На сайті "Главред" відбувся чат із народним артистом України, співаком, директором та художнім керівником Театру пісні Павлом Зібровим. Спілкуючись із читачами, він розповів, наскільки виховані смаки українського слухача, чому військовим на Донбасі потрібні зустрічі та спілкування з вітчизняними артистами, чи піаряться наші співаки на темі війни та Майдану, чи має право артист бути аполітичним і які суми йому пропонували регіонали за виступ на "Антимайдані".
Подаємо стенограму чату з Павлом Зібровим.
Kiianyn:Пане Павле, ви колись втомлювалися від відомості, популярності, від того, що все, навіть особисте життя, на виду у широкої громадськості? Коли вас впізнають на вулиці чи в магазинах, вас це тішить чи більше дратує? Часто намагаєтеся втекти подалі від очей, де вас не впізнавали, аби відпочити?
Павло Зібров: Від цього втомитися неможливо. Ти просто несеш свою карму: якщо став популярним, достойно неси цю популярність.
Але відпочивати я люблю з сім'єю за кордоном: там тебе ніхто не знає, ніхто не просить автограф, ти можеш не голитися кілька днів, і морозиво у тебе котиться по бороді і падає на майку… Це супер-відпочинок.
alex_sm:Если не ошибаюсь, с 2010 года вы не выпускали новых альбомов. С чем связана такая пауза?
Павло Зібров: Два альбоми вийшли у 2014 році: "Кукушка" і "Най-най-най". Це підбірка за чотири роки. Звісно, вони вийшли не мільйонним тиражем, але вийшли. На жаль, зараз не модні диски — зараз Інтернет і піратство.
Paulinka:Які суми чи які привілеї пропонували регіонали вам за виступ на"Антимайдані", від якого ви відмовилися?
Павло Зібров: Пропонували кадилак (жарт). Ніколи не виступав на акціях, які проводила Партія регіонів. Гонорар пропонували в розмірі 20 тисяч американських доларів. Я сказав: "Не буду".
Paulinka:Як би ви оцінили українського слухача: наскільки виховані його смаки, наскільки високі вимоги в нього до артиста, чи важко нашому слухачеві догодити?
Павло Зібров: На жаль, український слухач невибагливий, тому що його останні 23 роки пічкають російською другосортною попсою зранку до ночі. На чому ж йому виховуватися? Зараз приходить усвідомлення, що ми є нацією зі своїми піснями, своєю культурою і своїми музичними героями.
Nikk:Помню, в прошлом году ваш клип на песню о Майдане наделал много шума... Ну, всем не угодишь: не поёшь про Майдан—плохо, и поёшь—тоже возмущаются... Скажите, не опасались ли вы негативной реакции, когда записывали ту песню, и поёте ли вы про события на востоке страны? И нужен ли Украине сейчас такой жанр, как антивоенная песня? Николай, Чернигов.
Павло Зібров: Були негативні відгуки. Але я — митець, і моя душа та помисли — з народом України. А ми з Юрієм Рибчинським зробили свій пісенно-громадянський внесок цією піснею. Цю пісню ми співатимемо із донькою Діаною в палаці "Україна" під час мого сольного концерту. До речі, Діана — президент ліцею, активно брала участь у період Майдану. Зокрема, брала у мене джип, вивозила клас, аби допомогти людям на Майдані, возила туди термоси з чаєм і бутерброди.
Чи потрібна "антивоєнна пісня"? Потрібна справжня пісня!
Fedor:Павел, вы ведь глава Партии любителей женщин, жива ли эта партия сейчас, не сдалась ли под натиском "партии любителей мужчин"? Как туда записаться или это закрытое товарищество? И почему ваша партия до сих пор не в парламенте?
Павло Зібров: Наша партія — це всеукраїнське громадське об'єднання. І називається вона Партія шанувальників жінок. Не ображайте професіоналів, називаючи їх "любітєлямі". Бувають "любітєлі" пива...
Наша політика полягає в тому, щоб любити, шанувати й оспівувати жінок, і тому вона вічна, на відміну від політичних партій, які є тимчасовими.
Alina37:Павел,читала в газете, что накануне концерта во дворце "Украина" вы стали жертвой афериста. Как такое могло случиться с таким опытным артистом,и не повлияет ли это на ваше выступление? Концерт состоится "при любой погоде"? С уважением, Алина.
Павло Зібров: Так, мене обманув аферист Георгій Іванов, але я — не перша його жертва у шоу-бізнесі. Він — прекрасний психолог і актор, йому треба працювати в "погорєлому театрі" провідним актором. І я попався... Він запропонував мені провести рекламну кампанію концерту, представився директором рекламної агенції, запевнив, що у нього спеціальні найнижчі ціни у період кризи. І я купився. Під чесне слово віддав гроші на білборди, метролайти та рекламу на телебачення — не отримав нічого. Тільки розписку. Зараз його розшукує міліція і мої хороші друзі, з чим ми його можемо і привітати. :)
Olena_: Хочу спросить вашего мнения по такому вопросу: должен ли артист быть аполитичным, эдаким "голубем мира", как некоторые наши певицы, не будем называть фамилий, или же у него должна быть четкая гражданская позиция?
Павло Зібров: У кожного артиста повинна бути громадянська позиція, тому що він, перш за все, є громадянином своєї рідної країни. "Прежде думай о Родине, а потом — о себе". (с)
Iryna:Мы с мужем хотим пойти на ваш концерт, расскажите поподробнее о нем—как и с кем вы будете отмечать 20-летие вашего коллектива?
Павло Зібров: 20-річчя ми вже відзначили в балетно-банкетній залі Павла Зіброва.
На концерті буде моя вірна "джаз-банда", найкращі "живі" музиканти України: заслужений артист України Олег Шак — клавіші, барабани — Андрій Кузьменчук, гітарист — Анатолій Манді, саксофон — Сергій Цимбал, бас-гітара — Сергій Супрун, мій балет та балет "А6".
16 квітня, палац "Україна" — квитків лишилося обмаль, але можна встигнути.
zoi_5:Павел Николаевич, не секрет, что при Януковиче вы всегда поддерживали оппозицию и никогда—тогдашнюю власть. И, тем не менее, когда вышла ваша песня "Захід і Схід", нашлись люди, которые в соцсетях писали, что Зибров "пиарится на Майдане". Скажите честно, вам не было обидно?
Павло Зібров: Було образливо. Але головний меседж тієї пісні — любов об'єднує і захід, і схід України. І на Майдані були герої і з Донбасу, і з Закарпаття.
Katt:Павел, признайтесь,вас жена к поклонницам ревнует? И не ревновали ли вы ее, когда она снималась в клипе с Калныньшем? Кстати, дружите ли вы с ним сейчас, и не разрушила ли война (он все-таки советский артист, много снимавшийся в России) эту дружбу?
Павло Зібров: Зараз із Калниньшем ми не спілкуємося, на жаль. Він сюди не приїздить, бо немає російських гастролей у нас зараз.
Звісно, я ревнував дружину до Калниньша, і це нормально. А Марина моя п'є заспокійливі таблетки від ревнощів, коли бачить навколо мене гарних жінок та дівчат. По цей день п'є.
Dara:Павле Миколайовичу, чого саме, по-вашому, не вистачає українським молодим виконавцям, аби здобувати світову славу, щоб збирати стадіони та багатотисячні концерти?
Павло Зібров: А вихід у нас є на світовий ринок? Дай Боже, молодим виконавцям збирати стадіони у нас, в Україні, чи принаймні зали. Думаю, все налагодиться у нашій державі. І будуть затребувані молоді виконавці і в себе на батьківщині.
Раніше була естрада, і було простіше. А тепер — шоу-бінес, де без вкладання великих грошей не вийде великий артист.
Dara:Павле Миколайовичу, що би ви воліли змінити в правилах українського шоу-бізнесу? Якісь основні моменти…
Павло Зібров: Хотів би, щоб не було продажних членів журі, щоб не було договірняків, які є сьогодні навіть на телепроектах серйозних каналів. Хочеться послухати вокальний голос на пісенних конкурсах, а не шоу, яке розігрується довкола соліста-вокаліста. Як раніше це було.
Dara:Павло Миколайовичу, як думаєте, чому українським артистам потрібно було спочатку "засвітитися" на російській сцені, аби їх почали сприймати у себе на Батьківщині? Завдяки кому чи чому була створена така залежність? На щастя, можна сподіватися, що відтепер усе буде інакше…
Павло Зібров: Зі мною це теж було в 1987 році. В Україні мене не сприймали серйозно. А тільки-но "засвітився" на всесоюзному конкурсі "Нові імена", повернувся до Києва на лаврах, всі провідні на той час колективи запропонували мені бути солістом.
Зараз — усе з точністю до навпаки: не "світіться" в Росії, бо роботи на Батьківщині не буде.
А завдяки чому була така залежність? У росіян є РТР та ОРТ, які транслюються по всьому світу зранку до ночі, і їх дивляться мільйони.
Надія Радевич:Ктоеще,по вашему мнению, является флагманом украинской песни на сегодня,и у кого из наших певцов есть чему поучиться?
Павло Зібров: Вважаю, що Іво Бобул (у нього найкрасивіший голос), Саша Пономарьов, Таїсія Повалій (талант — це одне, а політичні вподобання — інше).
Terri:Як ви ставитеся до концертів для бійців АТО або на їхню підтримку? Не плануєте самі виступити для наших воїнів? Як гадаєте, чи потрібні на передовій військовим музика та концерти українських виконавців?
Павло Зібров: Потрібні. Але на передовій, скоріше, потрібні творчі теплі зустрічі, а не концерти. І у мене такі зустрічі були. Береш гітару, співаєш із хлопцями пісень, розказуєш анекдоти, фотографуєшся, розповідаєш про життя — це найкращі моменти. Бо ж обладнання та апаратуру туди не привезеш. Хоча зараз наступає тепло, і можна просто неба робити імпровізовані концерти.
У мене є друг із Нікополя, який служить під Маріуполем, командир частини. Я йому пообіцяв, що поспіваю для його хлопців.
У мене було і буде багато концертів у шпиталях та військових санаторіях для наших поранених воїнів. Сама поява відомого артиста — це вже велике емоційне лікування для поранених бійців, і живе спілкування для них дуже важливе.
Terri:Чи виникало колись у вас бажання залишити Україну і жити в іншій країні? Так або ні—чому?
Павло Зібров: Ніколи в житті. У 90-х роках мене кликали до Москви — надійшла пропозиція від (Ігоря) Крутого (це були 1992-1993 роки). Тоді можна було "зачепитися" у Москві. Але вже тоді я був Заслуженим артистом України, тож навіщо воно мені було?
Terri:Як на вас—творчу людину, артиста, музиканта—впливають сьогоднішні політичні перипетії (якщо впливають)?
Павло Зібров: Політика впливає на кожну людину. Ми — митці, композитори, співаки — як лікарі, маємо зцілювати душі. Піснями ми "лікуємо" народ України — від війни, від економічних негараздів.
Життя — як нотний стан: чорне і біле. Але білих нот — сім, а чорних — п'ять. Мажорна тональність в Україні переможе!
Vasyl:ПавлеМиколайовичу, як вам, як артисту, живеться і твориться за нинішніх часів—змін, потрясінь, трагедій? Коли було простіше—за попередньої влади чи за нинішньої?
Павло Зібров: З Петром Магою ми написали дві пісні на тему сьогодення. Перша з них — "Мамине безсоння", де є прекрасні слова: "Поки є постріли — мама не засне...". Ця тривога — за наших синів, чоловіків, воїнів. І друга пісня — "Чужа війна": найближчі наші брати стали ворогами. У ній є такі слова: "Матери России, заберите сыновей — это ведь не их война".
Коли було простіше, за якої влади? Завжди було непросто. Професіоналізм артиста не здатна відмінити жодна влада.
Smilik:Перепрошую за таке питання, але ризикну, поставлю його... Вуса Павла Зіброва—це якась легендарна річ:) Коли Ви востаннє їх не носили, пам'ятаєте ті часи? Що може змусити вас їх прибрати і настільки радикально змінити звичний імідж? Ще раз перепрошую...
Павло Зібров: Вуса збривав за життя двічі: в армії — вперше, а вдруге — коли хотів здивувати наречену Марину.
Я зрозумів, що мої вуса — це антени, які мене поєднують з воротами до Господньої канцелярії. Якщо вусів не буде, то, мені здається, не зможу придумувати мелодії, і не буде звучати мій голос.
До речі, коли я цілуюся з жінками, я, окрім поцілунку, ще роблю їм масаж. Це — технологія залицяння.
Ruslan:Пане Павле, як ви ставитеся до того, що деякі наші артисти піаряться на темі війни, Майдану, трагічних подій, які переживає Україна? Адже це завжди відчувається, коли артист робить щось не щиро, а тому, що це—"в тренді"...
Павло Зібров: Мені не здається, що вони піаряться. Артист — це оголена нервова система, дуже тендітна, ніжна і вразлива. Тому, думаю, що вони пишуть пісні щиро — і великі артисти, і малі. Вони хочуть сказати своє слово — комусь вдається, а комусь не дуже. Це нормально.
Valentyna:Чому так склалося, що вас останнім часом не видно і не чутно? Що відбувається у вашому творчому житті? Друге—чи важко виборювати славу та конкурувати із молодими українськими виконавцями?
Павло Зібров: Ні з ким Павло Зібров не конкурує. У мене свій шлях і своя широка дорога. Постійно працюю і пишу нові пісні, постійно гастролюю Україною. Графік концертів можете подивитися на сайті zibrov.com.ua.
Остап Яшан:Ачому, панеПавле,ви 5квітняне відвідалиПалац"Україна" та не вшанували творчість Крищенка? Взяли приклад з Кириленката компанії?
Павло Зібров: Мав свій концерт. Але дуже хотів відвідати, та не зміг.
Inga:Павле Миколайовичу, якщо дозволите, дещо філософське і непросте питання, чи бачите ви якісь способи, за допомогою яких діячі культури, зокрема, й артисти, могли б повернути уми українців із Донбасу та Криму до їхнього коріння?
Павло Зібров: Потеплішання почалося — і в прямому, і в філософському розумінні. Українці відчули себе великою і величною нацією. Починаючи з садочка і школи, ми маємо говорити про своїх героїв, свої казки, свої пісні, свою історію і пишатися ними. І, безумовно, ЗМІ, особливо радіо і телебачення, мають виготовляти свої власні програми, продукцію.
Nattalie:Пане Павле, скажіть, кого з молодих-нових музикантів українських ви слухаєте,і з ким із колег, можливо, хотіли би заспівати дуетом?
Павло Зібров: Хотів би заспівати з Огнєвіч. А слухаю я джаз, хорошу інструментальну музику. Слова мене дратують. Тому що там не поезія, а тексти.
Ftusia:Пане Павле, ні для кого не секрет, що артисти вибагливі та забобонні люди. Чи вірити ви в якісь "артистичні прикмети"?
Павло Зібров: 13 числа я не співаю. І 29 лютого теж не співаю.
Valentyna:Ви—один із небагатьох авторів-виконавців, який присвятив пісню власній дружині. Розкажіть, як і де ви з нею познайомилися, з чого почалася ваша історія?
Павло Зібров: Познайомилися у Спілці підприємців-промисловців, де я мав концерт. І поки чекав свого виступу, познайомився з Мариною. Вона тоді обіймала посаду радника голови спілки з зовнішньоекономічних питань.
Марина у мене не тільки кохана дружина, але й перший порадник, перший слухач, перший критик, і я їй дуже вдячний за це. Ми разом працюємо в Театрі пісні 20 років.
Valentyna:Павле Миколайовичу, у вас чудова родина. Скажіть, чи є якісь "закони сімейного життя" сім'ї Зібрових, які можна брати як приклад?
Павло Зібров: Кожна сім'я — це окрема планета. Треба вміти слухати один одного, не звертати уваги на дрібниці, а брати за основу головне — довіру та любов.
Фото Олександра Синиці
Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред
Читать Главред в Telegram
Читать Главред в Viber
