Забуті сторінки Першої Світової, або Унікальна система фортів навколо Рівного

Поки одні в Україні готуються відзначати День пам'яті та примирення, інші — День Перемоги, пов'язані з Великою Вітчизняною та Другою Світовою війною, ми пропонуємо перегорнути забуті сторінки Першої Світової.

Наприкінці ХІХ — початку ХХ століть навколо Рівного було створено систему фортифікацій (фортів), які стали унікальним зразком такого типу відкритих земляних споруд до початку маневреної війни.

Спорудження цих фортів було пов'язано з розміщенням у Рівному військових структур у прикордонній зоні на території Російської імперії на відстані до 100 кілометрів від кордону з Австро-Угорщиною (нині межа Львівської та, відповідно, Рівненської і Волинської областей).

Будівництво фортів відбувалось під керівництвом російських військових інженерів і було складовою частиною польової укріпленої позиції кільцевого типу навколо Рівного, де розташовувалися штаби армії та фронту.

Форти являли собою обнесені валами земляні споруди загальною площею до 4-5 га кожен, у яких могли розміщуватися до 2-4 стрілецьких рот. На зовнішніх валах таких фортів розміщували стрілецькі позиції, а також можна було виставити від 20 до 50 гармат. У внутрішніх підземних приміщеннях валів зберігали порох, снаряди та амуніцію.

Форти навколо Рівного розташовували на панівних висотах, тож вони мали між собою візуальний контакт (2,5–5 км) тобто на відстані гарматного пострілу. Кількість фортів навколо міста, за різними даними, становила від 7 до 12 штук. На австрійських довоєнних та польських повоєнних (1926 р.) картах відмічено до 7 таких фортів.

В зв'язку з проривом австріяків 1915 року в район Дубно (40 км на південний захід від Рівного) значення фортів як оборонної структури різко зросло. Вони ж мали певне значення в період підготовки Брусиловського прориву на російському фронті. Однак із розвитком авіації у 1920-30-х роках форти як відкриті системи оборони вже втратили своє значення.

Креслення фортів як інженерних систем відсутні. Дані про них слід шукати в архівах Санкт-Петербурга та Москви, бо як витвори військового інженерного мистецтва свого часу вони становлять великий інтерес. Включені в список нововиявлених пам'яток історії та культури в межах України та запропоновані до внесення в Державний реєстр пам'яток.

Частина фортів унікальна тим, що розташована на місцях, які люди використовували в давнину. Це можливі осередки древніх городищ, святилищ, які потребують докладного обстеження.

Із семи фортів навколо Рівного, відмічених на радянських картах 1950-х років, сьогодні збереглись не всі:

форт №1 — в селі Обарів біля дороги на Луцьк не зберігся. Нині це вирівняний майданчик геофізично та археологічно не досліджений;

форт №2 — біля дороги на Млинів, зайнятий господарчим двором одного з підприємств. Зруйнований, не досліджений;

форт №3 — на полях біля Рівненського аеропорту, без валів, з траншеями. Не досліджений.

форт №4 — біля села Вересневе на об'їзній дорозі Рівного. В хорошому стані, збереглися всі фортифікації, не досліджений. Потребує додаткових археологічних та геофізичних досліджень. Домінує над місцевістю на фоні чудового краєвиду;

форт №5 — між смт Квасилів та містом Здолбунів. Зруйнований і розрівняний внаслідок забудови і прокладки доріг. Не досліджений;

форт №6 — в селі Колоденка на урочищі Червоні (древня назва Красні) гори. Добре зберігся. Використовувався як автодром. Має нетипову форму, бо займав більш древню структуру яка може мати визначальне значення в вивченні історії древніх слов'ян як святиня. Вали розташовані нижче рівня вершини горба на 7-10 метрів, що нетипово для фортів. Не досліджений. Нині швидко оббудовується приватними будинками

форт №7 — біля траси на Костопіль. Займає найвищу точку в оточуючому Рівне рельєфі. Використовувався як стрільбище. Добре зберігся. Не досліджений.

Окрім вказаних фортів подібні структури фортів могли існувати в селі Бармаки, біля села Великий Олексин й інших місцях, в тому числі на значній віддалі від Рівного.

Першочергово форти потребують геофізичних досліджень, які можуть вказати на наявність підземних та зруйнованих споруд, більш древніших археологічних об'єктів. Особливо це стосується фортів, які збереглись в хорошому стані — форт №4, форт №6, форт №7.

По-друге, вони потребують детальних археологічних розкопок і пошуків артефактів як часів їхнього будівництва так і більш ранніх періодів.

По-третє, форти, що збереглись, потребують термінового захисту, музеєфікації та облаштування для екскурсійної діяльності, адже є унікальними за своїм історичним значенням.

фото: wikipedia.org, карти: zdolbuniv.com

Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред