Павел Розенко

Вице-премьер-министр Украины по вопросам социальной политики
15 марта 12:00

   

Читать ответы
  • Чому ви вважаєте, що мовні питання потрібно розглядати у такому порядку: спочатку – про українську мову як єдину державну, а потім – про мови національних меншин? Можливо, навпаки, слід почати з другого, зважаючи на купу проблем, які з приводу мовного питання в освіті виникли у нас із країнами-сусідами? І, взагалі, навіщо знову на високому рівні розпалювати дискусії та суперечки з приводу однієї з найбільш дратівливих тем – теми мови?
    Нагальна необхідність розгляду законопроекту про функціонування державної мови виникла після рішення Конституційного суду, який скасував «закон Ківалова-Колесніченка». Трохи історії цього питання... Був закон про мову, прийнятий ще за часів СРСР, на заміну йому було ухвалено сумнозвісний «закон Ківалова-Колесніченка». Після рішення Конституційного суду виникла правова колізія, коли закон скасовано, але й старий закон також уже не діє. Щоб уникнути вакууму в цьому питанні, якраз і необхідно якомога швидше ухвалити законопроект про статус і функціонування державної мови. Окрім того, комітет Верховної Ради України з питань культури проробив непогану роботу, і на сьогоднішній день є вже підписаний понад 70-ма народними депутатами України законопроект № 5670-Д. Цей законопроект підписали представники практично всіх фракцій і груп, плюс позафракційні. Таким чином, консенсус у ВР щодо цього вже знайдено, і найближчим часом закон може бути проголосований. Закон про мови нацменшин — це питання, з приводу якого ще не завершені дискусії. До цього процесу мають бути залучені міжнародні експерти, Венеційська комісія, тому цей процес може затягнутися. А із законом про державну мову тягнути не можна.
  • Поясніть, будь ласка, плюси і мінуси рішення про монетизацію пільг на проїзд усіма видами транспорту загального користування? Дякую
    Одразу хочу уточнити: вчорашнє рішення Уряду — рішення про монетизацію чи не монетизацію пільг на проїзд у громадському транспорті — буде ухвалюватися місцевими органами влади. Саме вони мають вирішити, чи продовжуватиме існувати нинішня схема розрахунку, чи буде введена монетизація пільг. Лише коли місцеві органи влади приймуть таке рішення, відповідний порядок, ухвалений Кабінетом міністрів України, буде затверджений у тому чи іншому регіоні нашої держави. Окрім цього, інформація про те, що Уряд обмежив кількість пільгових перевезень 30 поїздками на місяць, не відповідає дійсності. Ми лише встановили мінімальну соціальну норму, нижче якої місцевий орган влади не повинен приймати рішень щодо розрахунку монетизованої пільги для пільговиків. Таким чином, ми захистили права пільговиків від свавілля або можливих зловживань місцевої влади. Місцевий орган влади може встановити будь-яку пільгову кількість перевезень на тому чи іншому виді транспорту для пільговиків, але не меншу, ніж соціальна норма, затверджена Урядом. Серед очевидних переваг монетизованої системи пільг — право вибору пільговиком виду транспорту, на якому йому їздити. Наприклад, на сьогоднішній день практично обмежена можливість пільговика скористатися маршрутним таксі. Коли людина матиме на руках певну суму коштів, вона сама зможе вирішити, яким видом транспорту скористатися. Окрім того, людина матиме можливість взагалі не використовувати ці кошти на проїзд, а витратити їх на інші свої власні потреби.
  • Поясніть, будь ласка, такий момент: чому, коли Газпром заявив про розірвання всіх газових контрактів із Україною, у нас усі так злякалися і здійнявся такий галас, якщо, як запевняють, Україна вже пару років взагалі не купує і кубометра російського газу для внутрішнього споживання?
    Я не помітив особливого галасу чи паніки. Принаймні у влади такого не було. Навпаки, президент України абсолютно чітко і відверто звернувся до суспільства з приводу цієї ситуації. Справді, ми закупляли російський газ. Критична ситуація виникла лише тоді, коли було ухвалене рішення Стокгольмського арбітражу, і це рішення було на користь України, але арбітраж також зобов’язав Україну закупити певну кількість російського газу, згідно з підписаними контрактами із «Газпромом». Тобто це — зобов’язання суду, яке ми мусимо виконати. «Нафтогаз» задля виконання рішення суду перерахував кошти на рахунки «Газпрому» з метою закупівлі певної кількості газу, яка, зокрема, нам була необхідна, щоб спокійно пройти сезонне похолодання, яке відбулося саме в цей час в Україні. Але «Газпром» відмовився постачати газ, відповідно до проплат «Нафтогазу». І тому у нас виникла певна критична ситуація із запасами газу, але буквально на один-два дні. Ми швидко змогли перестрахуватися, збільшити постачання газу від інших європейських країн та, таким чином, спокійно і впевнено подолали штучно створену «Газпромом» кризу.
  • Коли в Україні буде прийнято новий Трудовий кодекс ?
    Нова редакція Трудового кодексу ухвалена Верховною Радою України в першому читанні. І комітет з питань соціальної політики отримав тисячу поправок до нього. Наскільки мені відомо, комітет закінчив роботу на Трудовим кодексом і вирішив винести його в зал Верховної Ради для остаточного затвердження. Таким чином, зараз доля Трудового кодексу знаходиться в руках народних депутатів, і лише від них залежить, коли він буде остаточно розглянутий парламентом.
  • Почему пенсии поднимают только отдельным категориям граждан, а не всем? При этом минимальная ЗП уже почти в два раза выше минимальной пенсии? Разве так может быть, если минимальная зарплата - это уже черта бедности, а пенсия ниже этой суммы, по сути, получается обречением людей на бедность, причем людей, проработавших всю жизнь, плативших налоги?
    Я би теж хотів (як людина, яка займається соціальною політикою — спочатку як експерт, тепер уже як представник влади), щоб пенсії зростали всім і одразу в декілька разів. Але нинішній стан Пенсійного фонду України, на жаль, не дозволяє нам це зробити і реалізувати такі бажання. Для того, щоб виплачувати пенсії навіть у тих мізерних сумах, які сьогодні отримують українці, Пенсійному фонду не вистачає близько 130 мільярдів гривень, якими ми щорічно закриваємо відповідну прогалину в бюджеті Пенсійного фонду через Державний бюджет. Попри це ми все одно шукаємо можливості, як зробити життя наших співгромадян кращим і підвищувати їм пенсії. У жовтні 2017 року відбулося осучаснення пенсій приблизно 9 мільйонів українських пенсіонерів. Безумовно, об’єктивно не всі отримали суттєве підвищення. Але це не означає, що перерахунком пенсій у жовтні це питання закрили і зупинили цей процес. Пенсійна реформа буде продовжена, будуть нові осучаснення пенсій, будуть нові підвищення пенсій. Як тільки буде з’являтися додатковий ресурс Пенсійного фонду, ми одразу будемо спрямовувати його на підвищення пенсій. Це пріоритет і президента, і Уряду — підвищувати рівень і якість життя українців.
  • Пане Павло, ви говорили, що за кордоном працюють до 4 млн українців, а чи відомо, скільки з них продовжують працювати в Росії? Якою має бути ЗП тут, в Україні, щоб українці припинили тікати в інші країни?
    На жаль, через процес трудової міграції пройшли всі країни Східної Європи. Можемо згадати Польщу, Угорщину, Чехію, Словаччину, країни Балтії тощо. Це — об’єктивний процес. Бо при всьому бажанні навіть сьогодні вище перелічені мною країни не можуть конкурувати за рівнем оплати праці та рівнем життя з такими країнами, як Німеччина, Великобританія, США, Франція тощо. Так само і Україна після глибокої кризи 2013-2015 років, спричиненої агресією Росії і втратою значного економічного потенціалу нашої держави, не може конкурувати за умовами і рівнем оплати праці з нашими сусідами. Разом із тим, ми чудово розуміємо виклики і намагаємося здійснювати реальні кроки щодо підвищення, в першу чергу, оплати праці нашим співгромадянам. Торік ми одразу підвищили більш ніж удвічі розмір мінімальної заробітної плати, цього року зробили аналогічну дію і довели мінімальний рівень зарплати до 3 723 гривень. Такого суттєвого зростання мінімальної ЗП, яке ми здійснили за два останні роки, не було в історії України жодного разу. Мало хто пам’ятає, що ще півтора роки тому мінімальна зарплата складала 1 450 гривень. Переконаний, що це не останнє підвищення зарплат у нинішньому році.
  • Доброго дня, пане Павло. Якщо дозволите, поставлю Вам кілька особистих, не політичних питань. 1) Скільки годин на добу спить віце-прем’єр України? І чи є у вас поняття вихідних? Чи вистачає часу на сімейні справи? 2) Після гучних історій про Мальдіви і Сейшели цікаво почути, як і де відпочиваєте ви?) 3) Що для вас у режимі роботи віце-прем’єра було найскладнішим? До чого було найважче звикати? 4) Ваш найяскравіший спогад про дитинство? Щиро дякую за відповіді.
    1) Сплю приблизно шість годин. Лягаю близько дванадцятої ночі, встаю близько шостої ранку. Планувати вихідні дуже важко, бо робота непередбачувана, тож такого терміну як "планові вихідні", думаю, не існує в жодного міністра. А весь свій вільний час я, безумовно, намагаюся присвятити родині. 2) Думаю, що кожна людина знаходить можливості для відпочинку в межах своїх фінансових ресурсів. І тисячі або десятки тисяч людей можуть дозволити собі відпочивати на Сейшелах, Мальдівах, Канарських островах тощо. Мій рівень зарплати не дозволяє робити цього. Тому, як правило, мій відпочинок є доволі бюджетним і мало чим відрізняється від відпочинку переважної більшості українців. 3) Оскільки я знав, на яку посаду я йду, знав глибину своєї відповідальності, особливих "сюрпризів" я не відчув. Безумовно, найскладнішими для будь-якого колективу є перші місяці роботи, коли йде притирка членів команди, коли вибудовується система взаємодії між прем’єром і міністрами. 4) Всі найяскравіші спогади дитинства, безумовно, пов’язані з моєю родиною, спілкуванням із рідними та близькими.
  • Как думаете, дорого ли России обходится Крым – и его дотирование, и соцвыплаты, и обустройство военной базы, и санкции, полученные за аннексию?
    Безумовно, дуже дорого. І не лише з точки зору витрат державного бюджету Росії. Сам факт анексії Криму коштував Росії застосування відповідних санкцій США, ЄС та інших країн світу. Спілкуючись із політиками різних країн світу, іноді доводиться чути про те, що санкції не зіграли свою роль, і Заходу треба думати, як виходити з цієї ситуації. На мій погляд, це — абсолютно хибна думка. Якщо на думку когось із політиків, санкції не досягнули свого результату, то їх треба посилювати, робити масштабнішими, охоплювати більше коло осіб і підприємств Росії, запроваджувати секторальні санкції. Ми вдячні світовому співтовариству за повноцінну підтримку нашої держави у питаннях незалежності і територіальної цілісності України. Росія платить надзвичайно високу ціну за окупацію Криму і частини Донбасу. Кожен рік продовження санкцій відкидає Росію на десятки років назад у своєму розвитку. І це буде продовжуватися доти, доки не буде відновлено територіальну цілісність України.
  • В адрес поляков из-за их спекуляций на истории звучит жесткая критика со стороны Израиля, ряда европейских стран и США, а европейцы вроде подумывали о санкциях против Польши. Какие уроки должны вынести украинские политики из этой ситуации, учитывая, что у нас тоже в последние годы часто поднимают болезненные исторические вопросы и героизируют личности, к которым отношение в обществе весьма противоречиво?
    Давайте визнаємо, що Україна має абсолютно чітку позицію щодо відповідних змін і доповнень до польського законодавства, які були ухвалені останнім часом. Є чітка позиція президента України, Верховної Ради, українського Уряду. Разом із тим, ми абсолютно чітко розуміємо, що будь-які політичні вітри не можуть стати підставою для розбрату між українським і польським суспільством, між двома народами. Саме тому ми займаємо в переговорному процесі абсолютно конструктивну і, разом із тим, чітку й послідовну позицію щодо налагодження українсько-польських стосунків. Ми готові до дискусії щодо широкого кола питань, у тому числі щодо складних питань спільної історії. Разом із тим, деякі розбіжності у трактуванні тих чи інших подій не повинні стати гальмом для розвитку економічних, політичних, суспільних стосунків між Україною і Польщею. Переконаний, що у нас є набагато більше спільного, ніж тих розбіжностей, які час від часу проявляються у стосунках між нашими державами.
  • Павел Валерьевич, как вы считаете, почему рассорились сейчас украинцы и поляки? На какой из сторон лежит большая вина за нынешнюю напряженность в отношениях? И в ходе переговоров с польской стороной увидели ли вы реальное желание прекратить спекуляции на болезненных исторических вопросах?
    Я не вважаю, що українці і поляки розсварилися, що ми маємо якісь непереборні та неподолані перешкоди на шляху до нашої взаємодії. Також вважаю недоцільним шукати винних чи крайніх, шукати відповідь на питання "хто перший почав?". На цьому я зокрема наголошував польській стороні. Для української сторони на переговорах у Варшаві було базовим питання — що нам робити далі. І Україна має відповідь на це питання. Ми не вимагаємо від Польщі якогось ексклюзивного чи якогось особливого ставлення до нас. Ми — за рівноправні стосунки. Як приклад, наведу ситуацію із руйнуванням українських пам’ятників. Ми не вимагаємо нічого надзвичайного. Ми лише просимо польську сторону ставитися до українських пам’ятників у Польщі так, як Україна ставиться до польських пам’ятників в Україні. Саме тому ми наполягаємо на відновленні тих зруйнованих українських пам’ятників у Польщі, які досі не відновлені, не зважаючи на їхній статус — легальні вони були чи нелегальні. І знову ми показуємо тут свій приклад. Безумовно, акти вандалізму щодо польських пам’ятників в Україні мають місце, ми ніколи цього не приховували. Але всі зруйновані або сплюндровані вандалами польські пам’ятники в Україні були моментально відновлені. Саме такого ставлення ми чекаємо від польської сторони до українських пам’ятників. Такий самий паритет ми хочемо бачити і у відношенні до української громади в Польщі, до неприпустимості обмеження в’їзду до Польщі представників органів державної влади України, науковців тощо. Сподіваюся, що польська сторона почула позицію України і зробить відповідні кроки зі свого боку до продовження конструктивної співпраці між нами. Україна також готова до відповідних кроків у тих питаннях, які турбують польську сторону.
Подписывайтесь на
наш канал в Telegram
Узнавайте первыми все
самое важное и интересное
Подписаться