желтизне" и сенсации?
Наталія Голинська: Проблема торгівлі людьми є дуже делікатною і такою, що вимагає серйозної підготовки для її висвітлення, тобто не всі журналісти і медійники знають, як підійти до цієї теми. І деякі тяжіють до так званої "жовтизни" і сенсації.
Щоб добре висвітлити тему торгівлі людьми, було б добре поспілкуватися напряму́ з потерпілими. А це не завжди є можливим. Жертви торгівлі людьми не дуже легко йдуть на контакт, вони неохоче розповідають про те, що з ними сталося, вони намагаються це забути.
Також іноді журналісти висвітлюють тему заробітчанства, експлуатації наших співгромадян, не до кінця розуміючи, що це також є формою торгівлі людьми. Нещодавно читала статтю в одній із львівських газет, де описували тяжкі будні і трудову експлуатацію українців за кордоном, але не було згадано жодного слова про торгівлю людьми. Натомість дуже часто зустрічаються статті про сексуальну експлуатацію, тому що є такий стереотип, що торгівля людьми — це лише сексуальна експлуатація. Журналісти, як і більшість громадян України, думають так і тому висвітлюють тему саме так. Але "Карітас" і фахівці, які працюють для протидії торгівлі людьми, відкриті для того, щоб допомагати журналістам у висвітленні цієї теми.
Фото Олександра Синиці
Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред
Читать Главред в Telegram
Читать Главред в Viber
