Лідер "Mad Heads" Вадим Красноокий: на передовій моральна підтримка потрібна не менше, ніж зброя

На сайті "Главред" відбувся чат із лідером гурту "Mad Heads" Вадимом Краснооким. Спілкуючись із читачами, він розповів, як почуваються музиканти гурту після нещодавнього ДТП, у яке вони потрапили по дорозі до Львова, як змінилися музичні смаки українців від початку війни, як він ставиться до поділу артистів на "своїх" та "чужих", чи варто їздити артистам із концертами на передову, а також, що дає віру у краще, навіть за нинішніх трагічних випробувань у країні, виконавцю найоптимістичнішої пісні "Надія є".

Подаємо стенограму чату з Вадимом Краснооким.

Inga:Вадиме, як ви себе почуваєте? Як хлопці з вашої команди? Звістка про аварію просто приголомшила. Як усе сталося, з чиєї вини?

Вадим Красноокий: Зазвичай я завжди подорожую з групою, але цього разу виїхав до Львова на день раніше. Тому в тому автобусі не був. А хлопцям довелося покувиркатися по-дорослому. Винен водій іншого авто, який несподівано вискочив з другорядної дороги. Вважаю, що за тих умов хлопці відбулися відносно легко. Ми навіть не плануємо скасовувати концерти. Я й не знав, що на трубі можна грати однією рукою. :)

Дякую всім за турботу і підтримку!

Tarasuk:Розумію, що не дуже зручне питання, але хотів би знати правдиву відповідь. Десь орієнтовно три роки назад MadHeads грали на сцені Софійської чи Михайлівської площі (точно не пригадаю) на якомусь великому партійному заході Партії регіонів. Точно співали пісню "Надія є". Вся сцена була оформлена в лого партії та інших її символах, на сцені виступали керівники, чи не вся верхівка регіоналів. В той час ви в різних інтерв'ю говорили, що не підтримуєтету владу, критикували їхній"мовний закон" та інше. Чому погодились на виступ, тільки чесно?

Вадим Красноокий: Ми ніколи не агітували за Партію регіонів і не виступали на жодному їхньому передвиборчому концерті. Той концерт, про який Ви питаєте, був присвячений Дню звільнення України від фашистських окупантів. Таке свято справді існує, але тоді воно співпало з днем виборів до Верховної Ради. На сцені, на якій ми виступали, жодної символіки Партії регіонів не було. Тому ми, звичайно ж, погодилися на виступ. І вже ввечері під сцену прийшло декілька сотень молодих людей із прапорами ПР, і тому на телеекранах це виглядало, як концерт на їхню підтримку. Звичайно ж, це був такий хід їхнього передвиборчого штабу, але ми не могли висунути жодних претензій організаторам концерту, оскільки з їхнього боку ніяких порушень не було. В будь-якому випадку, це був вечір дня виборів, тому агітація була вже не актуальна.

Tarasuk:Знаю, що трохи цікавитесь історією. Яке у вас ставлення до дивізії "Галичина"? Але тільки без такого: "Це мають вирішувати історики..." і т.д. Цікавить ваше особисте ставлення. Вони заслуговують бути героями чи ні?

Вадим Красноокий: Вважаю Другу світову війну великою трагедією людства і України. Для нас особливо, тому що українці опинилися по різні боки цієї війни. Вважаю Сталіна і Гітлера однаково страшними злочинцями і тиранами, і не став би бездумно засуджувати тих людей, які опинилися в тих чи інших збройних формуваннях. Якщо говорити про героїв України, то, очевидно, це люди, які воювали за Україну.

Tarasuk:Не секрет, що більшість рок-музикантів пробують або вживають різні наркотики. Чи курили в своєму житті хоч раз "план"? Які ще заборонені препарати пробували? Дякую за відвертість.

Вадим Красноокий: Не буду наводити перелік усіх спробуваних препаратів, але що стосується марихуани, то сучасні наукові дослідження і світовий досвід показують, що вона тривалий час була занадто демонізована. З власного досвіду знаю, що алкоголь набагато шкідливіший. А взагалі, небезпечними є будь-які наркотики.

OlyaKudryavtseva:Вадиме, яку релігію ви сповідуєте? Я знаю, що ви вегетаріанець. Скажіть, будь ласка, чому ви вирішили змінити свій раціон харчування? Хто чи що вас на це надихнуло?

Вадим Красноокий: В культурному плані я християнин, але дивлюся на ці питання сучасно. В основі всіх світових релігій лежать дуже схожі духовні цінності. Вегетаріанство вважаю здоровим способом життя, який також впливає і на здоровий дух.

Tarasuk:Чи віддали би свою дитину в скаути?

Вадим Красноокий: Цілком можливо, якщо ій це було б цікаво.

Tarasuk:Ваше ставлення до "Правого сектора"? Більш прихильне чи не прихильне?

Вадим Красноокий: До "Правого сектора", на мою думку, долучається багато патріотів України. В цьому бачу великий позитив. Але як політична партія ця організація, на мій погляд, ще не дозріла.

Smilik:Вадиме, яку найбезглуздішу і найсмішнішу річ про вас вигадувала "жовта преса"? І який найбільш неадекватний і дивний вчинок когось із ваших прихильниць вам запам'ятався?

Вадим Красноокий: На моїй пам'яті рекордом неадекватності став випадок, коли на одному з концертів одна слухачка вкусила мене за ногу. :)))

За "жовтою пресою" особливо не слідкую.

Inga: Як співають уже класики: "Допоки сонце сяє, поки вода тече – надія є!" :) Вадиме, що особисто вам дає надію на те, що все буде добре, зважаючи на трагічні часи, які зараз проживає Україна?

Вадим Красноокий: У скрутні часи набагато яскравіше проявляються якості людей. Протягом останнього року бачив багато такого, що надихає і викликає захоплення моїм народом. Впевнений, що ми достойно подолаємо всі виклики часу.

Vopros:Фраза о том, что музыка способна изменять жизнь людей и их судьбы,– это, на ваш взгляд, только высокопарные слова? Или знаете примеры, которые служат подтверждением тому?

Вадим Красноокий: Мені багато разів доводилося чути від людей, що деякі наші пісні буквально врятували їм життя. Думаю, музика – це велика сила.

Dinka: За вашими спостереженнями, як Майдан та війна змінили українців, у тому числі їхні музичні смаки, запити до текстів?

Вадим Красноокий: Мені здається, що значно поменшав запит на легку попсу, особливо російського виробництва.

Dinka:Не секрет, що Mad Heads мали чимало слухачів у Росії. Чи відомо вам, як зараз? Чи лишилася аудиторія вашого гурту, чи політика та війна навіть музичні вподобання перекроїла?

Вадим Красноокий: У нас справді було чимало слухачів у Росії, але ми не їздили туди з концертами понад десять років. Якось я завжди некомфортно почувався в тому шоу-бізнесі. Тому ніколи особливо туди не рвався. Що ж стосується наших прихильників, думаю, не всі вони змінили свої музичні смаки, бо не всі росіяни – "ватники".

Dinka:Вадиме! Скажіть, чи плануєте ви створити пісні про нинішню війну на сході України, про ці події? І чи потрібно увіковічувати "чорні дні" у творчості, яка лишиться назавжди, як думаєте? Дякую.

Вадим Красноокий: Наша пісня "Молода кров" присвячена всім подіям минулого року. Думаю, будуть створюватися ще такі пісні. Творчість – це те, що ми відчуваємо і переживаємо. Якщо пісня вдала, вона увіковічується сама собою.

Petro: Якими містами в зоні АТО MadHeads їздили, як сприймали вас там люди? І друге. Чи потрібно, по-вашому, туди, на "передок", їхати українським виконавцям до наших військових, чи їм там не до співів? Або ж навпаки, як казав Маестро у відомому фільмі: "Кто сказал, что нужно бросить песни на войне? После боя сердце просит музыки вдвойне!"?

Вадим Красноокий: Хлопцям на "передку" моральна підтримка потрібна не менше, ніж зброя і харчі. Я особисто намагаюся їздити туди при кожній можливості. До цієї ж теми приймаємо участь у проекті "Музика гідності", про який сьогодні хотілося б поговорити окремо.

Olga__:Вадик, видела рекламу феста "Музика Гідності", в котором вы участвуете. Расскажите об этом фесте подробнее, чем он отличается от других, в чем уникальность?

Вадим Красноокий: "Музика гідності" – це проект, в якому об'єдналися багато хороших музикантів і ентузіастів. Насамперед це благодійний концерт, кошти з якого підуть на потреби АТО. Але особливість у тому, що всі пісні на цьому концерті патріотичні. Кожен з артистів готує декілька пісень визвольних рухів різних часів, а також власні пісні у відповідному настрої. На концерті проводитиметься запис, компакт-диски поїдуть до наших бійців. Концерт відбудеться 2 квітня в "Стереоплазі". Наші українські військові пісні на фронті дуже потрібні. Після того, як ми співали пісню Січових стрільців "Червона калина" для наших вояків, вони зверталися до нас із настійливими проханнями цю пісню якнайшвидше записати. Інша пісня, яку Mad Heads виконають на цьому концерті, козацька – "Кришталеві чаші", яка насправді вже давно є в нашому репертуарі.

Olga Samofalova:Какие песни вы исполните на фестивале "Музика гідності", какие готовите музыкальные сюрпризы?

Вадим Красноокий: "Червона калина", "Кришталеві чаші", "Молода кров", "Надія є".

Olga Samofalova:Вадим, считаете ли важным поддерживать именно своих музыкантов? Чем вредит нам то, что в эфирах радио и ТВ присутствует в 90% российская попса? И как это искоренить?

Вадим Красноокий: У мене враження, що очищення наших ефірів уже зараз відбувається, тому що все російське викликає огиду у людей. Звичайно ж, завжди існуватимуть зразки справжнього мистецтва, зробленого російськими митцями, але до попси і шансону вже ніколи не буде такої цікавості. Нашим артистам треба зараз багато працювати, щоб заповнити цю порожнечу вітчизняним культурним продуктом.

valeria_:Вадим, как вам кажется, чего чаще всего не хватает украинским исполнителям, почему мало кому из них удается достичь мировой популярности?

Вадим Красноокий: Думаю, раніше нашим артистам бракувало зацікавлення слухачів у своїй країні. Треба було здобувати популярність у Москві, щоб на Батьківщині тебе сприймали серйозно. Але, впевнений, що це уже в минулому. Очікую найближчими роками української культурної революції. А за умови підтримки своїми слухачами наші артисти зможуть зробити значно більше і краще, що повинно відкрити двері на світову сцену.

Petro:Вадиме! За нинішніх часів, коли люди почали ділити артистів на "своїх" (тих, хто підтримує Україну, її цілісність, виступає проти війни з Росією тощо) та "чужих" (тих, що підтримують країну-окупанта та не соромляться їздити туди із виступами та за нагородами), як особисто вам працюється? Ви відчуваєте дискомфорт, втрати для себе? Як виходите з цієї ситуації? Дякую.

Вадим Красноокий: Я дискомфорту не відчуваю, бо, як уже казав вище, ми понад десять років не виступали в Росії. Поділ на "своїх" і "чужих" неминучий в умовах війни.

Petro:Чи є у вас перелік міст, до яких ніколи не поїдете виступати? Якщо так, то – які саме і чому? Окремий вам респект за то, що їздите час від часу й по селах, на відміну від більшості наших виконавців.

Вадим Красноокий: Такого переліку немає і не може бути. Виступаємо скрізь, де нас хочуть чути і куди запрошують.

max32:Вадиме, чим можна пояснити попит на попсу та шансон у наших людей? Чому люди часто надають перевагу примітивній попсі? У нас не виховані смаки слухача, а, враховуючи те, що радіо та телебачення дають саме той музичний продукт, якого бажає аудиторія, то ці смаки і не виховуються – замкнуте коло виходить?

Вадим Красноокий: У Вашому ж запитанні є і відповідь. ЗМІ не виховують музичні смаки. Треба змалку долучати дітей до музики, щоб вони співали, грали на різних музичних інструментах. Тоді в дорослому віці будуть зовсім інші культурні потреби. Поки держава ніяк не здатна це забезпечувати, але це можуть і повинні робити батьки.

max32:Склалося враження після загибелі Кузьми Скрябіна, що в Україні талановитому музиканту та просто класному чуваку треба померти, щоб його належним чином оцінили, помітили… Чи це хибне враження, як думаєте?

Вадим Красноокий: Та це не тільки в Україні. Смерть завжди розставляє акценти і змушує зрозуміти, наскільки цінним було те, що назавжди втрачено.

Smilik:Певний період гурт називався Mad Heads XL – чому так, і чому зараз зникло ось це "XL"?:) До речі, як вам вдається лишатися драйвовими "шаленими головами", не дивлячись на те, що ви подорослішали відтоді, як гурт утворювався, помудрішали?:)

Вадим Красноокий: Відзначаючи 20-річчя гурту, вирішили повернутися до початкової назви і об'єднати всю нашу творчість під однією вивіскою.

Як вдається? Не знаю. Просто ми такі. :)

mad_guy:Украину в условиях нынешней войны поддержали (если брать российских музыкантов) именно исполнители рока, а не попсы – как думаете, почему так? Потому что рокеры – бунтари по своей натуре, потому что более мудры, потому что более честны и способны открыто высказывать непопулярную точку зрения?

Вадим Красноокий: Не всі російські рокери підтримали Україну, але справді саме серед рок-музикантів більше мислячих особистостей, для яких творчість – це не лише кон'юнктура.

Smilik:Що спонукає вас на концертах співати хіт про Путіна? Популяризуєте творчість футбольних уболівальників?:)

Вадим Красноокий: Люди самі співають – ми лише акомпонуємо. :)))

Vopros:По вашим оценкам, насколько снизился интерес украинцев к развлечениям и концертам с начала войны? Вас не коробит от контраста между горем людей на востоке, ежедневной гибелью наших военных там и происходящим в тыловых городах, где будто "пир во время чумы" (кафе, кино, рестораны, тусовки, концерты и т.д.) – там гибнут, а тут, как ни в чем не бывало, веселятся?

Вадим Красноокий: Насправді по всій Україні люди зараз значно менше відвідують розважальні заходи. А більшість із таких заходів змінили формат. Думаю, зовсім відмовлятися від концертів буде шкідливо, оскільки людям потрібно збиратися разом і підтримувати один одного. На наших концертах я дуже сильно це відчуваю.

Дякую всім за запитання і спілкування. Тримайтеся, нехай щастить!

Надія Майна

Фото Владислав Мусієнко

Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред