Політолог Анатолій Луценко: для Кремля найвигідніший формат — заморозити конфлікт на Донбасі

На сайті "Главред" відбувся чат із політологом, політтехнологом, директором компанії GMT Group Анатолієм Луценком. Спілкуючись із читачами, він розповів, скільки років ще може тривати конфлікт на Донбасі, чи робить Київ усе можливе, аби його припинити, чи вигідна і чи потрібна Росії зараз повномасштабна війна на території України, а також яким наразі є найоптимістичніший сценарій для Донбасу. Окрім того, політолог розповів, якими "хворобами" вражений український парламентаризм, чи існує для нинішньої Ради загроза дострокових виборів, а також чому в Україні кампанія з електронного декларування перетворилася на фарс.

Подаємо стенограму чату з Анатолієм Луценком.

Prokop:Поубавились ли амбиции Кремля по отношению к Украине с 2014 года? В чем они состоят, на ваш взгляд, сегодня?

Анатолій Луценко: Я вважаю, що ні. Порядок денний агресивної політики Росії актуалізується щоразу, як кремлівські стратеги відволікаються від Сирії. Тому, на жаль, казати про припинення експансіоністської політики Росії щодо України зарано.

Nina27:1) Як вам здається, чи робить Київ всі можливі і необхідні кроки задля повернення окупованих територій під свій контроль? 2) Хто на сьогодні зацікавлений у якомога довшій тривалості конфлікту на сході з обох сторін, кому, так би мовити, вигідна ця війна?

Анатолій Луценко: 1) Ні, Київ не докладає достатньої кількості зусиль через відсутність стратегії щодо повернення територій Криму та мирного процесу в цілому. Ми перестали бути суб'єктом процесу, а стали його об'єктом.

2) Вона вигідна "яструбам". :)

Viktor:За вашим прогнозом, скільки років ще може тривати конфлікт на сході України?

Анатолій Луценко: Якщо він перетече в "заморожену" стадію, то — десятки років. Аналогії цього є на пострадянському просторі: Карабах, Південна Осетія, ПМР.

Viktor:Як зараз виглядає ситуація — яка ймовірність, що восени таки відбудуться вибори в "ДНР" (террористическая организация. - ред.) та ЛНР? І чи буде Захід тиснути на Україну, аби та визнала їх результати?

Анатолій Луценко: В такому порядку точно не буде. Але дотримуватися духу і букви мінського пакету будуть змушувати.

Green:Какие перспективы имеет минский процесс? Там в очередной раз принимают рамочные соглашения об отводе сил, то продлевают уже принятые — а толку? Любые соглашения такого рода у нас всегда заканчиваются одинаково — возобновлением огня... Какой-то замкнутый круг.

Анатолій Луценко: Я погоджуюся з цією тезою. Але питання в тому, що ні міжнародні партнери України, ні сама українська сторона не запропонували іншого формату, який би дозволяв зменшувати ескалацію. Відповідно розширення формату поки що не можливе, а цей формат багато в чому пробуксовує. В цьому і є замкнене коло.

Alexandra:Чи вигідна і чи потрібна наразі Росії повномасштабна війна на території України?

Анатолій Луценко: Весь потенціал військових дій на території України Російська Федерація вже проявила. Більша ескалація ще більше вдарить по економіці росіян, оскільки в них історично економічна модель є слабкою, відповідно вона не витримує дуже тривалих турбулентностей. І я думаю, що нинішні кремлівські стратеги в цьому контексті проаналізували історію Російської імперії та СРСР. В принципі, для них найвигідніший формат — заморозити конфлікт на Донбасі, причому в такій формі, щоб з них зняли санкції. Мені здається, що якраз цього на сьогоднішній момент насправді прагнуть росіяни.

Alexandra:Як ви ставитеся до ідеї про введення візового режиму з Росією, чи вважаєте доцільним робити це?

Анатолій Луценко: Я вважаю, що всі кроки, які робить держава на міжнародній арені, в умовах саме "гібридної війни", повинні виходити з її інтересів, а головне — не звужувати можливості маневру. Відповідно аналіз, проведений більшістю українських експертів, доводить, що одностороннє запровадження візового режиму зменшить нам маневри.

Tarass:От президент заявив, що кожен е-декларант, за його словами — "голуб сизий", повинен тепер буде пояснити, звідки у нього взялися статки. Ви вірите в те, що за цим послідують правдиві звіти і каяття? І що когось оштрафують чи іншим чином покарають за награбоване, тобто зароблене?

Анатолій Луценко: Я взагалі дуже скептично ставився до процесу запровадження у нас е-декларування. І, як завжди в українців буває, ми перетворили хороший процес на фарс. Відповідно мені важко сказати, чи це була нульова декларація для чиновників, чи це були матеріали для НАБУ та інших контролюючих органів.

danylo_kruk:Що ви думаєте про "листи Суркова" — справжні чи фейк?

Анатолій Луценко: Ці документи, очевидно, були вийняті з реального листування. Єдине, що у мене не викликало жодних сумнівів, що подібне планування з боку РФ мало місце. І не тільки загальностратегічне, а й щодо створення агентурної мережі. Було б дуже дивним, якби РФ вдерлася в Крим і на Донбас без подібного планування. Якщо аналітичним шляхом ми одержуємо відповіді, то відповідно все опубліковане в той чи інший спосіб мало місце.

danylo_kruk:Як ви ставитеся до ідеї "відпустити" Донбас у вільне плавання, чи відгородитися від нього стіною, аби решта України могла вільно будувати своє життя?

Анатолій Луценко: Така думка побутує серед значної частини українського суспільства. Це фіксується соціологічно. Проблема в тому, що влада не має стратегічного планування щодо розв'язання цих двох болючих проблем. Відповідно, щоб ухвалювати такі рішення, потрібно побудувати стратегію розвитку України і в цьому контексті в діалозі з громадянським суспільством, політичним класом прийняти таке рішення на всеукраїнському референдумі. Поки що це лише соціологічно фіксовані тенденції громадської думки, не більше.

danylo_kruk:Поділіться вашим баченням сценаріїв, за якими можуть найближчим часом розгортатися події на Донбасі? Чи хоча б один із них є оптимістичним — таким, що передбачає повернення повноцінного миру в регіон?

Анатолій Луценко: Насправді проблема якраз в тому, що такі сценарії поки що не виглядають однозначними і, оскільки ми втратили суб'єктність на міжнародній арені, вони залежать насамперед від зовнішнього фактору, хочемо ми цього чи не хочемо. Для мене поки що єдиним оптимістичним сценарієм виглядає розвиток мінського процесу. Саме тому що інших поки що взагалі нема.

Andrij_Chernihiv:Можно ли считать наращивание российского военного присутствия на границе с Украиной, несмотря на все заявления и уверения в миротворчестве, сигналом того, что Путин допускает вариант открытого вторжения в Украину?

Анатолій Луценко: Він уже здійснив відкрите вторгнення в Україну, тому вся мілітарна складова працює на підтримку цього вторгнення. Там теж потрібні логістика, постачання військ, озброєння, ротація особового складу. Відповідно будь-які дії російського силового блоку працюють на забезпечення цього.

semen_senia:Як таке може бути, що регіоналка Олена Бондаренко вільно могла прийти у Верховну Раду, вільно коментувати щось журналістам, вільно висловлюючи свої відомі всім позиції? Хіба це припустимо?

Анатолій Луценко: Поки вона не є особою, яка одержала підозру від наших правоохоронних органів, вона є вільною в пересуванні.

Bonapart:ОБСЄ наголосило, що кількість обстрілів на Донбасі зросла на 40% порівняно з минулим тижнем. Із чим може бути пов'язане зростання активності бойовиків?

Анатолій Луценко: Наскільки я розумію, процес розвивається по синусоїді. Як правило, перед особистими зустрічами лідерів інтенсивність обстрілів спадає, а потім починається нова ескалація.

NVSokol:Як ви ставитеся до закликів, які останніми днями бродили Інтернетом і соцмережами, щодо того, щоб вийти на Майдан? Чи доречно це зараз? Хто стоїть за такими закликами? І взагалі, чи визрів, як вам здається, у суспільстві протестний потенціал для аж таких активних і масових акцій?

Анатолій Луценко: Згідно останньої соціології, більше 45% виборців виступають за дострокові вибори Верховної Ради, довіра до якої коливається в межах статистичної похибки. Це свідчить про те, що в суспільстві є недовіра до більшості політичного класу. Тому найбільш реальний, з точки зору світової демократичної практики, хід — це вибори, перезавантаження довіри суспільства через представницький орган — парламент. Оскільки цього не сталося, відповідно зростає кількість більш радикально налаштованого електорату. Тому чимдалі його кількість буде збільшуватися. І якщо вони синергетично поєднаються з протестними настроями щодо підвищення тарифів, то можливий і більш широкий протест. Я як організатор кількох революцій — проти Майдану в нинішній умовах. Найкращий варіант — провести дострокові вибори. Це для країни більш легкий сценарій.

NVSokol:Наскільки актуальна для цієї Ради загроза дострокових парламентських виборів?

Анатолій Луценко: Вона найбільш актуальна якраз для цієї Ради, про це я казав вище. Але затягувати перебування цього складу ВР при владі, як мінімум, не корисно для країни.

Yuriy_V.:Що ви вважаєте найбільшими хворобами українського парламентаризма? Як їх можна викорінювати? А головне—чи бачите ви з боку самих парламентарів волю це робити?

Анатолій Луценко: Волі не бачу. Головна проблема представницької демократії в Україні — відсутність партійної системи, тобто партій, які є не табличками на партійних офісах, а ідеологічними організаційними і соціально ліфтовими одиницями. І тому будь-яка спроба побудувати реальну представницьку демократію натикається на відсутність партійного базису. Тобто наш парламент — це своєрідне рахітне порося. Оскільки цю хворобу він одержує щоразу як народжується від рахітних партій.

Anatoliy:Вже третій день поспіль у Мережі обговорюють "похід за колону" в сесійній залі Добкіна. Як, по-вашому, слід було б вчинити з цим депутатом? Виглядає як взагалі безсоромна насмішка над виборцями...

Анатолій Луценко: Я вважаю, що комічна поведінка Добкіна є дуже характерною для нинішнього складу парламенту. Це стоїть в одному ряду з рукоприкладством й іншими комічними прикладами, наприклад, якихось листувань, які ловлять об'єктиви фотожурналістів. Але базова причина — це відсутність партійної системи.

Edmon:Які задекларовані "дрібнички" українських політиків вразили особисто вас і чому?

Анатолій Луценко: Я так давно займаюся політичними технологіями, що мене жодна з цих "дрібничок" не вразила.

Edmon:Питання щодо реакції на оприлюднені українськими політиками декларації... Хтось за кордоном шокований, хтось вважає, що це підвищить довіру до чиновників... А як думаєте ви, якою буде реакція у світі на це — і символічна, і практична? Та які наслідки це може мати в самій Україні після того, як населення побачило своїх "нужденних" депутатів?

Анатолій Луценко: Добре, що принаймні внаслідок цього декларування зникла ініціатива щодо підвищення зарплат "нужденним" депутатам. А якщо серйозно, то це не дуже сприятиме покращенню репутації української влади на міжнародній арені, бо ми декларуємо, що йдемо в демократичний цивілізований світ, чи не так?

Фото Олександра Синиці

Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред