В Древній Спарті була неписана норма ставлення до воїна, який вирушав на битву. Якщо він виходив переможцем, тоді зі щитом, якщо зазнав поразки або загинув — тоді на щиті. Сьогодні часи інші, та й характер політичних процесів значно ускладнився через неоднорідні політичні інтереси. Так само стосовно діяльності національного уряду, він завжди буде об'єктом прискіпливого експертного аналізу та суспільного критичного невдоволення. Часом здається, що критика влади є частиною сприйняття політики українцями. Втім, важливо завжди тверезо оцінювати політичну реальність і розуміти, де влада має свої слабкі, а де сильні позиції, щоб у майбутньому одні посилити, інші мінімізувати. Відповідно, моя думка про діяльність уряду Володимира Гройсмана, котрий є вже третім постмайданним національним урядом, є не спробою реабілітувати чи дискредитувати центральний орган виконавчої влади, а саме вказати на вразливі місця політики уряду та визнати його позитивні починання.
Оцінка поточного результату діяльності уряду
Почати слід з тієї тези, що уряду Володимира Гройсмана станом на 26 квітня 2017 року —лише один рік та 12 днів. Для уряду європейської країни це достатній строк, щоб виокремити перспективні вектори державної політики і продемонструвати вже попередні результати реформ. Щодо уряду Гройсмана в контексті динаміки просування демократичних реформ слід сказати таке. На самісінькому старті сам Гройсман мав досить чіткий карт-бланш дій від глави держави, він був його однопартійцем, людиною, якій президент довіряє. Втім, навіть ці передумови не уберегли прем'єра від порції критики суб'єктивного та об'єктивного характеру. До суб'єктиву слід віднести те, що уряду Гройсмана закидають консервацію демократичних, інституційних реформ і несистемні економічні реформи. Водночас стосовно урядів Арсенія Яценюка, навпаки, за всієї всій одіозності глави "Народного фронту", є думка, що саме вони були ініціаторами й мотиваторами реформ, починаючи від освітньої, армійської, податкової до реформ місцевого самоврядування. Остання, до речі, за уряду Гройсмана навіть не поглибилась, хоча саме ця реформа, як і реформа суду, податкової системи могли б стати ефективним базисом для подальших інституційних та економічних реформ у державі і в результаті Україна могла б раціональніше використовувати кошти, акумулювати додатковий дохід. Однак Гройсман, навіть використовуючи децентралізаційну риторику стосовно місцевих громад, залишається прибічником політичного, економічного централізму.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:Год правительства Гройсмана: капремонт страны в разгаре
Водночас згадаймо, що 2016 року, коли було призначено уряд Гройсмана, економіка стабілізувалася, а фінансування від іноземних кредиторів стало менш актуальним. Втім, популістські настрої в українському парламенті та "занепокоєння" з боку олігархів посилилися, що негативно вплинуло на темпи прийняття законодавчих актів та їхню якість. Окрім того, зменшилася кількість quick wins-реформ, які не потребують суттєвих зусиль. Загалом, що далі, то більше фокус зміщується до імплементації тих законів, ухвалених раніше, тобто ще за урядів Яценюка, "дивіденди" від яких освоюватиме вже уряд Гройсмана. До честі чинного уряду можна віднести й те, що Кабмін ініціював більш як половину всіх реформаторських нормативних актів, ухвалених в країні під час першого року його роботи. НБУ та парламент зберегли друге і третє місця (23 і 17% відповідно). Яскраво це видно в порівнянні, особливо з другим урядом Яценюка.
Коротко про "перемоги" і "зради" роботи уряду Гройсмана
До успіхів уряду Гройсмана слід віднести таке:
— для поліпшення умов ведення бізнесу уряд ініціював низку змін у Податковому кодексі, якими було запроваджено єдиний публічний Реєстр заяв на бюджетне відшкодування ПДВ і передбачено ліквідацію податкової міліції;
— було затверджено порядок роботи "єдиного вікна" на митниці, врегульовано порядок надання електронних документів в органи ліцензування та ін.;
— перехід до другого етапу приведення цін на газ до імпортного паритету та затвердження плану реструктуризації НАК "Нафтогаз";
— у медичній сфері — запущено програму "доступні ліки" і визначено порядок відшкодування вартості лікарських засобів і надання субвенцій місцевим бюджетам на таке відшкодування.
Позитивом (хоч із великим запізненням у кілька років) варто назвати низку нормативних актів про: 1) скорочення можливостей ДФС відкривати кримінальні справи проти підприємств; 2) постанову про створення депозитарію (вільного доступу) до академічних текстів з України; 3) постанову про ліквідацію монополії обленерго в частині продажу населенню лічильників електроенергії.
Разом із тим дивує радість урядовців від інших своїх ініціатив, які зовсім не ліквідували чи мінімізували галузеві ризики та проблеми. До таких я б однозначно додала:
Перше. Закон про спрощення реєстрації ліків із США, Канади, Австралії, Японії, Швейцарії та країн ЄС; замість того, щоб започаткувати реальні інституційні зміни з ліквідації корупції при закупівлях медикаментів і заохочення місцевих фармвиробників до створення вітчизняних аналогів зарубіжних ліків;
Друге. Створення мобільних груп для протидії корупції на митниці. На мою думку, це вимушене й очевидно недовговічне тактичне рішення. Очевидно, потрібно дійсно запроваджувати систему стримування корупції на митниці, підвищення ціни безпеки на ній для всіх учасників перетину кордону та контролю цього перетину.
Третє. Субвенції місцевим бюджетам за медичні препарати, з одного боку — це тактичний позитив, але в жодному разі не скасовує необхідності інвестування уряду в оздоровлення нації, протидію поширенню, профілактику небезпечних захворювань типу ВІЛ/СНІД, туберкульозу, цукровому діабету тощо.
Четверте. В контексті антикорупційної тематики уряд рапортує, що створив усі належні умови для роботи антикорупційних органів. Однак до запуску роботи Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів, уряду ще далеко, бо він тільки розпочав конкурс з обрання його очільника.
П'яте. В контексті розробки і застосування інструментів інформаційної політики уряд Гройсмана — на стадії планування та мрій.
Так, схваленими є: 1) проект стратегії розвитку телерадіомовлення в Херсонській області та організація мовлення на територію Криму на 2016–2017 роки, реалізується комплексна комунікаційна кампанія "Крим — це Україна"; 2) схвалено концепцію популяризації України у світі і просування інтересів України у світовому інформаційному просторі. Зокрема, здійснюється іномовлення України. Так, телеканал іномовлення UA|TV включено до одного з найбільших в світі ОТТ-сервісів, представленого у 209 країнах світу, а також забезпечено його просування у Латвії, Польщі, Естонії, Болгарії, Грузії та Молдові, зазначив Володимир Гройсман. Водночас ці країни я б не віднесла до політичних стейкхолдерів в ЄС, на громадську думку яких потрібно в першу чергу здійснювати вплив.
І взагалі, інформаційна політика — це не єдина сфера, де уряд лише мізкує про формат і контент реформ. Для прикладу, в сфері освіти уряд Гройсмана виділяє актуальність концепції нової української школи, створення мережі опорних шкіл та запровадження трьох стандартів до актуальних професій на ринку, піднімає зарплату вчителям, але не говорить про зарплати викладачів вузів, реформу вищої освіти, модернізацію вимог і стандартів підготовки вчителів шкіл і викладачів вузів, матеріальне забезпечення мережі закладів профтехосвіти та, зрештою, про збільшення комунікаційних можливостей українських школярів і студентів через мотивацію до вивчення кількох іноземних мов і поглиблення знання української ділової мови.
Підсумково про слабкі сторони діяльності кабінету Гройсмана
З економічної точки зору можна сказати, що цей Кабінет міністрів не запропонував жодної економічної стратегії розвитку України. Хоча водночас, судячи із заяв представників чинного уряду, їм вдалося досягти позитивних результатів у окремих напрямах діяльності. Так, Департамент інформації та комунікацій із громадськістю Секретаріату КМУ разом із іншими структурними підрозділами виконавчої влади виокремив основні досягнення уряду за 2016 рік. Так, серед основних було названо:
— запуск зони вільної торгівлі з ЄС;
— збільшення державних інвестицій у сфері соціально-економічного розвитку;
— збільшення мінімальної зарплати до 3200 грн з початку 2017 р.,
— впровадження електронного декларування;
— видача українських документів 16 тисячам жителів окупованих територій протягом доби;
— процедуру оформлення субсидій.
Серед досягнень в оборонній сфері уряд зазначає поставку 90 тис. тонн боєприпасів, підготовку інструкторів і проведення командно-штабних навчань, а також оновлення структури ЗСУ. А основними досягненнями у сфері енергетики названо розблокування рахунків "Енергоатому", а також те, що Україна вже майже півтора року не закуповує газ у Росії.
Однак позитив від діяльності уряду має присмак гіркоти. Взяти б, наприклад, підвищення мінімалки до 3200 грн, а також зарплат освітянам і медикам. Адже тут ситуація досить цікава.
По-перше, таке підвищення просто "з'їсть" інфляція. Підтвердженням цього є той факт, що зарплати тільки пообіцяли підняти, а ціни на товари першої необхідності вже зросли. Це також результат ще одного експерименту уряду, згідно з рішенням якого фермери, виробники продуктів харчування, а також торгові мережі звільняються від обов'язкової декларації (дозволу) на зміну цін і примусового обмеження націнки.
По-друге, існує імовірність, що представники малого та середнього бізнесу, особливо в регіонах не зможуть витримати таке навантаження і змушені будуть скорочувати персонал, переходити в "тінь" або взагалі закриватися. І врешті, небезпідставні побоювання бюджетників про можливе скорочення робочого тижня та урізання всіх існуючих надбавок до заробітної плати, що, у свою чергу, унеможливить фактичне зростання доходів цієї категорії працівників.
Інша, не менш актуальна сфера діяльності уряду — запланована земельна реформа — вже наразилася на шквал критики. Так, за словами заступника голови ради Асоціації "Земельна спілка України" Андрія Мартина, на сьогодні в Україні практично не залишилося вільних земельних ділянок, які можна було б приватизувати, якщо закон про вільний обіг вступить у силу. "Якщо чесно, простий смертний вільної землі не знайде. Із 60 мільйонів гектарів території нашої країни 55 мільйонів вже мають своїх щасливих власників".
Уряд Гройсмана ще має відносний карт-бланш на поточний рік, але за умов не лише реформатської риторики, публікації стратегії розвитку (без їхнього початку впровадження), а й у разі переходу до прийняття непопулярних політичних, економічних рішень та створення ефективних комунікацій та можливостей для підтримки малого і середнього бізнесу. Це вже завдання для уряду, але за умови політичної волі, скорочення видатків на власне утримання і повернення за стіл перемовин із приватним малим, середнім бізнесом, профільними бізнес-асоціаціями, уряд зберігає можливість виграти не лише репутаційно, а й політично.
Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред
Читать Главред в Telegram
Главред в Google News
