Макс Кідрук: ми з росіянами залишимось небратніми щонайменше два покоління

"Не уявляю, як можна бути "понад політичними перипетіями", коли знахабнілі чужаки на твоїй землі вбивають твоїх співвітчизників", — зазначив письменник.

Макс Кідрук

На сайті "Главред" відбувся чат із письменником і мандрівником, автором першого українського технотрилера та бестселерів "Бот", "Твердиня", "Жорстоке небо", а також публіцистичної книжки "Небратні", де аналізуються причини, які призвели до війни між Росією та Україною, Максом Кідруком. Спілкуючись із читачами, він розповів, чи  мають шанс росіяни та українці знову стати братніми народами, чи може бути письменник аполітичним, чому цілковито підтримує закон про декомунізацію, а також про плани відвідати прифронтові міста. Крім актуальних питань, болючих для країни, Макс відповів на величезну кількість питань щодо творчості: про нові твори, над якими працює, і нові тури на підтримку нових книжок, розповів про які "дрібнички" мріє, а також чому йому не подобається порівняння зі Стівеном Кінгом.

Подаємо стенограму чату з Максом Кідруком.

Olecia: Твоя позиція у дискусії "письменник і політика": чи має письменник висловлювати твердо свою громадянську позицію, коли в його країні війна, чи він має бути понад політичними перипетіями, типу мистецтво вище за політику?

Макс Кідрук: Мистецтво завжди вище за політику, та це не означає, що письменник мусить бути аполітичним. Теоретично я можу уявити суспільство, де письменник залишається осторонь політики впродовж усього життя. Скажімо, де-небудь у Швеції, Новій Зеландії чи Канаді... В умовах війни таке неприпустимо. І це стосується не лише письменників: будь-яка людина повинна мати чіткі переконання, чіткі уявлення, що добре, а що погано... і за це триматися. Не уявляю, як можна бути "понад політичними перипетіями", коли знахабнілі чужаки на твоїй землі вбивають твоїх співвітчизників.

Rika: Максиме, твоя суб'єктивна точка зору: Україна та Росія стали "небратніми" назавжди, чи мають шанс стати братніми народами? Якщо так  коли і за яких умов це можливо, по-твоєму?

Макс Кідрук: Думаю, ми залишатимемося небратніми ще щонайменше два покоління. Хочу вірити, що мої онуки вже не вважатимуть росіян за дегенератів та убивць.

Olecia: Максе, окрім "Небратніх", чи плануєш ти написання ще чогось на тему сьогоднішніх подій та війни на Донбасі? Чи такі теми не надихають і від них хочеться триматися якомога далі?

Макс Кідрук: Поки що не планую. Такі теми однозначно не надихають. Вони можуть давати історії — зазвичай малоприємні історії, які варті того, щоб про них написати, але це радше гнітить, аніж надихає.

Макс Кідрук

Fedor: Считаете ли вы правильным то, что сейчас так рьяно взялись за вопросы памятников, прежних спорных героев, запреты фильмов, культурные и религиозные вопросы, когда на первом же заседании Рады после бегства Януковича отменили закон о языках? Для чего в и так непростые времена доставать на поверхность и кроить по-новому наиболее чувствительные и болезненные для нашего общества вопросы? Не лучше бы было делать акцент на том, что объединяет?

Макс Кідрук: Минулого року мав виступ у Миколаєві, де в маршрутці вголос обурився засиллям радянських назв у місті — площа Леніна, проспект якогось там жовтня — і здивувався, чому їх досі не перейменували. Одна з пасажирок, що сиділа поруч, обернулася і відповіла щось про те, що я нічого не розумію, навіщо їх чіпати, це все історія. На перший погляд ніби й не заперечиш: це справді історія. Але чомусь у Німеччині нема алей Адольфа Гітлера чи парків відпочинку імені Геббельса. Чому нема? Адже це теж історія! Я вважаю, що Ленін, який підписував накази про розстріли та страти через повішення тисяч куркулів та інших "ворогів народу", не відрізняється від Гітлера, а відтак цілковито підтримую закон про декомунізацію. Це потрібно було зробити ще десятиліття тому. Те ж саме стосується заборони російських фільмів, більшість яких є шовіністсько-пропагандистськими. І не варто горлати про те, що в країні є інші, важливіші проблеми. Це різні речі. Я усвідомлюю, що знесення пам'ятників Леніну чи відключення російських телеканалів не покращує життя людей. Дані заходи є вимушеними — це лиш одна із фаз нинішнього протистояння між Україною та РФ.

Katt: Ти би хотів, аби у школі вивчалися твої твори в рамках обов'язкової програми? Чи ти, як і чимало наших сучасних письменників вважаєш, що школа відбиває охоту до читання та конкретно до тих творів, які доводить читати з-під палки?

Макс Кідрук: Судячи з того, що і як зараз вивчають у школі, — ні. Моє враження, що мета сучасної школи: не навчити, а "задовбати". Крім того, я об'єктивно розумію, що романи, які я пишу, навряд чи коли-небудь будуть включені до шкільної програми. :)

Eugenia Virlich: Максе, роман "Небратні" розкрив вас у новій якості: письменника-публіциста, історика. Чи є у ваших планах продовження написання творів у подібному стилі, і чи не плануєте ви написати про Крим?

Макс Кідрук: Наразі нічого подібного не планую, хоча не виключаю, що колись повернуся до публіцистики. Про Крим навряд чи писатиму, хіба лише в контексті якої-небудь ширшої історії. Мені здається, є люди, що краще за мене розкажуть про АРК.

Михайло Журавель: Максиме, чи любите ви театр? Яка вистава останнім часом стала для вас відкриттям? Ви себе можете уявити у складі журі фестивалю театрів? І на останок, дякую вам за ваші крутезні книжки! Чекаємо в Одесі!

Макс Кідрук: Театр люблю, хоча не вважаю себе запеклим театралом. З останніх, що справді справили враження... ммм... мабуть, "Грек Зорба" з Хостікоєвим у головній ролі. Останнє, що дивився, — комедія "Обережно! L'amour..." Клода Маньє. Чи уявляю себе у складі журі театрального фесту? Ні. Точно не уявляю. :) Вам дякую, що читаєте!

Макс Кідрук

Ivan Rublenko: Максе, питання дещо особистого характеру: у одній зі своїх перших книжок про мандри ти розповідав про свої стосунки з колишніми дівчатами, які стали причинами важливих змін у житті. Вони не ображалися через висвітлення приватного життя, і чи наступні подруги не бояться, що і самі мають перспективу через пару років стати літературними персонажами?

Макс Кідрук: Я ніколи у них не питав і, якщо чесно, мене то не надто хвилює. Можливо, ображалися, але я навіть не знаю, чи вони читали ті книги. Мені не подобається словосполучення "наступні подруги" — так наче я їх щотижня міняю. Це не так. А про те, чи боїться моя дівчина через кілька років стати персонажем книги, запитаю сьогодні ввечері. :)

Volodymyr Yakovliev: Вітання, фелла! Маю каверзне питання: колись ти писав, що для того, аби стати письменником, потрібно відмовитись від чимало речей: гульки, здибанки з друзями та стосунки з дівчатами. Зараз, наскільки мені відомо, у тебе є дівчина  справжня красуня  то все ж таки тобі вдається поєднувати письменство зі стосунками? У тебе змінилася думка щодо цього?

Макс Кідрук: Хело, фелла! Хороше питання. Вона ці ж самі слова згадує, коли сердиться чи просто хоче посваритися. :) А якщо серйозно... Те, що письменнику доведеться багато від чого відмовитися (особливо на початку), — це правда. А стосунки можуть як заважати, так і надихати. Залежить від якості цих стосунків. Поки що, як бачиш, мені вдається успішно поєднувати писанину та серйозні взаємини. Більше того, Таня мені допомагає і — що більш важливо — завжди підтримує. І я це ціную, хоча не завжди про це кажу. :)

MaxymPanchenko: В котромусь зі своїх інтерв'ю ти серед іншого згадав, що в тебе є дві невидані книги, що були ще перед "Мексиканськими хроніками", і які ти так ніколи і не опублікував. Можна трошки детальніше? Про що ці книги? І чи є шанс, що ти їх колись допрацюєш?

Макс Кідрук: Шансів — жодних. Мертві історії не оживити нічим. Та й навіщо? Це буде крок назад, безперспективне і нудне длубання в минулому. У кількох словах важко описати, про що ті романи. Жанр — міський молодіжний роман. Якось так... Хоча, повір, їхній художній рівень настільки низький, що навіть жанр визначити важко.

Ганнуся Свереда: Максе, цікаво, коли ви відчули бажання писати? Яким був перший твір і у якому віці написаний?

Макс Кідрук: Бажання зародилося поступово десь поміж 9-м класом школи та першим чи другим курсом технічного університету. На третьому курсі — це я точно пам'ятаю — я вже знав, що хочу стати письменником. Перший твір? "На межі тисячоліть" — оповідання для обласного конкурсу шкільних творів, написане наприкінці 1999-го. Нагород ніяких не дали, бо всі журі заявили, що його написав мій батько. Мабуть, для мене то найкраща нагорода, бо батько навіть не бачив тексту перед тим, як я відправив текст на конкурс.

IgorKordys: Макс, а чи не задумувався ти над тим, щоб спробувати себе в іншому жанрі і під псевдонімом, як це свого часу робили Стівен Кінг і Джоан Роулінг? І чи є втебе якісь думки щодо співавторства?

Макс Кідрук: В найближчі кілька років міняти жанр не планую. Маю близько десятка ідей для трилерів, задумки хороші, самі переконаєтесь, тому "перестрибувати" на щось інше не хочу. Можливо, я помалу дрейфуватиму від хорору та трешу до більш житейських (або, якщо хочете, більш серйозних історій), але, мені здається, це що так, що так неминуче.

Стосовно того, щоб видати кілька історій під псевдонімом, думаю давно. Але це все, що поки можу сказати. :)

Співавторство категорично не сприймаю. Просто не уявляю, як можна віддавати комусь, ділитися з кимось своєю історією. Для мене написання роману — надто інтимний процес, щоб пускати в нього стороннього.

Макс Кідрук

Katt: Максе, чи погодився би ти на епатажну відверту фотосесію для жіночого журналу, якби запропонували?:)

Макс Кідрук: Хе-хе) Напевно, що погодився б. Та я не в тій формі і не тої комплекції, щоб мене друкували у жіночому глянці.

RomanaYaremyn: Максе, коли буде Квантум у Франківську? І що потрібно, щоб його організувати?

Макс Кідрук: На даний момент я та "Література.RV" не плануємо проводити лекції у Франику. Цієї осені проект стартує у Києві та Львові. Основне, що потрібно, — ми маємо бути впевнені, що зберемо достатню кількість людей. Для такого міста, як Франківськ, мова йде про 180-200 осіб на кожній лекції.

Hurska Olena: Чи реально подорожувати екзотичними країнами, де ти був, на кшталт Мексики, Перу, Бразилії, з дітьми?

Макс Кідрук: Реально. Але треба мати титанові нерви і дуже — ну просто дууууже — любити дітей. :)

AlexandrElenovich: Максе! 1. Можеш розповісти про свою сім'ю, чи є в тебе дівчина? 2. Мене дуже вразили твої "Бот" та "Твердиня", але після "Жорстокого неба" я був розчарований. Питання: ти не думав, що зі звичайним детективним жанром можеш стати заурядним писакою? 3. Чи не думав ти продовжувати тему технотрилерів, ставши в майбутньому таким собі Кінгом, але рівненського розливу? Маю надію, що мої питання є каверзними, і ти обов'язково відповіси. Дякую.

Макс Кідрук: 1. Тато, мама — пенсіонери, сестра — живе в Росії, дівчина є.

2. "Жорстоке небо" — не детектив. Менше з тим, я розумію, що є читачі, які в ньому розчаровані, але, повірте, більше таких, яким книга сподобалась. На сьогодні "Жорстоке небо" — найбільш продаваний мій роман. Якщо взяти до уваги, що не пройшло й року з часу його появи, він є успішнішим навіть за "Бот". Я про те, що з часом я поволі переходитиму від історій, в яких, образно кажучи, мізки стікають по стінах, до більш серйозної прози. Я вже казав: я пишу в першу чергу те, що подобається читати мені самому. Якщо ми з вами на одній хвилі, якщо вам до вподоби така сама література — чудово! Якщо ні — шкода. Я росту сам і хочу, щоб мої історії росли разом зі мною.

3. Трилери (в тому числі й техно) продовжуватимуться. Про "рівненський розлив" не люблю говорити. Що це за звір такий "рівненський письменник"? Шморгун? Чи хто там ще зі старих перд*унів? Я український письменник. Із Рівного. Але український. Порівняння з Кінгом також не люблю. :)

Maxym Panchenko: В основі фактично кожного твого твору лежить якесь конкретне з твоїх захоплень: для тревелогів це, природно, подорожі, географія, культура і тому подібні речі; для "Жорстокого неба"  авіація, для "Твердині"  альтернативний погляд на історію людства, такий собі інженерний, а не історіографічний підхід; для "Бота"  захоплення програмуванням, інженерією та точними науками загалом. Які з твоїх інших захоплень мають шанс лягти в основу наступних творів? Наскільки різноманітними в плані тематики будуть твої наступні книги?

Макс Кідрук: Власне, захоплення, мабуть, закінчилися. Лишилися просто теми, якими я цікавлюсь: електрика в тілі людини, мутації, генна інженерія, подорож на Марс, людський сон, мозкові процеси, нанотехнології тощо. Всі наступні техно та просто трилери будуть так чи інакше пов'язані з однією з перелічених тем.

Victoria Shulga: Максе, скільки книг у твоїй бібліотеці, і де ти їх всі тримаєш? Як поставилися твої приятелі до знущань над змальованими з них героями у "Твердині"? Чи плануються інші іноземні переклади твоїх технотрилерів? Як скоро глядачі побачать екранізації твоїх книг?

Макс Кідрук: 1. Чесно — не рахував. Точно кілька сотень. У батька ще більша — там рахунок іде на тисячі.

2. Як поставилися — не знаю, не питав.

3. Так, переклади плануються. Чекайте новин.

4. Екранізації, на жаль, від мене не залежать. "Ботом" активно цікавилася одна з українських продюсерських агенцій, але далі розмов та обіцянок справа не пішла.

Макс Кідрук

Oksana Balitska: Максе, припустімо, ти одружився, у тебе дитина. У новому статусі татуся і чоловіка ти б і далі мандрував сам чи з сімейством?

Макс Кідрук: В такому статусі мандрувати самому непристойно. Тому доведеться дитинча змалечку привчати до подорожей. :)

Николай Денисенков: На Комиконе Александр Ивашина сказал, что "в произведении главное это  стиль, тональность, интонация, потом только сюжет", как вы к этому относитесь?

Макс Кідрук: На це запитання нема однозначної відповіді. Є книги, які стали бестселерами завдяки сюжету: "Парк Юрського періоду" Майкла Крайтона, "Марсіанин" Енді Вейра. А є такі, які увійшли в історію завдяки тому, як (а не про що) вони написані: "Великий Гетсбі" Фіцджеральда, "Коні, коні..." Кормака Маккарті і т.п.

O.Sirko: 1. Чи читали ви "Марсіянина" Енді Вейра; ‘марсіянську' трилогію Кіма Стенлі Робінсона? 2. Плануєте написати щось у жанрі космічного sci-fi? 3. Яка з книжок Стівена Кінґа найбільше вас вразила, є вашою улюбленою? 4. Якою мовою найчастіше читаєте? 5. Чому закінчення "Твердині" частково запозичене з фільму "Знання" Алекса Прояса? 6. Чому в "Жорстокому небі" ви вирішили лише трішки перейменувати державний авіабудівний концерн, а не створити абсолютно вигадану назву? 7. Чи часто ви вносите зміни до сюжету романів внаслідок того, що котромусь із першочитачів щось не подобається? 8. Улюблений sci-fi фільм?

Макс Кідрук: 1. Ще не читав. "Марсіанина" почну читати 7 липня ц.р. :)

2. Так. Однозначно так. Уже навіть є задумка.

3. Важко сказати. У "Короля" є як блискучі, так і цілковито провальні романи. Найбільше сподобались "Мізері", "Ріта Хейтуорт та порятунок із Шоушенка", "11/22/63", "Кладовище домашніх тварин", "Воно", "Під куполом".

4. Все, що є українською, читаю українською. Решту — переважно російською. Зрідка — англійською.

5. Воно не запозичене. Там є посилання на цей фільм. Це трохи різні речі.

6. Для того, щоб було зрозуміло, що історія, яку я описую, в принципі, може статися в реальності.

7. Часто. Частіше, ніж мені того хотілося б.

8. Нічого на гадку не спадає. Не так часто дивлюся фільми, більше читаю.

Макс Кідрук

Olya Rybak: Максе, коли приїдеш у Чернівці з проектом "QUANTUM"?

Макс Кідрук: Поки не планую. Проблема в тому, що ми з організаторами маємо сумнів, що зможе зібратися достатньо народу на лекції. Вам слід переконати нас у протилежному. :)

Alex_Taloyev: Максе, який твій найулюбленіший музичний жанр? Чи розпочав ти писати нову книгу?

Макс Кідрук: Найулюбленішим був, є і, напевно, буде — metal — в дуже широкому розумінні, від "Nightwish" до "In Flames".

Так уже почав. Роман називатиметься "Зазирни у мої сни". Це буде суміш "жорсткого" техно та кінгівської містики.

Svetlana Poturay: Максе, питання про родичів. Як ставляться до твоєї творчості батьки і сестра? Чи читають вони твої книги? Всі, чи тільки тревелоги? Мають особисті примірники з автографами? Чи є в планах намір продовжити сюжетну лінію про навіжених? Хіба вони не в Бразилію поїхали? Якби ти писав свої перші тревелоги зараз, вони були б інші? Що змінилося б?

Макс Кідрук: Звісно, мої батьки та сестра мають усі мої книги. Ставляться позитивно чи принаймні так стверджують. :)

"Навіжені" поки що зависли в невідомості. Не можу нічого сказати про те, чи буде коли-небудь продовження. Звісно, якби тревелоги писалися зараз, вони були б іншими, більш виваженими, стилістично рівнішими та без юнацького пафосу. Чи стали б вони від цього кращими? Не знаю...

Дмитро Вознюк: 1.Яким накладом в Україні на даний момент розійшлися ваші книги? Котра з них продалась найбільшим тиражем? 2. Скільки продано в електронному варіанті, і яке співвідношення до паперових книг? 3. Якою популярністю користуються книги за кордоном? 4. Чи плануєте ви при виході "Бота-2", котрого всі дуже чекають, надсилати підписані примірники по пошті, як це було з "Небратніми", й скільки людей так отримали собі книги?

Макс Кідрук: 1. Найбільший наклад на сьогодні має "Бот". Разом із польським та російським перекладом — 25 тисяч примірників. "Жорстоке небо" — 10 тисяч.

2. Електронних продається дуже мало. Причина тому — піратство.

3. Скажімо так, старт виходить непоганим.

4. Передзамовлення книги "Небратні" був для нас пілотним проектом. Усе вдалося якнайкраще, тому — так — ви зможете замовити "Бот-2" із підписом одразу після виходу.

Макс Кідрук

Alexander Grynchuk: Чи вживав (вживаєш) наркотичні, психотропні сильнодіючі, алкоголь, психостимулятори під час написання творів?

Макс Кідрук: Ні. Ніколи. Алкоголь зрідка вживаю, але також не під час писання. Робота — це робота, навіть якщо ти письменник.

Maria Panas: Яку країну плануєте відвідати наступного разу, та чи будуть історії про рідне місто Рівне?

Макс Кідрук: У першій частині роману "Зазирни у мої сни", який пишу зараз, події розгортатимуться якраз у Рівному. Наступна країна? Я поки про це не думаю. Зараз усі думки зайняті промо-туром на підтримку роману "Бот-2".

Emigratte: 1. Чи плануєш писати книги в якомусь новому для тебе жанрі? Якщо так, то в якому? 2. Яких польських письменників вважаєш найбільш вартими уваги? 3. Які з американських TV шоу (серіалів) дивишся? 4. Як вплинула на твою творчість книжка "П'ятдесят відтінків"? 5. Як тобі обкладинка українського видання "Воно", "КДТ"? 6. Слухав вже "Skills in Pills" Lidemann'a? 7. Який улюблений персонаж з серії книг?

Макс Кідрук: 1. Поки ні.

2. Краєвський, Вишневський.

3. The X-files. І все. Хоча ні. Ще дивлюсь NFL, американський футбол. Обожнюю цей вид спорту ще з часів навчання у Швеції.

4. Жодним чином не вплинула. Не читав. Фільм не дивився.

5. У "КДТ" кіт справді надміру мультяшний. Стосовно "Воно" — не розумію, чому всі накинулися на обкладинку. Вона мені подобається.

6. Не слухав.

7. Роланд Дейскейн, if you know what I mean. :)

YuliiaBlyzniuk: В ще мандруєте? Чи творчість не залишає на це часу? Можливо, є у вас якісь плани щодо подорожей на найближче майбутнє?

Макс Кідрук: Творчість справді залишає мало часу. Всі минулі мандрівки — це переважно презентації книг як в Україні, так і за кордоном. Хотілося б поїхати до Індонезії. Взагалі, куди-небудь до Південно-Східної Азії. А ще — до Північної Кореї.

Макс Кідрук

Max Balandyuk: Чи буде промо-тур на підтримку "Бот-2"? Історії про ботів будуть трилогією, чи планується більше книг? Чи будуть нові технотрилери (крім "Бот-2") або публіцистика, як скоро?

Макс Кідрук: Безперечно, тур буде. Вже визначаємося з датами. "Бот" має бути трилогією. Поки що так. Нові технотрилери також будуть. "Зазирни у мої сни" частково міститиме в собі елементи техно. Публіцистики, як уже писав, поки не планую.

OlgaMotsyk: Дуже сподобалася книжка "Жорстоке небо", на жаль, у сучасній українській літературі бракує подібних сильних, але реалістичних головних героїнь. Дуже хотілось би побачити продовження пригод, подорожей, розслідувань за участі Діани Столяр; чи нові книжки за її участі є у вас в планах?

Макс Кідрук: Насправді я міркував про те, щоб створити продовження. І навіть не одну книгу — таку собі серію про розслідування різноманітних авіакатастроф, де розслідування провадить жінка. Не через Діану. Через любов до авіації. Не можу стверджувати, що проект коли-небудь стартує, але й хрест на ньому не ставлю.

Sofia Levytska: Хотіла б запитати щодо появи у книгарнях другої частини книги "Подорож на пуп Землі-2". Чи планується перевидання? Давно вже, напевне, рік-два точно, не спостерігаю в жодній книгарні, чи навіть на Львівському форумі. Дайте, будь ласка, коментар щодо даного питання.

Макс Кідрук: Дякую за запитання. Перевидання обов'язково буде. Я докладу до цього всіх зусиль. Слідкуйте за анонсами на офіційній сторінці. :)

Макс Кідрук

Слава Усупов: Цікавить наступна штука: ви, письменники, коли починаєте писати нову книгу, з самого початку визначені у тому, як себе поводитиме той чи інший персонаж розповіді, і яка буде кінцівка, чи в процесі розгортання подій лише підлаштовуєтесь, супроводжуючи головних героїв? (Якщо дуже загнав з питанням, пробачаюсь.)

Макс Кідрук: Особисто я продумую весь сюжет наперед — я повинен мати в голові повністю сформовану картинку, повинен розуміти, куди і як рухається історія, інакше за написання не сідаю. Хтось може писати інакше. Але, на мою думку, сподіватися на те, що, пишучи "всліпу", ви напишете чудовий твір, це все одно що вірити, що зможете вплав догребти від Одеси до турецького берега. Спробувати, звісно, можна, але я не вірю, що з того вийде щось хороше.

Vadym Didyk: Максе, скажи, ти був колись рідером? Чи, може, і зараз є? І яким чином шукаєш своїх рідерів, які вичитують твої свіженькі книги?

Макс Кідрук: Рідером не був ніколи. І рідерів не шукаю. Це вони знаходять мене. Пропонують послуги, а потім я вирішую, чи варто ризикнути і надіслати людині сирий текст.

Ivan Rublenko: Максе, як ти ставишся до незаконного розповсюдження твоїх книжок, в першу чергу, в електронному вигляді у мережі? Це шкодить твоєму розвитку чи, навпаки, ти вважаєш, як деякі інші письменники, що це лише популяризує їхні твори серед широкого загалу читачів?

Макс Кідрук: Ставлюся до цього негативно, хоча ніколи не забороняю скачувати. Головне — щоб люди читати. Втім, це питання слід розглядати в ширшому контексті. Людина, яка скачує піратський текст, на жаль, не розуміє, що вона не лише краде гонорар автора. Вона шкодить літературі як такій, оскільки гроші не отримують ні видавці, ні редактори, ні розповсюджувачі і т.п.

Dinka: Максиме, чимало наших і артистів, і письменників (той же Жадан, наприклад, чи Шкляр) їздять у зону АТО, аби поспілкуватися, підтримати наших військових. Чи траплялися у вас такі "тури" на передову? Наскільки загалом вважаєте це потрібним і доцільним? Дякую.

Макс Кідрук: Вважаю, що такі поїздки надзвичайно потрібні. Я особисто не їздив, планую відвідати кілька прифронтових міст у рамках туру з другим "Ботом".

Alina Delitsoy: У кожної людини, яка любить читати, є улюблений твір та ідеальний герой, на якого вона хотіла б бути схожою. А як на рахунок тебе? P.S. Дякую тобі за неймовірні книги. Натхнення та наснаги, продовжуй в тому ж дусі.

Макс Кідрук: Дякую тобі, що читаєш. :) На жаль, я читаю настільки багато, що важко визначитися з яким-небудь одним літературним героєм. Колись захоплювався Мартіном Іденом. Певний час хотів бути схожим на мандрівника, натураліста та письменника Джеральда Даррелла.

Макс Кідрук

Dana Pyrlyk: Максе, думаю, ні для кого не секрет, що у вас чималий досвід подорожей за плечами. Цікаво дізнатися, коли ви здійснили свою першу подорож за кордон, та що то за країна була. І куди б ви, як досвідчений мандрівник, порадили з'їздити звичайному студенту, так би мовити, для початку?

Макс Кідрук: Перша поїздка була до Литви з танцювальним колективом "Полісяночка". Рік зараз навіть не пригадаю. :) Звичайному студенту раджу почати з Європи, Туреччини чи Грузії. А далі — Південна Америка — Перу, Еквадор.

MaxymPanchenko: Вже достатньо давно, ще з часів Анголи та Намібії, нічого не було чути про твої нові подорожі. Тож в які пункти призначення ти збираєшся наступного разу? І чи є шанс, що це знову стане темою або хоча би канвою твоїх нових творів?

Макс Кідрук: На даний момент планую тур із "Бот-2". Далі буде видно. :)

Marishka: Коли ти плануєш зустрітися у Львові з своїми читачами?

Макс Кідрук: На Форумі видавців. А потім — десь у жовтні — буде велика презентація "Бот-2". Крім того, цієї осені ми нарешті починаємо "Quantum" у Львові. Так що зустрічей буде достатньо. Слідкуйте за анонсами.

Світка Березівська: Чи не думали перекласти "Небратні" на російську мову? Вважаю це хорошим подарунком тим, хто ще адекватний в країні-агресорі.

Макс Кідрук: Не думав. Сумніваюсь, що таку книгу хтось ризикне видавати в Росії. :)

Роман Сидоренко: Привіт із Полтави! Максе, коли нарешті з'явиться рецензія на журнал фанатів Ворскли "WGLife"?

Макс Кідрук: Охохо... Привіт у Полтаву! Постараюсь якось написати. :)

Оля Ворончук: Яка твоя найнереальніша мрія? Розумію, не всі про таке розказують. Але все ж?

Макс Кідрук: Власний острів у Тихому океані. Або приватний літак. Ну якісь такі дрібнички...

AlexandrElenovich: Чи є у тебе авто, яке? Як взагалі ставишся до автомобілів і яка марка подобається?

Макс Кідрук: Не маю. Подобається "Porsche Cayman".

Yulya Ganets: Досить багато людей на просторах Інтернету називають вас "рівненським Кінгом". Чи не вбачаєте ви в цьому натяки на відсутність власного стилю написання?

Макс Кідрук: Я вже відповідав про це в чаті. Мені не подобається ні порівняння з Кінгом, ні епітет "рівненський". Той, хто читав Крайтона, міг би назвати мене "рівненським Крайтоном", але Крайтона, на жаль, мало хто знає. :)

Olga Motsyk: Чи плануються додаткові наклади, перевидання книжок, що вже неможливо знайти в книгарнях: "Мексиканські хроніки", "Подорож на пуп Землі", 1-й і 2-й том, "Любов і піраньї" тощо? Якщо так, то коли?

Макс Кідрук: Мушу поговорити про це з видавцями. Гадаю, раніше чи пізніше перевидання обов'язково побачать світ.

Фото Сергія Нужненка

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Новости партнеров
Новости
Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять