Зеленский должен запустить "машину страха"

Дивлячись на "особливі умови" карантину для церков в Україні, розумієш, що в нашій країні церква живе сама по собі, як "держава в державі". І цю традицію жодна влада не хоче руйнувати. Адже, якщо вона почне тиснути на церкву, це може вилитися в неприязні стосунки з духовними ієрархами. А це невигідно політикам, бо, зрештою, негативно відобразиться на рейтингах та електоральній підтримці. Саме тому влада в Україні завжди боялася будь-яких конфліктів із церквою та остерігалася загострення відносин із нею.

Так відбувається і зараз, коли церкви на власний розсуд вирішують, чи дослухатися їм до розпоряджень влади щодо карантину, чи ні. А влада у відповідь мовчить.

До того ж, якщо влада спробує щось заборонити церквам або змусити дотримуватися карантинних обмежень зараз, напередодні Великодня, це неминуче викличе потужну хвилю негативу і обурення з боку церковних ієрархів, бо для них великодні свята – це хороший бізнес, і час, коли вони добре заробляють. Недарма говорять, що Великдень годує Різдво, а Різдво – Великдень. Перекриття цих "каналів спілкування" священнослужителів із паствою призведе до глибокої фінансової кризи в середовищі церкви.

Читайте такжеАгенты коронавируса: как украинские церкви становятся рассадниками биотерроризмаТака поведінка церкви – не нова. Зокрема, католицька церква у період епідемії чуми поводилася так само. З одного боку, церква казала, що чума – це прокляття від бога, а з іншого – закликала всіх ходити до храмів, бо ж потрібно було, щоб люди несли гроші.

Церкви деяких релігійних конфесій в Україні зараз виступають з аналогічними заявами. Особливо це стосується філії РПЦ – Московського патріархату, який дуже боїться, закрившись на карантин, втратити гроші. Чинячи так, церкви МП переступають через моральні принципи і принципи совісті. Для них не важливо, що хтось захворіє чи помре. Для них важливо, щоб їхня паства фізично прийшла до храму та скинулася, хто скільки може. Це – бізнес, просто бізнес.

Тому категорична відмова від онлайн-богослужінь пояснюється не прагненням безпосереднього спілкування з богом у церкві, а прагненням церковних ієрархів не втратити заробіток.

Відомо, що влада, запровадивши карантин, зустрічалася з цього приводу із церковними ієрархами. Але, напевно, говорили щось не те або не так, бо слід було зібрати їх усіх, пояснити ситуацію і закликати поважати людське життя та здоров’я. А якщо – ні, то нагадати їм, що церкви в Україні користуються суттєвими пільгами: пільговим газом, електрикою тощо…

Церкви у таких виключних ситуаціях, як пандемія, мають бути в рівних з усіма умовах.

Наприклад, у Польщі католицька церква дотримується державницької позиції, розуміє всі ризики від багатолюдних богослужінь, тому всі костьоли закриті. А у нас УПЦ МП, навпаки, кличе людей до церкви. Але, гадаю, інцидент із Києво-Печерською лаврою, де спалах коронавірусу і є померлі монахи, суттєво змінить поведінку і влади, і церкви...

Читайте такжеОпасный бизнес: почему церкви нужно закрыть на карантинКрім того, є яскрава ілюстрація справжніх мотивів церкви, що відмовляється проводити онлайн-богослужіння: на сайті тієї ж Лаври після її закриття на карантин в той же день з’явилося повідомлення з закликом допомогти церкві фінансово, і банківські реквізити, куди скидати гроші… І це при тому, що УПЦ МП – далеко не бідна організація. У цієї церкви є свої золотовалютні запаси, золото, власне виробництво. Як мінімум, із голоду ця церква точно не помре за час карантину: вона має свої підприємства, своє забезпечення, свої продукти та ферми.

Звісно, проблему становить та частина коштів, яку УПЦ МП передає РПЦ, у Москву. Бо вся ця церква – це, по суті, велика фінансова піраміда. Знаю, що Лавра 30-50% своїх прибутків повинна віддавати у Москву в якості "плати за франшизу". От вони і викручуються, як можуть, намагаючись обійти карантинні обмеження.

Хоча подібні заклики допомагати – це просто аморально! Хіба їм їсти нема чого?! Церква просто відірвана від бога.

Якщо у Вербну неділю ми спостерігали натовпи у храмах та біля церков навіть в областях-лідерах по захворюваності на Covid-19, то нескладно уявити, що буде на Великдень. Аби не допустити масового скупчення людей у церквах на Великдень, влада має просто налякати людей, якщо інакше не виходить. Вона щодня подає доволі умовні звіти про кількість заражених у країні, які формуються в ручному режимі. Думаю, напередодні великодніх свят влада заявлятиме про тисячу-дві нових заражених на день, щоб просто залякати людей і змусити їх сидіти вдома.

За нинішніх обставин, очевидно, так і потрібно чинити – нашим людям потрібно говорити: "Якщо сьогодні дві тисячі заражених, то завтра, якщо підете в церкву, буде вже п’ять тисяч". Нам потрібно запустити цю "машину страху", аби запобігти активному поширенню коронавірусу на Великдень.

Звісно, простіше було б вчинити, як у Греції – закрити всі церкви на карантин. Але Зеленський боїться це робити. Він хоче догодити і вашим, і нашим, дружити з усіма та проскочити "поміж крапельками". А так не вийде – в умовах пандемії, зокрема й щодо церков, потрібно приймати жорсткі управлінські рішення. Церкву слід змусити дотримуватися карантину, а богослужіння мають бути заборонені. Пільги, які є у церков і можуть бути скасовані владою, можуть стати вагомим аргументом, аби переконати церковних ієрархів дотримуватися карантину.

Анатолій Октисюк, експерт аналітичного центру DemocracyHouse, спеціально для Главреду

Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред