Висота – два метри. Над краєм – колючий дріт ще на тридцять сантиметрів, на деяких ділянках – під високою напругою, формат "не залазь – уб'є". Довжина – дві тисячі кілометрів. Так виглядатиме захисна споруда на кордоні між Україною та Росією, яку вже розпочали будувати на одній із ділянок кордону.
Про початок реалізації проекту "Стіна"оголосив за тиждень перед тим, 3 вересня, прем'єр-міністр Арсеній Яценюк. За його словами, зведення Стіни входить до загальної концепції нової військової доктрини та стане одним із державних пріоритетів, отримавши статус національного проекту.
Нагадаємо: активна частина суспільства, зокрема соціальні мережі, влітку позитивно оцінили саму можливість відділитися від агресора товстим парканом. Вкотре провівши пряму аналогію між Україною та Ізраїлем: ця країна вже давно звела подібну стіну на кордоні з Палестиною. Агресії від сусідів не поменшало, але ізраїльтяни все одно вважають себе більш захищеними, ніж просто маючи демаркаційну лінію. Мова про інженерний проект "Стіни" на кордоні з РФ, розроблений та підготовлений за ініціативи губернатора Дніпропетровщини Ігоря Коломойського ще в червні. До слова, зараз Яценюк словом не обмовився, чи це повернення до тієї ідеї, чи проект створено на її основі.
Щоправда, відразу з'явилися так звані "стіноскептики". Найперше, що прозвучало відразу після схвалення рішення про будівництво Стіни на засіданні РНБО 16 червня, – вона може зупинити контрабандистів, терористичні групи та інших порушників, але не вбереже від прямої російської агресії. У соціальних мережах навіть викладали досить красномовні кадри з голлівудського блокбастеру "Війна світів Z", де ніким не керована армія зомбі успішно штурмувала міцну бетонну стіну, якою оточила себе в пустелі.
"Стіноскептикам" несподівано підіграв Юрій Луценко. Нагадавши: небезпечну ділянку кордону Україна має також із Білоруссю. І окупант прорветься, оминувши Стіну, з білоруської території – хоч Чернігівщина це, хоч Рівненщина. Але переймає навіть не очевидний факт, що висока та широка стіна не заспокоїть агресивного сусіда й не применшить його геополітичних апетитів. Хвилює інше: важливий проект лишився тоді на стадії розмов. Позитивно його оцінивши й ніби взявши на озброєння, чинна влада весь цей час не поспішала давати будівництву Стіни зелене світло.
Гаразд, нехай українська сторона, за даними силовиків, фактично не контролює 190 кілометрів кордону з Росією. Через цю гігантську дірку можна завести стільки живої сили й техніки противника, скільки йому треба. Проте елементарна математика свідчить: 1 710 кілометрів Україна все ж таки якось контролює. А з початком вторгнення російських військ на нашу територію журналісти каналу "1+1" дослідили: російська армія впритул підійшла і з боку Сумщини, і до Херсонщини. Вона чатує на підступах до Одещини та лякає жителів прикордонних районів Чернігівщини.
Питання лежить на поверхні: а чому до недавнього часу Стіну не починали зводити там, де у нас контролюються кордони? Тобто, чому сумнозвісну "дірку" не почали звужувати з обох боків? Так, сили ДСНС разом із армією та добровольцями риють на кордонах широкі та глибокі протитанкові рови. Але якби ровами можна було обмежитися, ідею будівництва стіни взагалі не було би запущено. А наші влада та народ не підтримали б її так одностайно.
Чесно кажучи, мене дивує, чому проект "Стіна" не почали втілювати одразу, як він був запропонований, вже у червні, бодай у якомусь вигляді. Бо звідси випливає наступне логічне питання: чи стартує тепер повноцінно (початок, нагадаю, покладено) вже національний проект після того, як про початок інженерних робіт оголосив на всю країну Арсеній Яценюк. І така дрібна деталь: як бути з тими лиховісними 190-ма кілометрами, які контролюють терористи з так званих "ДНР" і "ЛНР"? Цю дірку теж планується загородити ділянкою Стіни? І якщо так – то, значить, у військових є план, як вигнати терористів з цієї території, аби почати важливе будівництво. Ну, а раз такий план є, і плани будівництва Стіни передбачали його втілення – чому голова уряду не анонсував його раніше?
Запитань, як бачимо, в українців виникає безліч. Зате доволі показовою є відсутність подібних запитань у сусідів, від яких ми хочемо відгородитися.
Зокрема, міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров негативно оцінив плани України відгородитися від Росії Стіною: мовляв, у цивілізованому світі так не робиться, це не сприятиме зміцненню стосунків між "братами-слов'янами" і все в такому ж, звичному для нього дусі.
Натомість нечисленні російські інакодумці сприйняли анонс проекту "Стіна" так, ніби вона вже стоїть – або десь за тиждень буде добудована. Наприклад, ведучий каналу "Дождь" Михайло Козирєв не приховував суму, розповідаючи про ще не одну Стіну на карті світу, які розділяють народи. Згадав не лише Ізраїль та Палестину, а й Індію та Пакистан, Америку та Мексику й інші подібні інженерні прецеденти.
З цього робимо висновок: навіть контролюючи значну ділянку нашого кордону, маючи діюче залізничне та авіаційне сполучення з Україною, Росію все одно непокоїть сам намір українців відгородитися. Як би ми всередині країни не ставилися до влади та окремих її представників, реальний початок будівництва Стіни надовго, якщо не назавжди визначить вектор нашого розвитку. Та чітко розмежує дві цивілізації, два світи, дві системи.
Два метри довжиною, колючий дріт, висока напруга, мінні поля – ось захист від тієї цивілізації, яку нам хотіли нав'язати не лише з 30 листопада 2013-го, а й, без перебільшення, від моменту підписання історичної Угоди в Переяславі в 1654 році, про дружбу України з Росією. Ось чому Росія проти стіни на нашому кордоні. Як заважатиме – побачимо...
Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред
Читать Главред в Telegram
Главред на YouTube
