Як Путін "зливає" Донбас і позбавляє війну сенсу

Путіну годилося б засудити росіян, які воюють на Донбасі...

Зробивши 4 червня заяви, що фактично вказують на небажання приєднувати Донбас до Російської Федерації, Володимир Путін, можливо, дав сигнал терористам так званих ДНР і ЛНР згортати бойові дії. Враховуючи, що інтерв'ю французьким журналістам неодмінно почують у всій Європі, досвідчений чекіст цим самим створює собі залізне алібі.

Адже після такого Росію та особисто Путіна вже ніхто не звинуватить у роздмухуванні сепаратистських настроїв на Сході України й експорті тероризму. Тепер, за розрахунком Володимира Володимировича, війна на Донбасі – винятково внутрішня українська проблема. Коріння якої той же Путін та його однодумці в українському політикумі вбачають у "відсутності діалогу" всередині країни.

Віднині російський президент займає позицію "миротворця". Його "рецепт" досягнення миру та злагоди давно виписаний. Це – державний статус російської мови, відмова від інтеграції в НАТО, федералізація України. Саме подібні цінності, на думку Путіна, відстоюють зі зброєю в руках донбаські сепаратисти. Варто задовольнити їхні вимоги, й війна припиниться сама собою.

Ще місяця не минуло з дня проведення на Донбасі так званого "референдуму". Організатори не лише закликали населення Донецької та Луганської областей підтримати створення "незалежних республік". Їхньою стратегічною метою було подальше входження цих так званих "республік" до складу Російської Федерації – за прикладом Криму. Чим активнішою стає фаза АТО, тим частіше звучать заклики громадян типу "народних губернаторів" Валерія Болотова чи Павла Губарєва або "народного мера" В'ячеслава Пономарьова: "Росія, вводь війська!" Це – на фоні підтверджених іноземними джерелами відомостей про поступове, повільне, але таки реальне відведення російських військ від українських кордонів.

Більше того. Саме 4 червня так звана "Донецька Народна Республіка" вустами  свого "замміністра закордонних справ", такого собі Бориса Борисова, озвучила намір "молодої держави" перейти… в рубльову зону. Перший транш у розмірі 30 мільярдів рублів цей "дипломат" публічно попросив у Державної думи РФ. За словами громадянина Борисова, керівництво ДНР уже працює над створенням власного Центрального банку, поки що – за межами буремного Донбасу, в Ростові. Туди й треба буде перерахувати означені 30 мільярдів російської гуманітарної допомоги.

Водночас, так само після відмови Путіна від анексії Донбасу, оприлюднена й інша інформація – про вимогу відомого та впливового на Луганщині "регіонала" Олександра Єфремова закрити луганський аеропорт. Такі дії робили неможливою посадку в ньому літаків з українськими військовими, котрі будуть вибивати з міста терористів. Не лише в політичних опонентів пана Єфремова, а й у Генеральної прокуратури України вже, здається, майже немає сумнівів у його причетності до підбурення сепаратистських настроїв і фінансування бойовиків.

Не варто забувати: інформація про пряме втручання голови парламентської фракції ПР у роботу "рідного" аеропорту пішла незабаром після чергового заклику "народного губернатора" Луганська Валерія Болотова ввести на Донбас російські війська. І хоча один із найбільших прихильників Путіна в Росії, режисер та актор Нікіта Михалков ще раніше у своєму нашумілому відеоблозі чітко сказав: "Русские не придут!", а отже, розраховувати терористам нема, на кого, вони далі живуть у паралельному світі. Готуючись до російської військової підтримки, входження в рубльову зону й вимахуючи триколорами.

Але якщо "русские не придут", і про це офіційно заявив на весь світ сам "головний росіянин" - який смисл після цього подовжувати воювати? Перспективи в ДНР, ЛНР та їхніх очільників після такого не надто веселкові. Варіантів є рівно три. Перший – прорватися з боями через російський кордон, благо дірок вистачає. Другий – скласти зброю й почати домовлятися. Третій – рано чи пізно полягти в боях невідомо, за кого/що. Раз російський президент формально "злив" Донбас, то й воювати з криками: "Росія!" та "Путін, рятуй!" вже якось не випадає.

Між тим, Володимир Путін чітко відповів на одне важливе питання, але уникає інших пояснень. Наприклад, він заявляє – російських військ та консультантів з тероризму на Донбасі не було й нема. Водночас транспорти, забиті новими партіями терористів та зброєю ледь не щодня проникають в Україну саме з російської сторони. Можна назвати їх найманцями – але чому в цих найманців російське громадянство, і чому ці "дикі гуси" відкрито збираються й вербуються саме в Російській Федерації? Якщо Путін – миротворець, озброєних бойовиків та вантажівки зі зброєю мають зупиняти на виїзді російські прикордонники, а не українські – на в'їзді…

Звідси, напевне, головне запитання без відповіді: якщо Путіна не цікавить Донбас як приєднана територія, за що там воюють і які ідеали захищають десятки тисяч озброєних громадян Росії?

Сказавши 4 червня "а", Володимиру Путіну годилося б сказати "б". Й офіційно засудити дії російських громадян, котрі беруть участь у внутрішньому, на його переконання, збройному конфлікті на Сході України. Ось після цього війна на Донбасі справді втратить сенс. Бо дотепер російський президент лише прикривав українських натхненників сепаратистського руху й тероризму. Тепер же він, схоже, готовий лишити їх сам на сам із українською армією та українським правосуддям. Поки цього не сталося, кримінальна війна заради війни, на жаль, триватиме.

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Новости партнёров
Новости
Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять