Георгій Учайкін: озброєне суспільство — це суспільство взаємної ввічливості

На сайті "Главред" відбувся чат із головою наглядової ради "Української асоціації власників зброї" Георгієм Учайкіним. Спілкуючись із читачами, він розповів, від кого залежить подальша доля законопроекту "Про цивільну зброю та боєприпаси", чого боїться влада й чому не квапиться надати громадянам України право на озброєний самозахист, хто найбільше опирається ухваленню відповідного законодавства, і як після прийняття такого законодавства в країнах світу змінювався рівень вуличної злочинності та замовних убивств, а також наскільки адекватно в нашій країні застосовується практика присвоєння нагородної зброї.

Подаємо стенограму чату з Георгієм Учайкіним.

Petro:Чи маєте ви статистику щодо того, скільки щороку зараз вручається нагородної зброї президентом або МВС? І чи є ці цифри адекватними?

Георгій Учайкін: Статистику маємо, але дуже відносно. Можемо спиратися на те, про що зі скрипом повідомляє МВС. Щороку це кілька тисяч одиниць, і просто помножте на всі роки незалежності. Наскільки це адекватно? Звісно, не адекватно. Насторожує те, що в МВС старанно приховують, кого саме нагороджують.

Gallina:Георгію, який вид зброї ви вважаєте найкращим для самозахисту пересічної людини?

Георгій Учайкін: Пістолет або револьвер. Бо саме це — та зброя, яку можна щоденно носити з собою і застосувати за необхідності миттєво.

Green:Какова судьба закона "О гражданском оружии"? Когда он наконец будет рассмотрен?

Георгій Учайкін: Доля законопроекту №1135-1 "Про цивільну зброю і боєприпаси" залежить від Верховної Ради і президента Порошенко. З 10 грудня 2014 року вони вдають, що його не існує. Але ми старанно нагадуємо їм про нього і сподіваємося, що зрештою все буде добре.

journ_: Недавно суд зобов'язав НАБУ розслідувати незаконне роздавання нагородної зброї посадовцями МВС. Ви вірите, що справу буде доведено до кінця?

Георгій Учайкін: Почнемо з того, що заяву до НАБУ подала наша Асоціація, і, якщо я не помиляюся, з 10 лютого до 16 червня наші адвокати судилися з НАБУ, і, врешті-решт, тепер там будуть змушені зареєструвати нашу заяву.

Чи буде доведено справу до кінця? Залежить від багатьох чинників, один із яких — увага громадськості до цього процесу і постійний розголос. Звісно, ситуація для них неприємна, але важко буде уникнути притомних відповідей. Подивимося...

Petro:Як ви вважаєте, хто не повинен мати право на володіння зброєю, і чому?

Георгій Учайкін: Не повинні мати право на володіння зброєю люди, які були засуджені за певними статтями Кримінального кодексу. Якщо злочини, які вони вчинили, були спрямовані проти особистості, вони будуть позбавлені цього права.

Petro:Яка ваша позиція — чи слід узаконити також холодну зброю, зокрема, ножі? У чому тут дискусійність питання?

Георгій Учайкін: Я особисто погано розумію термін "холодна зброя". Чи будемо ми відносити до неї, наприклад, садовий інвентар — сокири, вила чи, може, кухонні ножі? Це — предмети побуту, а залежно від того, чи стануть вони знаряддям злочину, вони можуть кваліфікуватися як зброя. Не бачу сенсу регулювати обіг цих речей, бо інакше нам доведеться заборонити геть усе. Не забувайте, вбиває не зброя — вбиває людина.

roman_: Яка доля спіткала законопроект "Про цивільну зброю та боєприпаси?Чому про нього нічого не чутно? Чи є лобісти в Раді цих законів? Хто не дає їх розглядати?

Георгій Учайкін: Частково я вже відповідав на це питання вище. Щодо лобістів, вони, звісно, є, і з наближенням виборів їх візуально стає більше. :) Проте рішення ухвалюється на найвищому рівні, і роль парламенту тут відносна.

roman_:Складається враження, що ледь не найголовнішим противником ідеї, яку ви просуваєте, є МВС. Чому там так противляться цьому?

Георгій Учайкін: Враження складається правильне — найголовнішим антизброярським лобістом є МВС, якому ще іноді вдається паплюжити саму ідею і викидати меседжі на кшталт "роздача зброї", "вільний обіг зброї", "нап'ються — перестріляють одне одного". Проте ми не чуємо про масові перестрілки поміж мисливцями. Натомість вони примудряються у Княжичах п'ятьох своїх "на глушняк завалити". Їх можна зрозуміти — ніхто не хоче втратити монополію на надання озброєних охоронних послуг, контроль за дозвільною системою, повноваження на боротьбу з необлікованою зброєю. Набагато зручніше імітувати бурхливу діяльність і постійно збільшувати фінансування МВС з кишень платників податків. Погодьтеся, занадто це ласі шматки. :)

roman_: Наскільки порівняно з іншими країнами в Україні виховане цивілізоване ставлення до зброї? Оскільки ми зараз усе робимо з оглядкою то на Америку, то на Європу, питання — а чи схвально поставляться вони до ідеї дозволити українцям мати зброю?

Георгій Учайкін: Статистика злочинів із використанням зареєстрованої зброї, яку надало МВС, свідчить про те, що таких випадків — мізерна кількість. Фактично українці продемонстрували найкращі показники в цьому питанні в Європі. Стосовно позиції Америки і Європи — цінуємо їхню точку зору, але це базові цінності (право на збройний захист), тож будемо діяти на власний розсуд. Тим більше, що в Америці з цим взагалі нема проблем, а деякі країни Європи, наприклад, Чехія, прагнуть закріпити це право в своїх конституціях.

strozhuk_k.:Зараз почастішали випадки, коли у столиці посеред дня когось обстрілюють чи вбивають — то російського опозиціонера ледь не у центрі Києва, то мотоцикліста, то ще когось. Із чим пов'язане збільшення кількості таких випадків? І чи не стане їх ще більше, кола зброя буде ледь не у кожного з собою? Дякую за думку, з повагою...

Георгій Учайкін: Дійсно, рівень злочинності, зокрема, вуличної, збільшився в рази. Не варто об'єднувати розстріл Вороненкова з розстрілом байкера, бо в першому випадку людина була приречена, і його смерть була лише питанням часу, а в другому — нахабство і безвідповідальність призвели до трагедії. Слід враховувати, що абсолютно в усіх країнах світу, принаймні в тих країнах, які були з нами в СРСР (Латвія, Литва, Естонія, Молдова), протягом уже першого півріччя після введення в дію аналогічних законів рівень вуличної злочинності зменшився на 50-70%, а рівень замовних убивств — на 20%. Якщо за цими цифрами побачити врятовані людські життя, то це треба було робити ще 27 років тому.

Prokop:Насколько, по-вашему, изменится власть и взаимоотношения власть—народ, если у народа будет оружие?

Георгій Учайкін: Зброя у народу й так є: зареєстрованої — 2,5 мільйони одиниць і до 5 мільйонів — незареєстрованої. Це, швидше, питання хворобливої уяви влади і особистих фобій. Владу ніхто з пістолетами не захоплює. Її захоплюють з кулеметами та автоматами, як ми це побачили в Криму, або з бейсбольними битками та дерев'яними щитами. Тут мова йде про те, що виникне "справжній громадянин", який відчуватиме впевненість, відповідальність. І цей громадянин стане більш вибагливим, адже громадянином нас робить не тільки паспорт, а й право захищати всі свої інші права. Це — лише питання часу. Нікуди вони не дінуться.

Prokop:Почему вы так ратуете за свободное владение огнестрелом? В чем ваш интерес?

Георгій Учайкін: Жодного разу я не казав про "свободное владение" — Виключно про законне. Всі розмови про зброярське лобі облиште — його в Україні не існує. А якщо і існує, то це тільки "Українська асоціація власників зброї". Щодо мене, то хочеться зробити щось справжнє, про що можна буде розповісти нащадкам.

Denys:Якій соціології можна вірити щодо того, наскільки українці підтримують ідею про закріплення права на володіння вогнепальною зброєю? Адже чимало з таких досліджень говорять якраз про те, що у нас радше противляться мати таке право.

Георгій Учайкін: Поки що це найкраще питання.

На початку 2014 року в Україні проживало приблизно 40 мільйонів громадян, мінус Крим (це десь 2 мільйони осіб), мінус неконтрольовані території Донецької і Луганської областей (це ще десь 4 мільйони осіб), мінус щонайменше 2 мільйони тих, хто емігрували. Залишилося десь 32 мільйони, з яких 9 мільйонів пенсіонерів та 10 мільйонів акаунтів у Фейсбуці. Решта — діти й ті, що не голосують. Тепер питання — кого опитує мадам Бекешкіна? Чи можна довіряти таким соціологічним опитуванням, в яких фахівці не здатні навіть питання сформулювати? Коли ми, наприклад, проводимо будь-яке опитування в Інтернеті й соцмережах, то десятки тисяч опитуваних віддають до 85% підтримки нашим законодавчим ініціативам. Врешті-решт, про що може йти мова після тріумфальної перемоги нашої петиції? Просто спитайте своїх друзів — вони за чи проти, і все одразу зрозумієте.

Konn: Як гадаєте, недавні історії із Аміною Окуєвою та підприємцем у Сухолуччі, котрий зумів захистити родину, завдяки тому, що мав зброю, та інші подібні переконають владу в тому, що українцям слід дозволити мати зброю? Нападників, очевидно, це стримуватиме... Чи наблизять вони нас до такого дозволу?

Георгій Учайкін: Не наблизять. У випадку з Окуєвою була застосована нагородна зброя, а у випадку з підприємцем у Сухолуччі вдалося підняти великий галас, тому МВС вирішило заробити собі "додаткових балів". Якби не розголос навколо цієї події, ніхто не може гарантовано стверджувати, що в того чолов'яги не було б проблем. Це, скоріше, ті винятки, які яскраво підкреслюють правила.

Не очікуйте забагато від несистемних речей. З системою має боротися інша система. Якщо хочете допомогти, просто станьте частиною нашої системи. І разом переможемо.

Valeriy:Позвольте поинтересоваться вашим мнением о взрыве складов с боеприпасами в Балаклее, история, о которой много кричали, но как-то подзабыли, и не ясно, чем закончились расследования. На ваш взгляд, это была диверсия или попытка скрыть расхищения?

Георгій Учайкін: Це було головотяпство (халатність), яке коштувало нам до 10% боєкомплекту. Це жахлива подія з огляду на те, що власного виробництва боєприпасів в Україні не існує. Наслідки будуть відчутними, але, повірте, не для тих, хто мав би за це відповісти. Вони всіх "відмажуть", а боєприпаси доведеться закуповувати.

dim-dim:Розкажіть, де у Києві можна навчитися культури та техніки поводження з вогнепальною зброєю?

Георгій Учайкін: На сайті www.zbroya.info постійно анонсуються тренінги та семінари, які проводять наші партнери і колеги. Просто подивіться.

dim-dim:Георгію, поділіться вашими враженнями від Gun Open Day'June 2017. І коли наступного разу планується подібний захід (це для тих, хто цього разу не зміг потрапити)?

Георгій Учайкін: Напевно, цього року я відчув, що фестиваль став брендом. Неймовірні відчуття, неймовірні емоції, купа адреналіну і великі плани. Забігаючи наперед, можу повідомити, що наступного року плануємо проводити його в два дні, додати виставку і очікуємо на гостей з-за кордону. Дякую всім, хто відвідав і привніс свою частку емоцій в цю подію.

Bonapart:Поділіться вашою суб'єктивною оцінкою, чи є сенс завершувати АТО і започатковувати новий формат? Чи зміниться щось від цього? Бо, здається, крім назви, мало що зміниться, й смислове наповнення лишиться тим самим.

Георгій Учайкін: Для початку треба назвати речі своїми іменами: це — не АТО, це — війна. Від цього все треба будувати. Погано розуміюся на нових форматах, які виникають в РНБО. Знаю тільки одне — розгалужена система територіальної оборони є одним із головних необхідних елементів. На жаль, вже протягом трьох років чую тільки розмови про те, чому ми не можемо її створити таку, як, наприклад, в Естонії. Хто хоче, той робить. Хто не хоче, той шукає причини.

Bonapart: За даними, якими володіє ваша асоціація, наскільки потужний незаконний обіг зброї в Україні? І як на ситуацію вплинуло проведення АТО та велика кількість військових, добровольців — людей, що відслужили й брали участь у війні?

Георгій Учайкін: У нашому розпорядженні є цікавий документ, в ньому все ретельно розписано.

Liam: Часто можно услышать опасения на тот счет, что если украинцы будут свободно владеть оружием, то тут начнется беспредел, что те единичные истории, когда в Киеве средь бела дня стреляют в того или иного человека, станут буднями. Так ли это? Или все же правы те, кто утверждает, что владение оружием, наоборот, дисциплинирует общество, и все становятся вежливыми-вежливыми?

Георгій Учайкін: Сьогодні українці, володіючи потужними зразками мисливської зброї, не дають підстав стверджувати, що виникне безлад, якщо вони, і не тільки, отримають право після відповідного навчання й підготовки отримати у власність короткоствольну нарізну вогнепальну зброю (пістолети, револьвери). Світова статистика також стверджує, що в жодній країні світу не спостерігався сплеск злочинів із використанням зареєстрованої зброї після введення в дію відповідних законів. Безумовно, будуть випадки, коли дехто, не усвідомлюючи відповідальності за свої дії, застосує зброю безпідставно, проте їх буде мізерна кількість. Порівнювати це з прогнозованими показниками покращення рівня злочинності не має жодного сенсу. Ви абсолютно праві, озброєне суспільство — це суспільство взаємної ввічливості.

semen_senia: Чи готове українське суспільство отримати право володіти вогнепальною зброєю, чи доросло воно і чи зуміє з розумом користатися цим правом?

Георгій Учайкін: Ми не кажемо про володіння зброєю — ми кажемо про право на збройний захист. До цього не треба рости. Це право базується на головному інстинкті будь-якої людини — самозбереження. Заперечувати цей інстинкт і право на збройний захист безглуздо і безперспективно.

Wrangler:Ваша петиция о праве украинцев на самозащиту имела огромный резонанс и очень широкую поддержку. А чем закончилось дело? Все сошло на нет?

Георгій Учайкін: Ні. Насправді відбулася одна дуже важлива річ. Відтепер особисто президент України несе відповідальність за те, що відбувається з правом громадян на збройний захист. Адже темпи, з якими наша петиція набрала необхідну кількість голосів — 25 тисяч (а це всього чотири з половиною дні) свідчать про те, що збройний самозахист в ієрархії цінностей українці стоїть на першому місці. Навіть петиція про зменшення мита на автомобілі прийшла після нашої за місяць…

gf_43:Чого саме боїться влада, коли не хоче надавати нашим громадянам право на володіння вогнепальною зброєю?

Георгій Учайкін: Втратити в законний спосіб владу і гроші.

gf_43: Георгію, як, по-вашому, має бути видозмінена практика вручення нагородної зброї? В яких випадках і яких осіб державі доцільно нагороджувати зброєю?

Георгій Учайкін: Сьогодні важко відповісти на це питання. Однозначно правом нагороджувати цивільних має бути наділений тільки президент. Решта відомств можуть нагороджувати тільки своїх співробітників. Але з огляду на те, який бардак відбувається в цій царині, можливо, доведеться вводити більш суттєві обмеження. Безумовно, така практика існує в усьому світі, проте ніде нема таких зловживань.

Фото Олександра Синиці

Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред