Володимир Парасюк: ми можемо закінчити війну на Донбасі дуже швидко

На сайті "Главред" відбувся чат із командиром 4-ої роти батальйону "Дніпро-1", відомим активістом Майдану Володимиром Парасюком. Спілкуючись із читачами, він розповів, яку найбільшу помилку в житті зробив президент РФ Володимир Путін, скільки може тривати війна на Донбасі, коли було по-справжньому страшно в Іловайському "котлі", як місцеві жителі наводили артилерійський вогонь російських військ, а також чи не шкодує він, сотник Самооборони Майдану, про доленосний ультиматум-експромт, висунутий Віктору Януковичу, що змусив екс-президента тікати в Росію. Крім того, Володимир Парасюк розповів, що спонукало його балотуватися на виборах до Верховної Ради, якими він бачить свої першочергові завдання у парламенті, а також чого можна чекати від комбатів у ВР.

Подаємо стенограму чату з Володимиром Парасюком.

Elena Savchuk:Молилася за Вас – Ви не мали права загинути. Безмірна туга за загиблими героями – вічна їм пам'ять, вони завжди будуть у наших серцях. Питання: як боротися з ЦВК (Охендовський, Лукаш, Магера), яка реєструє по мажоритарці комуністів та регіоналів і відмовляє з надуманих причин самовисуванцям?

Володимир Парасюк: Боротися з цим важко. Потрібно, щоб змінилася наша свідомість, і ми не проголосували за регіоналів та комуняк. Якщо ти зі Львова, а маєш родичів, наприклад, в Одесі чи десь на сході України, то треба дзвонити, переконувати, пояснювати. Це – наша спільна відповідальність: кого ми обираємо, ті люди потім нам і "служать".

Тарас Варварич: Почему бы не сформировать мобильные группы на квадроциклах?Подобные есть в американской армии. Проходимость отличная, скорость тоже.

Володимир Парасюк: Ідея хороша. Ми навіть готували відповідний проект. Але купувати квадроцикли дуже дорого, плюс чимало коштує їхнє обслуговування. Навіть йшлося про те, щоб встановити на них певні системи керування, які б дозволили застосовувати квадроцикли для розвідки. Отже, над цим питанням працюють.

StanisławLech:1. Які цілі ставите перед собою, йдучи у ВР (конкретні і реальні)? 2. Що можете пообіцяти своїм виборцям?

Володимир Парасюк: Передусім будемо відстоювати ті ідеї, за які боровся Майдан. Своїм виборцям можу пообіцяти, що ніколи не зійду зі шляху боротьби. Будемо боротися до того моменту, доки не здобудемо ту державу, про яку ми всі мріємо. А конкретно – нам треба повністю реформувати всі гілки виконавчої влади, що і будемо робити.

Arkadii Ovchinnikov: Мне 47 лет. Живу в городе Измаиле. Вопросов я тебе задавать не буду,просто хочу, чтобы ты оставался всегда тем, кто ты есть сейчас.

Володимир Парасюк: За це не переживайте – я точно залишуся таким, як є.

Medvedgonok Chmo:Когда Кучму и Литвина повесят за Гонгадзе?

Володимир Парасюк: Це принципові для України питання, про які ніхто не забув.

Вішати нікого не варто, а от покарати– було б потрібно.

Павел Пахом:Владимир, мне 50, киевлянин, служба 1980-82 гг. 12-я ОтБрСпнз ГРУ (СССР), мой ВУС сапёр-разведчик, ком.группы, состав – сержанты и старшины, дополнительно – штатный снайпер. Вопрос: есть ли для такого, как я, ниша в войсках, в соответствии с моими навыками? Куницын с Лисовым елозят "формирование какого-то спецподразделения", куда должны войти спецы из таких, как я. С июля и до сегодня. А воз и ныне там! Будут ли какие-то перспективы реального применения такого "нафталина", как я? Или только на блокпост, поближе к тылу? Но там и без меня есть, кому быть. Все же, думаю, РДГ ещё не в профиците в наших батальонах. Ваше мнение по этому поводу и по возможности, прошу совет относительно моих дальнейших действий. С глубоким уважением! Слава Украине!

Володимир Парасюк: Вже скоро буде сформований новий парламент, і одним із ключових питань буде повне реформування Збройних Сил України. На цьому етапі, переконаний, потрібно буде залучати кадрових бойових офіцерів.

Виктория Колосовская:Хочу выразить вам свое уважение и надежду на то, что такие, как вы – молодые, образованные, патриотичные, смогут изменить эту страну. Спасибо вам, мы вам верим.

Володимир Парасюк: Дякую за теплі слова.

Victor Kachurovskiy: Насколько, по Вашему мнению, Крыму нужна сухопутная связь с РФ? 1) Критически важна, как условие выживания. 2) Не особо важна – хватит и морской.

Володимир Парасюк: Думаю, що таке сухопутне сполучення їм потрібне, тому що зараз Крим із Росією вкрай незручний зв'язок має. Але чи підуть росіяни на те, щоб прорубати собі такий коридор? Я дуже сумніваюся.

VictorKachurovskiy:Скажіть, будь ласка, яка подія має статись, щоб ви могли сказати: "Все, ми на правильному шляху і відновимо країну"? Що може для вас стати таким маячком? І, навпаки, що має статися, щоб ви сказали: "Та ну вас!", і виїхали десь, наприклад,у Канаду?

Володимир Парасюк: "Та ну" я ніколи не скажу і ніколи не зраджу своєї країни. Я тут народився і тут мене поховають. Мені надходило багато пропозицій з різних країн Європи, зі Штатів, з Канади – виїхати на постійне місце проживання. Та я відмовився.

А щодо того, як зрозуміти, що ми на правильному шляху – коли ми вийшли на Майдан, тим самим ми вже зробили перший крок правильним шляхом.

александр березовский: Володю, запитань і так багато, тому не писатиму питання, а просто хочу сказати тобі і твоїм побратимам велике спасибі за вашу мужність. Нехай бог вас оберігає. Слава Україні!

Володимир Парасюк: Героям слава!

Тарас Кузик:Володю, що робити з г…ом на кшталт Клінчаєва і таких, як він? І з владою на місцях, котра не змінилася після подій в Україні? Мені здається, їх всіх треба "по законам воєнного врємєні", і все на тому.

Володимир Парасюк: Моя ціль – не давати пустих обіцянок. Хочу, щоб у країні змінилося ставлення влади до народу і народу – до влади, а також щоб ми всі усвідомили відповідальність, яка лежить на нас. Наприклад, якщо в селі якийсь комуняка хоче стати головою сільради, потрібно піднімати бунт проти цього. Не можна сидіти і казати, що нічого не змінилося. Нічого не зміниться: якщо у двері не постукати – вони не відчиняться.

Dimau:Вы перешли в "Донбасс"?

Володимир Парасюк: Ні, я не перейшов у батальйон "Донбас". Хоча дуже поважаю всіх бійців добровольчих батальйонів і всіх, хто воює на сході України з нашого боку.

Iryna Maday:Що Вас підштовхнуло до подання своєї кандидатури у ВР? Який із командирів батальйонів Вас підштовхнув до цього кроку? Адже до останнього Ви всіх переконували, що не бачите себе у політиці, що Вас заставило змінити думку? "Котел" в Іловайську чи щось інше? І ще одне запитання... Після повернення з бою Вам і Вашим побратимам була надана професійна допомога психологів? І як Ви вважаєте, взагалі, бійцям перед відправкою на фронт потрібна психологічна підготовка, адже не всім дано воювати?

Володимир Парасюк: Ніхто з командирів мене не переконував. До такого кроку мене підштовхнули розмови з рядовими бійцями, простими людьми, які говорили: "Йди туди, відстоюй наші права. Бо якщо ти не візьмеш на себе таку відповідальність, це буде зрадою".

Психологічна допомога була надана, але я офіційно від неї відмовився. Так вже мене привчили батьки, що я звик будь-які проблеми намагатися вирішити власними силами.

Anna Litvinenko:Якби в Україні скасували мажоритарну виборчу систему, то до якої політичної партії ви приєдналися б? І чи приєдналися б взагалі?

Володимир Парасюк: Ні до якої. В іншому разі я присвятив би наступні п'ять років тому, щоб створити силу з простих людей, а вже тоді пішов би на вибори.

яромир самагальський:Членом якої депутатської фракції чи групи ви збираєтеся стати у ВР? Відповідь "ніякої" не приймається, адже згідно з регламентом ВР і законом України "про статус народного депутата, ви стаєте безправним і навіть не другосортним, а третьосортним депутатом без прав і підтримки роботою секретаріату ВР, без права виступу. Офіційна депутатська група повинна бути не меншою, аніж найменша фракція. Дякую за правдиву відповідь.

Володимир Парасюк: Я вів перемовини з багатьма людьми, які балотуються на виборах до ВР, у тому числі з комбатами. Говорили про те, як ми будемо працювати, якщо пройдемо до Верховної Ради. Будемо об'єднуватися. Зараз важко говорити про якісь групи чи фракції, бо ще ніхто нікуди не пройшов. Тож не варто забігати наперед.

Любомир Смик: Володимире, як Ви вважаєте,чи здатні добровольчі батальйони, які в знаходяться у підпорядкуванні МВС(незалежно від часу), захищати владу від протестуючого люду, на кшталт "беркутівні", яка захищала попередню владу далеко не з власної ініціативи? Наголошую,МВС – це теж частина влади, і воно віддає накази.

Володимир Парасюк: Усі добровольчі батальйони, в тому числі й "Дніпро-1", є батальйонами МВС. Там служать свідомі люди, які мають чітку громадянську позицію. На моє переконання, такою має бути вся міліція в Україні. Ми до цього йтимемо і за це боротимемося.

Victoria Vic:Володимире, велика Вам дяка і Божої підтримки у Ваших починаннях. Питання:1) Ви володієте іноземними мовами? 2) Чи маєте плани співпраці з інститутами в плані соціального розвитку з-за кордону? 3) Як Ви думаєте змінити систему і видалити з неї кримінал? 4) Також чи є плани розвитку української культури і мови на сході?

Володимир Парасюк: 1) Володію російською, польською і на середньому рівні англійською.

2) Плани є, але поки що про це зарано говорити.

3) В першу чергу потрібне повне реформування міліції. Потрібно, щоб всі пройшли люстрацію – від звичайного патрульного до міністра внутрішніх справ. При цьому людям, які служитимуть у міліції і захищатимуть нашу внутрішню безпеку, потрібно надавати хороший соціальний захист (зарплати, страхування), щоб вони почувалися впевненими, щоб ніхто їм не зв'язував рук у захисті простих людей.

