"Мінське перемир'я" на Донбасі: пастки, ризики та варіанти розвитку подій

Поки розглядається три можливих варіанти подальшого розвитку подій...

Отже, 5 вересня з 18:00 на Донбасі оголошено перемир'я. Скептики відразу згадують кінець червня, коли Президент України, оголосивши про мирний план, наказав припинити вогонь, тоді в односторонньому порядку. Звісно, бойовики цього не дотримувалися. Українські воїни стріляли у відповідь, а коли термін скінчився – перейшли в активний наступ.

Настільки активний, що успіхи восьми наступних тижнів змусили Путіна піти на неприховане вторгнення. Регулярні війська РФ прийшли на допомогу терористам, наша армія зазнала чималих втрат, змушена була відступити. Вважається, що таким чином Кремль посилив свої позиції, і чергова зустріч контактної групи в Мінську відбувалася вже в контексті нової, не надто вигідної для української армії розстановки сил.

Водночас, на саміті НАТО Україна отримала небувалу та одностайну підтримку з боку альянсу. В тому числі, Петро Порошенко отримав обіцянку тісної військової співпраці. Зокрема, йшлося про можливість поставок в Україну високоточної летальної зброї. Це вже обурило Росію – голова МЗС РФ Сергій Лавров висловив глибоке занепокоєння та стурбованість хай неформальним, але все ж фактичним розширенням впливу НАТО на Схід. Заодно Захід злагоджено та серйозно заговорив про чергові санкції щодо Росії, і тепер вони вже невідворотні.

Значить, українські позиції не такі вже слабкі. Швидше за все, Путін дав команду тимчасово припинити бойові дії, аби виторгувати собі якійсь час для оцінки ситуації та чергового маневру. Так чи інакше, документ, підписаний в Мінську, хай і з представниками фейкових "республік", може мати зовсім не фейкове значення. Тобто, припинення вогню таки буде двостороннім.

Але логічне запитання: що далі? Скептики тут же заговорили про початок здачі національних інтересів України. Наша країна отримує своє Придністров'я, запускається "боснійський сценарій" тощо. Гарячі голови не охолоджують ані заява Президента про неприпустимість розвитку подібного сценарію та порушення територіальної цілісності, ані повідомлення прем'єра Арсенія Яценюка про те, що мир можливий лише на умовах, запропонованих паном Порошенком: припинення вогню, відведення іноземних військ, перекриття кордонів.

Поки що розглядається три можливих варіанти подальшого розвитку подій. Кожен із них несе ризики. А один – очевидна пастка.

Найперше, в чому сходяться експерти: терористи вогонь не припинятимуть надовго, порушать перемир'я першими. Отже, все може початися спочатку. Крім того, в гру знову може вступити всіма забутий Віктор Янукович – почне платити бойовикам, аби знову почали війну. Та навіть якщо він та й сам Путін поки не форсуватимуть подій, значна частина місцевих сепаратистів уже відчула смак крові, розбещена безкарністю та необмеженою владою, які раптом упали на голову. Тож, вийшовши з-під контролю сильних світу свого, почнуть воювати на власний розсуд.

Варіант другий: вщухне лише активна фаза протистояння. Закріпившись по всій створеній станом на цей момент лінії фронту, українські війська готуватимуться до виснажливої позиційної війни. Ситуація віддалено нагадуватиме стан східного фронту Першої світової з кінця 1915 року. До речі, у заяві Петра Порошенка є слова про важливість того, аби перемир'я тривало довго. Отже, про жоден мир, тим більше – з терористичними організаціями, поки не йдеться. Так само, як про перспективу якоїсь версії Придністров'я на контрольованій чужою армією території Донбасу.

І, нарешті, – третій варіант, котрий містить згадану вище пастку. Відомо, що представники так званих "ДНР" та "ЛНР" оголосили впевнений курс на від'єднання від України. Вони напевне отримали таку вказівку від Кремля. Тому їх не купиш жодними обіцянками Президента надати особливий статус окремим регіонів Донецької та Луганської областей щодо їхньої економічної свободи й гарантувати вільне використання будь-яких мов на цій території. А також - збереженням якихось культурних традицій (мабуть, йдеться про відзначення радянських свят чи Дня Незалежності Росії). Пастка не лише в тому, що Кремль прямо говоритиме не про друге Придністров'я, але про друге Косово, тобто, лідери самопроголошених республік, так чи інакше, втягнуться в якийсь квазіполітичний процес. Вона – в упертому запереченні Путіним наявності по той бік фронту регулярних російських військ.

Росія наполягатиме: всі ці люди – збройні частини "ополчення ДНР-ЛНР". Тобто, жителі Донбасу, корінне населення. Вимоги вивести війська з цих територій "неприйнятні", бо це "геноцид": людей виганяють із їхніх же територій. Що робить неможливим для виконання третій пункт мирного плану Порошенка – перекриття кордону.

Значить, найближчим часом або матимемо безплідні, аж до наступної весни, перемовини з проросійськими терористами на рахунок відокремлення від України, що апріорі неможливо, або хистке перемир'я буде порушено ще до того часу, як наша армія отримає обіцяну допомогу від країн НАТО. І Кремль зробить усе, аби провина за це порушення, хоча б у їхній інтерпретації, лягла на керівництво АТО.

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Новости партнеров
Новости
Продолжая просматривать glavred.info, вы подтверждаете, что ознакомились с Правилами пользования сайтом, и соглашаетесь c Политикой конфиденциальности
Принять