Игорь Смешко

Майдан виконав свою історичну місію: він зупинив диктатуру і дав можливість народу України ще раз спробувати побудувати демократію. Бо тільки демократія в Україні при сильній централій владі, верховенстві права і контролі над владою з боку громадянського суспільства можуть подолати корупцію, бідність та нарешті розбудувати сильну і заможну Україну.
На жаль, цей Майдан може бути не останнім. Але майдани, як правило, тільки зупиняють диктаторів. А будувати демократію можна лише законним шляхом через вибори, які під контролем громадянського суспільства повинні перезавантажити систему державної влади в нашій країні.
Ще раз хочу наголосити: всі три гілки влади в Україні несуть солідарну відповідальність за трагічні події в нашії державі наприкінці 2013 та на початку 2014 років. Одними президентськими виборами тут не обійтися. Найголовніше, з моєї точки зору, це одразу після президентських виборів дострокові парламентські. Тільки коли нові політичні обличчя прийдуть у парламент, у нас з’явиться шанс на системне перезавантаження чинної влади.

Ви плутаєте два питання. Антитерористична операція повинна проводитися вибірково, якщо хочете – точечно. По визначених розвідкою цілях саме терористів і диверсантів при максимально можливому виключенні жертв серед мирного населення. Це робота спецпідрозділів силових стуктур, які повинні бути забезпечені попередньо відповідною розвідувальною та оперативною інформацією.
Що стосується корупції, як на регіональному, так і на державному рівні, як головного зла нашої країни, і яка, Ви маєте рацію, підживлює сепаратистські настрої в південно-східних регіонах нашої країни. Це – робота професійних правоохоронних органів нашої держави. Я абсолютно згоден з Вами: якби наші правоохоронні органи швидко почали працювати у цьому напрямку та мали видимі суспільству результати, у зовнішнього, дестабілізуючого втручання з боку Росії в південно-східні регіони не було б жодного шансу на успіх.

Відповідь на Ваше запитання може знати тільки президент Російської Федерації. Але ймовірність цієї події буде напряму залежати від ефективності уряду України в захисті своєї територіальної цілісності та відповідної міжнародної ситуації навколо Росії.

Повторюся: нинішнє керівництво РФ піде так далеко у вирішенні "українського питння" в його розумінні, наскільки ми дозволимо йому це зробити. Крім того, варто пам’ятати, ніхто і ніколи не допомагає країнам захищатися, якщо вони самі себе не захищають. Потрібно бути готовими до подальших провокаційних і диверсійних дій. Тому що до цього часу ми, на жаль, не переконали керівництво РФ (крім, можливо, подій у Маріуполі) у тому, що силовий блок нашої держави здатний миттєво реагувати на провокації.
Отже, стародавнє "хочеш миру – готуйся до війни" зараз актуальне як ніколи. Позитивні приклади у цьому сенсі – дії Народної Самооборони у Миколаївській, Херсонській та Одеській областях. Але нашому уряду в жодному разі не можна знімати з себе відповідальність за основний тягар у захисті територіальної цілісності та національної оборони нашої держави.

Я давно уже, коментуючи подібні запитання, говорю про те, що ми спізнилися років на 10-15 із реформою міліції. Після трагічної смерті Георгія Гонгадзе, врадіївських подій, подій на Майдані-2013, міліця, на мою думку, вже не зможе відновити свою репутацію для народу України. Міністерство внутрішніх справ повинно бути реформовано. На базі цього міністерства потрібно створити високоефективну гарнооплачувану та високотехнічно обладнану національну поліцію України. Потрібне створення на базі Національної гвардії правоохоронного органу на кшталт італійського корпусу карабінерів чи французького корпусу жандармів для правоохоронної діяльності на селищному, районному і, можливо, обласному рівнях. Думаю, що підпорядковуватися цей правоохоронний орган міг би Міністерству оборони, як це є в названих країнах. Принаймні, на моє переконання, правоохоронна діяльність на місцевому рівні повинна бути під безпосереднім контролем місцевих громад із правом цих громад обирати керівників місцевих органів правопорядку з числа професійно підготовлених та таких, що мають відповідний практичний досвід співробітників поліції. Національна ж поліція повинна працювати на загальнодержавному рівні та надавати всебічну оперативну та технічну підтримку муніципальній поліції.
Думаю, в рамках навіть нинішнього бюджету на утримання МВС при відповідній переатестації його особового складу, скорочення і підвищення заробітної плати на середній рівень європейських країн цю реформу можна було б оперативно забезпечити. Головне – з урахуванням навіть досвіду Грузії, це не кількість, а якість. І перш ніж ставити питання про боротьбу з корупцією в державі, треба відновити працездатність її імунної системи – правоохоронних органів.

Ми пожинаємо наслідки серйозних прорахунків в кадрових призначеннях на ключові посади в силових органах держави одразу після зміни влади в Києві. Очевидний факт, що три опозиційні партії, які прийшли до влади, виявилися до неї неготовими. У них не було професійного тіньового уряду, готового одразу ж взяти на себе відповідальність за справи в країні, тим більше, в умовах фактично непроголошеної війни. Квотний принцип при політичних призначеннях в силових відомствах – пряма причина, на мою думку, і втрати Криму. Історичний досвід свідчить, що у подібні трагічні часи в будь-якій державі у владі повинні бути не політичні призначенці, а професіонали, здатні приймати рішення і брати на себе відповідальність.

Поки що, очевидно, як і Ви, я не бачу серйозних позитивних результатів цієї операції. Антитерористичні операції повинні, перш за все, всебічно забезпечуватися відповідною розвідувальною та оперативною інформацією, як я вже казав про це вище. Здійснювати її повинні спеціальні підрозділи. Залучення військових до подібних операцій без відповідної їх підготовки в населених пунктах серед "зомбованого" до певної міри населення – вкрай небезпечна річ. Не кажучи вже про використання бронетехніки без прикриття з боку піхотних підрозділів... Взагалі, дії маріупольської міліції разом із внутрішніми військами наразі є майже чи не єдиним прикладом адекватних професійних дій проти заколотників.

В нашій організації СіЧ (Сила і Честь) – не тільки ветерани силових структур. В цій організації є і творча та наукова інтелігенція, активне студентство та представники малого і середнього бізнесу. Наша мета – розбудова одноіменної політичної партії з ідеологією центристських конституційних демократів. Будемо старатися виставити свій список на майбутніх парламентських виборах.
Ми вважаємо, що Україна є вагітною в цей час появою дійсно центристської демократичної партії, для якої немає двох половинок України, а є єдина неподільна і унітарна Україна із верховенством права, якщо хочете – диктатурою права, однаково для всіх. І в першу чергу – для можновладців.
Думаю, що в нас найсильніша професійна команда тих людей, які здатні у найкоротші строки подолати копупцію в країні та закласти підвалини для побудови дійсно незалежних трьох гілок влади – законодавчої, виконавчої та судової, які повинні бути поставлені під жорсткий контроль з боку громадянського суспільства. Для побудови ж цього суспільства ми вважаємо критичним всіляке сприяння на державному рівні саме малому і середньому бізнесу та створення масового середнього класу в державі. Одним із елементів цього є революційна реформа в оподаткуванні саме цього бізнесу. В перший рік уряду Саакашвілі в Грузії, за його словами, було зменшено розмір податків на 60%, що дало можливість до кінця першого року його президентства збільшити державний бюджет майже вдесятеро за рахунок детінізації економіки. На наше переконання, серйозна боротьба із корупцією саме на найвищих щаблях влади, які контролюють контрабанду, фактичний грабіж природних ресурсів, в першу чергу енергоносіїв, а також можливість використання державного бюджету в інтересах великих корпорацій – можуть майже за рік вирішити проблему наших зовнішніх заощаджень.

Я не сумніваюся, що Крим був, є і буде українським. Наше завдання – створити в континентальній частині України, якщо хочете, країну на кшталт Федеративної Республіки Німеччини у порівнянні з Німецькою Демократичною Республікою в Криму. Коли ми зможемо показати нашим кримським братам різницю між демократією і тоталітаризмом, вони перші піднімуть питання і зруйнують "берлінську стіну". Час безумовно грає на нас, але головне, як я казав вище, побудова дійсно демократичної, правової та економічно сильної України. Країни, де честь, гідність і особисті права людини будуть найвищою цінністю держави, дійсно, не на словах, а в реальному житті.
Ставлюся до пана Мустафи Джемільова зі щирою повагою. Будь-які спроби перешкодити йому служити кримськотатарському народу – безперспективні та контрпродуктивні до їх ініціаторів.
Вважаю, що громадяни України кримського походження ще раз довели, що вони є щирими патріотами України, і Україна повинна визнати, що вона в боргу перед ними. Не сумніваюся, що ми цей борг зможемо у майбутньому щиро сплатити.

У мене поки що немає підстав зробити подібну заяву. Хоча питань до дій всіх гілок влади під час кримської кризи більше ніж вдосталь. Буду відвертий, відповідні фахівці в нашій організації СіЧ із великим досвідом праці в прокуратурі вже аналізують майже похвилинно минулі події та дії відповідних посадових осіб всіх гілок влади, що де-факто призвели до втрати територіальної цілісності України.
Єдиною запорукою неповторення подібного сценарію у південно-східних регіонах, до речі, є і відвертий аналіз причини нашої втрати Криму. Мені вже доводилося говорити про те, що без відповідного аналізу дій наших розвідок, спецслужб і силових міністерств, а також відповідних рівнів прийняття рішень в уряді, ми не застраховані від повторення подібного сценарію і в цих регіонах.

Ще раз повторюся: керівництво Росії піде так далеко, як ми йому дозволимо. Кінцевою метою може бути вихід на кордони 1939-го року. Не забувайте, що головна причина конфлікту – це, перш за все, боротьба двох цивілізацій. Нинішнє керівництво РФ відчуло загрозу системі державної влади Росії з боку демократії в Україні, що народжується. Майдан-2004 і Майдан-2013, очевидно, злякали це керівництво. Тому що воно вважає, що Росія ще не готова до еволюції її авторитарної форми правління в бік демократії.
Крім того, не забувайте, що 140 мільйонів громадян РФ живуть на 1/6 земної суші, в той час, коли майже повністю слов’янська Україна налічує близько 50 мільйонів своїх громадян. Це єдиний ресурс для підсилення Росії у демографічному плані, щоб відійти від можливої катастрофи у майбутньому. Думаю, що російське керівництво завжди оглядається на свій Далекий Схід, над яким нависає динамічно зростаюча могутність Китаю з його майже півторамільярдним населенням.

Моя думка така, що це було щось на кшталт інсценування нападу поляків на німців 1 вересня 1939 року. Не самого кращого гатунку інсценування відповідних спецслужб Росії.

Рефрендуми під час фактично необ’явленої війни не мають жодного сенсу. Уряд уже заявив, що готовий іти на масштабну децентралізацію влади та передачу максимально можливих повноважень у регіони, в тому числі право вибору керівників областей. Це треба, безумовно, прискорено робити, і в цьому сенсі я не розумію, чому наш парламент має такі великі перерви у своїй роботі... Але тут справа не в референдумі, а в роботі законодавчого органу країни. На моє переконання, Україна повинна залишитися унітарною державою де-юре із максимально можливою передачею повноважень і прав місцевим громадам де-факто.

Мені зрозуміло, хто автори цього запитання. Мабуть, моя критика останнім часом новопризначених керівників розвідувальних органів спричинила відповідну реакцію.
По суті. Ця прикра історія сталася уже після мого звільнення з СБУ 4 лютого 2005 року. Всі деталі цієї оборудки були досліджені в суді, та відповідний винуватий отримав восьмирічний термін ув’язнення. Дозвіл на будівництво цього будинку було видано після мого звільнення з СБУ за нового його керівництва.
Моя племінниця, на жаль, дійсно входила до складу фірми, яка отримала дозвіл на це будівництво, і сама стала першою жертвою цієї оборудки. Вона була майже одразу виключена зі складу засновників фірми, а її інвестовані в будівництво кошти так і не були повернуті. Це визнано відповідним рішенням суду.
За вироком суду винуватий був заарештований та відбуває покарання вже більше п’яти років.

Як видно, новопризначений керівник Дніпропетровської області ефективно використовує свої фінансові та організаційні здібності для недопущення сепаратистських дій в області. Очевидно, він задіяв усі наявні у нього ресурси, щоб отримати відповідний рейтинг довіри, як в області, так і в Києві. Але треба в першу чергу віддати належне пересічним громадянам цієї області: їх виваженість та мудрість – головна запорука успіху на Дніпропетровщині. Об’єктивно кажучи, цьому сприяє і віддаленість області від безпосередньої пропаганди та втручання у її справи з боку Росії, а також приклад Криму. У будь-якому випадку, у стані фактично необ’явленої війни: "практика – критерій істини".

Безумовно, позиція Заходу впливає на поведінку керівництва Росії. Але треба бути реалістами: цей вплив поки що є обмеженим. Як на мене, кардинальним рішенням Заходу повинно було б бути безумовне виконання положень Будапештського меморандуму від 1994 року – про гарантії нашої територіальної цілісності в обмін на ліквідування третього ядерного арсеналу у світі. Маю на увазі в першу чергу такі країни, як США, Велика Британія та Франція. Крім того, реальною допомогою Україні був би перехід країн Європи на практику закупівлі російського газу на кордоні з Україною.

Гарна новина – населення південно-східних регіонів України масово не підтримує провокаційних дій з боку заколотників. Негарна новина – керівництво РФ буде продовжувати дестабілізацію ситуації у цих регіонах, поки центральна влада України не вжиє професійних дій по знешкодженню цього втручання.

Я не є членом ані РНБО, ані уряду, тому мені важко дати вичерпну відповідь на Ваше запитання. Мені також важко коментувати слова Анатолія Гриценка. Він є депутатом Верховної Ради України і, безумовно, наразі має більше можливостей спостерігати події у владі зсередини.