4) Є, але про них зараз розказувати не буду.

Олександр Іванович:Володимире, я займаюся перевезенням вантажів та передач із Італії, такої собі гуманітарної допомоги, яку надають українці з-за кордону своїм рідним. Питання таке. Чи хтось думає вирішувати проблему поборів та корупції на кордонах, а конкретно – на пункті пропуску Чоп-Захонь? І чи в курсі хоч хтось, скільки грошей доводиться платити, щоб перетнути кордон? А ми веземо допомогу і для армії, і для батальйонів. Я б із радістю платив ці гроші в казну, а не в кишені митникам-злодюгам.

Володимир Парасюк: Всі в курсі проблеми поборів та хабарництва на кордонах, навіть на найвищому рівні. В нашій країні нема точкових проблем – у нас повністю зламана система. Ми зробили перші кроки, щоб виправити ситуацію, але потрібно продовжувати боротися. Щодня мені телефонують з такими проблемами – намагаюся максимально вирішити їх. Але найкраща порада: коли у вас вимагають хабар, його не дати.

Таня Ратуш: Не хочу нічого питати. Просто хочу Вам подякувати. Ви все правильно робите. Вам треба йти до парламенту. Інакше там будуть брати Добкіни, брати Литвини, брати Балоги і т.д.

Володимир Парасюк: Дякую! А такі люди, як Литвини і Балоги, мають відповідати перед законом України.

Gottes: Владимир, у меня к Вам только одна просьба: не превратитесь в, простите за слово, дерьмо. Очень сложно оставаться человеком, находясь в среде политикума, в особенности украинского. Многие Вас превозносят, я – нет. Я для себя определила не верить словам кандидатов или депутатов, буду оценивать только по действиям. Искренне желаю Вам удачи и мудрых действий и сейчас, и в дальнейшем. Вы вроде бы простой, нормальный парень, вот таким и оставайтесь, не заноситесь. А слава не Украине, а, прежде всего, Господу Богу, который хранит ее до сих пор, и, надеюсь, даст нам победу и поможет построить новую страну.

Володимир Парасюк: Не переживайте, ні на що я не перетворюся!

Александр Тыринов: Володимире, дуже хочеться, якщо Ви пройдете до стін ВР, щоб Ви не стали як більшість людей, які були дуже популярні, але піддалися "соблазну" і просто зникли з публічного життя. Якщо таке станеться, то я навіть вже не уявляю, що у нашій країні взагалі можна буде вірити політикам.

Володимир Парасюк: Люди, не переживайте, я не змінюся з однієї простої причини: я собі поставив ціль і йду до неї. А моя ціль – Україна, про яку ми мріємо, за яку гинуть найкращі сини нашої землі.

Inga:Володимире, вразила ваша розповідь про те, що російські солдати не знають, де знаходяться, і вважають, що перебувають на полігоні в Ростові-на-Дону. Як таке може бути? Невже і серед військових в Росії такий "потєряний" народ, який бездумно виконує накази, навіть не розібравшись, де вони, що вони і навіщо роблять? Як вважаєте, скільки пройде десятиліть, щоб між українцями і росіянами поновилися добросусідські відносини, хоча б на тому рівні, на якому вони були до Криму?

Володимир Парасюк: Так, вони справді не знають. Це дійсно було видно по тому, що вони не знали, де знаходяться. У них не було навіть мобільних телефонів, і вони просто думали, що перебувають на навчаннях. Чи настільки там "потєряний народ"? Люди зазомбовані путінською пропагандою. Вони не хочуть вмирати, не хочуть ні в кого забирати життя. Але вони переконані, що над Україною чорні хмари, а над Росією світить ясно сонечко. Вони говорять про те, що до них переїжджає весь схід України… Тобто російське телебачення працює на знищення будь-якої правди про Україну і те, що відбувається в світі.

Dinka:Коли війна скінчиться і буде встановлений справжній мир на нашій землі, що буде перше, що ви зробите, є якісь прості бажання (не глобальні чи загальнодержавні, а суто людські, особисті)?:)

Володимир Парасюк: Особливих бажань нема. В першу чергу я хочу поставити пам'ятні знаки по всіх місцях, де велися бої на сході, щоб український народ знав, де гинули герої, де велася боротьба, і щоб на цих особистостях виховувалися наступні покоління нашої держави.

Dinka:Володимире, коли за час перебування в зоні бойових дій було по-справжньому страшно? Виникали колись сумніви, що вдасться повернутися звідти?

Володимир Парасюк: Страшно було завжди, але до цього звикаєш. Страх переборюється ціллю. Якщо твоя мета – боротися за Україну, то тобі не страшно і вмирати.

Коли потрапив у полон, трошки засумнівався, що вдасться вийти звідти живим.

Arkadij:Які у вас враження від засідання комісії з розслідування трагедії Іловайського "котла"? Варто сподіватися на сумлінне та ефективне розслідування?

Володимир Парасюк: Те, що комісія ставила незручні запитання працівнику СБУ – факт. Але чи розслідують все належним чином? Я сумніваюся. Тому що та чи інша персона у ЗСУ чи міністерстві все одно має якесь лоббі, захист, тому, думаю, все будуть максимально утаємничувати та намагатися знайти цапа відбувайла. Переконаний, якщо потягти за одну ниточку, то може розрухатися дуже велика ієрархія, і не тільки один виявиться винним, а всі. Вони один одного можуть потягти на дно, тому вони так бояться.

polit_ua: Чи володієте ви інформацією про те, наскільки насправді сьогодні велика загроза з боку Криму?

Володимир Парасюк: Путіну потрібно, щоб в Україні був хаос та дестабілізована ситуація, аби ми не змогли розвиватися та наближатися до рівня європейських країн. Тому і затіяли цю війну.

Щодо Криму – важке питання. Чесно кажучи, тут дві сторони медалі: перша з них – Путін зараз втрачає свій вплив на Україну і намагається його відновити, тому може ввести війська з того напрямку; друга – людський чинник, тобто Путін може бути людиною, яка має імперські замашки, і тому спробує ввести війська. Ми не знаємо, що насправді потрібне Путіну. Можливо, це не стратегічний план щодо України, а просто результат того, що він виявиться психом, який робить що завгодно. Але не треба панікувати, бо ми живемо в центральноєвропейській країні, яка має 40-мільойнне населення, тому якби щось подібне сталося, він отримав би таку партизанську війну, якої не було ще у світі.

polit_ua:Пане Володимире, чого чекати від такої кількості комбатів у парламенті? Це – відповідь на запит сьогодення? А хто буде командувати українськими патріотами, якщо ті бойові командири, яким люди почали довіряти, присвятять себе парламентському цирку та парламентським баталіям?

Володимир Парасюк: Я вважаю, що комбати – в сто раз кращий варіант, аніж якийсь прогнилий депутат, який йде у Верховну Раду тільки заради статусу та лобіювання власних бізнес-інтересів. Можливо, вони не будуть такими хорошими законотворцями, але вони будуть "зброєю" всього простого народу в найвищому законодавчому органі.

journ_:Наскільки та картинка й інформація, яку подають наші ЗМІ, відмінна від того, що відбувається на Донбасі насправді? Чи дозволяють нам знати правду про події в регіоні? У чому основна невідповідність "картинки" та реальності?

Володимир Парасюк: Найбільша проблема полягає в тому, що ми не говоримо правди щодо загиблих. Крім того, штаб АТО вводив в оману інформацією про звільнені міста. Наприклад, коли ми тільки заходили в Іловайськ, на карті АТО на цьому місті вже був синьо-жовтий прапорець, і говорилося, що місто звільнено. Так робити не можна. Нам слід реально оцінювати здійснені кроки, а не годувати себе марними ілюзіями.

nat_:Вже скоро виповниться рік від того дня, як почався Майдан. Стільки всього сталося такого, чого ми навіть у страшному сні не могли побачити... Оцінюючи те, що ми маємо сьогодні, як думаєте, чи варто було все це починати, чи варте було те, що ми маємо сьогодні, такої кількості людських життів, поламаних доль, пожертвуваного здоров'я патріотів? Дякую за відповідь.

Володимир Парасюк: Нема нічого ціннішого в світі, ніж людське життя. Так, нам важко втрачати людей, але ми зараз складаємо екзамен на націю. В даний момент ми боремося за справжню незалежність України.

Найбільша проблема в тому, що через неграмотне керівництво ми безглуздо втрачаємо людей. Це – проблема! Жертв могло би бути значно менше.

Smilik:Українці – дивовижні у своєму почутті гумору, яке здатні зберігати навіть у найкритичніших ситуаціях. Повчально-виховний момент для Журавського методом смітника чого вартує:) А ви, як людина, що прагне стати народним депутатом, усвідомлюєте ризик в разі чого теж пройти таку "процедуру"?:)

Володимир Парасюк: Всі кричать, що в країні нічого не змінюються. Змінюється! Хоча б те, що у смітниках опиняються депутати, і що вони спустилися з небес на землю і зрозуміли, що вони – такі самі люди, як усі. Я не збираюся йти проти державних інтересів. Якщо ти щирий у бажанні прислужитися народові, то чому боятися, що тебе кинуть у смітник?

Konn: Существует ли, по-вашему, риск и насколько он велик, что сепаратисты после завершения активных боевых действий просочатся в другие регионы Украины, наладят партизанскую борьбу, будут устраивать теракты и т.д.?

Володимир Парасюк: Сумніваюся, бо за весь цей період часу нам вдалося ізолювати частину Донецької і Луганської областей. І за цей час свідомість українців змінилася, що помітно в усіх містах України. Явним прикладом є синьо-жовті прапори всюди, чітка позиція громади щодо російської влади. Тому сумніваюся, що люди зараз допустять, щоб там до влади прийшли "ополченці", які будуть сіяти розруху.

Путін зробив найбільшу помилку в своєму житті: він не передбачив, що українці – дуже розумна нація, яка вміє аналізувати, і в цей важкий час замість того, щоб шукати винного, вони просто взяли й об'єдналися.

Konn: Владимир, ваш прогноз – как надолго сохранится эта "кровоточащая рана" на Донбассе, сколько продлится еще эта война? Вернется ли в ближайшие годы Донбасс к мирной жизни, или это теперь надолго неспокойная территория?

Володимир Парасюк: Вірю, що ми переможемо. Ми мусимо добитися того, щоб запанувало нормальне мирне життя на Донбасі. Ми і Крим повернемо. Ми не поставили крапки в історії Криму – там тільки кома.

Ми і Крим, і Донбас відвоюємо, бо це все – наші землі.

Dinka:Володимире, Вас, напевно, вже стомили цим запитанням, та повторюся і поцікавлюся у Вас: зараз, коли пройшло стільки часу, вляглися емоції та є холодна оцінка ситуації, Ви б вийшли знову на сцену Майдану тоді, у лютому, висунули б той самий ультиматум чи діяли б якось інакше? У будь-якому разі – дякую, що не побоялися творити історію нашої країни!

Володимир Парасюк: Ні, інакше я би не діяв. Тільки з Божою допомогою живу день за днем. Мені моя віра допомагає рухатися вперед.

Pavlo:Чи доводилося вам безпосередньо спілкуватися з тими, хто "по той бік барикад", з так званими "ополченцями"? Що це за люди, що рухає ними? І друге. Чи можете ви пояснити логіку тих "ополченців": якщо вони прагнуть миру на Донбасі, але життя в регіоні за своїми правилами та без суцільного підпорядкування Києву, самостійного розвитку регіону, то чому вони так наполегливо руйнують інфраструктуру, будівлі тощо – їм же там жити? Це важко збагнути...

Володимир Парасюк: У полоні спілкуватися не вдалося, але почути позицію я зміг. Людям "по той бік барикад" не потрібна незалежність – їм потрібні хаос і розруха, тому що за таких умов вони можуть вбивати, ґвалтувати, красти, і їм за це не доведеться відповідати. Їм просто комфортно перебувати у стані війни. Що це за люди? З тих, що я побачив – одні були проїдені російською пропагандою, а інші просто не звикли жити за законами, а їм ще й до рук дали зброю.

Pavlo:Володимире, якось генерал Рубан говорив про те, що, на його думку, війна на сході України кимось свідомо затягується, що все можна було б закінчити доволі швидко. Чи є у вас відчуття того, що хтось свідомо затягує це збройне протистояння, і кому вигідним може бути довготривалий конфлікт на сході? Дякую.

Володимир Парасюк: Ми можемо закінчити війну на сході дуже швидко. Але для цього потрібно, щоб найвище керівництво держави взяло на себе відповідальність і чітко окреслило, хто наш ворог. Також потрібно максимально задіяти всі наші резерви. Крім того, потрібно звільнити всіх штабних генералів, які є, і залучити до планування операцій справжніх професіоналів, офіцерів, які знають, як це, коли над ними свистять кулі. А головне – не боятися випробувань.

Karambol:Володимире, як гадаєте, яка доля чекає на добровольчі батальйони після завершення війни на сході України? Адже така купа ідейних, рішучих людей, які вміють користуватися зброєю, явно буде невигідна владі та становитиме небезпеку для неї.

Володимир Парасюк: Ми ніколи не дамо себе знищувати. Думаю, що бійці добровольчих батальйонів докладуть максимум зусиль до процесу державотворення. Цих людей потрібно підтримати морально, щоб вони йшли вперед та відстоювали наші права.

Ftusia:Розкажіть про полон після Іловайська? Які враження і висновки після побаченого тепер, коли заспокоїлися емоції?

Володимир Парасюк: Я зможу дати відповідь на це питання, напевно, через рік.

Omega:Яких ви чекаєте наслідків від особливого статусу самоврядування на Донбасі, якщо буде повною мірою реалізовано все те, про що йдеться в законі? Це наблизить Донбас хоча б на крок до миру і спокою?

Володимир Парасюк: Все, що відбувається на сході, – це результат впливу Путіна. Якщо він захоче, то "ополченці" зависнуть у повітрі над землею на метр і кричатимуть "Слава Україні!", а якщо захоче – вони стоятимуть на своєму стільки, скільки треба. Ні ДНР, ні ЛНР не вирішують долі Донбасу – все вирішується в Кремлі. Путіну не потрібен схід – йому потрібен тільки дестабілізаційний процес в Україні, який би тривав максимально довго.

У Путіна був свій пес – Янукович, через якого він міг вирішувати свої питання в Україні (із газом, із ЧФ). В один момент він втратив свій козир, і його вплив на Україну зменшився приблизно до нуля. Тому йому потрібно було відновити свій контроль над певними процесами, от він і ввів російські війська.

Omega:Чи не складається у вас враження, що Захід і Росія просто з'ясовують свої стосунки на території України та ціною життів українців? Що вони вже домовилися між собою про щось, а Україна просто виконує їхні взаємні домовленості, а її інтереси навіть не на другому місці?

Володимир Парасюк: Для чого це Росії, я розповів раніше. А от щодо Америки – ще слід розібратися, бо американці люблять повоювати на території інших держав.

Ftusia: Як місцеві мешканці Іловайська ставилися до українських військових – як до визволителів чи як до "карателів"?

Володимир Парасюк: Передусім слід зазначити, що мешканців там було дуже мало. Коли ти заходиш у певне місто, то там того вважають визволителем, у кого більша сила. Люди заради свого самозбереження балансували між одними й іншими. Але було чимало ідейних мешканців Іловайська, які працювали на користь Росії розвідками і коректувальниками артилерійського вогню. За всю операцію в Іловайську ми їх зловили чимало, і вони зізналися в тому, що працювали на Росію.

valeria_: Дякую за Вашу мужність і рішучість! Ви вірите у нашу перемогу? Після усього пережитого, ви ще не розчарувалися у військовому командуванні та найвищому керівництві держави?

Володимир Парасюк: А що дасть розчарування? Треба йти далі. Найлегше – скласти руки і сказати, що безсилий. Треба йти вперед і не зупинятися. Не таке довге життя, щоб його витрачати на страх.

y-grek:Володимире, не знаю, наскільки коректно саме зараз шукати винних, але... З вашої точки зору, хто винен у тому, що ми мали таку трагедію, як Іловайський "котел"? Які висновки ви зробили для себе після днів, проведених в оточенні?

Володимир Парасюк: У нас була не тільки трагедія Іловайська – був і Слов'янськ, і Краматорськ, і Зеленопілля. Але так склалося, що в Іловайську був історичний бій, бо там були всі добровольчі батальйони. Висновки... Тільки прості українці вміють і зможуть перемогти ворога.

Pangelina:Ви підтримуєте думку, що війну на Сході можна припинити виключно мирним шляхом? Яке ваше ставлення до Росії зараз?

Володимир Парасюк: Я – за мирне врегулювання конфлікту. Але потрібно, щоб при цьому не опинялася під загрозою цілісність держави і її інтереси.

Нам варто максимально показати свою силу і диктувати власні умови ворогу, як він диктує свої нам, і знаходити при цьому "золоту середину". Нам треба припинити скиглити.

Ставлення до Росії як до держави – нейтральне. У мене є запитання до її керівництва та до свідомості людей. У мене є друзі в Росії, частина з яких мене вважає мене фашистом, а інша – підтримує мене в моїх діях, і їм також не подобається те, що робить Росія.

Олександр Слободенюк:20 февраля Вы с трибуны Майдана фактически поставили Януковичу ультиматум. Зачем это нужно было делать, если он уже согласился на все требования оппозиции, что стало очевидным для Лукина, который тот документ не подписал? Спасибо.

Володимир Парасюк: Нам потрібно поборювати ворога, а не замилювати собі очі якимись ефемерними перемогами. Зрозумійте одне: зі втечею Янукович (саме так, як вона сталася) він потягнув за собою на дно величезну кількість своїх прихвоснів, які руйнували нашу державу. Саме для цього це було потрібно.

Odessit:Володю, кому з політиків Ви сьогодні особисто довіряєте і чому?

Володимир Парасюк: Слухаю багатьох, прислухаюся до одиниць, довіряю – нікому.

Odessit: Володю, ким Ви себе бачите в майбутньому? Мені здається, що у Вас велике політичне майбутнє.

Володимир Парасюк: Про політичне майбутнє я не думаю. Думаю про те, щоб мої діти й онуки жили в тій країні, за яку ми боремося.

Odessit:Володю, чому Ви не захватили Януковича після Вашої емоційної промови проти нього? Це був експромт чи домашня заготовка?

Володимир Парасюк: О 4-й ранку ми були готові реально йти на штурм Межигір'я, якби не було виконано нашої вимоги про відставку Януковича.

Це був суто експромт. Це був крик душі, в першу чергу мого батька. Це він хотів йти на сцену, але склалося так, що вийшов я.

Pangelina: Чи бачите ви зміни у зоні АТО зараз, під час перемир'я – покращується оснащення, у тому числі збройне, підготовка до осінньо-зимового періоду йде, як і кажуть у Міноборони, планово і уже зараз, військові відчувають увагу до себе і не в окремих частинах, а всюди?

Володимир Парасюк: Підготовка до осінньо-зимового періоду дуже слабо відчувається. Переконаний, що держава знову простому солдату дасть нуль, і відповідальність знову впаде на плечі волонтерів та простих українців. Майже все, що зараз є у армії, отримано завдяки їм.

Pangelina:Що б ви змінили у нашому Міноборони, якщо були б на місці Гелетея? Не через п'ять років, а зараз.

Володимир Парасюк: Передусім я провів би реформу. Я знищив би всю бюрократію в армії, змінив би повністю керівництво, провів би люстрацію та залучив би до співпраці справжніх кадрових офіцерів. Це дало б хороший результат. І основне – максимально увага була б зосереджена на простому солдатові: щоб він мав у чому ходити, що їсти. Я зробив би все, щоб люди були впевнені у найвищому керівництві. Щоб матері були впевнені, що їх діти захищені.

Alter Nator:Я киянин. Служив. 46 років. Як потрапити в зону АТО бійцем? Воєнкомат мене послав подалі (троє неповнолітніх дітей), з керівниками київських батальйонів фактично неможливо зустрітися, їхні контакти зашифровані, на розрекламованій гарячій лінії добровольців від МО робот відповідає, що такий номер не закріплений за жодним абонентом. Чи можу я в Києві пройти повноцінну співбесіду з особою, що приймає рішення?

Володимир Парасюк: Батальйон "Дніпро" приймає добровольців до 50 років. До думок всіх, хто мають військові звання, прислухаються, оцінюють їхні бойові здібності, і якщо людина відповідає вимогам, дають командувати ротою.

Cfyz:Как вы думаете, должен ли быть суд над "донецкой мафией" и Партией регионов (с конкретными фамилиями, туда же и Кучму, и Ющенко), которые довели государство до раскола и войны? Если зло окажется опять безнаказанным, то будет как в 2005-м – оно возродится. "Тигипки" возродятся в новых словах, но с той же музыкой.

Володимир Парасюк: Їх слід всіх відправити на істинну "родіну", кудись за Петербург. А всі зрадники нехай пустять кулю собі в чоло – це буде найкращим їхнім рішенням.

Cfyz:Слава Героям! Украина сейчас держится на вас – воинах на юго-востоке Украины. В дальнейшем Украину изменить сможете только вы – те, кто проливал кровь за ее независимость. Не политики, министры и президенты – вы сможете и должны превратить государство Украина в справедливое государство с верховенством права и законов, а не договорняк олигархов. К чему привело – видим. Отсутствие государства и наличие бизнес-территории. Есть осознание того, что это - ваша миссия, и за вас эту работу никто не сделает? Не превратятся те комбаты, пошедшие в парламент, в "тушек" за деньги?

Володимир Парасюк: Сумніваюся, що комбати перетворяться на "тушок". Але на це є совість кожної людини. Не знаю, хто з якою метою йде в Раду. Я знаю, з якою ціллю я іду. Раджу – не судіть, і не судимі будете.

Володимир Троцюк:Які ваші прогнози щодо кроків Путіна?

Володимир Парасюк: Важко передбачити дії психічно хворих людей. Але ми маємо все-таки робити аналіз по факту. Він уже проколовся, виявивши те, чого він боїться, чого не хоче, на що він тисне. Тобто його зброю ми вже знаємо. Залишилося її знищити, і тоді все буде добре.

OlyaDovgodko:На дану хвилину в країні дуже важкі часи, окрім війни їде переформатування влади, яка насправді й не збирається змінюватись. Дуже схоже, що у Мінську стався таємний договір між президентами України і Росії. Дуже схоже, що Захід і США, які і до цього мляво діяли, після цього перестали нам довіряти і взагалі тепер ігнорують наш конфлікт. Тож виходить, що простим людям потрібно рятувати Україну. На вашу думку, що народ може зараз зробити?

Володимир Парасюк: Народ може максимально долучитися до подій у країні, тобто брати активну участь у всіх процесах, зокрема, у виборах. Президент України – це найманий працівник на термін п'ять років, якому ніхто не дає дозволу віддавати наші споконвічні землі.

Путін – не вічний. Те, що буде за 20 років, може кардинально відрізнятися від того, що є сьогодні. Можливо, наша боротьба триватиме, а, можливо, ми будемо ходити по Красній площі, махати синьо-жовтими прапорами, і всі нас там любитимуть і поважатимуть.

Aleksandr Mikhajlenko:Владимир, Вы всегда такой эмоциональный? Веруете ли Вы в Бога? Читаете ли Вы Святое писание – Библию? Как Вы отнесетесь к тому, что РФ в скором времени развалится и главными на всей планете будут США? Всех благ и Божьих благословений Вам.

Володимир Парасюк: Я – віруюча людина, християнин від народження. Ходжу щонеділі до церкви і щодня молюся за те, щоб в Україні настав мир. Я не прагну того, щоб розвалилася якась держава. Я проти смертей людей – не важливо, чи вони українці, чи вони росіяни, чи американці. Я – за те, щоб у світі був мир.

Сьогодні в Україні ми не говоримо про наступ – йдеться про нашу оборону. Це – святе для українців. Зараз ми просто захищаємося. На це нам дав дозвіл Господь, Україна і наше внутрішнє переконання. Як мені казали: якщо ти загинеш за Україну, то одразу потрапиш до раю, тому що у тебе є людські цінності. У християн вважається, що, якщо ти віддав своє життя, аби врятувати життя інших людей, ти одразу потрапляєш на Небеса. Наші хлопці зараз віддають життя заради мене, Вас та всіх українців.

Artem Chuy:Владимир, мой брат Кухаренко Олег вместе с вами служит в "Днепр-1". Вы вместе были в Иловайске. Так дадут ребятам участников боевых действий или нет?

Володимир Парасюк: Я докладаю максимум зусиль. Аби всі хлопці були достойно нагороджені, щоб отримали статус учасників бойових дій.

Але я буду відмовлятися від цього статусу з однієї простої причини: наша країна і так бідна, тож пільги на житлово-комунальні послуги мені не потрібні.

Всі хлопці, які були з нами в Іловайську, які зараз у лікарні в Дніпропетровську – це герої. Якщо у когось виникне якась проблема, то я завжди готовий допомогти, чим зможу.

Igor51:Такие, как Гаврылюк и Вы были и есть примером патриотизма. Россию мы победим,куда важнее вычистить те авгиевы конюшни,которые достались нам в наследство от "совка".

Володимир Парасюк: У Ваших словах – істина.

Vasyl Hrishko:Як на рахунок мови? На вашу думку, двомовність в Україні буде підтримувати мир?

Володимир Парасюк: Я – за те, щоб у державі була одна-єдина державна мова – українська. І потрібно докладати максимум зусиль для її популяризації. Наша мова і так вважається однією з найбільш милозвучних у світі. Але я ніколи не ставив собі за мету переконати людину, яка говорить російською, перейти на українську. На сході, аби достукатися до свідомості людей, я також розмовляв російською. Це питання зручності для людей. Якщо вам зручно говорити російською, говоріть, але при цьому поважайте державну мову, рідну. Мова – не панацея. Якщо проїхатися по Україні, то можна помітити, що всюди свої мовні особливості. Але вже так історично склалося, що схід України – російськомовний, що там "вшили" ту мову насильницьким методом.

Светлана Новак:Ви були на сході і бачили все на власні очі – скажіть, як Ви відчуваєте, є у нас надія на швидке закінчення війни, а з нею – і того жахіття, що відбувається? Розумію, що питання трохи наївне, але так хочеться почути з Ваших вуст щось обнадійливе.

Володимир Парасюк: Все буде добре, бо інакшого виходу у нас немає. Ми не можемо зупинитися на середині шляху. Зараз йде боротьба – і внутрішня, і зовнішня. Ми трошки всі егоїстичні, бо хочемо перемоги вже зараз, негайно, але так не буває. Давайте подумаємо про наших дітей та онуків. Можливо, ми збудуємо для них таку країну, в якій їм буде комфортно жити.

Держава – як дитина. І зараз наша держава у юному віці, коли формується її характер, світогляд, спрямування. Як і дитина, яка хоче піти на дискотеку, має якісь свої "бзики". А ми, як батьки цієї держави, маємо виховати її. Якщо ми її гарно виховаємо, коли станемо старенькі, ця держава подбає про нас. А якщо ми зараз на неї "заб'ємо", вона так само "заб'є" на нас. Нам потрібно не пустити нашу країну під вплив інших – вона повинна мати свою чітку позицію, мати власні бажання.

LubovSoloshenko:Как предотвратить попадание регионалов в ВР?

Володимир Парасюк: Це все залежить від нас. Наприклад, якщо ваша бабуся хоче голосувати за комуніста, переконайте її, наведіть аргументи. Можливо, вона не змінить власної думки, але зробіть цей крок. Зробіть це для держави. Як кажуть: не питайся, що для тебе зробила держава – питайся, що ти для держави зробив. Хтось тримає автомат на сході, а хтось має йти і переконувати людей.

Vadym Kiev:Почему до сих пор не наказаны силовики, которые чуть более полугода назад нас убивали? Что с ними делать? Начиная от генерального прокурора и его зама, заканчивая начальниками РОВД милиции, ГАИ и т.д. Лично знаю одного подполковника ГАИ Киева, который ненавидит Майдан, Украину... Получил недавно в свои 32 очередное звание – подполковника... Почему ничего не предпринимается?

Володимир Парасюк: Я – не влада, тож не займаюся цими питаннями. Ми, добровольчі батальйони, докладаємо максимум зусиль, щоб змінили керівництво в АТО, армії. Кожен займається своїм шматком роботи: волонтери роблять свою справу, журналісти – свою, проводячи розслідування. У Вашому місті, де б Ви не знаходилися, піднімайте це питання. Вам ніхто не забороняє написати звернення у Генпрокуратуру. Можливо, це недієво, десь впаде і забудеться. Але для того, щоб дійти до цілі, слід зробити хоча б перший крок. Вода камінь точить.

Olga Olenka:Для початку хочу подякувати вам за те, що ви такий, який є, а Богу за те, що оберігає вас. Питання: яким бачите розв'язання воєнного конфлікту на сході України, переговори, як бачимо, особливого прориву не дають, але продовжувати війну – це знову непоправні втрати. І допомоги від світу нам, мабуть, чекати не варто?

Володимир Парасюк: Щодо допомоги – це правда, і слід із цим змиритися.

Нам потрібно поставити грамотного керівника силового відомства, ЗСУ, треба провести реформу. Також слід показати на сході максимум своєї сили, максимум! Тоді риторика Путіна буде зовсім інакшою. Коли він бачить перед собою слабкого противника, може надиктувати нам все що завгодно. Нам треба показати силу! Навіть якщо буде реально страшно, треба намагатися і не боятися брати відповідальність. Ми в Україні вміємо перемогти на революціях, ми вміємо багато чого, але не хочемо будувати. Але якщо ніхто не хоче будувати, то вибігають "щурі", які на цьому періоді нагрівають руки. Революцію роблять романтики, перемагають фанатики, а користуються результатами – "подлецы".

Оксана Батуринец:Чи бачите Ви людину, яка може очолити нашу армію в разі оголошення воєнного стану та повномасштабного вторгнення з боку РФ? Якщо так, то кого? Зважаючи на те, що про деяких комбатів зараз ходять не найкращі відгуки від їхніх же бійців. І, взагалі, маємо ми хоч якісь шанси "обойтись малой кровью"? А то Ви тільки критикуєте, а конкретних людей ніколи не називаєте.

Володимир Парасюк: Бачу і знаю, але не хочу поки що називати прізвищ. Є люди в Україні, які можуть потягнути найвищий рівень. Є такі командири в батальйоні "Дніпро", "Донбас", "Азов", "Айдар" тощо. Таким людям просто слід дати наказ, бо вони знають, як це робити, але у них нема амбіцій. Повірте, вони зрозуміють, що це наказ, і його необхідно виконати. Може, такі люди не мають купи віщих освіт та відбілених зубів, але вони – патріоти.

Анжелика Альта:Знайшли лікаря, з яким ви вибиралися з Іловайська?

Володимир Парасюк: На жаль, ні, не знайшов. Це був київський лікар. Не знаю ні імені, ні прізвища – є лише фото у мене на сторінці Фейсбук. Дуже хороша людина.

Фото Віктора Ковальчука

Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред