З депутата від Радикальної партії Ігоря Мосійчука депутатську недоторканість зняли просто в сесійній залі. За це проголосувало 262 нардепи, супроводжуючи процес криками: "Ганьба!", а партійний лідер Олег Ляшко назвав свого колегу падлюкою. Відразу потому "доторканого" заарештували. Було це восени 2015 року, і де зараз пан Мосійчук? У парламенті, бо за два місяці після арешту його випустили, зняли всі звинувачення й повернули недоторканість.
А от свіжіші й не менш повчальні історії про недоторканість, точніше — безглуздість позбавлення її. Одіозний екс-регіонал Олександр Онищенко-Кадиров став "доторканим" минулого літа. Але вже за півтори доби після позбавлення імунітету радісно дав про себе знати з Лондона. Тепер для правосуддя від недосяжний, а отже, зняття недоторканості не означає, що злочинець постане перед судом. Не менш, а навіть більш одіозні Вадим Новинський та Михайло Добкін після урочистого зняття недоторканості навіть не стали фігурантами кримінальних справ. Як і Олесь Довгий, первісток "молодої команди" Леоніда Черновецького, і перелік вразливих, проте не покараних, цими прізвищами не обмежується.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Справи Мосійчука та Корбана: чому українці хочуть вибіркового правосуддя та авторитарного лідера
Трохи псує загальну картину Борислав Розенблат. Його позбавили імунітету відносно недавно разом із колегою Максимом Поляковим. Обидва стали фігурантами реальної кримінальної справи, а пана Розенблата навіть оздобили електронним браслетом. Але 17 жовтня ЗМІ оприлюднили новину: фігурант вільний, браслет із нього зняли, бо слідство чомусь не провадиться. І тут у людини від радощів здали нерви — Розенблат не витримав, спробував залишити Україну за прикладом колеги Онищенка й був благополучно затриманий в аеропорту. Проте Facebook не дає гарантій, що Розенблата після цього вже точно покарають. Адже заарештований за схожою схемою Мосійчук давно на волі. А партійний лідер забув, як публічно таврував колегу.
Цих проблем явно не бачать і не розуміють організатори та учасники мітингу під Верховною Радою. Серед їхніх вимог — зняття депутатської недоторканості. Цікаво й показово, що в цьому парламент їх підтримує, адже на розгляд уже подано відповідний законопроект. Більше того: за зняття імунітету висловився особисто генеральний прокурор Юрій Луценко. Щоправда, Юрій Віталійович не уточнив, що позбавлення недоторканості згаданих вище Онищенка, Новинського й Добкіна відбулося вже за його каденції, але вони чомусь гуляють на волі. Хоча претензії до них, особливо — до пана Добкіна, має весь український патріотичний сегмент Facebook ще від зими 2014-го року. Включно з документальними доказами причетності Добкіна до розпалювання міжнаціональної ворожнечі й репресій харківського Майдану.
Коли вже згадали Харків і соцмережі, відновимо найсвіжішу інформацію, котра не стосується депутатів, їхньої недоторканості та вимог мітингувальників. Мова про жахливе ДТП, котре сталося в місті 18 жовтня й забрало п'ять життів. За кермом "Лексуса", який вбив людей, сиділа 20-річна Олена Зайцева, донька місцевого бізнесмена. Як уже відомо, дівчина вже не раз порушувала Правила дорожнього руху, але їй все сходило з рук. І нещадний, але справедливий Facebook прогнозує: Зайцеву відмажуть. Тобто, впливовий тато зробить усе, аби дитина чи уникла покарання, чи — отримала якусь мінімально прийнятну кару. Сам же Зайцев, за прогнозами соцмереж, спробує відкупитися від родичів жертв.
У серпні цього року фігурантом смертельної ДТП на Львівщині став впливовий бізнесмен Петро Димінський. Він не має депутатського імунітету, але для правосуддя все одно недосяжний. Провину взяв на себе його охоронець, сам Димінський — за межами України. Кілька днів потому у центрі Києва на перехожого наїхав син Нестора Шуфрича. Молодий чоловік теж не наділений депутатським імунітетом. Натомість має впливового батька. Який доклав зусиль, аби спрацювала орвелівська формула: "Всі рівні, але деякі рівніші за інших". І є всі підстави вважати, що так само хоче захистити свою доньку харківський бізнесмен Зайцев. Та хіба він один? На жаль, ні.
Мітингувальники під Верховною Радою або не розуміють цього щиро, або не хочуть розуміти свідомо. У такому разі їхній акції протестів гріш ціна. Бо знову очевидна підміна понять, котра межує з популізмом. Зняття депутатської недоторканості не означає зрівняння парламентарів із звичайними громадянами. У нашій державі судді з прокурорами беруть хабарі, правоохоронці прикривають незаконний бізнес за гонорар, а дружини, діти та інші родичі впливових татусів разом із селебритіз уникають відповідальності за порушення Правил дорожнього руху чи правопорядку. З огляду на це депутатська недоторканість — не менше зло, а, здається, взагалі не те зло, з яким треба сьогодні так запекло боротися.
Вкотре говоримо про безкарність сильних світу нашого. І сила їхня — не в депутатському мандаті. І так само не вперше — про те, що протестні настрої в нашому суспільстві спрямовані не так проти осіб президента, прем'єр-міністра чи депутатського корпусу, як проти відсутності механізмів, котрі дозволяють притягнути винного до належної відповідальності. Але прикрість у тому, що однаковий для всіх закон — не лише недосяжна зараз, а й досить абстракта вимога. Через те винними в тотальному беззаконні вулиця робить недоторканих поки що народних депутатів.
Наши стандарты: Редакционная политика сайта Главред